Вступ Литви до НАТО, до ЄС відбувався на моїх очах

За останні п’ять років Литва зробила серйозну заявку на те, аби поповнити коло стратегічних партнерів України. Продовжує вона це робити і сьогодні: дружнє плече Вільнюса було особливо відчутним, коли Президент, прем’єр та спікер подали заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті в Альянсі.

Насправді, історія налагодження партнерських і по-дружньому теплих відносин з Литвою розпочалась задовго до того, як євроатлантична інтеграція в Україні перестала бути пустим звуком. І навіть за кілька років до того, коли Валдас Адамкус приїжджав до Києва як міжнародний посередник врегульовувати політичну кризу під час президентської кампанії 2004-го. Хоча, звісно, немає жодного сумніву в тому, що саме Помаранчева революція і обрання Президентом України Віктора Ющенка стало новим поштовхом для того, аби Литва, поруч з Польщею, могла вважатись одним з найпослідовніших поборників українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО. І той факт, що президент Литви Валдас Адамкус протягом 2004-2007 років одинадцять (!) разів відвідував Україну – слугує лише одним з багатьох красномовних підтверджень цьому.

Сьогодні, коли Литва продовжує всіляко підтримувати Україну в її євроатлантичних прагненнях, я неймовірно пишаюсь тим, що мав безпосереднє відношення до становлення українсько-литовського стратегічного тандему. Пам’ятаю, як ще 2002 року очолив міжпарламентську групу Україна-Литва. До речі, одним з її членів був також тодішній депутат і лідер опозиції Віктор Ющенко. Цей парламентський механізм дозволяв нам, опозиціонерам, вже тоді започаткувати дійсно приязні взаємини з нашими литовськими колегами – на той момент ще не членами НАТО і Європейського Союзу. Форум також дозволив нам налагодити гарні особисті взаємини з окремими литовськими політиками, які потім посіли ключові пости у державі. Приміром, тодішній голова комітету Сейму Литви у закордонних справ Гядімінас Кіркілас згодом став міністром оборони, а потім і прем’єр-міністром Литовської Республіки, не перестаючи при цьому докладати чималих зусиль для реальної євроатлантичної інтеграції Києва. Пізніше, 2003 року, Форум переріс у Міжпарламентську Асамблею, яку я наразі і маю честь очолювати.

Процес вступу Литви до НАТО до ЄС відбувався на моїх очах. Я захоплено спостерігав, як стрімко Литва з пострадянської республіки, у якої, до речі, теж чи не найбільша протяжність кордону з Росією і Білоруссю, як і в України, перетворювалась на справжню європейську демократію. Спостерігав за темпами її економічного зростання, котрі до цього часу викликають подив навіть у багатьох старожилів Європейського Союзу. Я бачив, як змінювалась країна завдяки реформам, проведеним згідно з вимогами членства у Північноатлантичному альянсі, і дуже хотів, аби литовський досвід був максимально задіяний і в Україні. Саме тому, ще минулого року, коли перебував у Вільнюсі, я звернувся до керівництва Литовської Республіки з проханням допомогти в проведенні в Україні інформаційної кампанії, яка б донесла правдиву інформацію про вигоди вступу до НАТО.

Коли ж кілька днів тому міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтекунас повідомив про рішення Литви  надіслати в Україну експертів, які б допомагали проводити таку інформаційну кампанію, то був неймовірно втішений таким повідомленням. Хто, як не литовці, можуть краще розповісти українцям, як змінилась їхня країна завдяки вступу до НАТО. І хто, як не наші литовські друзі, можуть, водночас, нагадати опонентам запрошення України до Плану дій щодо членства в НАТО, як погрожувала Росія вжити всіх заходів, аби не допустити Литву до НАТО, але після приєднання Вільнюса до Альянсу відносини між Литвою та Росією стали кращими, аніж були до того.

Однак, на мій погляд, для того, щоб зрозуміти, наскільки інтегрована в НАТО Литва відірвалась від «нейтральної» України, достатньо звернутись до деяких конкретних цифр, які, навряд чи вимагають додаткових коментарів. Отже, висновки робіть самі лише за кількома з найяскравіших показників:

Країна	Литва	Україна
Населення	3 млн. 368 тис.	46 млн. 372 тис.
ВВП (2007 рік)	27,999 млрд. євро (43,118 млрд. дол. США)	97 млрд. дол. США (на 1.10. 2007)
ВВП на душу населення (2007 рік)	8292 євро (12 770 дол. США)	2102 дол. США (на 1.10.2007)
Рівень інфляції (2007 рік)	5,7%	16,6%
Human Development Index (головний показник, на основі якого вибудовується рейтинг рівня життя в різних країнах), 2007-2008 роки	43 місце	76 місце
Всесвітній індекс свободи преси за рейтингом «Reporters Without Borders”(2006 рік)	27 місце з 168 країн	106 місце з 168 країн
Доступ до Інтернету	Станом на 1 липня 2007 року доступ до Інтернету у литовських містах був у кожному другому домашньому господарстві, у сільській місцевості – в кожному четвертому	Станом на квітень 2008 року в Україні користуються Інтернетом 8 млн. 406 тисяч українців

Олександр Третьяков, народний депутат, голова української частини Міжпарламентської асамблеї «Україна—Литва»