Мода на рубль загрожує Росії великими негараздами

У ці дні російські фінансисти бурхливо обговорюють статтю, розміщену 5 травня агентством Bloomberg, «Рубль у кубі? Путін залишає Медведєву вирішувати проблему 13-відсоткової інфляції» (Ruble Cubed? Putin puts Medvedev in dilemma with 13% inflation). У ній наводяться результати опитування аналітиків трьох найбільших міжнародних банків Merrill Lynch, Goldman Sachs і Deutsche Bank, згідно з яким російській владі доведеться зміцнювати номінальний курс рубля для боротьби з інфляцією.

Головний мессидж авторитетних зарубіжних банкірів полягає в тому, що вони вважають російську валюту однієї з найбільш недооцінених у світі і пропонують своїм клієнтам вкладати кошти в російський рубль. Аналітики зазначених банків припускають, що рубль подорожчає мінімум на 4% до бівалютного кошика протягом півроку, оскільки в такий шлях фінансова влада намагатиметься приборкати інфляцію. А чекати зміцнення рубля слід, на їх думку, одразу після інавгурації нового президента Дмитра Медведєва. З цієї причини аналітики пропонують інвесторам звернути увагу на російський валютний ринок і вкладати гроші в купівлю рублів.

Думки російських експертів щодо цього розділилися. Деякі, в принципі, підтримують ідею зарубіжних колег. Адже, з одного боку, завдяки стрімкому зростанню в останні місяці світових цін на нафту (у недалекій перспективі – і на газ), метали й іншу сировину, надходження валюти до Росії значно зросло. З іншого боку, в країні спостерігається швидке зростання споживчих цін і з цим треба боротися.

Зокрема, за даними Росстату,  в квітні ціни зросли на 1,4%, а з початку року інфляція склала вже 6,3% (інфляція в 2007 році – 11,9%). Мінфін і МЕРТ паніці не піддаються і стверджують, що до кінця року інфляція не перевищить 10%. Проте багато економістів упевнені, що приріст споживчих цін виявиться набагато вищим за цю цифру і може підібратися навіть до позначки в 20%.

Ревальвація ж вітчизняної валюти - загальновизнаний спосіб гальмування інфляції. За існуючими оцінками, підвищення курсу рубля на 1% сприяє зниженню інфляції на 0,3%.

Крім того, зарубіжні експерти вважають, і з ними також погоджується багато хто в Росії, що рубль на сьогодні дуже сильно недооцінений. Зокрема, за оцінкою стратегічного валютного департаменту Merrill Lynch, справедливий курс - це 17,92 рубля за долар, тоді як останнім часом він тримається в діапазоні 23-24 рублі за долар. А на думку головного економіста Deutsche Bank в Росії Ярослава Лісоволика, рубель недооцінений приблизно на 10%, тобто має нині коштувати близько 21,5 рубля за долар.

Проте багато російських аналітиків, можна сказати, вороже зустріли таку «безкоштовну рекламу» рубля зарубіжними фінансистами. Приплив іноземного спекулятивного капіталу здатний навпаки, як вони вважають, помітно ускладнити завдання російського ЦБ щодо протидії інфляції. Більш того, деякі російські фінансисти розцінили рекомендації своїх іноземних колег як спекулятивну атаку на рубль.

Їх стурбованість викликана тим, що в разі якщо іноземні інвестори зроблять за рекомендацією глобальних банків, то збільшиться приплив спекулятивного капіталу в країну. А отже, тиск на рубль зросте, і Центробанкові РФ, щоб не допустити його різкого зміцнення, доведеться скуповувати долари, викидаючи  натомість на ринок національну валюту. Що призведе, у свою чергу, до збільшення грошової маси і зростання інфляції.

Крім того, ревальвація рубля не зможе помітно знизити інфляцію з причини інших – істотніших – чинників розгону споживчих цін у найближчі роки. Йдеться про сумні для росіян новини, які оприлюднив перед своєю відставкою Віктор Зубков (щоб звільнити Володимира Путіна від необхідності оголошувати народові непопулярні рішення).

Починаючи з липня 2008 року, тарифи на послуги природних монополій і ЖКГ Росії істотно зростуть. Про це днями заявив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Андрій Клепач. Зокрема, він повідомив, що за чотири роки ціни на електроенергію зростуть удвічі. Збільшення цін для населення, на думку Клепача, відбудеться в такій пропорції: нинішнього року - на 14%, наступного - на 25%, 2010-го - на 25% і 2011-го - також на 25%. Ціни на газ для населення зростуть у 2009 році на 25%, в 2010-му - на 30%, а в 2011-му - на 40%.

Вантажні перевезення в Росії подорожчають на 8% з 1 липня цього року. Відповідно до цього, зростання за 2008 рік замість запланованих 11% досягне 16,3%. Передбачається, що в 2009 році відбудеться зростання на 17,1 - 18,7%, в 2010-му - на 9,7 - 13,7%, а в 2011-му - на 10-14%.

Крім того, уряд РФ в 2009 році збирається на 15% збільшити тарифи на послуги зв`язку з розповсюдження загальноросійських телерадіопрограм, в 2010 році - на 6,5%, а в 2011 році - на 6,5%. У 2009 році підвищення тарифів на надання місцевих телефонних з`єднань з урахуванням плати за абонентську лінію досягне 7,5%, а в 2010 і 2011 роках тарифи збільшуватимуться на 6% щорічно.

З урахуванням наведених планів підвищення тарифів на послуги природних монополій сподіватися на інфляцію, виміряну однозначними числами, в Росії найближчі роки навряд чи варто. Адже таке істотне подорожчання енергоносіїв, транспортних послуг тощо автоматично призведе до адекватного збільшення собівартості продукції, що виробляється в країні, та зростання комунальних тарифів. У зв`язку з чим зменшення річної інфляції на якійсь 1 процентний пункт через зміцнення рубля не зробить практично ніякої «погоди». Мало того, як було викладено вище, є вельми вагомі аргументи до того, що ревальвація рубля взагалі не приведе до зниження інфляції.

Проте крім усього іншого приплив іноземного капіталу до Росії та прискореного зміцнення рубля може потягти дуже негативні наслідки для всієї економіки Росії, але дещо пізніше. Адже ревальвація валюти завжди погіршує становище експортерів і навпаки сприяє імпортерам.

Ситуація в цьому аспекті в Росії нині така: в 2006 році (даних за 2007 рік поки що немає) з усього російського експорту 65,7% припало на експорт мінеральних продуктів (нафта, газ тощо), експорт металів і коштовних каменів склав 16,4%, експорт продукції хімічної промисловості  – 5,6%.

Справді, зростання світових цін останнім часом на сировину підвищить в грошовому очисленні обсяги російського експорту. Але зміцнення рубля посприяє також збільшенню імпорту, який і без того за останні кілька років ріс дуже стрімко. Наприклад, 2006 року російський товарний експорт показав підвищення на 25,3%, імпорт – на 29,9%. А вже 2007-го товарний експорт збільшився проти 2006 року лише на 15,4%, тоді як імпорт зріс на 36,7%. Цей процес головним чином саме і став наслідком високої інфляції в Росії порівняно з розвиненими країнами, а також ревальвацією рубля, яка проводиться вже кілька років.

Нескладно собі уявити стан російської економіки за якийсь не дуже тривалий період часу в разі масштабного припливу іноземного капіталу і швидкого посилення рубля. Експорт, який  сьогодні є сировинним на 85%, стане таким майже на 100%. Натомість імпорт остаточно витіснить російську продукцію з прилавків магазинів і, відповідно, практично повністю будуть закриті російські підприємства легкої, харчової і багатьох інших галузей промисловості. У промисловості функціонуватимуть лише підприємства нафтогазової, металургійної і хімічної галузей.

Але імпорт все одно колись наздожене і пережене експорт в умовах міцніючого рубля і високої інфляції. Орієнтуюся на динаміку показників за минулий рік, негативне сальдо зовнішньої торгівлі мало б утворитися в Росії вже в другій половині 2009 року. Деякі російські експерти передрікають настання цього моменту за два-три роки.

Отоді й захвилюються власники спекулятивного капіталу, побоюючись за його збереження. І при першому ж тривожному сигналі – чи то зміна кон`юнктури на світових сировинних, фінансових ринках, чи будь-яка політична нестабільність в країні – вони швиденько почнуть виводити з Росії свої гроші. Яскравий приклад втечі капіталу був продемонстрований вже цього року, коли протягом I кварталу через загострення світової фінансової кризи чистий відплив капіталу склав 22 млрд. дол.

І в цьому полягає велика небезпека для економіки, адже входження в країну великих обсягів спекулятивного капіталу є, по суті, фінансовою пірамідою. Якщо іноземних інвестицій виявиться дуже багато і настане момент, коли їх власники дружно захочуть вивести свої капітали, то станеться форс-мажор, схожий на фінансову кризу 1998 року, якщо не гірше – зміцнення рубля різко трансформується в процес його стрімкої девальвації. Такими можуть бути наслідки виниклої сьогодні популярності російської валюти у зарубіжних інвесторів.

Що цікаво, в Україні зараз також відбувається ревальвація гривни. Але, на відміну від Росії, зовнішня торгівля у нас уже три роки має негативний баланс, а негативне сальдо зростає семимильними кроками. При цьому більшість експертів передбачають, що тенденція послаблення долара до євро, - яка могла хоч трохи виправдовувати кроки НБУ щодо зміцнення гривні, - вичерпається вже найближчим часом. А інфляція в Україні вдвічі перевищує російський показник.  Тому фінансові негаразди можуть статися в Україні набагато раніше, ніж у Росії.

Михайло Маркелов