Як поводитиметься людина мисляча в другому турі (продовження)
Як поводитиметься людина мисляча в другому турі (продовження)

Як поводитиметься людина мисляча в другому турі (продовження)

11:08, 23.01.2010
8 хв.

Я б на місці українського народу на цей лохотрон не пішов… Це не велика катастрофа, а мала катастрофа піде Україні на користь… Голосувати потрібно – заплющувати очі, але голосувати…

Продовжуємо висвітлювати позиції відомих  людей України щодо другого туру президентських виборів, який відбудеться 7 лютого. (Першу подачу дивіться тут).

Юрій Рибчинський, поет-пісняр:

Я Б НА МІСЦІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НА ЦЕЙ ЛОХОТРОН НЕ ПІШОВ

Відео дня

Юрій РибчинськийЯ і моя дружина не голосували в першому турі, бо вважаємо, що не маємо вибору. Це для нас лохотрон. А в другому турі буде ще більший лохотрон. Мабуть, з точки зору патріотизму потрібно голосувати за Тимошенко… Але і за Тимошенко, і за Януковичем стоять олігархи…

Треба бути дурнем, аби сьогодні йти й голосувати. Я б на місці українського народу на вибори в другому турі взагалі не пішов. Мені ніхто з них не близький, однаково далекі.

Але бажаю перемоги Тимошенко, принаймні Президентом буде красива жінка. Хоча вона буде таким самим Президентом, як і Янукович. Ми ще довго вилізатимемо з цієї ями… Це не демократія, з моєї точки зору.

Ярослав Грицак, історик, публіцист:

ЦЕ НЕ ВЕЛИКА КАТАСТРОФА, А МАЛА КАТАСТРОФА ПІДЕ УКРАЇНІ НА КОРИСТЬ

Ярослав ГрицакВідповідаю, як Сократ: що б ми не робили – голосували “за”, “проти всіх” чи взагалі не йшли на вибори – ми все одно про це ще пожаліємо.

Найчесніша позиція, звичайно, голосувати проти обох – але я не певний, чи від цього нам буде легше, коли за рік чи за два ми зазнаємо всіх “приємностей” правління Януковича. Бо голосування проти всіх об’єктивно грає на перемогу Януковича.

Тому насправді здорово мислячій людині не залишається іншого вибору, ніж готуватися до наступних виборів. Ці вибори ми вже програли – і, треба щиро сказати, кожен з нас несе свою відповідальність за цю поразку. Мені чужа позиція, коли ми наділяємо всеможливими негативними епітетами головних кандидатів, маючи на увазі, що ми, мовляв, інші. Така позиція – радше черговий прояв дуже характерного для інтелектуалів нарцисизму, чи простіше кажучи, самолюбування.

Насправді, ми певною мірою такі самі, як і кандидати – оскільки допустили до цих “виборів без вибору”. Людині мислячій треба визнати свою поразку й пробувати перетворити її на певний шанс: бо з тверезого усвідомлення причин цієї поразки можна будувати здорову альтернативу. Не думаю, що вибір Януковича чи Тимошенко означатиме велику катастрофу для України, бо в Україні певні процеси набрали характеру здорової інерції, і ніхто не зможе їх переламати. А “мала катастрофа” Україні може піти на користь, щоб нарешті позбутися багатьох наших ілюзій і шукати принципово нових розв’язок.

Геннадій Зінов’єв, фізик:

ГОЛОСУВАТИ ПОТРІБНО – ЗАПЛЮЩУВАТИ ОЧІ, АЛЕ ГОЛОСУВАТИ

Геннадій Зінов`євЯ голосуватиму. І раджу всім. За кого саме, не скажу, бо це дуже інтимне питання.

Потрібно всім подивитися на оточення. Усі вони добре відомі українському суспільству, яке, відповідно, від них не в захопленні. Голосувати потрібно – заплющувати очі, але голосувати.

Хто кращий на міжнародній арені? Часто працюю за кордоном, там прості люди дуже добре реагували на Помаранчеву революцію.

Тарас Чорновіл, син В`ячеслава Чорновола, політик:

МІЖ ПОВНИМ БЕДЛАМОМ І ЛЕГКИМ АВТОРИТАРИЗМОМ Я СХИЛЯЮСЯ ДО ЛЕГКОГО АВТОРИТАРИЗМУ

Тарас ЧорновілЗараз я можу бути цілком нейтральною людиною, незаангажованою. У першому турі я голосував і агітував за Сергія Тігіпка. Тобто повівся як мисляча людина. А ось у другому турі, боюся, жодному з нас, у повному розмірі цього слова, людьми мислячими залишитися не вдасться.

У першому турі ми мали шанс голосувати не за якихось кумирів – скажімо, за Тимошенко, щоб не пройшов Яункович, чи за Януковича, щоб не пройшла Тимошенко. Ми мали шанс проголосувати за тих, за кого хочемо. Проте, на превеликий жаль, українці знову проголосували як люди не мислячі.

