Як бідному женитися, то й ніч мала: зміцнення гривні вдарить по заробітчанах
Як бідному женитися, то й ніч мала: зміцнення гривні вдарить по заробітчанах

Як бідному женитися, то й ніч мала: зміцнення гривні вдарить по заробітчанах

17:57, 31.03.2008
9 хв.

Якщо ревальвація утримається, скажімо, на рівні 3%, збиток заробітчан становитиме 3 млрд. гривень в річному вимірі, якщо досягне 5%, то, відповідно, 5 млрд. гривень тощо...

Ті з вітчизняних політиків і експертів, які передчували наближення ревальвації гривні та переконували опонентів в уряді й НБУ в шкідливості такої затії, в якості контраргумента називали погіршення в цьому випадку умов бізнесу для українських експортерів і втрати громадян, що зберігають заощадження в доларах, – байдуже на банківських депозитах або під подушкою. Проте вельми істотно постраждає від зміцнення вітчизняної валюти, яке де-факто сталося таки в останні два тижні  (на міжбанку й особливо на готівковому ринку) ще одна дуже численна категорія українців. Йдеться про трудових мігрантів і, природно, членів їх сімей.

Кожен 10-й дорослий українець гарує на чужині

Відео дня

Звичайно, ніхто точно не знає, скільки українців працюють за кордоном, озвучуються лише припущення. Наприклад, нещодавно заступник міністра праці і соціальної політики України Віктор Іванкевич повідомив, що на сьогодні за кордоном працюють близько 3,5 мільйонів співвітчизників. При цьому він наголосив, що з цієї кількості не більше 2% українців працевлаштовані легально.

Згідно з даними, оприлюдненими теж нещодавно представництвом Міжнародної організації міграції в Україні (МОМ), за межами країни нині працюють близько 3 мільйонів громадян. Приблизно 70% загальної кількості працюючих за кордоном українців – чоловіки, які задіяні в будівельній сфері та мережі торгівлі, а переважна більшість жінок за кордоном працюють в сільському господарстві і як домашня прислуга. Близько 1 мільйона українців працюють в Росії, ще приблизно 2 мільйони – в Польщі, Чехії, Італії, Португалії, Угорщині, Греції, Словаччині і Білорусі, свідчить статистика МОМ. Найчастіше ж  за кордон їдуть працювати мешканці сільських районів і маленьких міст, оскільки саме там спостерігається найбільший рівень безробіття.

Дещо інші показники містяться в оприлюдненому днями новому довіднику Світового банку «Міграція і перекази» щодо кількості українських трудових мігрантів, що перебувають в Росії. Згідно з виданням, через коридор «Росія – Україна» і назад щороку пересуваються від 3,6 до 4,8 мільйонів чоловік. Утім, із цих цифр важко робити якісь конкретні висновки, зрозуміло лише, що в РФ працюють або підробляють дуже багато громадян України.

Також доволі сильно відрізняються між собою оцінки різних організацій щодо можливих обсягів валюти, що надходить до України від «заробітчан».

Наприклад, згідно з доповіддю Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку - спеціалізованої установи ООН – сума грошових переказів українських гастарбайтерів на батьківщину в 2006 році склала 4,8 мільярда доларів. У середньому заробіток українського трудового мігранта становив 800 доларів на місяць (від 500 доларів на сільгоспроботах у Польщі до 1,5 тисяч доларів на будівельних роботах у Португалії).

МОМ називає у зазначеній доповіді більші суми, і це стосується вже 2007 року. За її даними українські трудові мігранти відправили минулого року додому грошових переказів на суму від 5 до 7 млрд. доларів.

При цьому експерти не заперечують, що реальні обсяги переданих українськими гастарбайтерами на батьківщину коштів значно більші, ніж згадані суми грошових переказів. Висловлюються припущення, що повна величина грошей, що надійшли від «заробітчан» до України, становить близько 20 млрд. доларів (тобто, в середньому близько 6 тис. доларів за рік на одного мігранта). А коли так, їхні втрати від ревальвації гривні, якщо вона зафіксується і триматиметься, скажімо, на рівні 3%, будуть 3 млрд. гривень у річному вимірі, якщо зміцнення гривні досягне 5%, то, відповідно, 5 млрд. гривень і т.д.

Але втрати українських трудових мігрантів і їх сімей від зміцнення гривни – це лише один конкретний і дуже болючий удар, одержаний ними зараз. Взагалі ж ситуація для «заробітчан» останні роки стабільно погіршується. Що має значення не тільки для них і їх утриманців, а й для всієї української економіки.

Гастарбайтерів з України буде дедалі менше

Дуже непогано порівняно з можливостями в Україні заробляли трудові мігранти в другій половині минулого і в перші роки нинішнього століть. Зокрема, середньомісячна зарплата в країні була 1999 року – 178 гривень (трохи більше 30 доларів за тодішнім курсом на кінець року), в 2000 – 230 гривень (менше 45 доларів), в 2001 – 311 гривень (менше 60 доларів), в 2002 – 376 гривень (близько 70 доларів). А навіть у ближньому зарубіжжі – наприклад, Польщі, Чехії, Угорщині – можна було одержувати в ті роки по 300-500 доларів за місяць. За півтора-два роки роботи на чужині виходило накопичити грошей на придбання одно-двокімнатної квартири в Україні. І їхали тоді заради цього за кордон навіть багато з тих, хто мав роботу на батьківщині.

