О.Кваснєвський: Українським політикам треба більше працювати не з Заходом, а з власним суспільством

У Києві відбувся форум, присвячений укладанню поглибленої угоди щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Одне з засідань форуму проводив екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський. Засідання називалося “Дебати з політичним лідерами”.

Без дебатів не обійшлося. Кваснєвський проводив його віртуозно, із почуттям гумору.

Коли він хотів нагадати одному з промовців, віце-прем’єр-міністру Григорію Немирі про регламент, зауважив: “Усе намагаюся зрозуміти, що таке в розумінні українського уряду десять хвилин”.

Ще цікавий момент: Кваснєвський запросив до розмови учасників форуму і попросив спочатку виступати леді. Коли вийшов чоловік і вибачився, що він не леді, Кваснєвський усміхнувся й сказав: “Нічого. You look good».

У перерві Олександр Кваснєвський відповів на кілька запитань.

Пане Кваснєвський, чи могли б Ви пригадати, як Польща підписувала договір про зону вільної торгівлі?

Польща підписала договір про зону вільної торгівлі, і це був важливий момент нашої політичної та економічної історії. Головна мета Польщі тоді була – членство у ЄС, ми дуже прагнули цього. І цей договір допоміг змінити та зорганізувати нашу економіку, прийняти всі світові стандарти.

Бізнес, який працював на експорт, розумів, що це дуже потрібно. У нас були дискусії, але вони не були гострими, ми розуміли, що нам потрібно стати членами ЄС, і ми послідовно йшли до цього членства. Я думаю, що для України вільна торгівля – це також важливий крок на шляху до євроінтеграції, і це може стати значно більш близьким майбутнім, ніж членство у ЄС.

Ви вважаєте, що українська економіка готова до зони вільної торгівлі?

Українська економіка, якщо мати на увазі динаміку, виглядає добре. Що стосується економічних стандартів, то це вже не так добре. І це вже ваше рішення, домовитися про рамки майбутньої угоди.

Багато що залежить від волі політиків, від тих, хто стоятиме біля керма переговорів. Щодо строків, то перехід на зону вільної торгівлі залежить від вашого уряду, від його готовності. У Польщі це пройшло швидко. Але на початку 90-х років Польща була краще підготовлена, ніж ви. Я про це нагадую і нашим західним партнерам: розвиток Польщі, Словаччини, Угорщини був кращий – це були інші країни, а Україна була однією з радянських республік. Але слід розуміти: ви незалежні з 1991 року, і вже майже двадцять років ви можете робити все, що хочете. Але вам самим розуміти, як робити краще.

Коли Польща вступала до ЄС, польські політики добилися дуже вигідних умов для свого аграрного виробника. У нас же навіть переговори щодо вступу в СОТ були надзвичайно закритими. Окремі експерти казали, що знайти документи перегорів просто неможливо.

Ваш процес почався значно пізніше. Ми були в першій черзі тих, хто пройшов у ЄС, зараз це значно складніше. Економічна картина світу в 90-х роках була кращою. Зараз ми всі занепокоєні тим, що відбувається у США, інших країнах. І зараз момент для переговорів складніший, ніж для Польщі в 90-х. Але знаєте, в економіці, як у житті – то добре, то гірше, тому якщо зараз погано, то на кінець дня буде краще.

Ви є другом попереднього Президента України Леоніда Кучми. Зараз, коли його біографи та прихильники, оцінюють період його діяльності, то кажуть, що Кучма зберіг промисловість, що Україна, на відміну від Польщі, не стала країною дрібних крамарів. А ви начебто пожертвували промисловістю за право поляків злітати до Парижа за двадцять євро. Ви погоджуєтеся з такою оцінкою?

Так, я погоджуюся. Але, як на мене, не можна порівнювати економіку Польщі та України. У вас були великі промислові комплекси, дуже сильні підприємства ВПК. Польща більше подібна на Італію. А двигуном економіки Італії були невеликі, часто родинні підприємства. І це, якщо хочете, нас врятувало. Останні двадцять років у нас не було економічної кризи, тому що значною частиною польської економіки були дрібні, родинні підприємства. Таких підприємств було близько трьох мільйонів. І це був бум для польського розвитку. У цьому сенсі Польща обрала позитивний шлях. Україна інша...

Наше суспільство намагаються розколоти щодо членства в НАТО. Чи могли б Ви пригадати, як це відбувалося в Польщі?

Такі головні рішення, як НАТО, ЄС, не можна і не варто приймати без розуміння і без участі суспільства. Політики – президент, прем’єр – мають постійно говорити суспільству: ми повинні це робити разом. Це не окремі поля політичних війн. У Польщі, наприклад, я двічі звертався до власного народу, з запитанням, що він про це думає. Так було і з прийняттям Конституції... Я також запитував поляків, що вони думають про вступ до ЄС. І головне завдання українських лідерів – говорити, пояснювати, сперечатися із суспільством. Без розуміння суспільства не буде згоди суспільства. Українським політикам слід більше працювати не із західними країнами, із західними суспільствами, а найперше – із власним народом. Суспільство має зрозуміти, що членство України в НАТО зробить її важливим фактором миру та безпеки.

Працювала Маша Міщенко