У другому турі в нас таких привілеїв уже немає. Ми маємо кандидатів, у яких шалений антирейтинг. Люди голосують за них вимушено, тобто проти Тимошенко чи проти Януковича, а не за Тимошенко чи за Януковича.

Гадаю, треба спробувати оцінити можливості цих кандидатів щодо проведення хоча б якоїсь адекватної політики в Україні. Оцінити рівень їхніх обіцянок – тому що кандидат не має клястися, як він виконуватиме соціальні завдання, як займатиметься економікою. Посада Президента полягає трішки в іншому: він має бути гарантом Конституції. Ось тут треба пошукати висловлювання обох кандидатів – як вони гарантують забезпечення конституційних прав і положень.

Президент має проводити зовнішню політику. Треба оцінити позиції в зовнішній політиці обох кандидатів: хтось схиляється до проросійських напрямків, хтось до проєвропейських. Також оцінити кандидата – як він декларує і як розв’язуватиме питання національної безпеки та оборони, бо це і є основні функції Президента. Нам розказують про все що завгодно, крім того, чим насправді Президент має займатися. Як на мене, для мислячої людини це й має бути основний критерій вибору.

Вдумлива людина, гадаю, не прислухатиметься до гасел взагалі не йти голосувати, навіть якщо жоден кандидат не подобається. Для мене саме так і є, але я піду, бо коли настане момент мого незадоволення переможцем, то я буду сам винен – адже, зокрема, через моє лінивство буде обрано курс, яким я обурюватимуся.

Я ще мислю, але в принципі рішення вже визріло. Попри все, я схиляюся до голосування за Тимошенко. Не через те, що вона мені подобається. Тимошенко візьме всю повноту влади у свої руки – але під жорстким наглядом Євросоюзу, а перейти межу вона побоїться. Тобто це означає, що в Україні буде не диктатура, а скажімо, авторитарний режим, але реально вона зможе щось робити. Якщо вона ще додумається організувати нормальний уряд, а Юлія Володимирівна матиме такі можливості, якщо ще раз запропонує тому ж Тігіпкові стати прем’єр-міністром, – тоді це буде добрий результат.

Янукович сам по собі, можливо, міг би бути кращим за Тимошенко... Якщо перемагає Янукович, Тимошенко залишається прем’єром. Ми матимемо те, що маємо сьогодні.

А між повним бедламом і легким авторитаризмом я схиляюся до легкого авторитаризму.

Рауль Чілачава, поет, перекладач, посол України в Латвії:

ХОЧУ, АБИ ЗБЕРІГСЯ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КУРС

Рауль ЧілачаваЯ посол, тому за когось конкретного агітувати не можу, проте, гадаю, зараз доведеться голосувати розумом, а не тільки серцем.

Обидва кандидати – політики знані, обидва були прем’єрами, відомі їхні оточення, тобто навколо них немає жодних таємниць.

Єдине, що можу сказати, хочу, аби європейський курс було збережено. Це стратегічний курс України, якого держава дотримується вже протягом кількох років поспіль, робить багато зусиль, аби ми спочатку були асоційованим членом, потім повноправними членами ЄС, щоб у нас був безвізовий режим з європейськими країнами, щоб у нас була зона вільної торгівлі.

Лесь Подерв’янський, письменник, художник:

ОБИДВА НІЧОГО ДОБРОГО УКРАЇНІ НЕ ПРИНЕСУТЬ

Лесь Подерв’янськийОсобисто я не піду голосувати, бо для мене обидві кандидатури однаково неприйнятні. На мою думку, чим менше людей прийде голосувати, тим меншою буде легітимність того, коли оберуть.

Ці обоє нічого доброго Україні не принесуть. Це випливає з дуже багатьох показників. Ці люди протягом останніх п’яти років нічого не зробили корисного для України, хоча обидва були при владі.

Віталій Кличко, чемпіон світу з боксу, політик:

МЕНЕ ЯК КИЯНИНА ЦІКАВИТЬ СТАВЛЕННЯ КАНДИДАТІВ ДО ЧЕРНОВЕЦЬКОГО

Віталій КличкоВважаю, що судити про людину, чим би вона не займалася, потрібно за її ділами. Тому, сподіваюся, свій вибір 7 лютого українці зроблять з холодною головою, без емоцій.

Не варто ділити кандидатів на «поганих» і «хороших». Рекомендую просто сісти й спокійно проаналізувати: хто і як повівся в тих чи інших політичних ситуаціях, пригадати, що кожен з кандидатів зробив для реальних реформ у країні. Не беріть до уваги обіцянки, тільки дії.

Ну й, оскільки наш блок у Київраді уже не один рік бореться з тим безладом, який влаштовує столична влада, мене як киянина цікавить ставлення кандидатів до Леоніда Черновецького. Я, як і мільйони жителів столиці, хочу знати, як кандидати на посаду Президента ставляться до нинішніх проблем киян і до стилю управління містом командою Черновецького. А тут потрібно дивитися і робити висновки.

Опитала Ксеня Лесів

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся