Про Шухевича, Нахтігаль і роль сучасних істориків в інформаційній війні

Хе Хе : Ой Галя Галя
Ты слишком молода чтобы лезть в политику на чьей бы стороне. У УНИАН кризис сотрудников? ты перечислила конфликты СССР а что тебе помешала сравнить конфкты (войнв США) корея, Вьетнам, Иран, Ирак, и теперь тот жа Афганистан, не гоаворя о Сербии, Панамы и многих других. Не надо быть пионеркой активисткой когда много дядей рядом.

Уважний : На жаль, авторка не має середньої освіти
„Не хочу й не буду засуджувати ані Шухевича, ані >>>солдат

Янук : Воювалі за майбутє держави ?
Значить - герої. Які дискусії ? Це святе.

Инженер : Взглянем на вещи глазами украинца Шухевича:
Его родина Украина - маленькая и слабая страна, на которую нацелились два агрессора Германия и Россия. Он боролся как мог и против одних и против других. Порй воюя открыто, порой хитря и используя силу одного противника против другого. Он боролся КАК МОГ! Рискуя жизнью, терпя лишения, сидя в тюльмах. МОЖНО ЛИ СРАВНИТЬ его жизнь с жизнью нынешних историков и журналистов, критикующих его поступки. На какие лишения пошли они ради Украины? ______ Галя Койнаш, не тебе судить.

Cергій, горлівкa :  дивне врaження
шaновнa ґaля, ви нaмaгaєтеся предстaвити стaттю в`ятровичa, як нaукову стaттю признaчену для дискуссії серед нaуковців же ж. питaння до вaс (нa кштaлт вaших питaннь до в`ятровичa): де ви це побaчили??? я особисто сприйняв його стaттю як стaттю для широкого зaгaлу, з відповідною риторикою і стилістикою. Ha мій погляд це було очевидно, бодaй, з того, де ця стaття булa опубліковaнa. I тaм я не знaйшов претензій нa всеохопність тa вичерпність вcіх зaпитaннь. Taкож він не зaбув нaгaдaти, що він не тільки історик, нaвіть, не стільки історик, a ще й службовесь сбу. взaгaлі, вaшa сттaтя, ґaля, спрaвляє дивне врaження, їй-богу...

Паливода : Нема Сумніву
Нам в Україні треба таких патріотів як Шухевич в кожні українські сімї. Я знаю! що Шухевич був шляхотна особа та до смерті гідна людина. Тут жадної апробації наших ворогів непотрібно, щоб це знати. А Ви Галю повернітся ще до школи бо у Вас ще брак знання.

олег : паливодi
Це було би занадто-кожнiй украiнськiй сiмi по одному зраднику i бандиту! От була б шляхотна нацiя!

сматрітє рускіє канали в Україні!!! : to oleg:...зднув тут олег, продукт пупкінської пропаганди...
і знову вмикнув свій рідний пупукінський останкінський телеканал...провокатор...

Киндрат : Враження
Панове, здаеться, росийськомовний Инженер мае рацию. Шухевич думав про нацию, як, схоже, и Ющ. А Униан, думаю, будь-яких галь до себе не бере. Десь же вона вчилася... Втим, дослухатись до зауважень можна.

Скептик : Ой ти ж Галю...
Из этого сморкача Вятровича историк как из хрена молоток. Историк должен быть объективным исследователем, а не адвокатом той или иной исторической фигуры. У него же всё интервью посвящено отмыванию и нарумяниванию Шухевича. Обратите внимание на портрет бывшего гауптмана - и нос античный, и уши-локаторы не торчат. Ну просто писаный красавец. А на реальных фото у Шухевича морда уголовника и погромщика - тут и без Ламброзо всё ясно.

Воин : А вот, что говорит об эссесовском ублюдке Шухевиче немецкий историк-исследователь
Из книги В Брокдорфа “Тайные команды Второй мировой войны” (Мюнхен, 1967 год): “… Батальон “Нахтигаль” ступил на украинскую землю 22 июня 1941 года в колоннах гитлеровских войск….Они взяли в зубы длинные кинжалы, засучив рукава гимнастёрок, держали оружие на изготовке. Их вид был омерзителен…. Словно бесноватые, громко гикая, с пеной на устах, с выпученными глазами неслись они по улицам Львова. Каждый, кто попадался им в руки, был жестоко казнён.”

Воин : Они клялись в верности Гитлеру и верно служили ему - фашистские холуи
Все боевики ОУН-УПА проходили службу в фашистских военных структурах, таких как спецбатальоны СС – Дружины Украинских Националистов: “Роланд”, “Нахтигаль и другие;- которые вошли на территорию Советской Украины совместно с фашистскими войсками 22 июня 1941 года, а также в дивизии СС “Галичина”. Вот текст военной присяги украинских вояк из 14 гренадёрской дивизии СС “Галичина”, опубликованной в журнале “Український історик”, Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1981 году № 1 стр. 163: «Я служу, тобі Адольф Гітлер, як фюреру і канцлеру Німецького рейха, вірністю і відвагою. Я клянуся тобі і буду скорятися до смерті. Так допоможе мені Бог.»

Воин : Шухевич и его бандиты издевались над украинцами и уничтожали их
"В аллее старых деревьев они “украсили” ствол каждого дерева трупом убитого перед этим ребенка... Эту аллею бандеровцы назвали “дорогой к самостийной Украине”. ("Освободительная" борьба УПА "под собственными знаменами", с. Лозовая Тернопольского уезда)

Воин : Герберт Вильямсон - самый настоящий АМЕРИКАНСКИЙ историк
"... Многие иностранные добровольцы, служившие на фронте в строевых частях Ваффен-СС и Вермахта, проявляли в боях героизм и отвагу, и по праву гордятся своим послужным списком. Однако послужной список тех, кто служил в контролировавшихся СС вспомогательных полицейских частях, отличается деяниями, которые следует отнести не к героическим, а к варварским. Например, многие украинские вспомогательные части заслужили себе такую страшную репутацию, от которой волосы встают дыбом, - таким зверским было их обращение с мирным населением. При проведении операций по выявлению и ликвидации евреев они часто действовали рука об руку с эйнзацкомандами. Солдаты немецких частей, взаимодействовавших с ними, не испытывали к ним ничего, кроме презрения. Иногда подразделения эйнзацгрупп после расправ с евреями уничтожали и своих пособников, заметая таким образом следы.

Андрій : диявол криється в дрібницях
Пані Койнаш, Ваші аргументи в дискусії цікаві та заслуговують на обговорення. Проте весь ефект псують вагомі дрібниці, які підривають довіру до тексту загалом. Мовчу про граматичні помилки, буває. Але навіщо було в заголовку говорити про (фахових) істориків у множині, якщо йдеться про (публіцистичні в даному випадку) тексти Володі В`ятровича? Далі, не погоджуюся з Володіним месиджем, але фактично він правий, бо Британія і Франція були юридичними гарантами безпеки в Європі, мали договори з Чехією та Польщею, проте зрадили своїх союзників, ведучи таємні переговори з Гітлером. США у згаданих Вами випадках не мали юридичних підстав втручатися в Угорщині, Чехословаччині та Афганістані. Трохи далі з Ваших слів можна зрозуміти, що Нахтігаль "воював у складі німецької армії". Що не так, оскільки в бойових діях він участі не брав, а мав виконувати диверсійні функції як підрозділ служби розвідки Абверу. Але так і не зробив цього. З дрібниць складається лихе загальне враження, яке нівелює загалом слушні міркування.

Воин : Герберт Вильямсон - самый настоящий АМЕРИКАНСКИЙ историк
"... Никто не сможет оправдать деяния эйнзацгрупп, гестапо, отрядов "Мертвая голова". Просто невозможно представить себе, что история когда-либо пересмотрит свой приговор относительно некоторых частей Ваффен-СС - таких, как печально известные добровольцы-мусульмане или украинские вспомогательные части, выполнявшие функции карателей и охранявшие концлагеря. Их претензии на роль обычных солдат должны быть безоговорочно отвергнуты как чудовищные извращения этого понятия...".

Воин : Нюрнберг предостерегает
В материалах Международного Нюрнбергского военного Трибунала структуры ОУН-УПА фигурируют как одна из многочисленных коллаборационистских сил в оккупированной Европе, которые сотрудничали с нацистами, в частности с Абвером и его шефом адмиралом Канарисом. Болmibycndj боевиков УПА служили в германской армии, в украинской и немецкой полиции и жандармерии. Немцы передали ОУН-УПА 100 тысяч винтовок и автоматов, 10 тысяч пулеметов, 700 минометов, много боеприпасов. Об этом свидетельствовали на суде бывшие нацистские руководители Абвера Лахузен, Штольце, Лазарек, Паулюс. Так, по словам Лазарека: "С.Бандера получил от немцев 2,5 миллиона марок, то есть столько, сколько получает и Мельник" (лидеры ОУН-Б и ОУН-М - прим. авт.). По словам Паулюса: "Кроме групп Бандеры и Мельника, пункт Абвера, а также командование Абвера 202 использовали Украинскую греко-католическую церковь (УГКЦ). Документально подтверждено, что на территории Украины от преступлений гитлеровцев и их пособников погибло 5,3 млн. человек. Участие в них "вояков" ОУН-УПА доказано, как и их сотрудничество с нацистами. www.sovr.krivbassinfo.com/cgi-bin/show.pl?lang=ru&action=showstat&sndir=2007_03&razd=6&stat=7

Воин : Вечное проклятье эссесовцу Шухевичу и его карателям-нелюдям
"Нахтигалевцы" (вояки батальона " Нахтигаль ") выводили из домов коммунистов и поляков, которых просто вешали на столбах и балконах... когда арестованный выходил из коридора, за дверьми получал удар молотком в висок. Арестованный падал, а украинец, вооруженный карабином со штыком, прокалывал сердце и живот того, кто упал. Другие сразу же оттягивали тело и бросали на большую телегу... Украинских солдат батальона " Нахтигаль " жители Львова называли " пташниками " из-за знаков, которые были на их автомобилях и мотоциклах. " Пташники " были в немецкой одежде и с немецкими военными знаками. Разговаривали по-украински, а на рукоятках штыков имели сине-желтые банты, с поляками они вообще не общались, за исключением того, что принимали участие в их расстрелах... Нас привезли на улицу Лонцкого... Вместе нас было около 500 евреев, почти всех их убили украинцы..."

Воин : Вечное проклятье эссесовцу Шухевичу и его карателям-нелюдям
Жена профессора Казимира Бартеля говорит: "Я была также у архиепископа Шептицкого, но и он ответил, что не может ничего сделать. Вообще эти страшные события не были делом диких, пьяных украинских солдат. У меня сложилось впечатление, что все делалось организованно". Это были цитаты из книги О. Кормана, изданной в 1990 г. в Лондоне. Если описанное тут — выдумка автора, если это клевета, то соответствующие деятели ОУН, в частности ОУН-б, должны привлечь автора к ответственности за "оскорбление чести Нации". Однако этого не сделано. Видно, не в их интересах предавать гласности эти факты...

Воин : Вечное проклятье эссесовцу Шухевичу и его карателям-нелюдям
Известный своей объективностью историк Ришард Тожецкий написал обширную рецензию на работу Давида Кагане о львовском гетто. В ней Ришард Тожецкий пишет: "Участие крайних националистов в обысках, арестах и убийствах евреев (во Львове ) была причиной первого обращения раввина Левина к митрополиту Шептицкому, известному доброжелательным отношением к верующим евреям. Митрополит... обещал провозгласить пастырское послание, предостеречь украинцев, чтобы не совершали убийств, но одновременно признал, что он бессилен в отношении действий гитлеровцев и украинских националистов... В конце июля украинские националисты, большей частью крестьяне из ближних сел, при участии украинской полиции, инспирированные гитлеровцами, которых было по 2-3 в каждой группе, совершали погромы евреев. Это была инспирированная акция по всей Восточной Галичине... Всех мужчин, которых поймали во время акций, сразу убивали штыками или расстреливали. Пастырские послания не доходили до сознания молодых украинцев."

Воин : Вечное проклятье эссесовцу Шухевичу и его карателям-нелюдям
Свідок: Та нікуди вони (эссесовцы «Нахтигаля» ) не втікали, ті бендерівці. Місто було ВСІЯНЕ ТРУПАМИ радянських солдат та інших громадян! Про це мені розказувала особисто жінка, яка виїхала зі Львова одним із останніх ешелонів, які вирвались зі Львова. Весь цей жах вона пам`ятала до кінця свого життя! А жила вона ДОВГО. Їй не потрібно було розказувати, хто такі вояки УПА, вона їх БАЧИЛА на власні очі і їх ЗЛОДІЯННЯ.

