Ющенко захистив Шухевича у суперечці з ізраїльським політиком

українець : пропаганди радянського типу має силу стереотипів, але ми маємо право говорити, що є інша правда".
дійсно так !

Я : тай і дійсно щось дуже багато офіційних новин які грунтуються на ОБС (одна бабка сказала)
То одному ЦРУ ввижається в іншого інша хвороба. Панове, нема документу - нема й новини.

Прозревший : Правда-матка
Тот, кому нечего прятать, не боится открывать свои архивы и способствовать созданию независимых международных груп учёных по изучению наследия УПА. Именно этот шаг делает наш Президент. В то же время тот, у кого есть что прятать, уже третий год "посылает" на Украину образцы диоксина собственного масковского производства и тот ещё 10 лет будет "открывать" нам своих КГБистские архивы касающиеся деятельности УПА и спецопераций масковского НКВД против борцов за нашу независимость. Именно эти шаги делает Вован Путинский. Одним словом, меня терзают смутные сомнения по поводу Вована - больно уж всё это подозрительно.

Талантливый : Ю щенок - 3.14здун
Это оправдание на уровне 5-летнего ребенка, разбившего вазу. "Нет не разбивал, она сама как-то упала и разбилась". Все знают что Шухевич проводил карательные операции, один Ю щенок, не имея никаких доказательств и ничего за душою, отрицает это.

Прозревший : Ты не талант. Ты - настоящий самородок
Чи може самовыродок? Ну не буду в семантику углубляться. Перейду к делу. А дело такое - вот выгоним из наших Национальных архивов комунистку-арматурщицу Гинзбург, которая позакрывала всё что касается Голодомора и других "сомнительных" событий от "посторонних глаз", и дождёмся "положительного" ответа масковского КГБ на просьбу Юхновского открыть ваши НКВДистские архивы касающиеся деятельности УПА и диверсионно-карательных операций масковского НКВД против украинского освободительного движения, вот тагда и пагаварим. А пока сиди и крестись своему масковскому патриархату, шобы не дай бог из ваших архивов новая инфа не просочилась в широкую публику "про зверства Шухевича" или шобы не дай бог украинская Генпрокуратура не получила наконец-то образцы вашего диоксиона. Химик ты, малотоннажный. А я так думаю, что израильтяне, которые очень трепетно относятся к Холокосту, конечно же откликнуться на предложение Ющенко совместно изучать деятельность УПА - думаю, у них уж точно не будет мотивации скрывать зверства Шухевича, если такие найдутся. Так шо, Талант, може ты там подсуетишься у себя да посодействуешь открытию ваших НКВДистских архивов, шобы помочь израильтянам документально доказать какой Шухевич по отношению к ним "монстер" был?

Талантливый : Проср%вшемуся
Ну как поток закончился? Твое блеяние - это фактически тот же пример объяснения в стиле Ющенка или 5-летнего ребенка. Сейчас мы то сделаем сейчас это. А на самом деле, открывши архивы, думаю все лишний раз убедятся в диких зверствах бандеровцев. Не подскажешь кстати почему поляки уверены, что бандеры до фига ихнего мирного населения перерезали ???

Женя : Ющенко -браво!!!
Досить брехні!!! Шухевич і УПА ніколи не робили єврейських погромів, а навпаки рятували євреїв від німців!!!

Женя : Слава ОУН-УПА!!!
Спеціально для Талановитого: переконаний, що ви бачили фільм “Вогнем і мечем”. Найдорожчий фільм польського кінематографа, знятий Єжи Гофманом. Богдан Хмельницький та українське козацтво там показані, як бандити, невміючі читати, дикуни і варвари. Польською мовою: здрайци і схизмати, тобто бандити і єретики-віровідступники. Надіюсь вас не треба переконувати, що це брехня!!! Коли я запитав знайомого поляка, чому так, він здивовано відповів: “А що це не правда!?”. Виявилося, що у Польщі по сьогоднішній день у школах, інститутах та університетах так учать. А саме: ніякої визвольної війни українського народу не було, як і польської окупації – це лише бандитизм безграмотних здрайців і віровідступників. Коли я знайомому поляку навів слова німця Фрідріха Енгельса, що Українська козацька держава була першою демократичною республікою, він не міг у це повірити, що щось подібне можна сказати про безграмотних здрайців. Питання до вас, шановний Талановитий: не підскажете, чому поляки впевнені, що Боган Хмельницький і козаки бандити і до фіга вирізали їхнього мирного населення? До речі, для вас щось говорять слова - операція "Вісла"?

Прочитавший : Первый тост- за холокост
Был бы рад такому исходу событий: Шухевич замочил евреев, а они за это - Ющенка.

Фріц Габер : Прикро, що «один з керівників меморіалу Яд Вашем», який був і ізраїльським міністром, навіть віце-прем`єром і лідером великої політичної партії, а користується кремлівськими кліше,
які й для Івана Дем’янюка теж «шили» дєло, правда, білими нитками, яку навіть американська експертиза, така співчутлива до юдейської справи, змушена була відкинути, як грубу фальшивку. А держава Ізраїль не вибачилася за це, як і за багато-багато злочинів, вчинених її одноплемінниками по всьому світу, в тому числі й в колишніх СССР і УССР. ========================================================= Й дуже цікаве запитання – «Хто організував Голокост?» ========================================================= Відповідь на це запитання міститься в дослідженні німецького професора юдейського походження Дітріха Брондера, яке вийшло окремою книжкою «Перед тим, як прийшов Гітлер» ще 1964 року. ========================================================= У своїй книжці Д. Брондер стверджує, що «були юдейського походження або мали родинні зв’язки з юдейськими родинами: фюрер і рейхсканцлер Адольф Гітлер; його заступник рейхсміністр Рудольф Гес і рейхсмаршал Герман Герінг; рейхсляйтери Грегор Штрассер, доктор Йозеф Геббельс, Альфред Розенберг, Ганс Франк і Генріх Гіммлер; рейхсміністри фон Ріббентроп (який якось пив на брудершафт з відомим сіоністом Хаїмом Вейцманом, який помер 1952 р. першим президентом Ізраїлю) і фон Кейделль; гауляйтери Глобочник (винищувач юдеїв), Йордан і Вільгельм Кубе; вищі керівники СС, які брали участь у знищенні юдеїв, Рейнхард Гейдріх, Еріх фон дем Бах-Зелевський і фон Кейделль 2-й; банкіри і спонсори Гітлера до 1933 р. Рітер фон Штейн; генерал-фельдмаршал і державний секретар Мільх, помічник державного секретаря Гаус, фізики і старі члени партії Філіп фон Леонард і Абрахам Зац; старі члени партії Ханфштенгель (начальник відділу закордонної преси) і професор Хаусхофер». ========================================================= Доречно додати, що саме юдей Р.Гейдріх, який контролював гестапо, поліцію, розвідку і контррозвідку Гітлера, в січні 1942 р. провів Ганзейську конференцію з обговорення «остаточного рішення юдейського питання». А інший юдей Адольф Ейхман керував масовою примусовою еміграцією юдеїв.

Фріц Габер : Тим часом міф про голокост продовжує свою ходу Земною кулею
У світі, мабуть, нема країни, де б не було музею голокосту — від ізраїльського Яда Вашема та вашингтонського комплексу до велетенського меморіалу в столицях європейських держав. Привертає увагу в цьому питанні цікавий факт, а саме: жидівські дослідники голокосту вважають, що натхненником і організатором «геноциду» жидів був націонал-соціалістський режим Німеччини. Райхсканцлер і фюрер німецького народу згадується лише епізодично. Часткове пояснення цього феномена дав 1933 року голова Об’єднання рабинів Німеччини Лео Бейк, який гостро засудив міжнародну кампанію критики й осуду нацистів після приходу до влади Гітлера, дослівно заявивши: «Оновлена Німеччина є ідеалом і життєвою потребою німецьких жидів». Прискіпливе дослідження аналів німецької і жидівської історії дає підстави висловити думку, що саме світове жидівство було зацікавлене в приході до влади жидівського полукровки Адольфа Гітлера, бо він пообіцяв йому всіляко сприяти створенню держави Ізраїль. Деталі цієї історії можна віднайти у книжці Хеннека Карделя «Адольф Гітлер — засновник Ізраїлю», яка побачила світ у Женеві ще 1974 року. ========================================================= Як пише її автор, «головними помічниками Гітлера у здійсненні цієї «справи господньої» були Рейнгард Гейдріх, у якого переважала жидівська кров, і стовідсотковий жид Адольф Ейхман… який опікувався еміграцією жидів і відвідував Палестину задовго до початку Другої світової війни». Ці факти дуже непокоїли ізраїльську владну верхівку. Аби не допустити поширення цієї інформації, ізраїльська розвідка «Мосад» розшукала і викрала Ейхмана в Аргентині. Його засудили до страти, спалили тіло, а попіл розвіяли над морем. Однак це не допомогло жидівській кліці Ізраїлю приховати правду. ========================================================= Натомість деякі жидівські джерела дають підстави зарахувати до чільних творців голокосту президента Всесвітньої сіоністської організації, керівника жидівського агентства для Палестини і першого президента Ізраїлю Хаїма Вейцмана. Про це йдеться у книжці М. Шонфельда «Жертви голокосту звинувачують». Документи і свідчення про жидівських воєнних злочинців» видано 1977 року в Нью-Йорку. Автор книжки — жидівський рабин, який зараховує Вейцмана до головних воєнних злочинців. Він звинувачує Вейцмана в тому, що той ще 1937 року запропонував переселити з Європи до Палестини лише 2 000 000 жидівської молоді з 6 000 000 мільйонів жидів, а решту — старих і немічних — залишити напризволяще, а точніше — знищити. Цитуємо слова цього, за висловом прем’єр-міністра Ізраїлю 1969—1974 р. Голди Меїр, «царя юдейського» Вейцмана: «Старі мають загинути… Вони порох, економіч-ний і духовний порох у цьому жорстокому світі… Лише молода парость буде жити». ========================================================= Ще задовго до приходу до влади нацистів у Німеччині схожим методом захопили владу в імперській Росії юдо-нацистські більшовики на чолі з Бланком-Леніном і Бронштейном-Троцьким. Як і Гітлерові, їм допомогли це зробити жидівські банкіри з Америки та Німеччини. До їхніх лабет потрапили й українці. Про масштаби злочинів проти України й українців треба говорити окремо. Дещо про це вже сказано, а замовчується набагато біль-ше. Причина відома — чужинська, переважно юдо-нацистська, влада в Україні боїться помсти українців за свої злочини проти них. ========================================================= Водночас світове й українське жидівство намагається накинути на українців звинувачення у геноциді-голокості жидів. Наприклад, президент Науково-освітнього центру «Голокост» М.Гефтер у книжці «Відлуння голоксту і російсько-жидівське питання» відверто пише, що відповідати за жидівський голокост мають не нацисти, а народи Росії та України. Цей закид має велике практичне значення. Адже з мертвих нацистів нічого не візьмеш, а з живих українців є що поцупити. Оскільки голокост, з одного боку, підступний міф, мета якого викликати в українців та інших народів почуття провини перед «бідними» жидами і бажання відплатити добром за їхні «страждання», а з іншого — примусити їх «правовими» засобами компенсувати матеріальні втрати і моральні збитки, що стали наслідком пережитого голокосту, коріння якого сягає нібито глибших пластів історії України. ======================================================== Конкретніше йдеться про ще одну поширену версію голокосту, пов’язану з Україною. В одному із згаданих раніше джерел читаємо таке: «Історична доля жидів, на яку їх прирекли християнські народи, в Бабиному Яру лише знайшла своє продовження. Гітлерівці були не першими, хто має відповідати за масове знищення жидів в Україні, — їхнім попередником був Богдан Хмельницький, один з найстрашніших нелюдів в історичній пам’яті жидівства. Корінне населення окупованих нацистами теренів СРСР брало активну участь у знищенні жидів». ======================================================== Читаючи таке, постає безліч запитань до авторів цих висловлювань. Насамперед такі: яка різниця між нацистськими і юдобільшовицькими окупантами, які прийшли поневолювати українців? Чи були серед окупантів жиди і як вони ставилися до українців? Чому українці, німці, французи, англійці та інші народи мусять любити жидів і позбавлені права на інше ставлення до них? Чому жиди донині не відшукали в своїй історичній пам’яті причин ненависті до них інших народів? Аби допомогти їм віднайти відповіді на ці запитання, можна порадити пильніше придивитися до свого способу життя, добування засобів існування та навчитися розріз-няти чуже і своє, продуктивну працю і паразитування й не закликати гоїв жити за 10 заповідями, а самим дотримуватися їх! Натомість вони дотримуються своїх 613 заповідей. Однак до таких порад навряд чи жиди поставляться прихильно, бо тоді, як висловився один жидівський письменник і публіцист, «вони перестануть бути жидами». Українці з цього приводу мають свою думку і переконані: горбатого лише могила виправить. Хочеться вірити, що й вони самі розправлять поки що дужі плечі і зігнутий від рабської праці і принижень поневолювачів хребет.

igorsova.livejournal.com : Слава Героям!

