Якщо вибори вчора (порівняння рейтингів кандидатів на виборах мера Києва)

Столичні виборці продовжують визначатися, за кого голосувати на виборах мера Києва. Кількість тих, хто не визначився, з кожним днем зменшується, і врешті це веде до перерозподілу популярності кожного їх кандидатів на посаду київського голови.

Згідно з одним із останніх соціологічних досліджень, проведеним центром соціологічних і політичних досліджень «Соціум», за нинішнього мера Леоніда Черновецького готові проголосувати 29,6% виборців. Близько 20,7% опитаних готові підтримати відомого українського боксера, самовисуванця Віталія Кличка. Колишній київський градоначальник Олександр Омельченко здобув підтримку 7,1% респондентів, і стільки ж опитаних готові підтримати висуванця від Блоку Юлії Тимошенко Олександра Турчинова. За висуванця Блоку Литвина, народного депутата, голову Шевченківської адміністрації Києва готові проголосувати 6,7% опитаних. Решта сотня з гаком кандидатів всі разом набирають 7,8%, а кількість тих, що не визначилися, становить 21%.

Ситуація у середині квітня порівняно з березневими дослідженнями і вимірами, зробленими на початку місяця, показала кілька тенденцій:

- популярність кандидатів-лідерів виборчої гонки Леоніда Черновецького і Віталія Кличка може істотно змінитися в бік зменшення частини виборців, які підтримують їх;

- ще стрімкіші зміни рейтингів можуть відбутися серед кандидатів «другого ешелону» (Олександр Омельченко, Віктор Пилипишин), при цьому в цілому ця група учасників виборів може стрімко нарощувати популярність за рахунок зменшення кількості виборців, що не визначилися, а також у зв`язку з початком наступного етапу виборів – змагання ідеологій і програм.

Порівняння рейтингів кандидатів

Леонід Черновецький зі своїми 29,6% залишається лідером гонки, що й не дивно. По-перше, він стартує як чинний мер і переможець минулих виборів. По-друге на руку йому і те, що з часу останніх виборів 2006 року пройшло не так багато часу і ще не забуті його заслуги – збирання голосів за допомогою видачі продовольчих пайків для виборців з-поміж малоімущих киян і пенсіонерів.

Але якщо в 2006 році Леонід Черновецький зміг непомітно стати переможцем, використавши суперництво своїх головних конкурентів Віталія Кличка та Олександра Омельченко, то особливості нинішніх виборів  показують, що мерові доведеться змінювати тактику. Забезпечити собі гарантовану перемогу тільки за рахунок продовольчої кампанії Черновецькому навряд чи вдасться, адже як чинний голова Києва він буде весь час у процесі виборчої гонки перебувати в найбільш вразливому становищі серед усіх кандидатів, постійно перебуваючи в центрі критики з боку своїх конкурентів.

Проте не можна й недооцінювати Леоніда Черновецького. Схоже, що в тактиці його штабу вже видно генеральну лінію – створення суперництва не з найближчим конкурентом Віталієм Кличком, а з представниками другого ешелону. Найбільш яскраво це помітно в перестрілці месіджами та повідомленнями, спрямованими проти кандидата від БЮТ Олександра Турчинова (заяви Черновецького про те, що в інфляції винна лідер БЮТ і прем`єр Юлія Тимошенко). На свою користь штаб Черновецького може також обернути голосний скандал дворічної давності навколо квартир «Еліта-центру»: попри те, що саме Черновецького намагалися прив’язати до цього скандалу («Правекс-банк», що належав йому, займався обслуговуванням рахунків «Еліта-центру»), команда мера цілком може повернути зброю чорного піару, наприклад, екс-мера Олександра Омельченко, якого Черновецький вже не раз намагався звинуватити у зв`язку з зазначеним скандалом.

Віталій Кличко (20,7%) переживає певне падіння рейтингу. Його основними причинами можуть бути кілька чинників. По-перше, відсутність чіткої ідеологічної програмної основи в кампанії цього кандидата. По-друге, ставка на самовисування себе не виправдала, - Кличко, можливо, сподівався, що це дозволить йому зайняти місце найреальнішого узгодженого кандидата від БЮТ і блоку «Наша Україна – Народна самооборона». На його жаль, БЮТ вирішив робити свою гру. По-третє, ставка команди Віталія Кличка виключно на його популярність і популярність як боксера може в перспективі навіть призвести до серйозного падіння рейтингу, оскільки решта всіх кандидатів тією чи іншою мірою позиціонуються як представники конкретних політичних сил. Як кажуть, гарний хлопець – не професія, тому Кличкові терміново треба визначатись із створенням іміджу саме політика, а не боксера.