Воин : Шухевич - кровавый маньяк-убийца
Шухевич: "Добиваться, чтобы ни одно село не признало советской власти. ОУН должно действовать так, чтобы все, кто признал советскую власть, были уничтожены. Не запугивать, а физически уничтожать! Не следует бояться, что люди проклянут нас за жестокость. Пусть из сорока миллионов украинского населения останется половина - ничего страшного в этом нет".

Воин : Эти фашистские ублюдки не могут быть оправданы, а тем более быть Героями и eajжить среди нас
Случайно ли, скажем, некоторые народные депутаты и высокопоставленные чиновники, недавние члены КПСС, в Черновцах торжественно открыли мемориал фашистским прихвостням, палачам Бабьего Яра и Хатыни, Варшавы и Юга Франции — «Буковинскому куреню». А его командира, военного преступника, десятилетиями скрывавшегося в зарубежных бегах от возмездия, П.Войновского с пышностью необыкновенной власти города не просто приняли, но и удостоили звания почетного гражданина. Как и еще одного военного преступника, палача Бабьего Яра и Хатыни В.Катрюка. Наконец, не по этой ли причине проект антифашистского закона, давно поступивший в Верховную Раду, не был даже рекомендован профильным комитетом к обсуждению?

Воин : Пусть запоздало, но все же раскаиваются в своих преступлениях и некоторые бандеровцы.
Так в январе 2004 года в редакцию «Советской Луганщины» пришла пожилая женщина и передала пакет от своей ушедшей недавно из жизни подруги. Гостья редакции объяснила, что своим визитом она выполняет последнюю волю уроженки Волынской области, активной в прошлом бандеровки, которая к концу жизни переосмыслила свою жизнь и решила своей исповедью хоть на малую толику искупить непоправимый грех массового убийства неповинных людей и их детей. «Я, Вдовиченко Надежда Тимофеевна, уроженка Волыни... Я и моя семья просим простить нас всех посмертно, потому что, когда люди будут читать это письмо, меня уже не будет (подруга выполнит мое поручение). У родителей нас было пятеро, мы все были завзятые бандеровцы: брат Степан, сестра Анна, я, сестры Оля и Нина. Мы все ходили в бандерах, днем отсыпались по хатам, а ночью ходили и ездили по селам. Нам давались задания душить тех, кто укрывал пленных русских и самих пленных. Этим занимались мужчины, а мы, женщины, перебирали одежду, отбирали коров и свиней у погибших людей, скот резали, все перерабатывали, тушили и укладывали в бочки. Однажды за одну ночь в селе Романове задушили 84 человека. Старших людей и старых душили, а детей маленьких за ножки раз, ударил головкой об дверь – и готово, и на воз. Мы жалели своих мужчин, что они крепко намучаются за ночь, но за день отоспятся и на следующую ночь в другое село. Были люди, которые прятались от нас. Если мужчина прятался, мы беспощадно принимались за женщин и их детей... Других мы на Верховке убили: жена Ковальчука Тилимона долго не признавалась, где он, и открывать не хотела, но ей пригрозили, и она вынуждена была открыть. Сказали: «Скажи, где муж, и мы тебя не тронем». Она призналась, что в стоге соломы, его вытащили, били, били, пока забили. А двое детей, Степа и Оля, хорошие были дети, 14 и 12 лет... Младшую разодрали на две части, а мать Юньку уже не надо было душить, у нее разрыв сердца случился. В отряды брали молодых здоровых парней, чтобы могли душить людей. Так, из Верховки два брата Левчукив, Николай и Степан, не захотели душить, убежали домой. Мы приговорили их к казни. Когда поехали за ними, отец говорит: «Берете сыновей – и я иду». Калина, жена, тоже говорит: «Берете мужа – и я иду». Вывели их метров за 400 и Надя просит: «Отпустите Колю», а Коля говорит: «Надя, не проси, у бандеров никто не отпросился и ты не выпросишься». Колю убили. Надю убили, отца убили, а Степана живым забрали, две недели водили по хатам в одном белье рубашка и штаны, били шомполами железными, чтобы признался, где семья, но он был твердый, ни в чем не признался, и последний вечер побили его, он попросился в туалет, один повел его, а была сильная метель, туалет был из соломы, и Степан прорвал солому и убежал из наших рук. Нам все данные давали из Верховки земляки Петр Римарчук, Жабский и Пучь. ...В Новоселках Ривненской области была одна комсомолка Мотря. Мы ее забрали на Верховку к старому Жабскому и давай доставать у живой сердце. Старый Саливон в одной руке держал часы, а в другой сердце, чтобы проверить, сколько еще будет биться сердце в руке. И когда пришли русские, то сыновья хотели поставить ему памятник, дескать, боролся за Украину. Шла еврейка с ребенком, убежала из гетто, остановили ее, забили и в лесу закопали. Один наш бандера ходил за девушками-полячками. Дали ему приказ убрать их, и он рассказал, что сбросил в ручей. Их мать прибежала, плачет, спрашивает, не видела ли я, говорю, что нет, идем искать, идем над тем ручьем, ну я и мать ихнюю туда утопила. Нам был дан приказ от ОУН: евреев, поляков, русских пленных и тех, кто прячет их, всех выдавать УПА или всех душить без пощады. Задушили семью Северинов, а дочка была замужем в другом селе. Приехала в Романове, а родителей нет, она плакать начала и давай вещи откапывать. Бандеры пришли, одежду забрали, а дочку живьем в тот же ящик закрыли и закопали. И осталось дома двое ее маленьких детей. А если б детки приехали с матерью, то и они были б в том ящике. Был еще в нашем селе Кублюк. Его направили в Котов, Киверцовский район, на работу. Поработал неделю и что же – отрубили голову Кублюку, а дочку взял соседний парень. Бандеры приказали ему убить дочку Соню, и Василий сказал: «Идем в лес за дровами». Поехали, привез Василий Соню назад мертвой, а людям сказал, что дерево убило. За отказ кого либо вступать в ОУН и УПА мы убивали не только его, но для страха и его семью. Те же, кто не по своей воле, а принужденно заступал в УПА, привязывался кровью. Для этого ему приказывали прилюдно убить еврея, поляка или москаля. Но и это было недостаточно, преданность делу ОУН нужно было доказывать ежедневно. Жил в нашем селе Ойцюсь Тимофей. Старый-старый дед, что он сказал, так оно и будет, был то пророк от Бога. Когда пришли немцы, им сразу донесли, что есть такой в селе, и немцы сразу же поехали к старому, чтобы тот сказал, что с ними будет... А он им говорит: «Ничего я вам не скажу, потому что вы меня убьете». Переговорщик пообещал, что пальцем не тронут. Тогда дед им и говорит: «До Москвы вы дойдете, но оттуда будете убегать, как сможете». Немцы его не тронули, но когда старый пророк сказал бандерам, что удушением людей Украины они ничего не сделают, то пришли бандеры, били до тех пор, пока не забили. Теперь опишу про свою семью. Брат Степан был завзятый бандеровец, но и я не отставала от него, ходила везде с бандерами, хотя была замужем. Когда пришли русские, начались аресты, вывозили людей. Нашу семью тоже. Оля договорилась на вокзале, и ее отпустили, но пришли бандеры, забрали и задушили ее. Остался отец с матерью и сестрой Ниной в России. Мать старенькая. Нина наотрез отказалась идти работать на Россию, тогда начальство предложило ей работать секретарем. Но Нина сказала, что советского пера в руках держать не хочет. Ей снова пошли навстречу: «Если ты не хочешь ничего делать, то распишись, что будешь выдавать бандеров, и мы тебя отпустим домой. Нина, долго не думая, расписалась, и ее отпустили. Еще Нина не приехала домой, как ее уже ждали бандеры, собрали собрание парней и девушек и судят Нину: смотрите, мол, кто поднимет на нас руку, со всеми так будет. По сегодняшний день не знаю, куда ее дели. Всю свою жизнь носила тяжелый камень в сердце, я ведь истинно верила бандерам. Я могла продать любого человека, если кто-то что-то скажет на бандеров. А они, окаянные, пусть будут прокляты и Богом, и людьми на веки вечные. Сколько людей порубили невинных, а теперь они хотят, чтобы их прировнять к защитникам Украины. А с кем же они воевали? Со своими соседями, душегубы проклятые. Сколько крови на их руках, сколько ящиков с живыми людьми закопано. Людей вывозили, но они и теперь не хотят возвращаться на ту бандеровщину. Слезно умоляю Вас, люди, простите мне мои грехи» (газета «Советская Луганщина», январь 2004, N 1).

правда- не по-пупукінськи! : до "бійця"правда- не по-пупукінськи!
100 найбільш переможних битв УПА з Радянськими каральними військами (НКВД, СМЕРШ) 10 грудня 1944 - сотня "Гайдамаки", під к-ою Ясьміна ліквідувала в бою з військами НКВД, котрі грабували людей, біля с.Тростянець, р-н Долини, Івано-Франківськ, 98 ворогів (убитими і раненими), при втраті 7 убитих і 4 ранених повстанців В першій половині грудня спецвідділ УПА повністю захопив летовище в Скнилові біля Львова де на той час знаходились 5 літаків та великий склад військової амуніції. 20 грудня сотня "Змії" провела визвольну акцію у райцентрі Товмач, Івано-Франківськ, де звільнено в`язнів із тюрми НКВД та людей підготовлених до висилання у Сибір, вбито 60 більшовиків та зруйновано будинки де знаходились каральні служби. Захоплено багато зброї і амуніції, котру передано тиловим підрозділам УПА. 28 грудня відбувся жорстокий бій біля с.Кореличі, р-н Перемишляни, Львівщина між сотнею "Полтавці" і 2 батальйонами НКВД. Втрати НКВД: 300 вбитих, 90 ранених, 1 танк; втрати УПА: 22 вбитих і 11 ранених. У грудні спецвідділи УПА здобули біля Тернополя 3 транспортні поїзди із різноманітною зброєю і військовою амуніцією, котру успішно передали тиловим підрозділам вищого командного складу УПА. Це на довгі роки забезпечувало відділи УПА Східної Галичини необхідною зброєю та військовою амуніцією. 30 грудня однією з найбільших перемог УПА була битва за Космач, Коломийщина, Івано-Франківськ, де були звільнені люди із тюрми та роздано людям награбоване майно. У 12 годинному бою брали участь 3 курені УПА під командою майора Козака, к-р ТВ 21 "Гуцульщина". Втрати НКВД: 500 бійців та старшин і кілька гармат; втрати УПА: 12 вбитих і 18 ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. Продовж місяця грудня підрозділи УПА вели важкі бої із 127 полком НКВД між Жмеринкою, Вінницької обл. і Кам`янець-Подільськом, Хмельницької обл. 03 січня 1945 - підсилена рота енкаведистів, що поверталась із грабунків навколишніх сіл, потрапила на шляху Товмач-Париці, Івано-Франківськ в засідку сотні УПА к-ра Чорноти і втратила 70 забитих, а УПА - 4. 06 січня 1945 курінь к-ра Різуна наскочив на більшевицьку базу в с.Рип`янці, біля Чорного Лісу, яку знищено, а людей із в`язниць відпущено по домах. Більшовики втратили 120 вбитими, а решта в паніці втекла до Калуша. Захоплено багато зброї і амуніції. 09 січня курінь "Зубри" - УПА здобув велику перемогу над радянськими каральними військами біля с.Горожанка Велика, Дрогобиччина. Радянські втрати: 304 убитих, 30 ранених, 11 знищених автомашин та 2 легкі танки разом із к-ром батальйону майором НКВД. Втрати УПА: 30 вбитих і ранених. Захоплено багато зброї і амунції. 20 січня "Березівська сотня" із курення "Карпатський" к-ра Юрка зробила засідку на більшовиків на шляху Космач-Яблонів, Гуцульщина, в якій знищено близько 100 ворогів із майором МГБ, при втраті 3 вбитих бійців УПА. 30 січня курені "Гайдамаки" і "Гуцульський" в бою навколо Космача, р-н Яблонів, Гуцульщина вбили 140 енкаведистів, втративши 14 полеглих і 17 ранених. В кінці січня курені к-рів Благого і Прута з ТВ "Чорний Ліс" вели важкі бої з московськими карателями в с.Глибоке, р-н Богородчани, Івано-Франківськ, в яких ворог втратив 150 забитих і 150 ранених. Власні втрати: 12 забитих і 20 ранених. 04 лютого курінь "Сивуля", під к-ов сотника Іскри, провів важкий бій з батальйоном НКВД у Парищанському Лісі, р-н Ланчин, Івано-Франківськ. Втрати НКВД: 50 вбитих і 55 ранених; втрати УПА: 41 вбитий і 25 ранених. 06 лютого курінь к-ра Бистрого повністю знищив більшовицьку базу в с.Бариші, р-н Бучач, Тернопільщина. З гарнізону чисельністю 200 осіб врятувались одиниці. 10 лютого курінь "Перемога" під к-ою Недобитого, розгромив біля присілка Сеньківський, р-н Жаб`є, Гуцульщина, банду наступаючих більшовиків, знищивши 140 і ранивши 60 осіб. Втрати УПА: 7 вбитих і 9 ранених. 14 лютого відділи УПА наскочили на батальйон НКВД, який проводив зачистку в сс.Братишів і Нижанківці, р-н Томашівці, Івано-Франківська обл. і ліквідували близько 80 бандитів, разом з їхнім командиром капітаном НКВД. Втрати УПА: близько 15 забитих і ранених. 16 лютого відбувся великий багатогодинний бій в с.Гербуртів, р-н Рогатин, з гарнізонами НКВД із Рогатина, Букачівців і Бурштина. Втрати НКВД: 69 вбитих і 35 ранених; втрати УПА: 5 вбитих. 20 лютого війська НКВД великими силами та методами відкритого бою напали на с.Космач, р-н Яблонів, де квартирували сотні УПА "Чорногора" і "Сурма". Наступ успішно відбито із великими втратами для ворога: 140 вбитих і 50 ранених. Втрати УПА: 14 вбитих і 17 ранених. 22 лютого сапери УПА підірвали поїзд в с.Голинь, р-н Калуш із 1500 некаведистами і великою кількістю зброї та військової амуніції. Ворог втратив близько 150 вбитих і ранених. УПА без втрат захопили багато зброї і амуніції котру передали у служби постачання УПА-"Захід". 24 лютого 5 сотнеь УПА провели акцію ліквідації більшовицької бази в с.Збору, р-н Долина, Івано-Франківськ. Ворог втратив 90 вбитих і ранених, а повстанці втратили 1 убитого. Захоплено багато зброї і амуніції. 13 березня відділи УПА, ОУН та Служби Безпеки (СБ), під к-ою пор.Прута організували засідку на 2 роти енкаведистів, котрі проводили каральні акції проти селян під виглядом фальшивих підрозділів УПА в селах Стрийського району. Втрати НКВД: 170 вбитих і 60 ранених. Загинув 1 воїн УПА. 14 березня курінь к-ра Бистрого провів багатогодинний бій біля с.Худиївці, р-н Мельниця-Подільська, Тернопільщина. Втрати ворога: 80 вбитих, в тому числі 16 офіцерів; втрати УПА: 5 вбитих і 8 ранених. 15 березня курінь к-ра Бистрого розбив біля с.Германівка, р-н Мельниця-Подільська, Тернопільщина, над Дністром, наступ більшовиків, знищивши 70 ворогів та поранивши 150. 21 березня сотня к-ра Перемоги із куреня "Галайда" прийняла нерівний, героїчний бій із 6000-им військом НКВД та фронтового СМЕРШ біля с.Верини, р-н Куликів, на північ від Львова. Втрати НКВД і СМЕРШ: 470 вбитих, в тому числі 38 офіцерів включно із 2 полковниками і 4 майорами. Втрати УПА: 40 вбитих і 17 ранених. Незважаючи на 35-кратну перевагу 110 повстанців із усіма раненими прорвалися із оточення. 21 березня сотня "Сірі Вовки" з куреня к-ра Бистрого ліквідувала роту карателів в лісі біля с.Цигани, р-н Скала Подільська, недалеко р.Збруч, Тернопільщина, котрі планували проведення зачисток у навколишніх селах. Втрати терористів: 70 вбитих і 40 полонених. Втрати УПА: 0. 21-22 березня сотня к-ра Веселого-Свистеля вела важкі бої з чекістами з дивізії "Червона Мітла", біля с.Струбовиська та г.Прислуп, Лемківщина, Польща. Втрати чекістів: 87 вбитих і 150 ранених; втрати УПА: 14 вбитих. Захоплено багато зброї і амуніції. 22 березня відбувся великий бій між сс.Лесівка і Саджава, в Чорному Лісі, де курінь "Месники" під к-ою Благого ліквідував 180 карателів. Втрати УПА: 75 вбитих і ранених. Захоплено багато зброї і амуніції. 23 березня відділи УПА наскочили на базу в с.Яселко, повіт Сянік, Лемківщина, Польща і знищили там великий відділ польських прикордонників, які періодично грабували довколишні українські села жорстоко знущаючись із селян. Вбито 72 бандитів, при втраті 3 ранених повстанців. 24-25 березня курінь "Підкарпатський" під к-ою Прута звів бій з військами НКВД біля сс.Тростянець Майдан Присліп, р-н Стрий, Львівщина. Втрати НКВД: 160 вбитих; втрати УПА: 3 вбитих. 25 березня сотня "Рубачі" к-ра Гамалії провела бої з 2 ротами НКВД в с.Городище, р-н Великий Глибочок біля Тернополя. Втрати НКВД: 50 вбитих і 43 ранених; втрати УПА: 1 ранений. 07 квітня курінь "Скажені Підкарпатці" к-ра Прута розбив у с.Посіч, під Чорним Лісом, спецвідділ НКВД. Втрати НКВД: 60 вбитих; втрати УПА: 2 вбитих і 2 ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. 07 квітня у лісі Запуст, біля Богородчан, у бою із оперативним підрозділом УПА війська НКВД втратили близько 280 вбитих і ранених. Втрати УПА: 50 повстанців вбиті, в тому числі і командир Благий, 25 - ранені. 14 квітня полк НКВД проводив облаву на села Братишів і Нижнів, Івано-Франківськ. Відділи УПА стали в обороні населення і в бою ліквідували близько 60 енкаведистів, включно з к-ром батальйону НКВД. 15 квітня сотня "Лісовики" к-ра Крука провела переможний бій з переважаючими каральними військами в лісах між сс.Сільце і Діброва, р-н Підгайці, Тернопільщина. Ворог втратив: 170 вбитих і 200 ранених. Втрати УПА: 60 вбитих і ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. 28 квітня відділи УПА організували вдалу засідку між сс.Тишиця і Воля Радванецька, р-н Радехів на великий підрозділ каральних віськ. Втрати карателів: 200 вбитих і 100 ранених; втрати УПА: 5 вбитих і 10 ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. 29 квітня відбувся успішний бій з полком НКВД на Крем`янеччині, Тернопільщина, в якому ліквідовано близько 200 ворогів, в тому числі майора, 2 капітанів і 2 лейтенантів. Втрати УПА: 40 вбитих і ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. В другій половині квітня, біля с.Колоколин, р-н Рогатин, північна Івано-Франківщина, ліквідовано 56 оперативних працівників обласного слідчого управління НКВД, між ними майора обласного слідчого управління та 6 інших офіцерів. Відділ втратив 6 повстанців. Впродовж квітня здобуті у ворога засоби ППО знищили в р-ні Дубно 6 ворожих літаків, котрі використовувались в операціях проти підрозділів УПА. На шляху Дубно-Шумськ знищено 5 танків. У другій половині квітня, між сс.Стрільбичі і Биличі, р-н Ст.Самбір, Дрогобиччина, повстанці організували засідку, в яку потрапило 8 транспортних засобів з різними визначними республіканськими, обласними і районними урядовцями колоніального режиму. У запеклому бою ліквідовано усіх 34 чиновники. 07 травня відбулися запеклі бої між куренем к-ра Бистрого і 282-им полком НКВД та чортківським "істрєбітєльним батальоном", котрий проводив операції під виглядом фальшивого УПА. Бій відбувся у лісі біля с.Сосулівки, р-н Чортків, на т.зв.Качуровій Горі, в південній Тернопільщині. Втрати терористів: близько 100 вбитих і ранених; втрати УПА: 5 вбитих, але між ними к-ра ТВ "Серет 2" Крука і 10 ранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції. 10 травня полк НКВД наскочив на 2-ва рої із сотні "Бурлаки" у с.Остальці, р-н Микулинці, Тернопільщина. У завзятому бою ворог втратив 85 вбитих і 50 ранених, а УПА - 16 поляглих. Захоплено багато зброї і військової амуніції. Від 7 по 15 червня рейдуючий відділ УПА з Холодного Яру аж до передмість Кременчука про перманентні жорстокі бої із ротою каральних спецвійськ НКВД. Рота НКВД була повністю знищина, із 130 чоловік залишилось декілька живих. Очевидною перемогою УПА над каральними російськими військами був наскок сотні к-ра Чорноти з куреня Грегота на гарнізон МГБ у с.Гринівці, р-н Богородчани, Івано-Франківськ. Втрати карателів: 87 бандитів. Втрати УПА: 0. 20-21 липня відбулася велика акція УПА по ліквідації військового гарнізону у с.Борівниця, п-т Бірча, на Сяниччині. Ворожі втрати: 200 вбитих і ранених. Втрати УПА: 7 вбитих і 9 ранених.

Воин : Как бандеровцы уничтожали сами себя
На состоявшейся 30 июля 2007 года в УНИАН пресс-конференции был презентован первый том книги "Роман Шухевич. В документах советских органов государственной безопасности (1940-1950)". Вот переписка Шухевича с самим Степаном Бандерою"........... Під впливом більшовицької діяльності найнестійкіші елементи безумовно абсолютною більшістю перейдуть на бік рад. Вони вдвічі небезпечніші для нашої подальшої роботи, і їхній можливий перехід на бік рад підірве престиж ОУН-УПА, а їхня активна боротьба, на яку вони обов`язково підуть разом більшовиками проти ОУН, виключить будь-яку можливість нашої підпільної роботи на західноукраїнських землях. Тому потрібно негайно і якнайтаємніше в ім`я національної справи ліквідувати вищезгадані елементи ОУН і УПА двома шляхами:................................... а) направити великі й дрібні відділи УПА в бій з більшовиками й створювати ситуації, щоб ради знищували їх на стоянках і в засідках;................................... б) територіальні боївки та різні особи районного й підрайонного масштабу повинні бути знищені надрайонною і районною службою безпеки під виглядом більшовицьких агентів..."

Воин : Прочтите, палачи, и покайтесь!..........
Таким образом, связь бандеровцев и гитлеровцев была скреплена не только кровью их общих жертв, но «освящена» специально созданной «церковью». И связь эта еще вполне зримой нитью тянется во время нынешнее. Вот еще одно покрывало с тайной предыстории еще одного религиозного объединения. Как-то, своему давнему агенту Степану Скрипнику германская разведка поручила стать... архиереем УАПЦ. Так появился епископ Мстислав Скрипник. Даже «наипочестнейший митрополит» Булдовский предупреждал: «О, это очень страшный человек. Это бандит в епископском клобуке. Он из тех, что могут убить, задушить человека, если он станет ему препятствием...» Епископ Мстислав Скрипник был доверенным лицом гестапо и немецкого администратора автокефалии Поликарпа Сикорского. А в 1992 г. это «доверенное лицо гестапо» было провозглашено «первым Патриархом независимой Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата», а в заместители к нему пошел Филарет Денисенко - сегодняшний «примиритель» фашистских холуёв-бандеровцев и красноармейцев, советских партизан. С чем его и поздравляем. Как и сыновей красноармейца Андрея Ющенко, зачастивших к нему в последнее время на причастие. «Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света с тьмою?», – говорит устами своего апостола Церковь Истинная. Сегодня же стараниями Ющенко, с его окружением чуждого народу ярма украинского национализма, тьма убийц неверных уравнена в правах со светом жертв их праведных. Дай, Господи, им всем, бандеровским лыцарям топора и удавки - «героям визвольних змагань», дожить до покаяния!

Воин : “Они превзошли своими зверствами даже немецких садистов эсэсовцев.
Они пытают наших людей, наших крестьян... Разве мы не знаем, что они режут маленьких детей, разбивают о каменные стены их головки так, что мозг из них вылетает. Страшные зверские убийства – вот действия этих бешеных волков” (украинский писатель Ярослав Галан)

Воин : Украинские диверсанты начали при молчании немцев грабить магазины и терроризировать население для того, чтобы понравиться хлебосолам из вермахта
Мельниковец В.Сельский в 1947 году в журнале «Украина» (США) вспоминал: «С началом немецко-советской войны подразделения украинских диверсантов в немецких мундирах, с немецкими автоматами и на немецких танках приезжают в эвакуированный советами Львов. Напыщенные и самоуверенные, достигнув Львова, они устраивают на протяжении нескольких дней садистские оргии. Самые большие оргии устраивались во Львове, где украинские диверсанты начали при молчании немцев грабить магазины и терроризировать население для того, чтобы понравиться хлебосолам из вермахта».

Львовянин : Воин : “Они превзошли своими зверствами даже немецких садистов эсэсовцев.
Воин, ты дебильное дитя советской пропаганды. Не знаешь сути не пи..ди. Ты лучше расскажи, что вытворяло НКВД во Львове 1939-1941 гг., перед тем как выливать свои помои. Я, сам житель Львова и общался с СВИДЕТЕЛЯМИ тех событий. И могу заявить, что этот бред можеж выплескивать сайтах своей любимой расеи.

eee PC : цирк на дроті
aвторка спочатку засудила Шухевича і "Нахтіґаль" а потім твердить що не хоче і не буде засуджувати Шухевича і " Нахтіґаль" .....

:-) : Спасибо, Галя.
Неужели это случилось??? УНИАН выложил статью автора, попытавшегося быть независимым и назаангажированным. И им спасибо. Побольше бы подобных публикаций. Идеологически выдержанные статьи З@ЕБАЛИ !!!!!

АК67 : Для Галі.
Пошукай в інтернеті скільки радянських розвідників було в Німеччині. Причому з високими чинами. Як ти вважаєш ці чини їм надали за "красівие глазки". Я вважаю що ні. Вони брали участь в військових операція. В тому числі і проти мирного населення. Причому щоб стати на вищий щабель в ієрархії фашистської армії, вони повинні були проявити себе. Отже вбивати більше чим інші. Багато з них стали героями Радянського Союзу. Засуджуй їх. Пиши до Президента Росії гнівні листи, щоб їх позбавили звань за співробітництво з фашистською Німеччиною. Чому Росія не засуджує їх? Вони виконували завдання керівництва країни, навіть вбиваючи мирне населення, можливо і в Україні, чи тій же Росії. Чому ж ти засуджуєш Шухевича, який виконував своє завдання, керував повстанцями, які боролись за незалежність України. Тієї дежави де ми живемо, нашої держави. Була війна. Кожен у ній мав свою мету. Мета Шухевича була створення незалежної держави України. Для кожного українця благородна мета. Він віддав за неї життя. тому він герой. Метою СРСР, як і Німеччини було знищення всього українського. Події цих років це доводять. Масові депортації в Сибір, примусовий вивіз українців в Німеччину. Тільке це одне уже було приводом до збройного протистояння. І добре, що у нас найшлись люди, що змогли створити цей рух супротиву, який не дозволив зробити те, що було в 1933 році. Голод 1948 року не був такий тяжкий, особливо на Західній Україні. Чия це заслуга, як ти думаєш. Цих людей, що зі зброєю в руках не дали помикати собою, як "худобою". Отже я роблю один висновок. Шухевич - Герой. Герой того народу, що повстав проти окупантів, чи то німецьких, чи то совецьких, не давши зробити з собою те, що було зроблено з Україною в 1933 році. Тому тепер всі так бояться його імені. Навіть після смерті.

джимбо : про шухевичей
шухевич такой же гпрой, как иуда - святой. любой, кто сотрудничал с нацистами косвенно принимал участие в геноциде и несет ответственность за смерть 30 000 000 советских граждан.

Для Джимбо. : Радянська армія.
Також співробітничала з фашистами. Навіть проводила спільні військові операції. Ви звинувачуєте радянські воїнів в геноциді?

Vertigo : Воїну
Молодець! А наші горе-патріоти і Гітлера б у національні герої вивели б, бо ж визволяв свого часу від радянської окупації неньку-Україну... Аби тільки почули, що зверху непроти. Як шавки, їй-бо! Велика гавкне, і пішло-поїхало, аж вуха закладує

АК67 : 2 Vertigo.
Прошу пояснити, чому присвоюючи звання Героя Шухевичу, ми прославляємо Гітлера?

DK : Для Галі і для Воіна
Не потрібно дуже перейматися словами Галі та Воіна. Адже відчувається типова "заказуха". Якщо сухо розкласти Галині претензії, відкинувши її коментарі то в підсумку суті претензії не залишиться. Наприклад: Цей дивний аргумент іноді межує з абсурдом. Цитую: «Навіть якщо Шухевич і співпрацював з Абвером з 1939 року, як пишуть у Росії, то що тут крамольного? Керівництво СРСР тоді активно співпрацювало з Вермахтом, то чому Шухевич не міг співпрацювати з Абвером?» Перепрошую, але хто же не кається в злочинній змові Сталіна з Гітлером? А тепер знайдіть в цитаті Історика абсурд. Де він? А от в коментарі чудова фраза про каяття з приводу злочіна Сталіна. Ви Галю сходіть на мітинг КПУ або відвідайте дружню Московію, ви там багато каяття не побачите. Голодомор вони не поспішають щось навіть визнати. Ну а фантазій Воїна я вам міліон вигадаю. А от всідчення свідків і документи говорять завсім інше. Я навіть не здивуюсь якщо всаша розповідь базується на реальному листі і ви просто замінили місцями Воїнів УПА з нквдшниками. На останок хочу вам сказати, що правда все ріно переможе адже проінформованісь суспільства зростає. Наприклад я, був переконаним прихільником комуністичної пропаганди, але рік тому побачів справжні архівні документи за підписами Сталіна, Кагановича і повірте тепер ніякі байки мене вже не зрушать.

АК67 : В свому домі - своя правда.
І тільки так ми можемо розглядати події в Україні. Інакше ми й дальше будемо територією, а не країною.

АК67 : Щось тихо.
Щось затихли наш борці проти "бендеровщини".

РІХ : Ой ти, Галю... підманули Галю ...
Супротив Радянській Армії був в областях Західної України, а не в Україні в цілому.

Yuriy : Діяльність УПА- не привід робити з них героїв.
З ким і за що боролась УПА? За Українську державу, якої на той час не існувало? За можливість грабувати і винищувати мирне населення інших національностей. І в цьому їх пітримували німецкі фашисти. Самі вони не в змозі були контролювати ліса і болота Західної України, де діяли загони радянських партизан. То ж закривали очі на "героїв УПА", які робили за них брудну роботу. Кумедно дивитись як зараз звеличують "героїв" ОУН (б) і ОУН (м), які за життя готові були горло один одному перегризти, і нищили один одного на рівні "ворогів". А в чому вина тисяч замордованих "героями" дітей, жінок і стариків. Цілих колоній винищених "під корінь", вина яких тільки в належності до іншої національності? http://www.archives.gov.ua/Sections/Wolyn/docs.php

S : Захисникам "бендеровщини":
Захисникам "бендеровщини": сходiть на цвинтари в Захiднiй Украiнi (якщо ви не ходите) i побачите пам`ятники на могилах полякiв (цiлi сiм`i вiд немовлят). Запитайте в мiсцевих, чиiх то рук. Ще поки не пiзно.

nora : Шухевич
Перевод статьи, опубликованной в немецкой газете «Франкфуртер Рундшау» («Frankfurter Rundschau») в связи с наградой Шухевича Ющенко. Защитники Шухевича и компании, почему бы вам не поработать не только в архивах СБУ (КГБ), но и в немецких также? А те уж точно не соврут – им что Украина, что Марс - какая разница… Ющенко и батальон «Нахтигаль» В прошлое воскресенье глава украинского государства показал всем свое мужество. Он удостоил своим присутствием и приветственной речью торжество в честь 65-й годовщины Украинской повстанческой армии и пообещал ее ветеранам материальную, социальную и медицинскую помощь. Это, сказал он, герои непобежденной армии с одной из самых трагических судеб в истории ХХ века. Повстанческая армия, известная как УПА, была создана в 1942 году, воевала с СС и вермахтом, польской Армией Крайовой и позднее - до 1953 года - с Советской Армией на территории Западной Украины, на западе страны она по-прежнему популярна. Память одного из самых известных ее командиров, Степана Бандеры, город Львов чтил уже не раз: в его честь названа большая улица в центре города, для погребения его и его соратников зарезервирована обширная площадь на территории Лычаковского кладбища. Президент Виктор Ющенко, оплот которого находится в Западной Украине, заявил о своей сопричастности к этим чествованиям. Ничего неожиданного; он давно входит в круг тех политиков, которые принимают активное участие в обновлении этого специфического аспекта украинской истории. Его имиджу вкупе с воспоминаниями об оранжевой революции это только на пользу, потому что в данном случае ему никак нельзя приписать оппортунизм, обыкновенный для него в делах политических. Ющенко публично лелеет воспоминания о Романе Шухевиче, 17 июля в связи со столетием со дня его рождения Ющенко произвел его в герои Украины. Протестовали украинские коммунисты и ветераны Советской Армии - и они правы. В 20-е годы в Западной Украине, оккупированной тогда Польшей, Шухевич входил в ряды вооруженного сопротивления. В 1926 году он принимал участие в убийстве львовского школьного куратора Собинского. В связи с еще одним политическим убийством он в течение двух лет находился под арестом. В апреле 1941 года Шухевич вступил в батальон "Нахтигаль" и вскоре стал там главным политическим офицером. Батальон "Нахтигаль" - что же это такое? 30 июня 1941 года, ровно через неделю после нападения вермахта на Советский Союз, он без боя занял Львов и в течение всего лишь одной недели "очистил" город от евреев. Бойня, жертвой которой пал каждый пятый житель города, была не последней, в которой участвовал Шухевич; он входил в круг фанатичных антисемитских националистов, чьи цели "этническими чистками" далеко не ограничивались. К рассказу о львовской бойне следует также добавить, что участвовавший в ней немецкий политический офицер, выступавший в качестве советника, но не убивавший людей собственноручно, сделал затем в ФРГ неплохую карьеру. Это профессор из Кенигсберга Теодор Оберлендер, нацист с 1923 года, а позже министр по делам беженцев в правительстве Конрада Аденауэра в Бонне. Шухевич - не тот человек, чествовать которого с учетом всех этих фактов можно безо всяких вопросов. Возвеличиванием этой фигуры в желании примирить тем самым украинцев украинский президент, надо надеяться, по наивности, возвел недобрую традицию в ранг официальной. УПА заслужила историческое признание, но не связанное с этой террористической традицией. Карл Гробе

Олександр : -
Yuriy, ви не зовсім праві, мельниківці та бандерівці не вбивали один одного, так вони мали різні шляхи, так скажемо, до незалежності, проте мета була одна, та вони не воювали один проти одного. За Волин, ви також однобічні, бо ж дії були симетричні, невідомо хто був першим, чи поляки чи українці, але це питання треба вивчати, а не кидатись однополярними тезами. Так, те що було на Волині - це негідно, але як пишете, то пишіть дві сторони монети.

DK : Yuriy та S
Читайте уважніше http://www.archives.gov.ua/Sections/Wolyn/docs.php І подивіться на події ширше. Дія завжди породжує протидію. Ненависть - ненависть. Поставте себе на місце і поляків і українців. Чи ви би змогли холодно без агресїї то витримати? Не судіть да не судимі будете. Також зауважу що як мені відомо немає жодного підтвердження наказів керівництва ОУН УПА на тії дії. Тому не потрібно приплітати ці страшні події до нашої теми.

S : -
Олександр, яка "симетрiя"? Були масовi вбивства! Були!!!

Олександр : -
nora, я тебе прошу, прикриватись назвою Frankfurter Rundschau ще не означає писати правду, в тому і річ, що німцям в українській історії нічого не зрозуміло, а цей росіянин Карл Гробе цю статтю туди і написав (він часто там статті пише) - і ця стаття - це ні не доказ ні не спростування, це думка. Він заідеолоґізований, почитай інші статті цього автора.

Yuriy : Діяльність УПА- не привід робити з них героїв.
Історію "бандеровщини" я знаю не з підручників, а з розповідей свого діда- він пережив окупацію на теритотії Західної України. Для мирних жителів не було різниці між партизанами і бандерівцями. І перші і другі жили з грабунку мирних жителів, і забирали останнє, залишаючи на голодну смерть. Відмовив чи приховав- розстріл всієї сімї. Але партизани не вбивали за приналежність до іншої нацональності. А бандерівці вирізали цілі польські хутори (колонії). І за це, я маю вважати їх героями?

Олександр : -
S, так вбивства були, я не заперечую, я сказав те що сказав, читайте думку мою. Дивіться на коментар DK.

Олександр : -
Yuriy, пане, а мені відомо від моєї бабці, що розповідала, що УПА були ввічливими, та всі їм допомагали, бо вони боролись за нас, за українців. А радянські - вбивали за приналежність бодай словом до УПА. І не переходьте плавно з розповіді діда до трактування всієї історії всієї західної України (при вирізання, це мабуть про Волинь, а тут знову ж картина окрема, та ви трактуєте однобічно, ми ж хочемо правди)

S : To Олександр and DK
Поясненням причин вбивств займаються вiдповiднi працiвники (пов`язанi з медициною) . Адвокати навiть бiльше. Але вбивста залишаються вбивствами (тут навiть це слово м`яке) . I якщо це збройний пiдроздiл (а не зброд) - керiвництво несе вiдповiдальнiсть. А ви: героi, героi,..

Yuriy : Діяльність УПА- не привід робити з них героїв.
Поляки не роблять героїв з тої підлоти, яка підбурювана німцями, нищила українські села на сході Польщі. Це трагічна сторінка в історії наших народів. Але це й не привід робити з УПА героїв. Ще жоден з вояків УПА, в сучасній історії, не покаявся за геноцид поляків.

Олександр : -
S, провід ОУН не давав закликів про знищеня поляків на Волині. Воювали у великій частині села із селами, воювали УПА, воювали Армія крайова, німці озброювали останню. Так, ми засуджуємо подібні дії із знищення народів. Проте, ці події були не ініціативою УПА (проблема тягнеться роками раніше, коли УПА ще і не було). Є свідчення поляків, як УПА рятувало поляків від вбивств, є свідчення керівників ОУН про неприпустимість таких дій із вбивства населення. Це не виправдання, але давайте дивитись обєктивно на речі: радянська армія вважається святою, а чому? Давайте знайдемо їхні злочини та повісимо ярмо на них?

S : To Олександр
Простiше за все повiсити все на радянську армiю (до речi - вона також i украiнська) - вона проганяла фашистiв. Чи по вашому, вона мала прогнати iх до вашоi хати i розвернутися? I повинна булп не реагувати, коли в неi стрiляли (а потiм в спину)

Олександр : -
S, постривай. Ти не обєктивно говориш: якраз видається зараз простіше всього повісити все на воїнів УПА, а радянську армію ніхто не зачипає, бо вона робила святу річ: бісами вигнала бісів. Мова ж про паралель, аналогію: українська армія УПА - більшовистська Червона армія. Про те, що вони боролись за визволення України зпід влади імперій, власне України, та їх звично називати фашистами, а Червона Армія - за поширення імперії - вони визволителі. Злочини перед людством має кожна воююча сторона, проте одна чомусь беззаперечно свята, а інша - "бандити". Хіба це не однобічно?

РІХ : "радянська армія вважається святою, а чому?"
Олександр. Мабуть тому,що: 1. Не Радянська Армія напала на Германію. 2.Радянська Армія вела справедливу, визвольну війну. 3.Радянська Армія воювала з фашиською, японською армією. Такої армії, як УПА , яка б захищала Україну, на тоді в світі не існувало . Саме воєнне мистецтво Радянської Аоміі стало переможним у війні, а не в боротьбі з УПА тощо.

Олександр : -
РІХ, про воєнне мистецтво це ти не кажи, мистецтво було "партія сказала, Сталін - закон". Вона визволила від німців, так - це плюс, але що вона принесла і що несла воюючи?

2 Yuriy та S. : Про минуле.
1. Поляки визнали Армію крайову воюючою стороною. 2. Підіть на цвинтарі, подивіться, скільки українців загинуло від рук поляків та "советських" воїнів. 3. УПА воювала на своїй землі, чужого не загарбувала. в цьому різниця між УПА і Армією Крайовою, чи радянською армією. 4. Що ви маєте на увазі, коли говорите про те що УПА стріляли в "спину" радянським воїнам? 5. Головним мотивом нападок на Шухевича було те, що він був офіцером німецької армії. Ви пошукали в інтернеті, скільки радянських розвідників були офіцерами німецької армії, причому з високими званнями?

S : -
Олександр, полiтика - не дитячий садок. I, фактично, ви зразу i дали вiдповiдь (на вашiй мовi - святi - не святi). Не треба вiдповiдь шукати по темних кутках, якщо вона на поверхнI. На той час - головна бiда - фашизм (як вiн появився - вина свiтовоi полiтики, не про це зараз). I якщо десь, наприклад в Украiнi, робилось не в рамках цього, - то нiхто в свiтi не скаже, що це добре (скаже тiльки заради тимчасовоi полiтичноi вигоди)

Олександр : -
S, не зрозумів думки. Фашизм то біда, але більшовизм біда не менша, це імперія, вона також не могла існувати довго інтесифікуючи розвиток, тому він рано чи пізно став би екстенсивним, плани на Європу були у Сталіна також. Просто це різні режими були. Хоч ми якось відхиляємось від теми

S : In respect to: 2 Yuriy та S. : Про минуле.
Де ви бачили цI цвинтари? В ПольщI? Я ж не кажу, що поляки-вбивцI - героi. Що Шухевич - розвiдник? На кого вiн працював? А що, нова iдейку пiдкинули для сучасних iсторикiв

S : -
Олександр, дещо не розумiю в термiнах. Більшовизм був в 20-х, як я пам`ятаю. В 40-х була така краiна як СРСР. До неi входила республiкаУкраIна. Це iмперiя чи нi - справа iсторикiв. I що б було рано чи пізно - з областi фантастики. А були реальнi обставини.

gornik : Презумпція винності - ось воа яка...
Вся стаття базується на презумпції виновності, що є свідченням підлості автора. Подивіться на цю цитату: "Не хочу й не буду засуджувати ані Шухевича, ані солдат «Нахтігалю». Якщо, звичайно, не доведуть, що вони брали участь у погромах або інших злочинах проти мірного населення. До сих пір жодних доказів не було. " Я теж не хочу засуджувати Галю в тому що вона поїдала дітей, якщо звісно вона не доведе протилежного. До сих пір жодних доказів не було...

Yuriy : То Олександр.
Вам наводять приклади злочинів УПА. Ви проти цього не заперечуєте, а доказуєте, що інші не кращі.

Воин : ОУН-УПА біли убийцами и улюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Летом 1943 г. моя тетка по матери Анастасия Витковская пошла с соседкой-украинкой днем в село Тараканов, расположенное в трех километрах от г. Дубно. Разговаривали по-польски, так как тетка, женщина неграмотная, родом из Люблинщины, не смогла научиться украинскому языку. Пошли они, чтоб поменять кое-что на хлеб, так как у тетки было шестеро детей. Никогда ни она, ни дядька, Антон Витковский, тоже человек совсем неграмотный, не только не вмешивались в какую-либо политику, но и не имели о ней никакого представления. И ее, а также соседку-украинку, убили бандеровцы из УПА или Самооборонных кустовых отделов (в них входили вооруженные часто вилами, ножами местные крестьяне, подчиненные ОУН-УПА) только за то, что они разговаривали по-польски. Убили зверски топорами и бросили в придорожный ров. Об этом мне рассказала другая тетка - Сабина, которая была замужем за украинцем Василием Загоровским.

Арон : Воин..
Крыса ты канцелярско-затулинская, а не воин. Эти страшилки для раши еще годятся, а тут - только бабло тебе отрабатывать. Заврались уже по уши, а нового ничего придумать не можете. Едь лучше защищай Приморье от китайцев, а то Медвед завтра китайский вторым государственным обьявит. Если татары Казань раньше не отделят. А пока можешь поругать 5 млн. русских служивших в "хиви" у Гитлера - не считая РОА.

Олександр : -
S, та чи хіба ви бачили зміну ідеології чи зміну режиму з 20-х до 40-х чи 50-х? Чи СРСР - це на більшовизм на 20 років вперед? Давайте назвемо його по-іншому, але суть та ідеологія та ж, чи не так. СРСР - це таки імперія, зважаючи на становлення - це так. Про реальні обставини, при них і мова: Україна була і є, тоді її незалежність відстоювали політично та військово: ОУН та УПА, так. Тоді радянські керівники не вважали, що ми інша держава та боролись за СРСР, а українські війська боролись за незалежну Україну, ну ось те що було. Так чому зараз так лекго останніх змішують з лайном та звуть бандитами, ось це як на мене несправедливо.

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Однажды знакомый украинец сообщил тестю, что УПА готовится уничтожить его семью. Они убежали в Кременец. Кто-то слышал разговор этого молодого украинца с отцом моей жены. Его, подозревая в "измене", повесили в центре села и прицепили на грудь табличку: "Так будет со всеми изменниками". Повешенного не разрешали снимать в течение нескольких дней.

Олександр : -
Yuriy, будьте уважні і не перекручуйте мої слова, я писав, що це не виправдовує, а я показую що я бачу несправедливість у відношенні, це однобочно

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Два факта, которые имели место в разных местах в разное время. Их объединяет одно: авторство ОУН-УПА, беспричинность убийств. У моего отца был брат, Ярохтей, который жил в с. Липа Дубенского района. За то, что он открыто клеймил УПА, его убили выстрелом в рот. Дядька Ярохтей был обыкновенным малограмотным крестьянином.

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Очень близкий мне человек М.С. рассказал: "24 марта 1944 г. в морозную ночь бандеровцы напали на наши хаты, подпалили все строения. Жили мы в селе Поляновице (Цыцивка) Зборовского уезда (автор называл старое административное деление - ред.) Тернопольской области. Отец мой, поляк, женился на украинке. С украинцами из соседних сел мы жили в мире. Мы слышали об убийствах на Волыни, но сначала не думали, что и нас могут убивать. Где-то в феврале 1944 года бандеровцы (мы не разбирались, кто в УПА, кто в другой группе - всех называли бандеровцами, так как они сами славили "вождя" Бандеру) поставили перед нашим селом требование о выкупе. Крестьяне деньги собрали и отдали бандеровцам. Но это не помогло. Ночью все мужчины, то есть отец, младший брат и я, как и в другие ночи, спали в убежище под хозяйственными постройками. Мать (украинка) с двумя моими сестрами и сестрой отца, которая вышла замуж за украинца из-под Харькова, ночевала в хате. Сразу же после полуночи мы почувствовали запах дыма и догадались, что УПА подожгла дома. Я выскочил из погреба, подняв ляду. По мне, убегающему, стреляли, но не попали. Отец тоже пытался выбраться из погреба, но не смог - сгорел. От дыма задохнулся мой младший брат. Мать, убегающую из горящего дома, ранили, но она спаслась. Убежала также семилетняя сестра, хотя и получила ранение в колено. Убежала также сестра отца, которую ранили выстрелом в руку, вследствие чего руку пришлось ампутировать. Вторая 13-летняя сестра, убегая, попалась на глаза бандеровцу, который проколол ей грудь штыком, и она погибла на месте. Этой же ночью бандеровцы сожгли и убили соседей наших - Белоскурского и Барановского и других из нашего небольшого села"...

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Т. Г. из Глухолазов (Польша) пишет: "Мы жили в польском селе Чайков, уезд Сарны. В июне или июле 1943 г. приехали перед обедом бандеровцы на конях. Окружали дома, поджигали их, а тех, кто из них убегал, убивали топорами, штыками... УПА не боролась с немцами. До войны у нас не было вражды между украинцами и поляками".

Олександр : -
пропоную не звертати увагу на виродків яких звати Воїн, Кацап, та інших

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Э.Б. из США: "Жили мы в селе Радоховка. В марте 1943 года в полночь уповцы подожгли дом соседа Янчарека. В тех, кто из него убегал, стреляли. Спасся только сын Ян, остальные погибли: Яков Янчарек, его жена, мать, сын Януш, дочь Ледзя, вторая дочь с грудным ребенком. Жертвы бандеровцы бросили в колодец. Моя мать была убита в мае того же года - шла в село, и ее застрелили.

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
3-Х. из Польши, г. Валч: "Село Николаевка на Волыни. Нападение бандеровцев было 24.04.1943 г. на рассвете. Бандеровцы вошли в нашу хату и начали пытать, коля штыками. Принесли солому и подожгли. Меня также пробили штыком, и я потерял сознание, упав на тетку. Когда пламя добралось ко мне, я пришел в себя и выскочил в окно. Бандеровцев уже не было. Мой стон услышал сосед-украинец Спиридон, он занес меня к другому украинцу - Безухе, который на лошади повез меня в больницу. Вследствие нападения погибли 14 человек, среди них была беременная женщина"...

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Г.К. из США: " 14 июля 1943 г. в Колодне бандеровцы замучили 300 человек. Согнав их, приказали лечь, мол, будут делать обыск. В лежачих начали стрелять. Свидетель - Антек Полюля. Бандеровцы из Колодни: Андрей Шпак, Семен Коваль, Володя Сничишин, из Олешкова - Павел Романчук. К убийству призывал поп, который говорил:"Будем святить ножи, чтобы кукель из пшеницы вырезать".

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
В.В. из Великобритании сообщает, что 12.07.1943 г. в селе Загаи бандеровцы убили - и тут список из 165 фамилий, среди них грудные дети, беременные женщины, старики. Он говорит, что до войны с украинцами были нормальные отношения, враждебность началась тогда, когда Гитлер начал обещать вольную Украину."

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Я.Д. из Канады: "На наше село Лозов Тернопольской области, что над речкой Гнездечной, бандеровцы напали в ночь на 28 декабря 1944 года. Замучили около 800 человек. Первая группа бандеровцев после сигнала ракеты била окна и выламывала двери, вторая группа убивала, а третья грабила, после чего поджигали дома..."

Арон : Вонин
Крыса ты канцелярско-затулинская, а не воин. Эти страшилки для раши еще годятся, а тут - только бабло тебе отрабатывать. Заврались уже по уши, а нового ничего придумать не можете. Едь лучше защищай Приморье от китайцев, а то Медвед завтра китайский вторым государственным обьявит. Если татары Казань раньше не отделят. А пока можешь поругать 5 млн. русских служивших в "хиви" у Гитлера - не считая РОА

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
В.М. из Канады: "Село Грабина, Владимир-Волынская область. 29 августа 1943 г. в воскресенье пришла весть, что бандеровцы убивают: Отец приказал мне спрятаться. Когда вошли в наш двор, там была моя мать, которую сразу же застрелили из пистолета. Отец это увидел и, выйдя, сказал: "Что вам нужно, ведь я вам ничего плохого не сделал?" Бандеровец в ответ ударил его топором в голову. Отец упал, тогда бандит в него еще и выстрелил. Мать убили сразу, а сестру на третий день."

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
К.И. из Великобритании: "Германовка. Нападение имело место в сентябре 1943 г. на рассвете. Напали на меня близкие соседи - Костецкий. Головатый и Заплетный. Побили меня и ограбили. 14 февраля 1944 г. была свадьба моей двоюродной сестры, недалеко от меня, на нашей улице. Молодой работал на почте и пригласил своего начальника, а когда тот отъезжал, то бандеровцы убили его выстрелом. Началась стрельба, бросали гранаты. Все свадебные гости были убиты, хату сожгли. Убиты были также и музыканты, шесть их было, среди них было несколько украинцев. Среди гостей также было несколько украинцев, их тоже убили. Убито 26 человек. Один украинец, сосед, позволил мне ночевать в его хате, но однажды, придя из церкви, сказал, что дальше не может меня прятать, так как священник сказал: "Братья и сестры, пришло время, когда можем отплатить полякам, жидам и коммунистам". А мой сосед работал в совхозе, так его считали коммунистом. Фамилия этого попа Волошин. Была одна польско-украинская семья, так ее, как и всех поляков, уничтожили. До войны совместная жизнь с украинцами была хорошая, вражда настала, как начали организовывать УПА. В конце ноября 1944 г. на воротах был прибит листок, на котором было написано, чтобы я в три дня убрался из села, а то убьют и сожгут. Я оставил все и убежал".

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Е.П. из Польши прислала выписку из парафиальной книги села Мосты Великие около Жовквы, в которой обозначено 20 убитых. В селе Рокитна в вербное (католическое) воскресенье бандеровцами было убито топорами 16 человек, а три человека: Казимир Витицкий, паламарь, его жена и ребенок были утоплены в проруби.

настоящий русский : Русские друзья Гитлера
только в 15-м кавалерийском корпусе СС, по данным на 1944 год, служили более 4000 российских эмигрантов. Бывшие белогвардейцы или сыновья бежавших после Гражданской войны за пределы России людей составляли кадры так называемого «Русского отряда», действовавшего вместе с частями 9-й армии вермахта в районе Вязьма–Ржев–Зубцовка. Русский охранный корпус, сформированный в сентябре 1941 года из эмигрантов, находившихся в Югославии, на протяжении всей войны сражался на ее территории с партизанами. Из 17 090 человек личного состава это соединение потеряло 11 506 солдат и офицеров. Созданный в марте 1942 года добровольческий батальон из белоэмигрантов, в основном воспитанников русских кадетских корпусов, функционировавших Югославии, был в 1944 году развернут в особый полк СС «Варяг» (из трех батальонов). В конце войны он перешел под командование генерала Андрея Власова, а после капитуляции гитлеровской Германии с боем пробился к югославской границе, где был разоружен англичанами. Кстати, уже незадолго до краха Третьего рейха, весной 1945 года, предоставили в распоряжение власовского командования себя около 2500 членов Объединения русских воинских союзов.

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
30 августа 1943 г. Купы, польское село в Любомльском уезде, утром было окружено "стрельцами" УПА и украинскими крестьянами, главным образом из села Лесняки, которые устроили массовую резню поляков. Убивали всех, в том числе женщин, детей, стариков. Убивали в хатах, во дворах, в хозяйственных помещениях, используя топоры, вилы, дрючки, а по убегающим стреляли. Целые семьи бросали в колодцы, засыпая их землей. Павла Прончука, поляка, который выскочил из убежища, чтоб защитить мать, поймали, положили на лавку, отрубили ему руки и ноги и оставили так, чтобы дольше мучился. Зверски замучили там украинскую семью Владимира Красовского с двумя детьми. Из 282 жителей села убито 138 человек, в том числе 63 ребенка.

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
В Воле Островецкой в этот же день из 806 жителей убито 529, в том числе 220 детей (автор цитирует данные из книги польских авторов Ю.Туровского и В.Семашко о злодеяниях ОУН-УПА - ред.).

настоящий русский  : открытое письмо генерала Андрея Власова
Призывая всех русских людей подниматься на борьбу против Сталина и его клики, за построение Новой России без большевиков и капиталистов, я считаю своим долгом объяснить свои действия. Меня ничем не обидела советская власть. Я - сын крестьянина, родился в Нижегородской губернии, учился на гроши, добился высшего образования. Я принял народную революцию, вступил в ряды Красной армии для борьбы за землю для крестьян, за лучшую жизнь для рабочего, за светлое будущее Русского народа. С тех пор моя жизнь была неразрывно связана с жизнью Красной армии. 24 года непрерывно я прослужил в ее рядах. Я прошел путь от рядового бойца до командующего армией и заместителя командующего фронтом. Я командовал ротой, батальоном, полком, дивизией, корпусом. Я был награжден орденами Ленина, Красного Знамени и медалью XX лет РККА. С 1930 года я был членом ВКП(б). И вот теперь я выступаю на борьбу против большевизма и зову за собой весь народ, сыном которого я являюсь. Почему? Этот вопрос возникает у каждого, кто прочитает мое обращение, и на него я должен дать честный ответ. В годы гражданской войны я сражался в рядах Красной армии потому, что я верил, что революция даст Русскому народу землю, свободу и счастье. Будучи командиром Красной армии, я жил среди бойцов и командиров - русских рабочих, крестьян, интеллигенции, одетых в серые шинели. Я знал их мысли, их думы, их заботы и тяготы. Я не порывал связи с семьей, с моей деревней и знал, чем и как живет крестьянин. И вот я увидел, что ничего из того, за что боролся русский народ в годы гражданской войны, он в результате победы большевиков не получил. Я видел, как тяжело жилось русскому рабочему, как крестьянин был загнан насильно в колхозы, как миллионы русских людей исчезали, арестованные без суда и следствия. Я видел, что растаптывалось все русское, что на руководящие посты в стране, как и на командные посты в Красной армии, выдвигались подхалимы, люди, которым не были дороги интересы Русского народа. Система комиссаров разлагала Красную армию. Безответственность, слежка, шпионаж делали командира игрушкой в руках партийных чиновников в гражданском костюме или военной форме. С 1938 по 1939 г. я находился в Китае в качестве военного советника Чан Кай-Ши. Когда я вернулся в СССР, оказалось, что за это время высший командный состав Красной армии был без всякого повода уничтожен по приказу Сталина. Многие и многие тысячи лучших командиров, включая маршалов, были арестованы и расстреляны, либо заключены в концентрационные лагеря и навеки исчезли. Террор распространился не только на армию, но и на весь народ. Не было семьи, которая так или иначе избежала этой участи. Армия была ослаблена, запуганный народ с ужасом смотрел в будущее, ожидая подготовляемой Сталиным войны. Предвидя огромные жертвы, которые в этой войне неизбежно придется нести русскому народу, я стремился сделать все от меня зависящее для усиления Красной армии. 99-я дивизия, которой я командовал, была признана лучшей в Красной армии. Работой и постоянной заботой о порученной мне воинской части я старался заглушить чувство возмущения поступками Сталина и его клики. И вот разразилась война. Она застала меня на посту командира 4 мех. корпуса. Как солдат и как сын своей родины, я считал себя обязанным честно выполнить свой долг. Мой корпус в Перемышле и Львове принял на себя удар, выдержал его и был готов перейти в наступление, но мои предложения были отвергнуты. Нерешительное, развращенное комиссарским контролем и растерянное управление фронтом привело Красную армию к ряду тяжелых поражений. Я отводил войска к Киеву. Там я принял командование 37-й армией и трудный пост начальника гарнизона города Киева. Я видел, что война проигрывается по двум причинам: из-за нежелания русского народа защищать большевистскую власть и созданную систему насилия и из-за безответственного руководства армией, вмешательства в ее действия больших и малых комиссаров. В трудных условиях моя армия справилась с обороной Киева и два месяца успешно защищала столицу Украины. Однако неизлечимые болезни Красной армии сделали свое дело. Фронт был прорван на участке соседних армий. Киев был окружен. По приказу верховного командования я был должен оставить укрепленный район. После выхода из окружения я был назначен заместителем командующего Юго-Западным направлением и затем командующим 20-й армией. Формировать 20-ю армию приходилось в труднейших условиях, когда решалась судьба Москвы. Я делал все от меня зависящее для обороны столицы страны. 20-я армия остановила наступление на Москву и затем сама перешла в наступление. Она прорвала фронт Германской армии, взяла Солнечногорск, Волоколамск, Шаховскую, Середу и др., обеспечила переход в наступление по всему Московскому участку фронта, подошла к Гжатску. Вовремя решающих боев за Москву я видел, что тыл помогал фронту, но, как и боец на фронте, каждый рабочий, каждый житель в тылу делал это лишь потому, что считал, что он защищает родину. Ради Родины он терпел неисчислимые страдания, жертвовал всем. И не раз я отгонял от себя постоянно встававший вопрос: Да, полно. Родину ли я защищаю, за Родину ли я посылаю на смерть людей? Не за большевизм ли, маскирующийся святым именем Родины, проливает кровь русский народ? Я был назначен заместителем командующего Волховским фронтом и командующим 2-ой ударной армией. Пожалуй, нигде так не сказалось пренебрежение Сталина к жизни русских людей, как на практике 2-ой ударной армии. Управление этой армией было централизовано и сосредоточено в руках Главного Штаба. О ее действительном положении никто не знал и им не интересовался. Один приказ командования противоречил другому. Армия была обречена на верную гибель. Бойцы и командиры неделями получали 100 и даже 50 граммов сухарей в день. Они опухали от голода, и многие уже не могли двигаться по болотам, куда завело армию непосредственное руководство Главного Командования. Но все продолжали самоотверженно биться. Русские люди умирали героями. Но за что? За что они жертвовали жизнью? За что они должны были умирать? Я до последней минуты оставался с бойцами и командирами армии. Нас оставалась горстка и мы до конца выполнили свой долг солдат. Я пробился сквозь окружение в лес и около месяца скрывался в лесу и болотах. Но теперь во всем объеме встал вопрос: следует ли дальше проливать кровь Русского народа? В интересах ли Русского народа продолжать войну? За что воюет Русский народ? Я ясно сознавал, что Русский народ втянут большевизмом в войну за чуждые ему интересы англо-американских капиталистов. Англия всегда была врагом Русского народа. Она всегда стремилась ослабить нашу Родину, нанести ей вред. Но Сталин в служении англо-американским интересам видел возможность реализовать свои планы мирового господства, и ради осуществления этих планов он связал судьбу Русского народа с судьбой Англии, он вверг Русский народ в войну, навлек на его голову неисчислимые бедствия, и эти бедствия войны являются венцом всех тех несчастий, которые народы нашей страны терпели под властью большевиков 25 лет. Так не будет ли преступлением и дальше проливать кровь? Не является ли большевизм и, в частности, Сталин главным врагом русского народа? Не есть ли первая и святая обязанность каждого честного русского человека стать на борьбу против Сталина и его клики? Я там, в болотах, окончательно пришел к выводу, что мой долг заключается в том, чтобы призвать Русский народ к борьбе за свержение власти большевиков, к борьбе за мир для Русского народа, за прекращение кровопролитной, ненужной Русскому народу войны, за чужие интересы, к борьбе за создание новой России, в которой мог бы быть счастливым каждый Русский человек. Я пришел к твердому убеждению, что задачи, стоящие перед Русским народом, могут быть разрешены в союзе и сотрудничестве, с германским народом. Интересы русского народа, всегда сочетались с интересами германского народа, с интересами всех народов Европы. Высшие достижения Русского народа неразрывно связаны с теми периодами его истории, когда он связывал свою судьбу с судьбой Европы, когда он строил свою культуру, свое хозяйство, свой быт в тесном единении с народами Европы. Большевизм отгородил Русский народ непроницаемой стеной от Европы. Он стремился изолировать нашу Родину от передовых европейских стран. Во имя утопических и чуждых Pусскому народу идей он готовился к войне, противопоставляя себя народам Европы. В союзе с Германским народом Русский народ должeн уничтoжить эту стену ненависти и недоверия. В союзе и сотрудничестве с Германией он должен построить новую счастливую Родину в рамках семьи равноправных и свободных народов Европы. С этими мыслями, с этим решением в последнем бою вместе с горстью верных мне друзей я был взят в плен. Свыше полугода я пробыл в плену. В условиях лагеря военнопленных, за его решеткой я не только не изменил своего решения, но укрепился в своих убеждениях. На честных началах, на началах искреннего убеждения, с полным сознанием ответственности перед Родиной, народом и историей за совершаемые действия, я призываю народ на борьбу, ставя перед собой задачу построения Новой России. Как я себе представляю Новую Россию? Об этом я скажу в свое время. История не поворачивает вспять. Не к возврату к прошлому зову я народ. Нет! Я зову его к светлому будущему, к борьбе за завершение Национальной Революции, к борьбе за создание Новой России - Родины нашего великого народа. Я зову его на путь братства и единения с народами Европы и в первую очередь на путь сотрудничества и вечной дружбы с Великим Германским народом. Мой призыв встретил глубокое сочувствие не только в широчайших слоях военнопленных, но и в широких массах Русского народа в областях, где еще господствует большевизм. Этот сочувственный отклик русских людей, выразивших готовность грудью встать под знамена Русской Освободительной Армии, дает мне право сказать, что я нахожусь на правильном пути, что дело, за которое я борюсь, - правое дело, дело Русского народа. В этой борьбе за наше будущее я открыто и честно становлюсь на путь союза с Германией. Этот союз, одинаково выгодный для обоих великих народов, приведет нас к победе над темными силами большевизма, избавит нас от кабалы англо-американского капитала. В последние месяцы Сталин, видя, что Русский народ не желает бороться за чуждые ему интернациональные задачи большевизма, внешне изменил политику в отношении русских. Он уничтожил институт комиссаров, он попытался заключить союз с продажными руководителями преследовавшейся прежде церкви, он пытается восстановить традиции старой армии. Чтобы заставить Русский народ проливать кровь за чужие интересы, Сталин вспоминает великие имена Александра Невского, Кутузова, Суворова, Минина и Пожарского. Он хочет уверить, что борется за Родину, за отечество, за Россию. Этот жалкий и гнусный обман нужен ему лишь для того, чтобы удержаться у власти. Только слепцы могут поверить, будто Сталин отказался от принципов большевизма. Жалкая надежда! Большевизм ничего не забыл, ни на шаг не отступил и не отступит от своей программы. Сегодня он говорит о Руси и русском только для того, чтобы с помощью русских людей добиться победы, а завтра с еще большей силой закабалить Русский народ и заставить его и дальше служить чуждым ему интересам. Ни Сталин, ни большевики не борются за Россию. Только в рядах антибольшевистского движения создается действительно наша Родина. Дело русских, их долг - борьба против Сталина, за мир, за Новую Россию. Россия - наша! Прошлое русского народа - наше! Будущее русского народа - наше! Многомиллионный Русский народ всегда на протяжении своей истории находил в себе силы для борьбы за свое будущее, за свою национальную независимость. Так и сейчас не погибнет Русский народ, так и сейчас он найдет в себе силы, чтобы в годину тяжелых бедствий объединиться и свергнуть ненавистное иго, объединиться и построить новое государство, в котором он найдет свое счастье. Генерал-лейтенант A.А. ВЛАСОВ