Фріц Габер : а чи знає почесний «в`язень нацистських концтаборів», ізраїльський міністер і віце-прем`єр, лідер великої політичної партії «Шиннуї» יוסף (טומי) לפיד (Йозеф (Томмі) Лапід),
який насправді провів частину свого дитинства в юдейському ґетто в Будапешті, що в звинувачувальному акті Міжнародного Нюрнберзького трибуналу є один абзац: «На Радянській Україні мали місце жахливі злочинні акти німецьких змовників. У Бабиному Яру, поблизу Києва, вони розстріляли понад 100 тисяч мужчин, жінок, дітей і стариків… У Києві вони вбили понад 195 тисяч людей». ========================================================= Зверніть увагу — в цьому надзвичайно важливому документі не йдеться про етнічну дефініцію жертв трагедії. Водночас на цій самій сторінці Звинувачувального акту, двома абзацами нижче, можна прочитати таке: «У Кам’янець-Подільській області було вбито і знищено 31 000 юдеїв, 13 тисяч з них привезено з Угорщини». Тобто йдеться не про стилістику, а про констатацію факту. ========================================================= Згідно з офіційними німецькими документами, знищення євреїв тривало два дні і загальна кількість жертв становила 33 000 жінок, стариків і дітей. За підрахунками, що базуються на аналізі сучасних досліджень і архівних джерел, цифра жертв Бабиного Яру, вказана в матеріалах Нюрнберзького трибуналу, відповідає дійсності. Тут було знищено 100 000 українців, росіян та представників інших національностей. Євреїв серед них — близько 40 000. ========================================================= Ті самі найновітніші дослідження встановили, що принаймні 7 000 із цих 40 000 — на совісті колишнього майора НКВС, етнічного юдея Вадима Майковського. У перші ж години окупації Києва він запропонував свої послуги німцям і був призначений начальником «тубільної поліції». За спогадами і документами, Майковський відзначився не лише пристрастю до алкоголю і наркотиків, а й патологічною ненавистю до… юдеїв. Він особисто вишукував своїх же співвітчизників, які вціліли дивом після вересневої трагедії, і особисто знищував їх. ========================================================= Ще одне зауваження на маргінесі теми. Офіційно визнається, що одним з осередків наймасовіших страт юдеїв Європи був табір смерті Собі бор у Східній Польщі. Достеменно відомо, що такий собі радянський фольксдойч на прізвище Найман, призначений комендантом цього пекла, насправді був юдеєм, офіцером НКВС і агентом радянської розвідки. Він закінчив своє життя під чужим іменем, як добропорядний громадянин однієї з соціалістичних країн. ========================================================= Й чи відомо колишньому журналістові, що дипломований архітектор, випускник Львівської Політехніки, (censored)женець чудового міста Бучач, засновник Віденського Юдейського Центру Документалістики, «мисливець за нацистами» Шимон Візенталь, який так «вдало розшукав» Адольфа Ейхмана, про якого 23 травня на засіданні парламенту країни глава уряду Давид бен Гуріон повідомив: «Нещодавно розвідувальна служба Ізраїлю викрала одного з найбільших нацистських злочинців Адольфа Ейхмана…». Сам Ейхман відкрито мешкав в Буенос Айресі й ледве зводив кінці з кінцями на низькооплачуваних роботах, а працівники Візенталівського бюро разом з МОССАДом його «шукали» цілих 15-ть років. І в той же час не «змогли» знайти ні Йозефа Менгеле, ні Рауфф, ні Барб*є, ні шефа гестапо Генріха Мюллера, ні «наці №2» Мартіна Бормана, ні Фрідріха Ланчера, ні Еріха Прібке й ще багатьох видних нацистів, які повідкривали різні кнайпи, магазинчики, фірмочки, установи хоча б у тому ж Барілоче, в якому мешкало більше 160 юдейських сімей, й теж постійно були на видноті.. але запитання не про Аргентину й кількість нацистів, які преспокійно дожили свої літа у ній, а про Візенталя, який в часі другої світової війни встиг «послужити» й ен-ка-ве-де, й гестапо, а після – з ка-ґе-бе.. ========================================================= Варто нагадати, що гітлерівці обгрунтовували масову екстремацію київських юдеїв необхідністю відповісти на диверсійні акти радянського підпілля. Справді, у перші дні окупації Києва спеціальні агенти НКВС висадили в повітря чимало об’єктів на Хрещатику та прилеглих вулицях. Передусім це німецькі штаби та готелі, заселені офіцерами вермахту. Ці вибухи викликали в центрі міста жахливу пожежу, що тривала кілька днів. Незаангажовані історики вважають, що тоді загинуло аж ніяк не менше мирних жителів, аніж невдовзі було розстріляно юдеїв на знак помсти. ========================================================= Або є ще одна надзвичайно знаменна обставина, про яку, на жаль, і досі мало відомо. Написав про неї Сергій Грабовський у своєму есе на сторінках сайту «Телекритика»: «Влітку 1941 року американський єврей Теодор Кауфман випустив книгу «Німеччина мусить загинути». У ній він вимагав після перемоги над Німеччиною стерилізувати всіх солдатів вермахту, а потім і всіх німців із тим, щоб звільнити територію для заселення сусідніми народами. Кауфман був президентом «Американського союзу за мир»… нацисти друкували фрагменти з книги Кауфмана… і розказували, до чого дійшли євреї. А потім влаштували Бабин Яр. Звісно, вони б усе одно знайшли той чи інший спосіб «остаточного розв’язання єврейського питання». Але ж як допомогли нацистам Кауфман і компанія!» ========================================================= А чи відомо колишньому шоумену Йосипу Лапіду, що деякі юдейські джерела дають підстави зарахувати до чільних творців голокосту президента Всесвітньої сіоністської організації, керівника юдейського агентства для Палестини і першого президента Ізраїлю Хаїма Вейцмана. Про це йдеться у книжці М. Шонфельда «Жертви голокосту звинувачують». Документи і свідчення про жидівських воєнних злочинців» видано 1977 року в Нью-Йорку. Автор книжки — юдейський рабин, який зараховує Вейцмана до головних воєнних злочинців. Він звинувачує Вейцмана в тому, що той ще 1937 року запропонував переселити з Європи до Палестини лише 2 000 000 жидівської молоді з 6 000 000 мільйонів жидів, а решту — старих і немічних — залишити напризволяще, а точніше — знищити. Цитуємо слова цього, за висловом прем’єр-міністра Ізраїлю 1969—1974 р. Голди Меїр, «царя юдейського» Вейцмана: «Старі мають загинути… Вони порох, економіч-ний і духовний порох у цьому жорстокому світі… Лише молода парость буде жити».

:-) : Янукович відповів на це,
що не існує переконливих доказів причетності Януковича і його сподвижників до акцій із зривання шапок. "Упевнений, що Ви не знайдете жодного доказу своїм словам. Жоден архів не підтвердить сьогодні жодної такої акції , в якій брали б участь теперішній кабмін або інші подібні організації", - сказав глава української уряду. - Розумію, що багато що з пропаганди бандерівського типу має силу стереотипів, але ми маємо право говорити, що є інша правда".

:-) : Ещё раз повторюсь
СС - клеймо, которое не смыть ни самим шухевичам, ни их потомкам до 7 колена. Здесь и доказывать ничего не нужно. Хайль Гитлер, шановные

ЦИНИК :  to Фріц Габер
Геноцид евреев немецкими нацистами не оспаривается никем, кроме нацистов. Можно привести сотни примеров как нацисты в своем варварстве использовали представителей других народов. Это не снимает обвинений в античеловечности ни с тех ни с других. Таких как вы надо выслать на необитаемый остров, иначе появятся новые людоеды типа Гитлера или Сталина.

:-) : комунист=фашист НКВД=СС
сьогодні забули про катування польських офіцерів покидьками з радської армії і про зраду Варшавського повстання

Землячка Розалия : .
Пусть еще в Польшу съездит и пасскажет, что детишки сами себя колючей проволокой к деревьям примотали. Интересно, поляки тоже проглотят, как евреи? Вообще ющенки, павлычки, драчи, яворивские - сборище проституток, что называется, нашли друг друга. Не только они но эти самые, так сказать, укорененные. Кроме Юшенки, тот кроме должности ничем не отличился.

Семен Пастернак  : козі розі алії.. а тебе. блудлива, я б примотав... до ценніка - ти гірша шлюхи.. ти - помийна використана шмата.. // «Розхитане дерево міфів» («Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie»)
Скандальна історія зі спорудженням у Варшаві пам’ятника жертвам ОУН-УПА отримала сенсаційне продовження. ========================================================= Після резонансу довкола наміру спорудити пам’ятник і стосовно його проекту (“Газета” вже писала про це в лютому) з’ясувалося, що міф, який живив міжнаціональну ворожнечу, – фікція. Це довели польські науковці Ада Рутковська та Даріуш Стола на сторінках газети Rzeczpospolita. ========================================================= “Газета” вже повідомляла, що ініціатива увічнення пам’яті поляків зі “східних кресів”, яких убили вояки УПА, належить організаціям переселенців із Волині та Галичини. Натхненникам залишалося лише отримати в муніципалітеті Варшави погодження проекту. Та саме проект пам’ятника зумовив гарячу дискусію не лише в Україні, а й у самій Польщі, де інтелігенція рішуче запротестувала проти його побудови. ========================================================= Проект відомого польського скульптора Маріана Конєчного – це п’ятиметрове бронзове дерево з крильми, до стовбура якого прибиті та прив’язані колючим дротом замордовані діти. Як виявилося, автора концептуально надихнула відома в Польщі фотографія з аналогічним сюжетом. Усі поляки знають, що її зроблено на Тернопільщині в сорокових роках, і вона буцімто демонструє звірства ОУН-УПА проти мирного польського населення. Цю тезу, підкріплену жахливою світлиною, активно передруковували часописи, її використовували у своїх працях польські історики. Вона також потрапила у двотомний фотоальбом “Людиновбивство. Звірства УПА проти поляків: документальні фото”, що вийшов 2003 року. Однак днями міф про дітей, яких начебто замордували упівці, спростовано. ========================================================= Багатоверсійна історія ========================================================= Згідно з результатами розслідування газети Rzeczpospolita, джерела походження цього фото в польській історіографії є суперечливими. ========================================================= Уперше макабричну світлину приписали до злочину українців у вроцлавському журналі Na rubiezhy на початку 1990-х. Підпис до неї був таким: “Польські діти, замордовані й убиті підрозділом УПА в околицях села Козова на Тернопільщині восени 1943 року (зі збірки д-ра Станіслава Кшаклєвскего)”. Через два роки те саме фото з’явилося в праці Й. Вєнгерскєго “Армія Крайова на теренах Станіслава та Тернополя” з іншим підписом: “Діти, вбиті підрозділами СС “Галичина” в районі Козової, Бережанський повіт (із збірки В. Залоговича)”. ========================================================= 2002 року історик Олександр Корман у праці “Ставлення УПА до поляків на південно-східних теренах Другої Речі Посполитої” подає розширені варіанти походження фотографії та трактування подій, які буцімто на ній зображено. Історик стверджує, що фото походить із села Козова, чи то Лозова, Тернопільського повіту, і датується 1943-1944 роками. За його словами, світлину привезли до Львова врятовані від різанини поляки, які розповіли, що УПА зробили “...віночки з дітей, прибиваючи їх до дерев на алеї, котру назвали “Дорога до Самостійної України”. ========================================================= Інший варіант походження фотографії та подій, які вона фіксує, подано в праці 2004 року “Про людиновбивство на Тернопіллі” Хоманського та Сікерки. Згідно з їхньою версією, автор світлини – німецький військовий фотограф, який зробив її у селі Козівка Бережанського повіту в листопаді 1943 року. “Хоча ця робота має багаті джерела і науковий апарат, вона не подає, на якій підставі приписана ця сцена до села Козівка, – йдеться у згаданій публікації польського часопису. – Додамо, що кілька років фото з’являється в різних інтернет-публікаціях, а опис обростає все новими подробицями уявної історії”. ========================================================= Циганська правда ========================================================= Rzeczpospolita з’ясувала справжню історію фотографії, яка є ледь не найпопулярнішим підтвердженням звірств українців проти поляків. Виявляється, українці не мають нічого спільного із цим злочином. Фото походить не із сорокових, а з двадцятих років минулого століття, його зробили слідчі, і на ньому зображені не польські діти, а циганські. Що більше, фотографій із місця події є декілька, і всіх їх свого часу опублікували разом із справжньою історією злочину, який стався 1923 року. Косі лінії на широковідомій фотографії “звірств УПА”, які вважають колючим дротом, насправді є просто дефектом негатива або ж згинами оригінальної фотографії – на інших світлинах, які знайшов польський часопис, жодних ліній чи колючого дроту немає. ========================================================= “Це сталося вночі проти 12 грудня 1923 року, – стверджують автори газети Rzecz-pospolita. – Чотири жертви – це циганські діти, а вбивцею була їхня божевільна мати, 32-річна М.Д. Цю подію докладно описано в публікаціях із судової медицини 1928 року (очевидно, і в тогочасній пресі)”. ========================================================= Уперше фото опублікували у статті “Маніакально-депресивний психоз у судово-психіатричній казуїстиці” авторства Вітольда Люнєвського, директора відповідного закладу у Творках. Стаття з’явилася в психіатричному щорічнику Rocznik Psyhiatryczny. Подію з ілюстрацією описано і в “Підручнику із судової медицини для студентів і лікарів”, який видав професор Віктор Гриво-Домбровський 1948 року. ========================================================= “Це, власне, доконаний факт, що вбивцею дітей була їхня матір, – наголошує Rzeczpospolita. – Нещасна жінка вбила чотирьох дітей у розпачі після арешту чоловіка та розпаду циганського табору, в якому вона жила, з переконання, що їм загрожує неминуча голодна смерть. Наступного дня вона зголосилася до поліції”. ========================================================= Міфологізація історії ========================================================= Rzeczpospolita вважає, що містифікацію можна виправдати тим, що “...багато людей із південно-східних кресів другої Речі Посполитої бачили такі потворні речі, що додане макабричне фото могло видатись очевидним”. А українські історики стверджують, що символи міжнаціональної ворожнечі доволі часто експлуатують у політичних цілях. І те, що самі символи можуть бути сфальсифікованими, для міфотворчості та стереотипів значення немає. Приписування упівцям звірств на основі жахливих фотографій будь-якого походження в Польщі практикують і досі. ========================================================= – До прикладу, існує фото замордованого молодого українця, якого закололи багнетами. Його надрукували 1946 року в книзі Миколи Лебедя. Там подано ім’я хлопця – Іван, є розповідь про його походження й обставини, за яких його замордували червоні партизани, – розповів “Газеті” Володимир В’ятрович, директор Центру досліджень визвольного руху, представник Українського інституту національної пам’яті у Львівській області. – Згодом ця фотографія перекочувала до польської історіографії, і нині її використовують уже як доказ “звірств банд УПА” проти польського цивільного населення. Узагалі фотографії є доволі суперечливими історичними джерелами. Аби точно з’ясувати, що саме на них зафіксовано, слід знайти очевидців, але на прикладі свідків сфальшованих “віночків із дітей” видно, що це неважко зорганізувати. ========================================================= Загалом пан В’ятрович вважає знаковою з’яву такої публікації в одному з найпопулярніших часописів Польщі. І наголошує, що вона підтверджує існування в польському суспільстві здорових сил, які здатні протистояти усталеним міфам. ========================================================= – Бойові дії провадили обидві сторони, і в кожної були жертви, – каже він. – Очевидно, поляків постраждало більше, адже на цій території вони були в меншості. Як засвідчує історія, селянській війні властива велика жорстокість. Звісно, були сплановані акції УПА проти поляків, але останні постійно зміщують акценти і стверджують, що це була боротьба проти цивільного населення. Дуже важко в такій боротьбі називати сторону “цивільним населенням”. Окремі населені пункти були базами польського опору, і з тих баз здійснювали напади на українські села. Вони також були базами “п’ятої колони” для розгортання польської акції опору, надавали допомогу червоним партизанам. ========================================================= Що постане на Гжибовській площі? ========================================================= Зважаючи на останні публікації, найбільше зацікавила, природно, реакція ініціаторів спорудження пам’ятника жертв УПА, який мали намір звести на Гжибовській площі у Варшаві. Чи зміниться проект через зазначені дослідження? Із цим запитанням “Газета” звернулася передовсім до голови Загальнопольського комітету зведення пам’ятника жертвам убивств мирного польського населення Східних Кресів, здійснених ОУН-УПА, чільника організації “Кресовий патріотичний рух”, безпосереднього свідка воєнних подій і колишнього учасника загонів “самооборони” на Кременеччині Яна Нєвіньського. Він заявив, що суттєвих змін у проекті скульптора М. Конєчного не передбачають. ========================================================= – Фото не має нічого спільного з проектом, – стверджує він у коментарі “Газеті”. – Це був лише один із тисячі елементів, котрі послужили натхненням для монумента. Таких злочинів відбувалося дуже багато. Натомість п’ятиметрове дерево – це метафора життя, де гілля-крила символізують перемогу життя над смертю. А група дітей була найчисельнішою серед винищених упівцями жертв, тому дитячі постаті на стовбурі (ми зі скульптором ще вирішуємо, як їх розмістити) символізуватимуть невинних жертв ОУН-УПА. ========================================================= Водночас пан Нєвіньські наголосив, що спорудження такого пам’ятника в жодному разі не потрібно сприймати як крок до розбрату.(sanok -агов! де ти? - бачиш - ніякого розбрату - одне чисте мистецтво, як твердить твій співвітчизник Нєвінський!) ========================================================= – Слід усвідомити, що польсько-українська дружба сьогодні та злочини минулого, весь той безмір глупоти та ненависті – різні речі. Хотів би наголосити, що ніхто так не зацікавлений у дружбі двох народів, як усі “кресов’яки”, – запевнив журналіста “Газети” Ян Нєвіньські. – Тож, згідно з проектом, на пам’ятному знаку встановлять таблиці чотирма мовами народів-жертв злочинців УПА: польською, українською, російською й івритом. ========================================================= За словами пана Нєвіньського, проект ще в опрацюванні, ініціатори його спорудження постійно спілкуються зі скульптором, автором проекту Маріаном Конєчним. Натомість у муніципалітеті польської столиці “Газету” запевнили, що справа із затвердженням монумента наразі не зрушила з місця. ========================================================= – Для дотримання процедури слід передовсім подати на розгляд повний пакет документів, а ми їх досі не отримали, – сказав у коментарі “Газеті” Лукаш Ковальські, прес-секретар уряду міста Варшава. ========================================================= © Лідія Мельник, Богдан Юрочко «Львівська Газета» П`ятниця, 25 травня, 2007 року, № 87 (157) http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/05/25/23673/

Хведя : ДУМАЮ,ЩО СБУ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ПОПРАНТА ДУЖЕ РЕТЕЛЬНО НИЩИТЬ АРХІВИ
В яких є докази причетності знищення бандерівцями УКРАЇНЦІВ, ЄВРЕЇВ, ПОЛЯКІВ, РОМІВ. Але з людської памяті не можливо стерти ті звірства. які чинили бандерівці на території УКРАЇНИ до 1953 року. І всі злочини проти НАРОДУ УКРАЇНИ творилися тільки з приводу ПІДОЗРИ, що інші люди думають по іншому. Відрізання пилою ніг живій людині, виколювання очей, вирізання геніталій, виколювання очей, відрізання вух дітям на очах в батьків - це були забавки нелюдів. Це не злочин для СЕКТИ. яка переписує історію, в угоду силам, які не проживаюиь на території УКРАЇНИ.

Vadim : нужно гасить националистическую истерию
В разгар пожара 2й мировой войны и националистических страстей происходило много жутких событий и некоторые (притом многие) люди теряли человесческие качества. Повторяю чью-то интернет-ссылку на информацию о результатах "успешной" работы по нагнетанию националистической истерии: http://www.bj.uj.edu.pl/~plok/genocide/ Все материалы там на польском языке, но введение можно прочитать и на английском, а цифры в таблицах понятны без слов. Также приведены фотографии - жми на "FOTOGRAFIE - !ofiary i zbrodnie!" или прямая ссылка http://www.bj.uj.edu.pl/~plok/genocide/fotografie_ofiary.htm Самое впечатляющее - последнее фото (одно из деревьев в аллее под Тернополем с транспорантом "droga do samostijnej Ukrainy"). Непонятно - кто может выиграть от новой волны националистических настроений? Наврядли они приведут к серьезным столкновениям, но способны привести страну к расколу. Или кто-то хочет отвлечь массы от других проблем? Трудно сказать - какие идеи могут принести хоть относительный мир в сознание людей. Христианская идеология - один из возможных ориентиров - призывает к прощению и любви. Не только к ближнему, но и к врагу. Тем более хорошая установка для Украины, где "враги" - половина твоих-же соотечественников.

каннибал : циник или ценник, а я бы с тобой на безлюдный остров согласился, люблю таких ценных, как ты есть.
Иль ты не человек? Ты, по-видимому, все же ценник на изумрудный перец

Семен Пастернак  : вадім-е, ти знову запізнився - читай ще раз
польською з газети "Rzeczpospolita" стаття за 19 травня 2007 "Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie" автори Ada Rutkowska, Dariusz Stola http://www.rzeczpospolita.pl/news.rol?newsId=1680 ======================================================== українською з газети "Львівська газета" за 25 травня, 2007 року стаття "Розхитане дерево міфів" автори Лідія Мельник, Богдан Юрочко http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/05/25/23673/ ========================================================= лінк на фото http://img244.imageshack.us/img244/446/untitled1241x24167807ju0.jpg ========================================================= якось старайтесь вишуканіше фальшувати

ЦИНИК : А вот каннибалов надо сажать всех в одну глубокую яму и не кормить. А последнему подселять крыс. Они- тоже канибалы.

Герман Вайнштайн : ценнік, а хто ти по світогляду? те, що ти є щуроловом - знаємо, але окрім, так званої професії, - яке твоє ідеологічне кредо?
ти, фашист, коммі, наці, козмі, соці, ..?

людина : *
ЮЩЕНКО - БРЕХЛИВА СУКА! НЕНАВИДЖУ! ЦРУ-шна гнида! ВВС: "....Однак на відмін від представників української громади та вихідців з України, які підтримують ініціативу президента щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, певну двозначність думок демонструють ізраїльські парламентарії. Так, депутат Кнесету, голова парламентського лобі дружби «Ізраїль-Україна» Михайло Нудельман заявив, що готовий підтримати резолюцію щодо офіційного визнання Голодомору, «якщо її текст буде коректним». Разом з тим, переконаний законодавець, Україні варто дивитися у майбутнє і не концентруватися на подіях минулого: "Це трагедія українського народу, але не лише українського, позаяк постраждали усі національності, які населяли Україну. Я думаю, що Голодомор це, звичайно, пам’ять, тяжка пам’ять народу, але окрім всього українці мають подумати про те, як заявити про себе, як про велику країну" Зрозуміти позицію ізраїльського парламенту у питанні визнання Голодомору не допомогла і промова спікера Далії Іцик, що передувала сьогоднішньому виступу президента Ющенка у Кнесеті. Віктор Ющенко біля Стіни плачу у Єрусалимі Іцик, яка під час січневого візиту лідерки БЮТ Юлії Тимошенко до Ізраїлю пообіцяла якнайшвидше "вивчити документи і прийти до якнайкращого для України висновку у справі Голодомору" цього разу дипломатично зазначила, що від голоду у 1930-х роках постраждали не лише українські території: "Сталінський режим, не розрізняючи за національними чи релігійними ознаками, уразив мільйони радянських громадян. Мас штаби жертв серед українських громадян особливо вражають. Мільйони мешканців Вашої держави загинули унаслідок страшного голоду у 1932-33 роках, стали жертвами примусової колективізації. Мільйони втратили життя також у Росії і Казахстані. Ця трагедія дістала назву - Голодомор. Жертви тоталітарних режимів заслуговують на вшанування й Ізраїль минулого тижня продемонстрував чітку солідарність, приєднавшись до резолюції Генеральної конференції ЮНЕСКО щодо вшанування пам’яті цих жертв" Ініціативу українського президента домогтися визнання Голодомору саме геноцидом українського народу назвав "доволі невдалою" відомий ізраїльський історик, колишній директор меморіального комплексу Голокосту Іцхак Арад. Він наголошує на класовій, а не етно-національній складовій сталінської колективізації. У свою чергу оглядач-міжнародник 10 каналу ізраїльського телебачення Ніцан Горовіц, який провів у вівторок інтерв’ю з українським президентом, вважає, що українське керівництво обрало не конче вдалу тактику, провадячи історичні паралелі між національними трагедіями народів: "В Україні є проблема. Тема Голодомору - важлива і болюча, про яку необхідно говорити - часто споріднюється там із націоналістичними, антисемітськими елементами, які хочуть "вип’ятити" українську трагедію за рахунок єврейської. Що робить Віктор Ющенко? Він винайшов певний тезис, згідно з яким необхідно визнати злочини, що сталися в Україні, оскільки вони проклали дорогу до Голокосту. Я не є великим прихильником цього тезису. На мій погляд не варто ставити нацистів та росіян на одну сходинку."

Володимир Левицький : Ющенко, принаймні не криється й не боїться говорити те, що думає чи, що вважає за потрібне.
а ця істотка, яка прикрилася нікнеймом а ля "людина", навіть в інеті є боягузом-анонімом.. ніц не бійся, сцуко - навіть, якщо назвешся своїм іменем-прізвищем, ніхто ж тебе шукати не буде.. а ті, кому ти потрібне, знайдуть тебе й за цим собачим ніком (хай мене собаки вибачають, що до такої тваринки їх прирівняв нехотячи)

Олекса Нахімсон  : а я, здається, знаю хто криється за ніком "людина" - та ж скотинка, що і федот під ніком "хфедя"
почерк той самий

Yuriy : шо гади розп.и.з.д.і.л.и.с.ь......... сасітє в путіна....
хочете крові української....., скажу па расєйскі : (censored) вам в жопу гаспада маскалята.... терпець колись вірветься грьобанниє "асвабадітєлі! треба вже від вас асвабаждаца.... драчі на маскву нємитиє ....... А тепер для Людей скажу: Шухевич герой і вже ціле покоління Молодої України на цьому виростає! А президента хвалю, що недав насрати собі якомусь савєцкаму чєлавєку і не важливо хто він за національністю.... от вас маскальня вообщє національності немає , що не заваджає вам паскудити іншим народам і націям!!

Семен Пастернак  : ой, ценнік-канібал, чи то, скоріше, щуроїд..
слухай, блаженний - а як там щодо Чорнобиля, що ти проляпав на сусідній гілці в новині про шкоду в Чорному морі - скільки там платити мають і хто кому? у тебе редька як - не дуже перегрілася? бо ти ідею лукашенкі подав, а для януковічя чомусь пошкодував - чи так його не любиш?

Vadim : Семену
История - это особая "наука", которая может не раз меняться и "переписываться" в течении времени и с прояснением новых фактов. Но авторитетные историки делают выводы на основе не одного или нескольких свидетельств, документов, находок, а базируясь на свидетельства многих людей и документов. Статьи в газетах м.б. важной пищей к размышлению, однако обычно мнение профессоров, материалы архивов, научные работы вызывают большее доверие, чем журналисты и публикации в газетах. Однако я писал вовсе не о том, что проиходило в давние годы, когда я еще не родился, а о том, что не следует злоупотреблять историей для обвинений в адрес больших или малых народов и стран. В каждой стране в прошлом было много сомнительных или даже жутких событий, примеров, когда зло рождает новое зло. Украинцам в каждой из ее частей надо либо принять с любовью другую "половину" такой какая она есть, а не надеяться их "переделать" или представить себя лучше и выше. Это опасная идеология и в истории тому есть множество примеров.

Семен Пастернак  : ценнік, ти, бачу, тут рецептєги роздаєш – мабуть набрався досвіду в Китаї,
коли китайці з тебе пробували виводити чи то щуроїда, чи то канібала.. Може тебе ще й мандариновому діялекту навчили заодно – хоч одну мову знатимеш, коли, навіть, російської не знаєш толком.

Семен Пастернак  : вадимке, ти про що тут блеєш? я тобі більше місяця давав обидва ліньки на це "істарічєская сабитійо"
яке сталося 12 ГРУДНЯ 1923 РОКУ й було відповідно запротокольоване, оскільки, навіть, купу якісних знимок було зроблено і в 1928 році використано ці знимки в АТЛАСІ КРИМІНАЛЬНО-СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ. а з часом через 60 років недобропорядні люди використали ці світлини в своїх користливих цілях, відповідно "на злобу дня" міфологізувавши їх. а ти, скотино, знаючи вже це, і дальше продовжуєш використовувати фальшиві міфи - НАВІЩО?. й, мав би зрозуміти, що оті твої "проффесори" Кшаклєвскі, Вєнґєрскі, Кормани, Сємашки "скористалися" з світлин з передвоєнних публікацій, атласів і підручників, показавши свою непорядність, а їх зловили за руку, аки татів.. обсміявши не лише на всю Польщу, а й на весь світ.. Чому ж вони не подали до суду на своїх викривателів за образу гонору? окрім їхнього "гонору" це є поважна справа - бо своїми побрехеньками вони ввели в оману цілу інституцію. й не потрібно тут локшину про любов і сприйняття комунофашистських міфів. і ще порада - не вважай себе за половину України - ти лише одна істота й май це на увазі - не розписуйся за інших.. а про зловживання історією для звинувачування народів і країн - а ти що оце був вище зробив, як не псевдоісторичний НАКЛЕП? тому порада - не знаєш броду - не лізь у воду. й не співай чужих пісень, щоб облити облудливою брехнею власний народ. адже ти ж себе он там, вище, за пів України вважав.

ppp : Факти в українській історії...
Україна тривалий час не мала своєї держави. Тому всі завойовники старались ховати факти своєї нелюдської поведінки з українським народом і фальшувати над щонайменшими потугами народу до незалежності. Не звертайти уваги, хлопці, на йолопів-псевдоісториків. Ми на правильному шляху. В своїй хаті - своя правда. І якщо євреї не визнають того, що пропонує їм наш президент, то це не наша, а їхня проблема. Слава Україні!

ЦИНИК : to Семен Пастернак
Раньше я считал вас просто бывшим преподавателем истории КПСС, перекрасившимся в национальные цвета. Теперь вижу, что ошибался. В вас нет даже толики интеллигентности, присущей бышим преподавателям. Вы носите еврейскую фамилию и одновременно являетесь откровенным антисемитом. Вы защищаете откровенных нацистов по типу Фріц Габер и поддерживаете людоедов-каннибалов. Вы опустились в полемике до личных оскорблений. Вы учите грамоте других, при этом сами грамотно можете только копировать чужие статьи. Вы ведете себя как провокатор СБУ или недоучившийся студент-переросток. Хотя, одно другому не противоречит. К моему сожалению Вы оказались таким же примитивом как Yuriy, Игорь и Жека. Жаль, когда понимаешь, что человек оказался хуже, чем о нем думал.

Семен Пастернак  : а ось стаття про першого публіциста Вітольда Лунєвскєго і про справжню вбивцю - циганку Мар*яну Доліньську, яка вбила своїх чотирьох дітей
Podobno była piękna ========================================================= Myślała, że powieszenie czwórki swoich dzieci jest najlepszym rozwiązaniem ========================================================= Czarodziejka Medea po stracie męża Jazona w obłędzie zabiła dwóch synów. Ale to mit. Cyganka Marianna Dolińska po stracie męża złodzieja w obłędzie zabiła dwóch synów i dwie córki. To fakt. Wydarzył się 85 lat temu we wsi pod Radomiem. Szaleństwo Medei uwiecznił Eurypides, autor kilkunastu tragedii. Szał Dolińskiej ma zostać uwieczniony - w centrum Warszawy - przez Mariana Koniecznego, autora kilkunastu pomników, z których najgłośniejszy to Nike. Odparli ją - To tu - 78-letni Stanisław Zagożdżan, jeden z najstarszych mieszkańców wsi Antoniówka, prowadzi nas przez gęstą puszczę. Kompletna cisza, wśród przerośniętych pokrzywami gęstych krzewów czerwienią się dojrzałe maliny, na ścieżce kupka piór. Jastrząb zjadł tu - najdalej wczoraj - gołębia. Kiedy Marianna Dolińska wieszała dzieci, nie było tego wszystkiego. Było pole porośnięte niewielkimi olchami, śnieg i kilka drzew, których już nie ma. Wybrała wysoki, gruby na człowieka, samotnie stojący świerk. - Skąd pan wie? - pytamy Zagożdżana. - Ojciec mi mówił, że świerk, on to jeszcze widział. - I co jeszcze mówił? - No, że Cyganka powiesiła, bo nie mieli jak wziąć zjeść. Ani znikąd pomocy, chłopa jej aresztowali. I tułała się zimą po lesie z tymi dzieckami. - Nie mogła przyjść do wsi? Choćby do waszej zagrody? - A pany byśta Cygana do domu wpuścili? Swoi jej też nie pomogli. Choć prosiła, chodziła do tej ichniej zwierzchności płakać. Coś tam musiało między tymi Cyganami być, że ją tak odparli. Zupełnie ciemno Początek zimy 1923 roku. W Warszawie formuje się w bólach drugi rząd Grabskiego, bliżej - w Radomiu - inżynierowie kreślą plany budowy wielkiej Fabryki Broni, pod miastem Policja Państwowa rozprasza grasujące po lasach cygańskie bandy, które nieustannie kradną żywność i zwierzęta okolicznym chłopom. Nędza panująca w podradomskich wsiach po wojnach ciągnących się nieprzerwanie od 1914 do 1920 roku jest niewyobrażalna. Baby pieką chleb z perzu, na przednówku dzieci jedzą koty i żaby, szukają ptasich jaj, umierają z głodu i zwykłego przeziębienia. Nie ma szkoły, lekarza, nie ma butów. Żadne z dzieci Marianny Dolińskiej nigdy ich nie miało. Tydzień wcześniej policjanci na koniach zatrzymali jej męża, "40-letniego cygana Dolińskiego", pod zarzutem wielokrotnej kradzieży. - Niewielu ludzi zdaje sobie sprawę, jakim dramatem jest dla całej rodziny cygańskiej aresztowanie jednego z jej członków - mówi Stanisław Kruszyński, duszpasterz Romów w Holandii. - To coś przeżywanego tak samo intensywnie jak śmierć. Aresztowanie ojca jest dla całej rodziny stanem porównywalnym do raka lub gorączki, wywołującym u członków rodziny nie udawane, lecz autentyczne stany histerii. Pozostawiona przez policję żona błąka się po zamarzających właśnie bagnach między wsiami Antoniówka, Dąbrowa Kozłowska i Siczki. Pada śnieg, każda kolejna noc coraz zimniejsza. Kiedy Dolińska przerzuca sznur przez konar świerka, jest zupełnie ciemno. Najmłodsza córka, Zosia, ma dopiero pół roku. Jeszcze nie zdążyły jej urosnąć włosy. Była piękna Radomskie "Słowo" z 13 grudnia 1923 roku: "W dniu 12 grudnia o 13.00 zgłosiła się do komisariatu PP miasta Radomia Marjanna Dolińska, cyganka, lat 32, ostatnio zamieszkała we wsi Kozłów tejże gminy powiatu radomskiego i zameldowała, że w dniu 11 grudnia ok. godz. 20 pozbawiła życia czworga swoich małoletnich dzieci wieszając ich na drzewie w lesie Antoniówce gm. Radom w rejonie posterunku PP Rajec Poduchowny. Poniższe dzieci były w latach: - córka Zofia - 6 miesięcy - syn Antoni - lat 3 - córka Bronisława - lat 5 - syn Stefan - lat 7. Po zameldowaniu udano się natychmiast na miejsce przestępstwa, stwierdzono, że czyn miał miejsce. Wymieniona cyganka została aresztowana. Zeznała, że czyn ten popełniła z nędzy i dochodzenie wraz z Dolińską przekazano sędziemu śledczemu powiatu radomskiego". "Słowo" nie wydrukowało przy artykule żadnego zdjęcia. Ale zdjęcia zbrodni zostały zrobione: policyjny fotograf z Radomia sporządził co najmniej dwa ujęcia powieszonych dzieci, prawdopodobnie pięć. Do tego co najmniej trzy zdjęcia Cyganki. - Ojciec mówił, że jemu mówił dziadek, że una była pono bardzo piękna - Zagożdżan, w gumofilcach, znoszonych spodniach od brązowego garnituru i w podkoszulku bez rękawków, prowadzi nas z powrotem do Antoniówki. Idąc po wąskiej dębowej kładce bez poręczy, przekraczamy bezimienną rzeczkę. Nad wodą krążą ciemnoturkusowe ważki. Z jakiegoś powodu nie ma tu komarów. Podobno nigdy nie było. Miejsce przeklęte Najstarszą osobą w Antoniówce jest Stefania Zagożdżan, stryjeczna siostra Stanisława. Kiedy Marianna wieszała swe dzieci, Stefcia miała pięć lat i mama czesała ją w warkoczyki. - Pamiętam Cyganów, wozy, kunie. Zawsze tam w lesie między Rajcem a Dąbrową obóz mieli. Cały rok siedzieli. Ludzie się bali... oooo! Niemce potem im tego obozowania zakazali. - Pamięta pani dzieci powieszone na drzewie? - Kazania w kościele były: Cyganka, wariatka, diabeł ją opętał. Dzieciątka, małe aniołki, poduszone. Matko Boska. Toż to miejsce przeklęte było. - Zrąbali potem to drzewo specjalnie - przypomina sobie Stanisław Zagożdżan. - Krzyż jakiś stał? Kapliczka? Pamiętają państwo? - Nic nie stało. To miejsce przeklęte, toć ona dzieci swe własne pomordowała, no to przecież nie boski jest czyn, a diabelski. Gdzie tu krzyż stawiać? Neutralny sprawca Śledztwo trwa pół roku, Marianna Dolińska siedzi w kolejnych celach w Radomiu i w Warszawie. Ma napady szału, autoagresji albo popada w kilkudniowy stupor i nie sposób nawiązać z nią kontaktu. - To była historia porównywalna ze sprawą Gorgonowej - mówi dr Bartosz Łoza, psychiatra, dyrektor szpitala w Tworkach. Rita Gorgonowa, z pochodzenia Chorwatka, gospodyni domu i kochanka mieszkającego w Brzuchowicach pod Lwowem architekta Henryka Zaremby, została w 1932 roku oskarżona o zamordowanie jego córki. W pierwszym - poszlakowym - procesie skazano ją na karę śmierci. Ostatecznie uznana przez Sąd Najwyższy za działającą w afekcie odsiedziała siedem lat. Procesem Gorgonowej, a dokładnie kwestią "wieszać czy nie wieszać?", żyła w latach 1932-34 przedwojenna opinia publiczna. - W przypadku Dolińskiej też byli oczywiście i tacy, którzy chcieli natychmiast wieszać, ale na szczęście mieliśmy wtedy porządne państwo, z oświeceniowym spojrzeniem na kwestię winy. Cygankę zbadali najlepsi ówcześni psychiatrzy. Ostatecznie orzeczono, że była tylko neutralnym sprawcą zbrodni, osobą pozbawioną w momencie dokonania czynu świadomości konsekwencji. Została skierowana do nas na obserwację i leczenie. Zaopiekował się nią osobiście dyrektor Łuniewski. Dr Łoza mówi powoli, z namaszczeniem, które pasuje do jego eleganckiego garnituru w prążki, podobnie jak cały utrzymany w stylu art déco pokój. Jesteśmy w Tworkach, w części szpitala, która 80 lat temu była mieszkaniem Witolda Łuniewskiego. Stoją tu jeszcze kupione przez niego meble: głębokie, obite czerwoną materią fotele i stylowa kanapa. W tym pokoju w 1943 roku Łuniewski popełnił samobójstwo. Przyczyny pozostały nieznane. Tajemnic nie zdradzamy - Jak by pan określił relacje między dyrektorem Łuniewskim a Dolińską? - pytamy dyrektora. - Była dla niego osobą ważną - gospodarz gabinetu uśmiecha się, patrząc na nas uważnie. - To wynika z akt. - Więc zachowały się akta? - Szczęśliwie tak. Mamy teczkę. Jest w niej kompletna historia choroby pacjentki. - Pokaże nam pan te dokumenty? - Nie pokażę - dyrektor nie przestaje się uśmiechać. - Obowiązuje mnie tajemnica lekarska. - Po 80 latach?! - My tajemnic swoich pacjentów nie zdradzamy nigdy. - To niech pan powie to, co panu wolno. - Teczka Marianny Dolińskiej jest zrobiona z szarej tektury - mówi z uśmiechem. - Jest jej zdjęcie? Podobno była piękna. - Nie ma. Psychoza Dolińska spędza w szpitalu cztery lata. Dzień podobny do dnia. Do śniadania, obiadu i kolacji brom na uspokojenie. Litu jeszcze nie wynaleziono, elektrowstrząsy wprowadzą dopiero za 15 lat lekarze we Włoszech. Pozostaje praca w szpitalnym gospodarstwie rolnym, spacery parkowymi alejkami. Doktor Łuniewski rozpoznaje u chorej "psychozę szałowo-posępniczą". - Bardzo trafnie - mówi jego następca. - Współczesna psychiatria postawiłaby identyczną diagnozę. Tylko nazywamy to inaczej: choroba afektywna dwubiegunowa. Najmocniej inwalidyzująca choroba świata. "Dwubiegunówkę" znali jeszcze starożytni Grecy: opisywali przebieg zaburzeń nastroju i przypisywali go brakowi równowagi fluidów i humorów w organizmie. Dzisiejsza medycyna właściwie to potwierdza, choć - znowu - nazywa inaczej: brak równowagi między poziomem monoamin a liczbą ich receptorów w naszych głowach. Biegunami cyklu szałowo-posępniczego są depresja, czyli stan głębokiego smutku, oraz mania: okres niekontrolowanego podniecenia. W fazie manii pacjentów rozsadza energia, są radośni i gadatliwi. Szastają pieniędzmi, nawiązują romanse, mają po sto pomysłów na życie, z których najczęściej nic nie zostaje zrealizowane, ale to nie szkodzi. Ewentualnie szkodzi, lecz wina jest zawsze po stronie wiadomych sił. W fazie depresji czas płynie wolno, a świat jest przerażający. Chory widzi przyszłość jako beznadzieję, życzy śmierci sobie i najbliższym. Zgon wydaje mu się wybawieniem. - Badania pokazały bez wątpliwości, iż w feralnej chwili Dolińska zakładała urojeniowo, w ramach głębokiego stanu depresyjnego, że powieszenie dzieci jest rozwiązaniem najlepszym - tłumaczy dr Łoza. Chciała uratować Marianna Dolińska umiera w Tworkach w 1928 roku. - Na podstawie archiwalnego materiału można stwierdzić, że cierpiała - poza chorobą dwubiegunową - również na inne, zaostrzające jej ogólny stan zdrowia poważne choroby somatyczne - dr Łoza jest tradycyjnie oszczędny w słowach. - To były choroby, powiedzmy... w ówczesnym czasie nieuleczalne. - Gdzie ją pochowano? - Na szpitalnym cmentarzu. Tym samym, gdzie później spoczął doktor Łuniewski. Ale tych grobów już nie ma - mówi z uśmiechem. W roku śmierci pacjentki Witold Łuniewski opublikował w "Roczniku Psychiatrycznym" artykuł "Psychoza szałowo-posępnicza w kazuistyce sądowo-psychiatrycznej". Pierwsza część pracy to opis szeregu zbrodni popełnionych w afekcie przez niepoczytalnych. Na przykład.: "A.Sz., kobieta 45-letnia, żona zamożniejszego gospodarza rolnego, wstawszy nad ranem ok. 6.00 dnia 11 V 1923 chwyciła siekierę i poczęła bić nią swoje śpiące jeszcze w łóżkach dorosłe dzieci. Oskarżona motywowała swój czyn rozpaczą, w którą popadła pod wpływem niekorzystnej transakcji zamiany majątku". Albo - mężczyzna, który w fazie "szałowej" podpalił dom sąsiada za to, że ten nie użyczył mu koni do przejażdżki. Przypadek Dolińskiej zajmuje ćwierć strony: "M.D., 32-letnia cyganka w nocy z 11 na 12 XII 1923 r. powiesiła na drzewie w polu czworo swoich własnych dzieci (...) D. motywowała swój czyn tym, że zostawszy bez środków do życia chciała swoje dzieci uratować od śmierci głodowej. (...) Trudności zebrania danych dotyczących osoby i przeszłości D., która całe swoje życie spędziła koczowniczo, wpłynęły na to, że materiał śledztwa nie wyświetlił należycie psychopatologicznych właściwości oskarżonej". Obok tekstu dr Łuniewski zamieszcza w "Roczniku" dwie fotografie. Dwa zdjęcia, jeden pomnik Pierwsze zdjęcie przedstawia Mariannę. Zrobione w szpitalnym ogrodzie. Cyganka ma na sobie białą, zapinaną z przodu bluzkę, która odcina się od jej ciemnej cery. Mocne kości policzkowe, prosty nos, gęste brwi. Czarne włosy przycięte w grzywkę zasłaniającą czoło. Dwa warkocze z tyłu. Twarz zmęczona, na policzkach głębokie cienie. Ale wcześniej - Stanisław Zagożdżan chyba się nie myli - mogła być pięknością. Drugie zdjęcie przedstawia drzewo. Od prawej wiszą: Bronka, Zosia, Antoś i Stefan. Bose nogi, łachmany. Na twarzach nie widać oznak bólu. Dzieci wyglądają, jak gdyby spały. Fotografia jest nieostra, a postacie dzieci przecinają ukośne, jasne, poszarpane linie - może to rysy na negatywie, a może ślady zginania odbitki. Nie wiadomo, kto pierwszy uznał, że są to ofiary ukraińskich rzezi na polskim Wołyniu i Podolu w 1943 roku. Tak się jednak stało i od lat w dziesiątkach publikacji i na setkach stron internetowych prowadzonych przez organizacje patriotyczne powieszone cygańskie dzieci występują w roli pomordowanych przez OUN-UPA. Rysy na negatywie większość autorów odczytuje jako drut kolczasty, którym - według relacji świadków - banderowcy krępowali wieszanych Polaków. Drut został nawet uwieczniony na pomniku w Przemyślu. W lipcu 2003 roku, w 60. rocznicę apogeum rzezi wołyńskich, na tutejszym cmentarzu wojskowym kresowiacy odsłonili kamienny obelisk: czworo związanych drutem dzieci wisi wokół drzewa. Z pnia strzela w niebo prosty, żelazny krzyż. Dziatki z przemyskiego pomnika wiszą w tej samej pozycji, w jakiej zastygli synowie i córki nieszczęsnej Marianny z Antoniówki. Drut wbija się w ich małe ciałka w miejscach, w których zarysowany jest negatyw. Poniżej białego pomnika metalowa tablica: "Jeśli zapomnę o nich, Ty, Boże, zapomnij o mnie". Pod płaskorzeźbą ukrzyżowanego Chrystusa otoczonego herbami Lwowa, Łucka, Tarnopola i Stanisławowa tekst: "W hołdzie Polakom pomordowanym w latach 1943--45 na Wołyniu i w Małopolsce Wschodniej (...). Rodacy". Dzieci zamęczone Historię zmiany ofiar szalonej Cyganki w ofiary banderowców odtworzył pół roku temu historyk PAN prof. Dariusz Stola. Nie ustalił istnienia Dolińskiej - nie to było celem jego badań - ale razem ze współpracownicą Adą Rutkowską prześledził drogę, jaką fotografia "powieszonych dzieci 32-letniej M.D." pokonała z archiwum radomskiej policji na łamy książek poświęconych ukraińskiemu ludobójstwu. Okazuje się, że najwcześniejsza odnaleziona publikacja przypisująca zbrodnię Ukraińcom to wydawane we Wrocławiu pismo "Na Rubieży". 14 lat temu fotografia pojawia się w nim opatrzona podpisem: "Dzieci polskie zamęczone i pomordowane przez oddział UPA w okolicy wsi Kozowa w woj. tarnopolskim (ze zbiorów dr Stanisława Krzaklewskiego)". Dwa lata później zdjęcie powieszonych dzieci Dolińskiej zjawia się w pracy Jerzego Węgierskiego "Armia Krajowa w okręgach Stanisławów i Tarnopol". Tym razem podpis głosi: "Zamordowane przez oddziały SS-Galicja dzieci polskie w rejonie Kozowej". Pięć lat temu we Wrocławiu ukazuje się najmocniejsza praca Aleksandra Kormana "Stosunek UPA do Polaków na ziemiach południowo-wschodnich II Rzeczpospolitej". Autor twierdzi, że zdjęcie pochodzi ze wsi Kozowa lub Łozowa, powiat Tarnopol, skąd grupa ocalałych z rzezi Polaków dostarczyła je do konspiracyjnej placówki AK na przedmieściach Lwowa. Według Kormana żołnierze UPA w 1943 i 1944 roku poczynili wiele takich wianuszków z dzieci, przybijając je do drzew w alei, którą nazwali "drogą do samostijnej Ukrainy". Odtąd prac reprodukujących fotografię dzieci nieszczęsnej Cyganki w rolach ofiar ukraińskiej rzezi jest coraz więcej. W 2003 roku Korman wydaje album "Ludobójstwo UPA na ludności polskiej" - zdjęcie z Antoniówki jest jego okładką. Rok później Henryk Komański i Szczepan Siekierka publikują to samo ujęcie w książce "Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na Polakach w województwie tarnopolskim". Autorzy informują, że to klisza niemieckiego fotografa wojskowego powstała we "wsi Kozówka, powiat Brzeżany, listopad 1943". Od 2006 roku zdjęcie jest już w Wikipedii, a witryna internetowa Ludobojstwo.pl do dziś prezentuje zdjęcie jako swoje logo. Podpis: "Łobozowa (?), powiat Tarnopol, jesień 1943 lub 1944 r.". Wyrwane żyły Tarnopol jest małym jak na skalę ukraińską miastem - 230 tys. ludzi. Jego główna atrakcja to jezioro w centrum. Prawie nic nie zostało z pięknego grodu, który w 1540 roku założył hetman wielki koronny Jan Amor Tarnowski. Zostały jeszcze dwa kościoły pamiętające czasy, gdy miasto należało do królowej Marysieńki. Od rozbiorów w tej okolicy było tylko gorzej. Coraz bardziej prowincjonalny Tarnopil-Tiernopol przypadał kolejno Rosjanom, Austriakom, znowu Rosjanom, w 1941 roku miasto zajęli hitlerowcy, a powiat stał się częścią Generalnej Guberni. Dwa lata później ukraińscy nacjonaliści rozpoczęli na tym terenie czystki etniczne zakończone uśmierceniem - według różnych źródeł - od 60 do 100 tysięcy Polaków. Sotnie UPA wchodziły do wiosek i zabijały polskich mieszkańców w najokrutniejszy sposób - bo bez użycia broni palnej. Mordowano widłami, kijami, maczugami, piłami, drutem kolczastym, gwoździami. Rusini i Ukraińcy gwałcili polskie kobiety, palili żywcem dzieci i starców. Osobny rozdział tej potwornej historii dopisali członkowie Ochotniczej Strzeleckiej Dywizji SS Galicja. Stworzona przez Niemców i przez nich dowodzona, oficjalnie pobłogosławiona przez greckokatolickie duchowieństwo, przyjęła w swe szeregi 53 tysiące ludzi, w większości sympatyków Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów (OUN). Między 1943 i 1945 rokiem Haliczanie - jak nazywali ich oficjalnie Niemcy - w ramach walki z polską partyzantką pacyfikowali (często razem z UPA) wsie w województwach tarnopolskim, zamojskim, tarnobrzeskim i w sąsiednich. Ich "szlak bojowy" znaczyły trupy Polaków spalonych w stodołach i kościołach, dzieci uduszonych w studniach razem z matkami, ludzi powieszonych, wbitych na pale itd. Historycy wymieniają wśród tortur takie, które przywodzą na myśl rewoltę Chmielnickiego: skalpowanie, obcinanie nosów, obcinanie kobietom piersi i posypywanie ran solą, wyrywanie żył od pachwiny do stóp, wieszanie ofiar za wnętrzności, przecinanie tułowia piłą, rozrywanie żywego człowieka za pomocą łańcuchów ciągniętych przez konie... Wśród tych koszmarnych opisów relacje o wieszaniu na kolczastym drucie czy zakopywaniu żywcem w ziemi wydają się już banalne. Próżno jednak wśród nich szukać świadectwa dotyczącego rzezi w Kozowej, Łozowej, Kozówce czy Łobozowej. Na pochodzących sprzed wojny mapach powiatu tarnopolskiego nie ma w ogóle takich miejscowości. Nikt by się jednak pewnie nie zorientował, że zdjęcie jest nieautentyczne, gdyby w Warszawie nie powołano komitetu budowy kolejnego opartego na nim pomnika. Ta trauma Odlane z brązu pięciometrowe skrzydlate drzewo, do którego przybite są jak do krzyża małe dzieci, wyobraził sobie i zaprojektował krakowski rzeźbiarz prof. Marian Konieczny, autor m.in. pomników Lenina w Nowej Hucie i Jana Pawła II w Licheniu. Płk Jan Niewiński, przewodniczący Ogólnopolskiego Komitetu Budowy Pomnika Ofiar Ludobójstwa OUN-UPA, zaakceptował pomysł. - Tylko coś niebywale wstrząsającego jest w stanie przyciągnąć dziś uwagę ludzi - powiedział "Gazecie" w lutym tego roku. - Zaprezentowaliśmy makietę pomnika w Galerii Porczyńskich - wspomina dziś żona rzeźbiarza, Maryla. - Oglądał to Lech Kaczyński, pomnik mu się podobał. Panowie mówią teraz, że to pod Radomiem było... że Cyganka... Ale przecież na Kresach naprawdę mordowano ludzi. Są ludzie do dziś noszący w sobie tę traumę, wspaniali kresowiacy. My nie jesteśmy przecież przeciw Ukraińcom, tylko przeciw nacjonalizmom! A na pomniku są zaprojektowane tablice z tekstem o pojednaniu. Tekst z tablic - prof. Konieczny, sam urodzony w woj. lwowskim, określa go jako swoje credo - brzmi: "Czyż mamy się bać własnej pamięci? Ukrywać pamięć Wołynia i Podola? Zapomnienie o zbrodniach to prosta droga do nowych zbrodni". "Ten pomnik z całą pewnością pojednaniu nie służy" - napisali do przewodniczącego rady miejskiej stolicy intelektualiści i artyści. W marcu pod listem-protestem podpisali się m.in. Tadeusz Mazowiecki i Andrzej Wajda. W kwietniu radni Warszawy z powodów formalnych nie zgodzili się, by monument stanął na placu Grzybowskim. A w maju prof. Stola ogłosił w "Rzeczpospolitej" wyniki swych badań. - Pomnik nie jest dokumentem. To artystyczna wizja pokazująca martyrologię najbardziej niewinnych - odpowiedział pułkownik Niewiński. - Nawet jeśli nie jest to prawda co do konkretnego mordu, jest to prawda o zjawisku - dodał Stanisław Michalkiewicz, rzecznik komitetu budowy pomnika. Wojna na pomniki Dwa miesiące temu Teresa Torańska - na łamach "Dużego Formatu" - poprosiła Mariana Koniecznego, by nie stawiał "ukrzyżowanych dzieci" w centrum Warszawy. Rzeźbiarz zgodził się: - Trzeba zmienić lokalizację na cmentarz. Ze względu na międzynarodowy wydźwięk. Wersję cmentarną zaakceptował też Jan Niewiński. Ale ostatecznie w łonie komitetu budowy przeważyła inna koncepcja: zmienić formę monumentu i pozostać przy placu Grzybowskim. - Chcemy, żeby odsłonięcie mogło nastąpić 17 września 2008 roku - mówi Michalkiewicz. - Byłaby to pewna symetria, bo we Lwowie planowane jest w tym czasie wzniesienie olbrzymiego monumentu ku czci Stepana Bandery. To chyba dobrze byłoby i w Polsce przypomnieć o banderowcach? Tylko może w inny sposób... - Mówił pan o cmentarzu, a teraz jednak plac Grzybowski; to jak to wreszcie będzie, panie profesorze? - zapytaliśmy Mariana Koniecznego. - Ależ panowie! Nie ma się już o co pieklić... Zrobiłem przecież nową wersję. - Bez ukrzyżowanych dzieci? - Zapraszam na pokaz. Chcemy sprawiedliwości! Pokaz odbył się w ostatnią środę w Towarzystwie Naukowym Polska-Wschód przy Marszałkowskiej. Do ponurego gmachu dawnego Towarzystwa Przyjaźni Polsko-Radzieckiej przyszła setka kombatantów i kresowiaków. Eleganckie damy dźwigające na piersiach przedwojenne brosze siadły na wyświechtanych fotelach obok siwych mężczyzn w beretach AK. Prelegent powitał jednego polityka (z PSL), kilku weteranów Września i redaktora Michalkiewicza. - Nie możemy dziś milczeć - zaczął. - Dziś, gdy na Ukrainie znów podnosi łeb hydra zbrodniczego nacjonalizmu, gdy ideologia postbanderowska odżywa, chcemy sprawiedliwości! Chcemy, by zbrodniarze zostali potępieni. By młode pokolenia Ukraińców nie wychowywały się już w oparach banderowskiego szowinizmu! Nim jeszcze na scenę wszedł redaktor naczelny prawicowego periodyku "Myśl Polska", zebrani ujrzeli nową wersję pomnika, w pierwszej chwili trudną do odróżnienia od poprzedniej: oto drzewo, którego konary przechodzą płynnie w wyciągnięte do nieba skrzydlate ręce. Dramatycznie rozczapierzone palce przywodzą na myśl gest warszawskiej Nike, rozłożone skrzydła - postać Nike z Samotraki. Na drzewie - frontalnie - powieszona młoda kobieta. Jej kształtne nagie piersi nieco odciągają uwagę widza od wiszących obok dzieciątek. Nie ma drutu kolczastego. - Zbyt wiele to pan nie zmienił, profesorze - mówimy Koniecznemu nazajutrz po spotkaniu. - Poszedłem nieco bardziej w klimat liryczny - tłumaczy powoli artysta. - Będę jeszcze nad tym pracował dalej, w kierunku symbolizmu... - Ale dzieci Cyganki jak wisiały, tak wiszą. - Panowie, tam się takie rzeczy działy. Wieszano na drzewach całe rodziny: dla odstraszenia. To była informacja dla Polaków: uciekajcie stąd, bo też tak skończycie. A przecież Polacy mieszkali tam od wieków! - To prawda. Ale przekopaliśmy dziesiątki książek i stron internetowych poświęconych zbrodniom UPA. Oglądaliśmy potworne zdjęcia: ludzi z obciętymi nosami, z wydłubanymi oczami, kobiety z rozprutymi brzuchami. Jednak powieszonej wokół pnia rodziny nie było, zresztą przecież nie o to chodzi, tylko... - No właśnie! Nie o to chodzi. Chodzi, panowie, o to, żeby się Ukraińcy wreszcie przyznali do zbrodni! Dyrektor Łoza zamyśla się w swym gabinecie w Tworkach: - Jeśli ten pomnik powstanie, będzie zapewne pierwszym w dziejach monumentem poświęconym upamiętnieniu depresji - najpowszechniejszego problemu współczesnej medycyny. Źródło: Duży Format http://www.gazetawyborcza.pl/1,76842,4314383.html ========================================================= отут http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=0 більше світлин ========================================================= а це http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=4 оригінальне фото без жодних "колючих дротів" ========================================================= а це http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=5 фото Маріяни Долиньської, яка вбила своїх 4 дітей в ніч з 11 на 12 грудня 1923 року. ========================================================= маючи елементарні навики роботи з компутером, при бажанні можна все знайти в інтернеті

Семен Пастернак  : ценніку-"інтілігєнту" - чувачок - ти б спершу про себе - так роблять справді інтелігентні люди - завжди пригадуй слова древніх
починай із себе. ти б спершу, якщо хочеш бути інтелегентом, відкинув анонімне псевдо.. й не плів дурниць, як от наприклад твої слова "..я читал пост одного шизоида, который обещал обязательно сорвать с России пару-тройку млрд, а вы уж пожалуйста соберите тогда с десяток млрд за Чернобыль для наших братьев-белоруссов.." в репліці під статтею "Що російський танкер зробив з Чорним морем (фоторепортаж)". це про що значить - що ти вважаєш всіх за дурнів? Чорнобильську АЕС будував СССР з вказівки московських стратегів під самим Києвом ще в 1985 році.. катастрофа теж відбулася ще за часів СССР в 1986 році. з якого лиха Україна має на себе брати борги СССР, якщо правонаступницею СССР себе призначила одноособово Росія? й ти ще про інтелігнтність смієш блеяти тут, мокрице? й я ніколи не вважав тебе за порядну особу, читаючи твої репліки. якісь постійно були провокацію проти країни, в якій ти декларуєш своє місце проживання, оскільки Громадянином України ти не є за визначенням. якщо ти смієш ображати мою країну, мій народ - то які гальма повинні мене стримувати стосовно тебе, гнидо?

