Світовий банк знає, як врятувати українське село

Нещодавно Світовий банк (СБ) опублікував звіт, присвячений оцінці нинішнього стану справ у сільському господарстві різних країн світу і перспектив його розвитку в найближчому майбутньому. Також у документі представлені рекомендації урядам держав, зокрема, Україні щодо кроків, які, на думку СБ, слід зробити у даному напрямку.

Головний інструмент - державне фінансування?

Зокрема, СБ вважає, що інвестиції в інфрастуктуру сільської місцевості в умовах України матимуть набагато більший ефект в боротьбі з бідністю населення, ніж такі самі вкладення в інші галузі економіки. «Зростання ВВП, обумовлене зростанням сільського господарства, збільшує доходи бідного населення в 2-4 рази більше, ніж зростання ВВП внаслідок розвитку інших секторів», - йдеться у звіті.

СБ рекомендує Україні збільшити об`єми фінансування сільського господарства. В той же час, зарубіжні експерти радять українському уряду інвестувати лише в найбільш важливі проекти в соціальному плані. Розміри ж державного фінансування повинні, на думку СБ, складати близько 10% держбюджету.

Слід зазначити, що у висновку СБ про необхідність для подолання бідності в Україні звернути увагу саме на село - немає нічого дивовижного. Справа в тому, що доходи населення найбільш низькі якраз у маленьких населених пунктах - українських селах, селищах міського типу і невеликих містах, у яких немає великих промислових підприємств. Що пояснюється двома взаємозв`язаними причинами.

По-перше, що менше населений пункт, тим вище в ньому рівень безробіття. По-друге, зарплата у маленьких містах і селах набагато нижча, ніж у великих містах, де українці мають хоч би мінімальну можливість вибору місця роботи. Для порівняння: середня зарплата українців (без урахування працівників малих підприємств) у вересні 2007 року дорівнювала в Києві - 2410 грн., загалом у країні - 1426 грн., а в Тернопільській області (регіональний аутсайдер) - 988 грн.

Також найбільш низькі середні зарплати в Україні якраз у галузях економіки, пов`язаних з сільською місцевістю. Так, середня зарплата у вересні по промисловості складала 1606 грн., у фінансовій діяльності і у сфері державного управління - 2824 грн. і 1877 грн., відповідно. Ясно, що ці види діяльності здійснюються, переважно у великих містах. А ось у галузях, які домінують на селі, середні зарплати були набагато нижчими: у сільському господарстві, полюванні і пов`язаних з ними послугах - 802 грн., у рибальстві і рибництві - 766 грн. Тому-то підвищення зарплат жителів сільської місцевості і повинно привести до зменшення кількості бідних в Україні.

Проте наголос у рекомендаціях СБ на збільшення державного фінансування в сільське господарство викликає певні сумніви. Думається, уряд має чимало інших інструментів для підвищення ділової активності (і заробітків) українців, що проживають у непромислових регіонах.

Система оподаткування: нижче впала тільки Білорусь

Одним з таких інструментів, наприклад, може стати реформування існуючої системи оподаткування в Україні, що дозволило б пожвавити підприємництво в селах і невеликих містечках.

Про необхідність зміни українського податкового законодавства йшлося і в оприлюдненій днями доповіді, яку підготували спільно знову таки Світовий банк і аудиторська компанія PriceWaterhouseCoopers. Згідно з цим документом система оподаткування в Україні є однією з найобтяжливіших у світі. У рейтингу податкових систем наша держава займає передостаннє - 177-і - місце в світі. Нижче за Україну розташована лише Білорусь.

У доповіді наголошується, що підприємцям в Україні доводиться платити 99 податків і витрачати на це більше 2 тисяч годин. Як вважають аудитори компанії PriceWaterhouseCoopers, займатися чесним бізнесом в Україні вкрай обтяжливо, потрібне термінове спрощення процедур оподаткування.

Навряд чи потрібно говорити, що якщо у великих містах приватний бізнес ще може знайти кваліфікованих економістів, бухгалтерів і юристів, то на селі таких фахівців практично немає. До того ж сільські підприємці, які не мають значних прибутків, не зможуть оплачувати недешеві послуги цих фахівців.

Про реформи ж у податковому законодавстві в Україні розмови точаться давно, а робиться в цьому напрямку вкрай мало. Максимум, що пропонувалося за останні роки, так це незначне зниження ставок податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість. Давно обіцяного багатьма урядами об`єднання декількох обов`язкових соціальних платежів, що нараховуються у відсотках до зарплати, в єдиний «соціальний податок» - так досі і не відбулося. Також не перший рік ведуться дискусії про необхідність відміни горезвісного ПДВ - надзвичайно складного і водночас найбільш корупційного українського податку.