Зараз же обстановка абсолютно інша. За цінами на житло Україна наздогнала і випередила багато європейських країн – ціна квадратного метра підвищилася за останні сім років більш ніж у 10 разів. А розрив ж між розмірами зарплат дедалі звужується, бо темпи зростання зарплат і взагалі доходів населення в країнах Європи набагато нижчі, ніж останні роки в Україні.

Наприклад, в Німеччині – як повідомило в березні видання «Deutsche Welle» - середня річна оплата праці найманих працівників в 2007 році становила 27 100 євро (до виплати податків і страховок). Це за курсом 1,5 дол./євро -  40 650 доларів на рік, або 3387 доларів на місяць. Порівняно з 2006 роком цей показник збільшився лише  на 1,4 відсотка.

Приблизно такий же рівень зарплат або трохи нижчий і в інших державах Західної Європи – Англії, Франції, Італії, Австрії та ін. А ось у таких країнах як Люксембург, Норвегія, Ліхтенштейн, Нідерланди, Швейцарія, Данія і деяких інших – розміри середніх зарплат навіть вище. Але скрізь вони не зростають швидко. Зокрема, в Данії, де доходи населення є найвищими в Європі, середні зарплати з 2001 по 2005 рік підвищилися тільки на 18% (близько 3% в рік).

Значно відстають від «старої» Європи держави Східної Європи, де середні зарплати коливаються нині в діапазоні 500-1000 доларів. Наздогнала їх за цим показником нещодавно і Росія – там середня зарплата досягла позначки в 12,7 тис. рублів (500 доларів) в червні минулого року. 

В Україні ж темпи зростання номінальних зарплат і доходів громадян останні роки були дуже високими, при цьому курс гривні до долара не тільки не знижувався (з 1999 року), але навіть зріс – на 5% в квітні 2005 року. Приріст номінальних зарплат у 2007 році становив 29,7%, в 2006 – 29,2%, в 2005 – 36,7%, в 2004 – 27,5%, сумарно за ці чотири роки вони збільшилися в 2,92 раза. І на найближчу перспективу уповільнення темпів  зростання не очікується, скоріше – навпаки. Так, уже в січні 2008 року до січня 2007 року середня зарплата підвищилася на 36,8%, а доходів населення взагалі на 47,2%.

Природно, чим меншою буде маржа між зарплатами в Україні і країнами зарубіжжя, тим слабкішими ставатимуть стимули для виїзду співвітчизників за межі країни на заробітки. У січні ж 2008 року величина середньої зарплати українців перевищила 300 доларів (1521 грн.), а в промисловості підібралася майже до 350 доларів (1763 грн.). Вже сьогодні робочі будівельних спеціальностей з не найвищою кваліфікацією можуть заробляти 400-500 доларів в місяць в обласних і великих районних центрах України, а в Києві – в півтора-два рази вище. Навіщо ж у такому разі витрачатися на дальній переїзд, зазнавати поневірянь і ризикувати за кордоном, якщо заробітки в тій же Польщі чи Росії лише трохи вищі, ніж удома?

Тому кількість трудових мігрантів з України останнім часом вже стала меншати. А далі, в світлі викладених тенденцій, цей процес лише прискорюватиметься.  Ревальвація гривни, що відбулася ж в останні два тижні, напевно стане вельми потужним додатковим поштовхом для цього.

Джерело покриття дефіциту робочої сили

Слід зазначити, що трудова міграція чинить сьогодні вельми великий вплив на стан української економіки, оскільки обсяги валюти, що надходить від гастарбайтерів до країни, дуже значні. Для порівняння, весь товарний експорт з України за минулий рік становив 49,2 млрд. доларів, а виручка по головній експортній статті – від постачань недорогоцінних металів і виробів з них – 20,8 млрд. доларів. Отже, приток валюти в країну від «заробітчан» приблизно дорівнює обсягові надходжень від металургійного експорту.

Мабуть, що хоч і не вся, але значна частина валюти, що надходить від трудових мігрантів, обмінюється потім в комерційних банках на гривню. 2007 року банки купили у населення валюти на 28 489,4 млн. доларів, і чимала частина цієї суми є грошима, що надійшли з-за кордону від гастарбайтерів.

Водночас, продали валюти населенню банки минулого року ще більше – 32 773,2 млн. доларів (негативне сальдо – 4 283,8 млн. доларів).  Істотну частку в цьому показнику становить валюта, придбана за гроші від реалізації нелегального імпорту (контрабанди).

Якщо припустити, що уряду вдасться відчутно скоротити обсяги контрабанди, то валютний баланс в країні навряд чи сильно зміниться – оскільки товари почнуть ввозити легально і зростуть показники офіційного імпорту. А ось у разі різкого скорочення надходжень доларів, євро і рублів від трудових мігрантів (у зв`язку із зменшенням кількості тих, хто виїздить за кордон) швидкої компенсації не вбачається.

Утім, зменшення масштабів трудової міграції з України матиме і важливий плюс для економіки. Оскільки саме в найближчі роки досягнуть працездатного віку українці, що з`явилися на світ на початку 1990-х років, коли народжуваність у країні почала стрімко знижуватися. Тому щорік гостріше відчуватиметься брак трудових ресурсів в самій Україні. Отже, як кажуть, нема лиха без добра.

Юрій Глухов

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся