Як Янукович святкував результат Бухарестського саміту (фоторепортаж)

Ну, що ж, панове! Як і обіцяв Янукович, чобіт НАТО не топтатиме українську землю. Принаймні, до грудня. У грудні питання приєднання України до ПДЧ виноситиметься знову. 

З нагоди неприєднання України до ПДЧ в Києві і великих містах  Півдня і Сходу країни пройшли біло-блакитні святкування. УНІАН побував на столичному мітингу на Майдані Незалежності.

 "Скажіть, - звернулися ми перед початком концерту-мітингу до голови київської організації Регіонів Василя Горбаля освіченої, взагалі-то, людини, випускника інституту міжнародних відносин, банкіра,  - це добре для України - неприєднання до ПДЧ?" 

"Це зніме напругу в суспільстві, це не дасть посилити розподіл між Західним і Східним регіоном", - дипломатично чи то відповів, чи то ухилився від відповіді Василь Горбаль.

Мітинг Партії Регіонів планувався на п`яту вечора. А до п`ятої вечора сцену Майдану пожертвували комуністам і прогресивним соціалістам. Останні переспівали старі пісні на свій манер. Музика радянська, слова точно не пам`ятаю, але пам`ятаю, що вони римують «оранжевих нацистів» і «прогресивних соціалістів».

Ближче до п`ятої до Майдану почали підтягуватися колони людей. Прийшли учасники святкування неприєднання до ПДЧ. Середній вік цих колон був десь так років п`ятдесят. Склад: старенькі бабці і хлопці з наколочками на зовнішніх фалангах пальців.

Журналістів і фотографів під сцену пускали без проблем. Дощ лив як з відра. Бабці в пухових хустках влаштували легку сутичку в черзі за біло-блакитними накидками-дощовиками. Той, хто був на роздачі, люто заявляв, що хай кожен бере накидки у головних свого району (протестувальників розфасували в колони, які представлялиь різні райони столиці). Мене запросили сховатися від дощу  в намет з автоматичним надуванням біло-блакитних кульок з антинатівською риторикою. Хлопці, яці надували кульки, дуже переживали, що через дощ кульки в кінці мітингу не злетять і зіпсують Януковичу шоу.

Ну ось, нарешті, почалося. Ведучі привітали всіх і запросили на сцену вітчизняну групу "Брати Карамазови". Сказати, що бабусі зраділи можливості послухати вітчизняний рок, було б сильним перебільшенням. Хтось старанно натягував шапку на вуха, а хтось щосили зображав увагу (наші пенсіонери, адже вони дуже ретельно роблять свою роботу).

Соліст групи Олег Карамазов присмачив виступ окремою політичною самодіяльністю. Він, виявляється, теж проти НАТО, він за те, щоб український народ сам вибирав, як йому жити, він за дружбу з братнім народом. І він навіть дозволив усім присутнім випити на радощах коньяку. «Випийте, незважаючи на піст», - благословив соліст. Цікаво, що він Ющенка називав «ваш президент». В одній зі своїх пісень він імпровізував таким чином: «Ангел открывает чемодан, складывает туда звезды, небо, землю, вашего президента, вашего премьера».

Чому вашого, а не нашого? До нашого президента, звичайно, є питання. Але у валізу він явно не поміститься. Зате в одну валізу можна легко вмістити обох російських президентів, які напевно сьогодні вип`ють коньяку, оскільки непідключення до ПДЧ вони розцінюють як свою перемогу і ділити її з Партією регіонів очевидно не збираються.

Куди більше мені сподобався виступ російського рок-гурту “Агата Крісті”. Це іменини серця. Шкода, що їх фани не ходять на такі мітинги. Вони - справжні сповідники рок-н-ролу: заспівали, пішли - без жодних там ідеологічних завантажень. «На ковре-самолете, словно радуге. Мы летим, а вы ползете, чудаки, чудаки», - це російські музиканти так співають. Символічно: вони летять, ми повземо. У геополітичному, певна річ, сенсі.

Під час мітингу в Києві проходили прямі включення з різних регіонів. Я люблю слухати Запоріжжя. Там завжди виступає улюбленець журналістів народний депутат України Ярослав Сухий. «Запорожці, ми не дамо жандармам і холуям втягнути нас у НАТО з волі їх заокеанських господарів. Ми скажемо сопливим генералам НАТО: не треба, ми самі потурбуємося про себе», - проголошував Ярослав Михайлович.

Він любить Запоріжжя, а воно його, адже стільки років він захищає запорізьку «Мотор-Січ». Це підприємство  у разі європейської і євроатлантичної інтеграції дійсно опиняється перед лицем серйозної конкуренції. Тому його гнів проти «сопливих генералів НАТО» цілком зрозумілий.

А ось і включення Криму. Там мітинг дійсно багатотисячний і виступає молода зірка регіоналів народний депутат Вадим Колесніченко. Він розповів народу про Альянс багато нового. Наприклад, що НАТО проти російської мови і що ще страшніше: воно проти православ`я. А як же тоді Греція, - православна країна, а член НАТО?

При включенні з Харкова послухала народного депутата, харків`янку Інну Богословську.  Вона поділилася з народом гаслом, яке придумала її дочка: «Наша хата - не для НАТО».  Як на мене, цей вірш дуже білий, але для площі – саме в раз. Наступним за Богословською мав виступати яскравий представник російського шоу-бізнесу Олег Газманов. Не сумніваюся, що він заспіває пісню: «Я родился в Советском Союзе, сделан я в СССР». Він її постійно співає.

При прямому включенні мітингу з Одеси послухала Нестора Шуфрича. Він був застуджений, раз у раз зривався на фальцет, і все твердив про чорну ковдру, під якою підписувався лист трьох. (Мається на увазі звернення президента, прем`єра і спікера до керівництва Альянсу про приєднання України до ПДЧ).

Коли в Києві закінчила виступати українська англомовна група «Дазл Дрімс» і на сцені встановили суфлер для Віктора Януковича, я зітхнула з полегшенням. Шоу наближалося до кінця, а мені було шкода бабусь, для яких це було явно утомливо. Не буду лукавити, серед бабусь, що стояли біля сцени, було півтора десятка таких-собі біло-блакитних баб парасок.  Їм, здається, дуже навіть подобалося, коли худий, весь у чорному, соліст «Дазл Дрімс» підбігав до них на край сцени, мало не щіпав за щічки і співав щось на кшталт «Shake, my baby». («А ну потруси, мала»).  

Ну ось і Віктор Янукович. Його промова була підготовлена з урахуванням київської специфіки, це він на Донбасі виступає так, що хоч кепку одягай і гвоздику за вухо пришпадорюй. А тут дуже стримана мова, в основному наголос на необхідності позаблоковості України.

 «Ми глибоко цінуємо зважену позицію Німеччини, Франції і інших країн, які закликали своїх партнерів по НАТО не ухвалювати рішення всупереч волі українського народу», - подякував цим країнам лідер опозиції. Сподіваюся, що Віктор Федорович не надсилав Франції і Німеччини цю подяку письмово, адже вони не для нього старалися і навіть не для українського народу. А Путін їм напевно вже подякував. «Упевнений, нейтральний статус не лише відповідає нашим національним інтересам, але і затребуваний нашими східними і західними сусідами», - сказав Янукович.

В кінці Віктор Федорович заспівав з хлопцями з різних київських музичних колективів пісню: «Парни, парни, это в наших силах, землю от пожара уберечь».  Віктор Янукович співав без суфлера. Пенсіонерам сподобалося, вони навіть підспівували. Біло-блакитні кульки з антинатівською риторикою дійсно довго не злітали, але врешті-решт злетіли високо-високо, під самі небеса і прикрасили свято регіоналів.

- Хлопці, а ви й справді, проти НАТО? - запитала я підлітків, які виступали в кінці .

- Ну, що ви? Нам просто ця пісня подобається. Вирішили її заспівати, - посміхнулися музиканти.

Маша Міщенко

Фото Андрія Мосієнка, Дмитра Купріяна/ УНІАН