Потрібно сказати, що Світовий банк останнім часом приділяє досить багато уваги проблемам української економіки. Два вищенаведені звіти (щодо сільського господарства і оподаткування) можна вважати конкретизацією ширшого документа - проекту Стратегії партнерства СБ з Україною на 2008-2011 фінансові роки, запропонованого до обговорення української громадськості на початку листопада. У цьому документі досить детально викладені як причини успішного розвитку економіки України в недавні роки, так і не дуже оптимістичні перспективи на найближче майбутнє.

Лібералізації економіки заважають олігархи

У вказаному проекті СБ наголошується, що з 2000 року в Україні спостерігається стрімке економічне зростання. Сприяли підйому істотні надлишкові потужності в промисловості, сприятливі зовнішні умови і дуже занижений спочатку курс національної валюти. Почала швидко розвиватися торгівля, поступово змінюючи географічну орієнтацію на Європу та інші ринки поза межами СНД.

Проте в звіті також йде мова про цілий ряд промахів української влади в економічній політиці і вельми несприятливу перспективу на найближче майбутнє.

Структурна перебудова, вказано в документі, хоч і почалася, але залишається незавершеною. Сфера обслуговування виросла, а ось питома вага сільського господарства у ВВП і зайнятості зменшилася. Промисловий сектор залишається великим, у ньому переважають такі капіталомісткі галузі, як металургійна і хімічна промисловість. Частка державного сектора у ВВП складає більше 40% і представляється дуже великою для країни з рівнем доходів нижче за середні. Часті зміни українських урядів і відсутність чіткої зовнішньої мети є серйозними стримуючими чинниками.

Експерти ВБ наголошують на ще одному істотному недоліку: «З-поміж усіх країн з перехідною економікою Україна має найбільший неформальний сектор. За деякими оцінками, тіньова економіка України сягає приблизно 50% офіційного ВВП». Також дуже великою проблемою, яка несе загрозу економіці України, СБ вважає демографічну кризу. Внаслідок високої смертності і низької народжуваності, Україна до 2025 року, за прогнозами, втратить 25% свого населення.

Поставив наголос СБ ще на двох важливих аспектах, які здійснюють негативний вплив на українську економіку. По-перше, вона вельми чутлива до зміни умов зовнішньої торгівлі - особливо, в металургійному секторі. По-друге, зв`язок політики і економіки може стати перешкодою на шляху подальшого поглиблення реформ, якщо домінуючі українські фінансово-промислові групи використовуватимуть свій політичний вплив для блокування лібералізації і для захисту від конкуренції з боку іноземних інвесторів, а також нових вітчизняних суб`єктів господарювання.

Світовий банк попереджає

У записці майбутньому уряду СБ радить: ввести в дію нові закони про держзакупівлі і про акціонерні товариства; прийняти реалістичний бюджет на 2008 рік; зменшити податковий прес; відновити проведення пенсійної реформи; провести реформу тарифів в енергетиці і комунальному секторі; провести реформування сфери соціальних послуг; активізувати приватизацію держпідприємств; створити прозорий ринок землі; провести судову і адміністративну реформи.

Потрібно сказати, що далеко не всі міркування СБ здаються переконливими. Досить виразний натяк на необхідність ревальвації гривні - як антиінфляційного заходу - здається не до кінця продуманим. Адже зміцнення гривні ще більше погіршить життя українських експортерів, яких до того ж чекає істотне зростання цін на імпортний газ у 2008 році. Також очевидно, що в умовах політичної нестабільності українській владі буде надзвичайне складно виконати рекомендації щодо необхідності гальмування соціальних витрат і збільшення віку виходу на пенсію українців. Проте СБ попереджає, якщо уряд не прислухається до порад його експертів, то в Україні припиниться економічне зростання, а інфляційні процеси набудуть загрозливих форм.

Нерадісний для України і прогноз СБ на найближчі роки: зростання ВВП в 2008 році знизиться до 5,5%, в 2009 - до 5,0%.

Ось такі сумні висновки робить Світовий банк про перспективи української економіки. Дещо втішити може лише той факт, що не завжди прогнози зарубіжних експертів збуваються. Наприклад, ні СБ, ні МВФ не припускали в кінці 2005 року, що у 2006 році ВВП в Україні зросте на 7,1% - їх прогнози були приблизно в два рази скромнішими (не вгадали поліпшення кон`юнктури на світовому ринку чорних металів). Втім, засмучує, що нинішні песимістичні очікування зарубіжних аналітиків співпадають з оцінками і вітчизняних експертів.

Юрій Глухов, для УНІАН