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Gочитаем, что пишет про преступления ОУН-УПА католический священник Вацлав Шетельницкий. Тут будут только фрагменты из его изданной в 1992 году книжки. Если ему не верить, то кому же верить тогда вообще???................................... "... в 1943 и в начале 1944 г. проходили очень часто (в Теребовельской парафин - В.П.) похороны жертв убийств, которые совершили бандеровцы. В частности, население потрясло убийство 11 поляков- жителей села Плебановка, в 2 км от Теребовли, совершенное поздним вечером 24.11.1943 г. На кирпичном заводе в Плебановке скрывался еврей. Каким-то образом об этом узнала украинская полиция, которая обратилась к местному поляку Яну Юхневичу, требуя, чтобы он вывел еврея из тайника. Когда Юхневич вошел на территорию завода, полицейский его застрелил. Бандеровцы подъехали двумя грузовыми машинами с погашенными фарами на ул. Зофии Хшановской.., к селу направились пешком. Через некоторое время из Плебановки послышался крик. Видел это и слышал поляк Полишевский, житель Теребовли. Той ночью он вместе с украинцами дежурил на железной дороге. Тот предупредил его: "Если хочешь жить, то помни - ты ничего не видел и не слышал". ................................................ Бандеровцы разошлись группами по селу, входили в некоторые хаты и там истязали людей. Топорами, ножами убили тогда Яна Гливу, Яна Круковского... (далее перечисление - В.П.). В день похорон прибыли тогда викарии из Теребовли: ксендз Петр Левандовский й автор этого сообщения, которые отправили молитвы над телами убитых. Перед нами была страшная картина человеческих останков, порезанных ножами, порубленных топорами, с отрубленными ногами и руками......................................................... В нескольких километрах от Теребовли расположено село Баворив, в котором пастырями были ксендзы Кароль Процик и Людвик Рутина. Организация Украинских Националистов в Смолянце на собрании 28.10.1943 г. вынесла смертный приговор этим священникам и органисту Висьневскому за то, что они принимали участие в похоронах поляков, замученных членами этой организации. Исполнение приговора состоялось 2.11.43 г. Около 18.00 группа убийц ворвалась в костел. Органиста застрелили на месте, ксендза Процика вытянули из комнаты. Ксендз Рутина убежал через окно, в него бросили гранату, но она не разорвалась. Ксёндз Процик начал кричать, его проткнули штыком, связали и вывезли в лес. Тело так и не нашли."

S : To Олександр
До речi, про " .... а мені відомо від моєї бабці, що розповідала, що УПА були ввічливими, ...". Взагалi-то, ваше вiдношення до теми не вiдрiзняэться вiд Арон (може я помиляюсь). Хоча в постах Воин однi факти (десь вiн iх бере, але вони напевно дiйснi). Це про те, якi можуть бути прояви

Воин : ОУН-УПА были убийцами и фашисткими ублюдками, прощения им не будет НИКОГДА
Xешская книга автора Вацлава Ширца "Прошлое, закрытое временем", в которой также описывается жизнь чехов на Волыни..................................... Здесь между прочим сказано. "Когда Красная Армия отступала в июне 1941 г., украинцы между собой начали сведение счетов. На Боярке вилами убили председателя сельсовета и его 14-летнего сына. Нескольких украинцев свои застрелили... Вместе с немцами вернулись домой украинские националисты, которые перед этим убежали в оккупированную немцами Польшу, где проходили специальную подготовку в школе в Кракове. В Красной Горе они устроили что-то вроде народного суда над советскими активистами в 1939-1941 гг. Вражда проявилась с такой силой, что мать не защищала дочь или сына, сын - отца, брат - брата.................................... ...Через неделю (в июле 1941.г. - В.П.) пришло вслед за фронтовыми войсками гестапо и вместе с ним украинские националисты, подготовленные в школе в Кракове: одним из них был военнослужащий Польского Войска Дмитро Новосад из Красной Горы... Вместе с немцами обезоружили полицейских, посадили их в автомобиль, отвезли в лес, а там и постреляли. В машины взяли также из Людвиковки молодых хлопцев-поляков вроде на работу в Германию и расстреляли в лесу. Без всякого суда, в Млинове застрелили польских интеллигентов - 41 поляков и 20 евреев. Так начала действовать украинская полиция, "шуцманы" под руководством Дмитра Новосада... В течение 1941-42 гг. украинская полиция вместе с гестапо устроила несколько погромов в окрестностях....................................... ... В течение зимы 1942 до 1943 г. доходило до одиночных, потом массовых убийств поляков, перед Пасхой бросили клич: "Убрать из Украины поляков и евреев", то есть выгнать их или поубивать...

Олександр : -
S, це питання дискусійне, знаю я цього Воїна за його коментарями. Він вам запросто наведе факти, що Україна завжди була частиною Росії. Я за відновлення правди, у тому моя позиція, та як на мене зараз серед "фактів" про УПА дуже багато "фактів" ЦК КПРС. А відношення багатьох таке, що за одну річ можна розіп`яти та принизити національно-визвольний рух в Україні, це не справедливо, адже був і є народ, який хотів волі, і не міг він бути бандитом. А злочини є у всіх воюючих сторін без виключення.

s : -
Олександр, як на мене, це не факти ЦК КПРС. Напевне, пов`язанi з Польщею. Якщо були в Польщi, повиннi були побачити iх вiдношення до УПА (в Воина ще м`яке)

АК67 : Зафлудили тему.
А на головне питання не відповіли. Чи можна вважати радянських розвідників, які були високопосадовими німецькими офіцерами зрадниками і вбивцями? Чекаю відповіді.

АК67 : 2 s.
З Польщею це питання уже вирішено. Наші Президенти від імені свої народів попросили пробачення за те, що відбувалось тоді. І якщо Польща прирівняла воїнів Армії Крайової до учасників бойвих дій, то й Україна має право так само зробити по відношенню до УПА. Так чи ні?

S : To АК67 :
А народна пам`ять? Оунiвця поляк нiколи героем не назве. В них в кожному костьолу про це написано в гранiтi

Олександр : -
Згоден з АК67, наші народи це врегулювали, то до чого апелювати до нелюдськості воїнів УПА? Це злочини, які були засуджені. Натомість в Україні поширена думка про Шухевича як про терориста, а хто її зробив цю думку? І коли вона робилась? І ким звісно?

Олександр : -
S, давайте не будемо абсолютистами, ви ж не бачили кожного костьолу, та і буваючи у Польщі я такого не бачив. А українець назве героєм вояка Армії Крайової? Це симетрична розмова, вона беззмістовна, призведе лише до знову ж визнання симетричності злочинів поляків і українців. Питання про наше трактування постаті Шухевича (в даній статті)

АК67 : 2 S:
Ви поляк, чт українець? Таке враження, що вам лиш би хто, аби не українці. Щодо Шухевича, ще раз запитую, чи можна радянських розвідників, які були високопосадовими офіцерами німецької армії, вважати вбивцями і зрадниками? відповіді очевидно не дочекаюсь.

S : To Олександр
Як я вас розумiю, ваш основний постулат: "...Злочини перед людством має кожна воююча сторона, проте одна чомусь беззаперечно свята, а інша - "бандити". Хіба це не однобічно?" Треба бiльш дипломатично виходити з цього. Хоча б менше про це говорити. Час все загоiть. Здивований, що не бачили написiв у костьолах - загалом вони на гранiтних плитах, що висять всерединi на стiнах. Дякую за дискусiю.

АК67 : 2 S:
Я також Армію крайову героями не назову, але це не мішає полякам їх такими рахувати.

S : To АК67
Не поляк. А яке це має значення? Про Шухевича-розвiдника писав вище - не бачу логiки

Олександр : -
S, за костьоли також здивований, але не бачив (Краків, Варшава, маленькі міста, не кажу що нема їх, але не бачив) Так ось я ж хочу щоб дипломатично, а головне правдиво, бо деколи дивишся "правдиві" фільми про історію (російські) то там чомусь у них правда відверта брехня, мені прикро за це. Наші фільми деколи дуже романтичні, але у них погляд більш незалежний, повірте, це не тому, що я українець, я готовий визнати факти, та корегувати думку, але давайте розсуджувати справедливо усіх, а не рівний та ще рівніший.

АК67 : 2 S:
Як ви нас не розумієте. По вашому, якщо вбивали поляки, чи советські солдати, то це була боротьба з ворогом, якщо воїниУПА, то бандитизм.

АК67 : 2 S:
В чому ви не бачите логіки. Шухевич був таким же військовим німецької армії, як і радянський розвідник. Чому тоді розвідник може бути героєм, а Шухевич ні.

S : To АК67 and Олександр
To АК67: Я вже писав: головне в той час - били i добивали Гiтлера. I в ту м`ясорубку лiзти з якимось iдеями (я зовсiм без оцiнок) без пiдтримки якоiсь сили (ось тут i вилазить Гiтлер) - смiшно (а може i погано для свого народу). To Олександр Всi фiльми (iсторичнi) полiтизованi (навiть на Discavery)

2 S: : Це для вас головне.
А для нас головне в той час - не дали знищити українців, і в цьому ми з вами відрізняємось. Ви згідні на те що можна було знехтувати українцями заради перемоги над Гітлером, а я ні. Чи може проведемо опитування: Чи згідні ви на знищення вашого народу заради перемоги над Гітлером?

Мартинюк : Галю, та вилізь вже з тих окопів - Берлін вже давно взяли.
Ветерани ІІ Світової ( ті які живуть в нормальних країнах) вже давно помирилися і разом пють каву на річницях кривавих битв у Європі, безвідносно д того на чиїй стороні они воювали. Чесно кажучи ти мені починаєш нагадувати того партизана зі старого радянського анекдоту "У селі німці є ? Та нема синочку - вже 20 років як війна закінчилася . Тю, а я до сих пір поїзди пускаю !" Оце твоє настирливе намагання пустити під укіс поїзд національного примирення є наївним і недоречним . Більше того воно є вельми небезпечним - давай наприклад відабстагуємся від того хороший чи не хороший Шухевич. Тоді залишається навязуваний тобою критерій - був у німецькій армії - не був . Не буду казати що якщо ми хочемо бути послідовними, тло повинні негайно розірвати дипломатичні стосунки з Німеччиною, Італією, Румунією, Словаччиною, Угорщиною і ще бог зна з ким - з Францією за Віші, з Бельгією , з Норвегією за Квіслінга і навіть з Індією якою зараз править у той час пронімецький Індійський національний конгрес . Ага - ще Японія , Болгарія , Туреччина та Ірландія ... І ще вчепити портрет Вітренко на новий національний прапор України... Але найбільша небезпека не в цьому - принцип довчного паплюження за перебування в тій чи іншій армії повинен поширитися і на армію СРСР - зняти з них всіх пенсії, пільги, ордени, публічно спаплюжити. оскільки їх заставляли кричати "За Сталіна", оскільки вони мирилися, а той самі приймали участь у масових репресіях населення, яке мало нещастя побувати під окупацією або жити в інших країнах. Ветеранів ЧА слід паплюжити за те що вони активно чи пасивно сприяли свідомому винищенню беззбройних "призивників" яких спеціально гнали на німецькі кулемети, аби позбутися "ненадійного" контингенту... З помпою знести памятник Ватутіну , який таки винний у знищенні таким чином близько півмільйону новобранців з лівобережної України, яких втопили у холодній дніпровській водіне тільки без зброїх, а навіть і без чоботів. Галю чесное слово - вилазь окопів - фронт пішов собі геть півстоліття тому . Зараз весна, розквітають квіти і співають пташки ...

Vertigo : to АК67
А ви не розумієте? Поясню: обидва військові злочинці, діяли в одній організації, один виконував накази іншого

Турист : А куди пропав "вояка"? Мабуть в них зараз перезмінка
Бідака напевно таки добре наїздився по світу, щоб зібрати стільки односторонніх свідчень проти УПА. Аж скучно стало без його пасквілів. А Галюня нехай би не виставляла свою особисту думку під марку реальної історії.

Олександр : -
S, не бачив фільми на Діскавері про УПА, скажіть назву якщо такі ж. Правильно було сказано, що для перемони над фашизмом інтереси українців були забуті. А яка ваша позиція по національно-визвольному рухові взагалі?

Олександр : -
Vertigo, тобто ви говорите, що Шухевич поширював нацизм? А я говорю ні, він боровся за незалежну Україну. Він боровся на землі своїх прадідів.

АК67 : 2 Vertigo
Так і радянські розвідники діяли в одній організації з Гітлером і виконували його накази. Вони також військові злочинці, а разом з ними і вся радянська армія? Чи може ви скажете, що будучи офіцерами німецької армії радянські розвідники не підкорялись наказам, коли мова йшла про знищення людей, можливо й українців і росіян.

РІХ : Олександр : - РІХ, про воєнне мистецтво це ти не кажи, мистецтво було "партія сказала, Сталін - закон". Вона визволила від німців, так - це плюс, але що вона принесла і що несла воюючи?
Олексасндре. Такою мовою Ви можете розмовляти з своїми дітками(якщо вони вже у вас є). Війну проти СРСР розпочала фашиська Германія. Ні про який напад фашиської Германії окремо на західні області України й гадки в 1941 році не було. План гітлерівської Германії був повалити СРСР, а не ОУН-УПА. Воювали дві країни своїми арміями. На війні є стратегия і є тактика. Є оперативне мистецтво в застосуванні армій і фронтів(флотів). Ви що будите заперечувати про те, що в битві під Москвою було використано фронтовий стратегічний резерв,що під Сталінградом силами 2-х фронтів була взята в полон армія Паульса, що була Курська битва,а взагалі, що було 10 стратегічних ударів Червоної Армії? Титанічними зусиллями народів колишнього СРСР, мужністю і героїзмом офіцерів, солдат і сержантів Червоної Армії, мільйонами загиблих на фронтах та в тилу,талантом полководців вищого воєнного керівництва,переважності воєнної науки над Германською(військове мистецтво) була досягнута перемога у війні над фашиською Германією. А "що вона принесла і що несла воюючи", то по-перше, не треба було фашистам нападати, то й питання про те що несла Червона Армія їншим країнам в ході наступу для покарання агресора не стояло б, а по-друге, звільнила народи Европи від коричневої чуми .

Vertigo : А як швиденько СБУ документи знайшло
в підтримку цієї гидоти... Мовчали п"ятнадцять років ніби всравшись, а тут - ать! Як п"ятого туза з рукава. І усім по барабану, що є іноземні архіви, іноземні історики, яким начхати на політичну кон"юнктуру в Україні і тому вони пишуть таки правду...

Олександр : -
РІХ, професійність армії була у Москви в рази нижчв, до війни Сталін і так і так готувався. А яка мені (у ті роки) справа до того як німці називали ті землі, на які нападали, чи як називали у Москві? Для мене була є і буде держава Україна. Радянська армія виграла кількістю, та далеко не завжди якістю, є купа прикладів (прошу не трактувати мене однобічно, були і блискучі акції радянської армії). Мені видається, що люди судять з двох боків: 1 - існував СРСР, Україна як такої не було, вона лише якимось дивом виникла у 1991, та 2 - Україна існувала завжди, проте сили проти неї дуже часто переважали. Але питання: чи існувала для вас Україна завжди, чи це новенька державка авантюристів, що скористалась розпадом СРСР? (моя думка, звісно не об`єктивна, а лише варіації на тему)

АК67 : 2 Vertigo
Так ти мені і не сказав, можна вважати тих радянських військових, які виконували завдання, будучи німецькими офіцерами вбивцямиі зрадниками?

Vertigo : to Олександр
Шушхевич ВБИВАВ на землі своїх прадідів нащадків своїх прадідів і своїх СПІВВІТЧИЗНИКІВ. Причому половина з них не були його ідейними ворогами.

Олександр : -
Vertigo, про які іноземні архіви мова? Про гарячі 90-ті розповідати не будемо, всі були зайняті історією, та? А де мільйони документів у Москві, а де горе-досьє у Ізраїлі?

Олександр : -
Vertigo, ти вже говориш як той "Воин", покажи докази! Шухевич боровся за незалежну Україну проти Москви і Німеччини.

АК67 : 2 Vertigo.
Радянські солдати вбивали на землі своїх предків своїх співвітчизників. Вони вбивці і бандити?

Олександр : -
Vertigo, як забирали у армію Совіти? Хто складав більшість Червоної армії? Кого вбивали московські НКВС за причетність до УПА? Не співвідчизників? За що вбивали людей якщо вони давали притулок воякам УПА, звязківців УПА? За що? За бажання свободи? За бажання говорити рідною мовою, друкувати книжки, співати пісні? Німці були не кращі, то й воювали із ними. Воювали проти поневолення, а хто це був - це вже казала історія (коли поляки, коли німці, коли совіти)

Олександр : -
Vertigo, давай від противного: весь народ хотів жити у своїй державі, за що і боролись. Не Шухевич так інші, було багато талановитих командирів, скажи може народ бути бандитом? Бажання свободи від загарбників - це злочинне бажання? Чи ти не того самого хочеш? Дякуємо режимові совітів, що визволили від німців, але це злочинний режим, ви цього ж не скажете правда? Але дякую і німецькому режимові, що допоміг боротися проти совітів, і завдяки тій довгій боротьбі вона ніколи не закінчувалась, за нац. ідею вбивали і до 80-х років, але ідея свободи жила та була сильна. --- Це моя риторика, тут немає якихось конкретних доказів, але вона не вигадка, а відображення правди.

АК67 : 2Vertigo
А ті, кого вбивали тут радянські солдати боролись за цю землю, землю своїх прадідів. Вони хотіли, щоб вона була дійсно їхньою. Щоб ніколи більше співвітчизники не вбивали один одного.

крымчанин : :
пошли вон вонючие бандеровские пропагандисты! крым вас ненавидит!

S : to Олександр
Олександр, тобi не здається, що "... боровся проти Москви і Німеччини" дещо пафосно. Тут антигiтлерiвська коалiцiя має доволi мало членiв. А тут ще Москва... I у вас зразу видно мiфи, як то "За бажання говорити рідною мовою, друкувати книжки...". Всiм вiдомо, коли украiнська мова набула розквiту.

Турист : крымчанин :
Не плюйся і вважай, не вдусись своєю слиною, аж по моніторі стікає. Раз такий шовініст і україноненависник - чеши в свою Расєю, НКВДист недобитий, плакати ніхто не буде.

S : to Турист
Ви що за те, щоб Крим вiдiйшов Росii?

Турист : S :
А коли українська мова набула розквіту? Чи не тоді, коли майже по всій території Центральної та практично по всій Східній і Південній частинах України позакривали українські школи? Скільки українських шкіл було на території України, і де? Збереглись школи масово тільки на Зах. Україні, де населення було небезпечно зачіпати, заганяли сюди переселенців з Росії разом із підприємствами. Може я не правий?

Турист : S
Та ні, я про те, що проросійськи настроєних тут ніхто не прикував до землі. Подобається їм життя в Росії - чемодани в руки і вперед з піснею. Як там в пісні "В комуне остановка"? Я б навіть їм рукою помахав на прощання.

Vertigo : to АК67
По-перше: я не роблю з радянських розвідників ні ангелів ні святих. Специфіка професії розвідника може потребувати і вбити свого співвітчизника. Причому це стосується до розвідників будь-якої держави. А питання постає таке: які цінні воєнні секрети можна отримати в місцях масового знищення людей? Це по-перше. По-друге: назовіть мені радянських розвідників, що брали участь у вбивствах співвітчизників, щоб я міг детальніше ознайомитись з матеріалом, бо я таких не знаю

S : to Турист
Не правий. Навiть i вiдносно шкiл. Хоча я мав на увазi украiнську мову

Студєнт(до речі - історик:) : Люди, почитайте цивілізовану дискусію
Шоновні (і Галя також)!!! Перд тим, як щось писати ось таке на широкий загал, а не в наукових публікаціях, гарненько підготуйтесь!!! Раджу збірник матеріалів конференцій "Україна - Польща: важкі питання". Ось там ви у всьому переконаєтесь, бо люди захищають кожен свою сторону, а потім приходять до спільного рішення. А тепер по темі: ОУН співпрацювали з Німеччиною рівно стільки, скільки була надія на те, що вони допоможуть нам із своєю державою. Всі надії пропали в липні 41, після початку арештів причетних до Акту проголошення незалежності. Після цього почалась ретельна підготовка до підпільної діяльності, а за відсутності необхідного було вирішено поки не розривати з німцями, тим більше, що Розенберг активно пробивав українську тему перед Гітлером. Щодо злочинів УПА: раджу ознайомитись з методами боротьби радянських спецслужб з УПА. Виходячи з цих методів стає зрозуміло, чому Росія не розкриває ці матеріали: виявиться, що більшість злочинів були здійснені радянськими спеслужбами в упівській формі. Звісно, поганого наробило і УПА, але чомусь ніхто не говорить про злочини радянських вояків (а вони точно є), ніби це були не вояки, які постійно були в нервовому стресі, жили в постійній загрозі і не знали чи доживуть до завтрішнього