Олександр Омельченко ризикує вже найближчим часом втратити своє третє місце з 7,1% (нагадаємо, до речі, що на минулих виборах він прийшов до фінішу саме третім). Проте нині ситуація для нього видається набагато гіршою порівняно з виборами 2006 року: в його розпорядженні немає ні адміністративного ресурсу, ні серйозної фінансової підтримки. Це вже показує набагато нижчу його популярність, - адже якщо 2006 року Омельченко мав шанси на перемогу (або хоч би друге місце), то під час нинішньої кампанії він опинився вже серед претендентів другого ешелону, причому ризикуючи втратити свої лідерські позиції навіть у цій групі кандидатів.

Рейтинг Олександра Турчинова вже зрівнявся з популярністю екс-мера, - при цьому висуванець БЮту має можливість навіть обійти Олександра Омельченко під час подальших виборчих перегонів. Утім нинішнє різке підвищення популярності першого віце-прем`єра пояснюється не стільки його заслугами як політика, скільки нагнітанням інтриги навколо теми висунення узгодженого кандидата від БЮТ і НУНС. Також варто враховувати і чинник величезної популярності лідера БЮТ Юлії Тимошенко, яка, швидше за все, стане головним піарником Турчинова, використовуючи для цього всю силу своєї нинішньої прем`єрської посади.

У цьому, втім, є як свої «плюси», так і «мінуси»: мерська кампанія стала чинником, яка забирає увагу від загальної проблемної соціально-економічної ситуації в країні і відповідно критики на адресу прем`єра, але для Турчинова як кандидата в мери різке зростання інфляції до прогнозного річного рівня може стати чинником, що веде до поразки. До того ж сам Турчинов не сприймається як самостійний політик, тому зовсім не факт, що рейтинг Юлії Тимошенко автоматично зробить його головним претендентом на перемогу у виборчих перегонах.

Не можна скидати з рахунків і реальні цілі БЮТ в цій кампанії. Ще до офіційного висунення Олександра Турчинова багато експертів зазначали відсутність у БЮТ реального кандидата, який міг би вступити в сутичку з лідером перегонів Леонідом Черновецьким. Рейтингу Турчинова в 7,1% явно замало, щоб говорити про шанси БЮТ мати в Києві свого мера. Хоча, швидше за все, мета БЮТ зовсім не мерська посада, а більшість в Київській міській раді. Така ставка припускає, що для БЮТ нинішні вибори лише перший етап в боротьбі за Київ та форпост можливої президентської кампанії Юлії Тимошенко. Другим етапом за умови створення контрольованої більшості в Київраді може стати політреформа київської влади. БЮТ вже неодногоразово показував свою майстерність в отриманні ситуативної підтримки з боку своїх супротивників (Партія регіонів і КПУ) у Верховній Раді, тому в перспективі можливий варіант істотного скорочення повноважень київського міського голови шляхом відповідних рішень в парламенті, а потім в Київраді. 

Несподіваний результат серед кандидатів другого ешелону показав народний депутат Блоку Литвина, голова Шевченківської адміністрації Києва Віктор Пилипишин – 6,7%. Цей впливовий київський бізнесмен і політик демонструє стрімке зростання свого рейтингу, маючи при цьому всі шанси випередити і Олександра Омельченка, і Олександра Турчинова. Що, втім, не дивно: Віктор Пилипишин – єдиний з кандидатів, який має і досвід міського управлінця, і підтримку парламентської політичної сили. До того ж на тлі чистих політичних суперечок між іншими кандидатами, команда Віктора Пилипишина поступово задає інший тон виборчої кампанії, пропонуючи обговорювати не абстрактні проблеми високої політики та фінансові скандал минулих років, а реальні проблеми городян. Очевидно тому лідери гонки – Леонід Черновецький і Віталій Кличко – поки що уникають відповіді на заклик Віктора Пилипишина до  участі в дебатах.

З кандидатів, що залишилися, можна виділити хіба що представника Партії регіонів Василя Горбаля. Вкрай низький його рейтинг пояснюється, швидше за все, тим, що регіонали ще не визначилися з тактикою виборчої кампанії на виборах мера і, відповідно, не розпочали активних дій.

Несподіваною стала відмова від участі у виборах міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Раніше його називали одним з вірогідних претендентів на крісло київського міського голови. Очевидно, цей політик зважив свої шанси і вирішив, що краще не вплутуватися в програшну для нього виборчу кампанію. Негативним чинником для Луценка став і сумновідомий ляпас Леоніду Черновецькому, - цей випадок не додав балів міністрові.

Утім, нинішні рейтинги вище названих кандидатів в мери – досить умовні. Адже поки що дуже велика частина виборців Києва ще не визначилася, а саме за їх голоси і розгорнеться головна боротьба в найближчі тижні.

Григорій  Ковтун, м. Київ