Сергій : Нафіга перед жидами виправдовуваться?
Не бачу сенсу перед жидами виправдовуваться. Ну стріляли/різали українці жидів уже на протязі кількох тисячоліть. Ну і що? Не треба намагатися бути хорошим перед іншими. Треба бути корисним перед своїми, тобто перед українцями. Слава Нації! Смерть ворогам!

Семен Пастернак  : й Фріц Габер такий же нацист, як і Альберт Айнштайн.. хочеш бути інтелігентом - вчи хоч що небудь, хоч трохи читай.
краз винахідник іприту Фріц Габер і був юдеєм.. потім його винахід, ніби, застосовували нацисти. http://www.google.com/search?hl=en&q=%D0%A4%D1%80%D0%B8%D1%86+%D0%93%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%80&btnG=Google+Search

Семен Пастернак : ценніку-"інтілігєнту". Я дійсно працюю на СБУ, але я пишаюсь цим!

Аіша Хєрвам : О работах Троцкого и прогнозировании (http://www.metodolog.ru/00274/00274.html)
"...Почему то на фоне этих безумных человеческих потерь хочется выделить еще одну - потрясенная чудовищным развитием событий, в том же году покончила с собой супруга Габера... Присуждение Габеру в 1918 году Нобелевской премии за синтез аммиака осудили все страны Антанты - поскольку события на Ипре давали повод рассматривать его скорее в качестве военного преступника, принимавшего непосредственное участие в разработке химического оружия массового поражения. В итоге, хоть и с годичной отсрочкой, премия все же была ему присуждена. Окончил же свои дни Габер на чужбине, из-за еврейского происхождения был вынужден покинуть Германию с приходом нацистов к власти... Вот так ... .Какие разные судьбы двух великих ученых: умерший в почете и славе 93 летний академик Н.Д. Зелинский изобретатель противогаза и несчастный еврей - военный преступник, Нобелевский лауреат, потерявший жену, родину - Фриц Габер.." ========================================================= "..Бежав от нацистов в Англию, Г. работал в течение четырех месяцев со своим бывшим помощником Уильямом Поупом в Кембриджском университете. Затем химик и будущий первый президент Израиля Хаим Вейцман предложил Г. работать в палестинском Исследовательском институте Даниэля Сиффа в Реховоте..." ========================================================= Немецкий химик Фриц Габер родился в г. Бреслау (ныне г. Вроцлав, Польша) и был единственным сыном Зигфрида Габера и его первой жены, его кузины Паулы Габер, которая умерла во время родов. Когда мальчику было девять лет, его отец, процветающий торговец красителями, женился на Хедвиге Гамбургер, от которой имел трех дочерей. ========================================================= http://www.peoples.ru/science/chemistry/gaber/ (Фриц Габер, Fric Gaber)

Семен Пастернак  : однофамільцю-співробітнику СБУ
я дуже радий, що Ви працюєте в СБУ чи, по старій звичці, НА СБУ - але Ваше пишання цією співпрацею не позбавляє Вас від необхідності грамотно писати й відповідно, до потреби, проставляти розділові знаки. Я ж, на відміну від Вас, не маю підстав для "пишання" від "праці На сбу" по тій простій причині, що свого часу - в часи ще існування КДБ (звиняйте за тавтологію) я мав конфліктні ситуації саме з цією "поважною" установою.. знову вийшов у Вас прокол, як і міфом, збудованим на циганській трагедії.

Семен Пастернак  : однофамільцю. Я працюю на СБУ, а не в СБУ, тому, що не отримую грошей.

Семен Пастернак  : однофамільцю-співробітнику СБУ
вже краще - з розділовими знаками. і прапор тобі в руки

ПОЛКОВНИК : Еврейские зондеркоманды
Э.Фромм в своей известной книге «Анатомия человеческой деструктивности», подробно цитируя исследование Б. Беттельхайма о поведении разных групп людей в нацистских концлагерях, говорит о том, что именно «аполитичные заключенные из среднего класса (особенно евреи)» вели себя несолидарно и были пособниками СС: «Они принимали все слова и действия СС как совершенно законные и возражали только против того, что они сами стали жертвами; а преследования других они считали вполне справедливыми». " Еврейские зондер-команды везде нанимались для непосредственного процесса убиения, и Еврейский Совет, и Мудрецы сотрудничали, потому что они думали, что могут "предотвратить более серьезные последствия, чем те, которые произошли" (р. 91). "Без еврейской помощи в административной и полицейской работе окончательный сбор евреев в Берлине, как я (Эйхман) упоминал, был сделан полностью еврейской полицией - получился бы полный хаос или невероятно крайнее истощение немецкой силы" (р. 117). "Хорошо известный факт, что в действительности работа по уничтожению евреев в специально оборудованных для этого центрах находилась обычно в руках еврейских диверсионных отрядов, был точно и достоверно установлен свидетелями обвинения, в Терезине, где было еврейское самоуправление, даже палач был еврей" (р. 123). Судья Ятзак Равех дознал от свидетелей Сопротивления, что "полиция в гетто" была "орудием в руках убийц", официально подтвердил сотрудничество Judenrat`s политики с нацистами; судья Халеви узнал от Эйхмана на перекрестном допросе, что нацисты рассматривали это сотрудничество как основу, фундамент еврейской политики (р. 124). Где только евреи ни жили, у них везде были признанные еврейские вожди, которые почти без исключения так или иначе сотрудничали с нацистами (р. 125). "Навряд ли найдется какая-нибудь еврейская семья, из которой хотя бы один член ее не состоял в фашистской партии... Эйхман упоминал, и нет причины ему не верить, что евреи были даже среди обыкновенных СС, но еврейское происхождение таких людей, как Гейдрих, Милч и другие, было особо засекречено, о чем знала лишь небольшая группа людей" (р. 178). "В Аушвице много греческих евреев были наняты в так называемые отряды смерти, которые организовывали работу газовых камер и крематориев" (р. 189). http://sionism.nnm.ru/evrejskaya_policiya_v_getto

Vadim :  Семену - КДБ-істу
Tвої головні "аргументи" - це “ти про що тут блеєш? … “а ти, скотино” … “своїми побрехеньками” … “комунофашистських міфів” … “не вважай себе за половину України” … Виникає питання - хто розмовляє такою мовою? А він сам відповнідає: Семен Пастернак: "Я дійсно працюю на СБУ, але я пишаюсь цим!" - так це-ж КДБ-іст!

Москаль : Семен Пастернак
Poniższe dzieci były w latach: - córka Zofia - 6 miesięcy - syn Antoni - lat 3 - córka Bronisława - lat 5 - syn Stefan - lat 7. - А Вы фотографию смотрели? Там есть 6-ти месячный ребенок? Эта девочка, одетая в платье, в возрасте более года. ----- Эта статья, которую Вы привели, ложь. Если это действительно цыганка, то должно было быть уголовное дело. ----- А так нашли 78-летнего деда, который рассказал о событиях 85-летней давности, приплели какого-то цыгана из Голландии

Семен Пастернак  : москалю, , якщо не розумієш польської, то хто ж тобі у цьому винен? я зараз не маю часу для перекладу повністю статті..
- Skąd pan wie? - pytamy Zagożdżana.\ - Ojciec mi mówił, że świerk, on to jeszcze widział\\- I co jeszcze mówił?.. і далі по тексту.в мене склалося враження, що ти не лише польської не розумієш, а й української теж. й стосовно 6-місячної дитини - візьми, парубче, цей лінк http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=4 скопіюй фото і збільш у себе на столі - друга зліва дитина й є 6-місячна Софійка. й стосовно справи - там у тексті є й про справу в Радомському відділку поліції і справа в архіві госпіталю в Творках. читай уважніше. або спробуй десь в інтернеті пошукати текст російською або ж дізнатися щось про Łuniewski* Witold Aleksander Robert (1881-1943) psychiatra, psychopatolog, dyrektor Szpitala dla Psychicznie Chorych w Tworkach, działacz niepodl., społecznik. хіба так важко? - це ж не китайські електровні на вугіллі шукати - чи не так? спробуйте знайти ROCZNIK Psychiatryczny за 1928 рік чи "Podręcznik medycyny sądowej dla studentów i lekarzy" за 1948 рік під редакцією професора Варшавського ун-ру Віктора Грживо-Домбровскєго (Wiktora Grzywo-Dąbrowskiego)

Москаль : Семен Пастернак
Вот Вам другой линк http://www.intellectual.org.ua/Ukraine110.htm. Пожалуйста, не читайте статью, а только возьмите фотографию оттуда и сравните с той, на которую Вы сослались. ------- Это совершенно разные фотографии по расположению детей, по положению головы младшей девочки, длины волос старшей. ------- Выскажите свое мнение.

Москаль :  Семен Пастернак
А вот Вам другое действующее лицо Krzaklewski Stanisław, Lata życia: 04.05.1922 - 13.06.2002, Specjalność: ginekologia, położnictwo, weterynaria. Линк - http://www.bg.am.wroc.pl/sylwetki/pokaz.asp?uk=33&tekst=. ---- Это из его подборки появилась фотография с моего предыдущего линка в журнале Na rubiezhy. ---- Вы правы, польский я не знаю. Шестимесячный ребенок не ходит, а только сидит, причем чем слабее ребенок, тем позднее он начинает ходить. Не думаю, что цыганкие дети питались усиленно :-(( Да и одежда грудных детей отличалась.

Семен Пастернак  : ну, зрозуміло звідкіля ви черпаєте "інформацію" про україно-польські стосунки.. з ахметівської газетки "2000"..
я ж вам дав урли з двох польських джерел - центральних багатотиражних газет - "Rzeczpospolita", в якій 19 травня 2007 року опублікована стаття "Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie" польських дослідників Ada Rutkowska, Dariusz Stola (http://www.rzeczpospolita.pl/news.rol?newsId=1680) - переклад цеї статті в українську знайдете ось тут http://maidan.org.ua/static/mai/1180878103.html. а також - подав був статтю "Podobno była piękna" в газеті "Gazeta Wyborcza" авторів Piotr Głuchowski, Marcin Kowalski (http://www.gazetawyborcza.pl/1,76842,4314383.html ). й одразу можна побачити міфологізоване "колючим дротом" фото, яке і ви наводите http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=0, а є й не пошкоджене фото з газети http://www.gazetawyborcza.pl/51,76842,4314383.html?i=4 ( Fotografia zamieszczona w artykule Witolda Łuniewskiego `Psychoza szałowo-posępnicza w kazuistyce sšdowo-psychiatrycznej` z 1928 roku), але перше "міфологізоване" є дзеркальною копією.. на що я ще звернув увагу - у "дослідників-міфотворців" назва села близька до автетичної..хоча трагедія сталася в селі Антонівка, але сама циганка Маріанна Доліньська була мешканкою села Козлів - а варіанти "злочину упа-ссгаличина" є чисельнішими - хто яке хоче село до вподоби - Козова, Лозова на широкому терені - Тернопілля, Станіславівщина, Волинь.. й головне - в жодному варіанті нема імені фотографа, а лише перекидання "легенди" від одного до іншого "дослідника". ви хотіли мою думку - моя думка спирається на твердження дослідників, які пишуть, що фотографій даного конкретного злочину було багато..а не одна пошкоджена на згинах знимка. й до того ж, фото-"звинувачення" зроблене дзеркальним до одного з оригінальних і перепаленим. Читати ж опус цієї псевдо-Бердник я не маю жодного бажання.. й вона є "фахівцем" не лише Другої Світової війни, а й голодомору теж - історик широкого профілю..лише одне запитання - а ви самі читали статтю Кулиняка? отут http://www.kyiv-obl.gov.ua/Docs/1Golodomor.doc. про "творчість" бердник і їй подібних, - ще одна послідовниця вітренко, яка і Голодомор заперечує, або стверджує, що все це нормально (http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3731). а я й не знав, що ви сповідуєте "ідеологію" вітренки.. тепер все стало на свої місця... куди нам до вас - володарів аероболоїда чи болоїдів... вибачте..

Семен Пастернак  : гаразд - давайте вашого гінеколога, який "воював" десь там на "кресах" чи то В тернопільщині, Станіславівщині або ж Волині - звідки фото, хто зробив (автор) й мерщій заперечувати дзеркальним фотом
польських же дослідників, які бачили це й багато більше знимок даної трагедії в старих газетах, медичних атласах і підручниках судової медицини, а ви мені про Кржаклєвского сторінку, який народився за півтора року до означеної події. Тоді вже краще прочитайте про Вітольда Лунєвскєго (Prof. Witold Luniewski, founder of thePolish school of forensic psychiatry (1881-1943), засновника Польської Школи Судової Психіатрії, який вперше запустив це фото в медіа., правда вузько-професійне. (http://tworki.blogspot.com/). А отут http://www.gimwarta.pl/index.php?page=56 можете прочитати й про госпіталь психіатричний, який заснував доктор Вітольд Лунєвський.

Москаль : Семен Пастернак
Витренко - баба вздорная, я же говорил - смотрите только это фото. А линк этот кинул, бо статью читал, а линк львовской газеты Вы и сам знаете - а там такое же фото. -------- Спасибо за остальные ссылки. Буду изучать.

кутасик : Твердження ж про те, що «Нахтігаль» був причетний до знищення Львівської інтелігенції на початку липня 41-го є бездумним повторенням вигадок більшовицької пропаганди.
Це звинувачення спростовують навіть польські джерела, не кажучи вже про об’єктивні висновки спеціальних державних комісій, суду. Цей злочин був повністю здійснений СС і гестапо, коли «Нахтігаль» вже не було у Львові – 3 липня 1941-го він увійшов до Тернополя. Такі факти.

Мирослава Бердник : Юдіше орднунг Лемберг
Найважливішим відгалуженням львівського юденрата стала "служба порядку" - єврейська поліція "дистрикта Галіция". Формені кашкети семисот з гаком поліцейських були увінчані шестикінечною зіркою з буквами "ЮОЛ", що означало "Юдіше орднунг Лемберг" - "єврейський порядок Львова". Несвідомо розпоряджаючись підвідомчою ним в`язницею для євреїв і прагнучи за всяку ціну вислужитися перед начальниками зондеркоманд, сіоністські поліцаї за допомогою масивних гумових палиць наводили бажаний окупантам "порядок" серед єврейського населення Львова. ========================================================= "Єврейська служба порядку рекрутувалася з сіоністських вишкільників - скаутів, колишніх членів організації "Гашомер гацаїр", тієї самої, яка поставляла кадри для терористичних банд, що знищували арабське населення Палестини". ========================================================= Переважання молоді в сіоністській поліції підтверджують і щоденники в`язнів львівських нацистських таборів. ========================================================= "Єврейська поліція, - писала місцева мешканка Ада Кеслер, - це здоровенні хлопці із спортивних клубів". ========================================================= Ці хлопці, що загартувалися в "маккабістських" спортивних клубах "Молода варта Сіону" (саме так розшифровується назва "Гашомер гацаїр"), допомагали наглядачам нацистських таборів проводити щоденні аппелі - багатогодинні заняття муштри, перетворені, по суті, в масові катування і навіть вбивства в`язнів. Ці хлопці прагнули укоренити серед приречених євреїв віру в те, що в`язням таборів необхідно старанно працювати і "вдосконалюватися", після чого їх відправлять в якусь таку єврейську державу. ========================================================= До цих пір в Львові з обуренням і огидою називають ім`я винуватця загибелі безлічі місцевих євреїв, навіки ганебне ім`я Макса Голігера, вихованця сіоністського загону скаутів, учня школи староєврейської мови. Людиноненависницькі вчинки сходили з рук Максу Голігеру ще в цій школі. І з перших же днів створення львівського гетто він поспішив увійти до складу юденратських поліцаїв. Витонченою жорстокістю Голігер швидко перевершив всіх тих, що одягли поліцейську форму молодих сіоністів, й що гордо іменували себе по-древнєєврейськи ахвамі і хошахорамі, - братами і скаутами. ========================================================= "Володар життя і смерті своїх одноплемінників" отримав у окупантів підвищення за свої криваві заслуги. Ставши агентом вже не єврейської, а німецької поліції безпеки і влаштувавшись в особистому кабінеті, Голігер, за словами Ади Кеслер, "видавав старих знайомих, а знав тут всіх, які для врятування життя намагалися видати себе за арійців і не носили пов`язок... І, нарешті, Голігером лякали дітей!"

Семен Пастернак  : Москалю, зовсім не зрозумів ваших "розумувань" відносно віку циганчат..
ви б краще якось прочитали про життєві умови польської провінції того часу й спробували уявити можливості циганської сім*ї хоча б на предмет одягу для своїх дітей - чи ви гадаєте, що вони користувалися не наявним секонхендом, а мали можливість купляти дитячі одяг, харчування. іграшки в маркет-мережі "Toys "Я" Us"? Й ваше твердження "Шестимесячный ребенок не ходит, а только сидит, причем чем слабее ребенок, тем позднее он начинает ходить" до чого тут? На дереві, як видно зі світлин, діти висять, а не ходять.. Й, якщо б ви були спостережливими, то звернули б увагу на предмет людського одягу в лівому нижньому кутку світлини - вірніше, здоровий такий черевик, який може послужити такою своєрідною масштабною лінійкою, щоб можна було порівняти до зросту повішаних дітей.. На ваше запитання про фото - я відписав - що було не одне, а декілька світлин, і те, яке використали фальсифікатори, є дзеркальним до оригінальних знимок. Спробую перекласти для вас абзац про це з українського тексту "ЛГ", оскільки, бачу, що й українську ви не дуже розумієте.. ========================================================= ".. Rzeczpospolita выяснила настоящую историю фотографии, которая является едва не самым популярным подтверждением зверств украинцев против поляков. Оказывается, украинцы не имеют ничего общего с этим преступлением. Фото походит не из сороковых, а с двадцатых годов прошлого века, его сделали следователи, и на нем изображенные не польские дети, а цыганкие. Что больше, фотографий из места события есть несколько, и всех их в свое время опубликовали вместе с настоящей историей преступления, которое произошло в 1923 году. Косые линии на широкоизвестной фотографии “зверств УПА”, которые считают колючим проводом, в действительности является просто дефектом негатива или же изгибами оригинальной фотографии – на других фотографиях, которые нашел польский журнал, никаких линий или колючего провода нет..."

Петрушка : циніки, їжте пастернак - бадьорими будете
Одночасно з іншими овочами достигає пастернак - великий плід якого за виглядом нагадує моркву (лише білий) чи редьку, а за смаком петрушку і селеру разом. За вмістом легкозасвоюваних вуглеводів він посідає одне з перших місць серед коренеплодів. У ньому виявлено дуже багато калію, фосфору, кремнію, сірки, хлору, крім того, вітаміни В1, В2, РР, клітковину, крохмаль, пектинові речовини. Багатий його склад свідчить, що це цінна харчова культура. Справді, пастернак їдять сирим, додають у перші страви замість моркви, готують з нього другі страви, приправу до м`яса. Але з лікувальною метою нині використовують менше, мабуть, через необізнаність. Тим часом пастернак у лікарів користувався пошаною здавна як сечогінний, болезаспокійливий, заспокійливий, протизапальний, тонізувальний засіб. Було помічено, що пастернак розширює судини і зміцнює стінки капілярів. Тому допомагає у разі стенокардії, кардіоневрозу, спазмів судин. Завдяки наявності калію сік та настій кореня пастернаку дуже корисні людям напруженої розумової праці, мають здатність запобігати багатьом психічним розладам. Пастернак прийде на допомогу й за явищ спазмування в органах травлення, печінки та жовчного міхура, сечовивідних органів. Фосфор та хлор забезпечують здоров`я органів дихальної системи. Тому пастернак корисний хворим на туберкульоз, запалення легень, емфізему. А кремній та сірка запобігають ламкості нігтів. Вважається, що пастернак - один з тих продуктів, котрий дає силу чоловікам, тому його вживають для лікування імпотенції, хвороб передміхурової залози, а також їх відвернення. Звісно, найліпший спосіб профілактики та лікування хвороб - це частіше вживання цього овочу в їжу та його соку. Сік доставляє корисні речовини у концентрованому вигляді, до того ж засвоюється дуже швидко, отож ефект його спостерігається теж швидше. Сік п`ють у суміші з іншими овочевими соками або, щоб поліпшити смак, додають до нього меду, розводять водою. Крім кореня, лікувальну силу мають листя, квіти та насіння. Проте в спекотну погоду листя та коріння виділяє такі речовини, що можуть спричинити опік шкіри. Тому треба одягати рукавички, якщо випадає потреба в цей час його обробляти чи рвати. Ось деякі рецепти. Кашель, хвороби органів дихання. 1 ч. л. подрібненого сухого кореня, чи 1 ст. л. подрібненого листя, чи 0,25 ч. л. насіння пастернаку залити склянкою окропу, настоювати під кришкою на водяній бані 30 хв. Охолодити 10 хв, процідити. Приймати по 1 ст. л. 5 разів на день. Кольки та спазми різної природи. 1 ст. л. трави пастернаку залити 1,5 склянки води, нагріти до кипіння, накрити посудину кришкою і добре утеплити, через 2 години процідити. Приймати по третині склянки за 30 хв до їди. Депресія. 100 г свіжих плодів подрібнити, залити 0,5 л горілки, настоювати 3 тижні в темноті за кімнатної температури, періодично збовтуючи. Пити по 1 ч. л. тричі на день. Утома, зниження життєвого тонусу. Змішати 2 ст. л. свіжого натертого кореня та 3 ст. л. цукру, залити 1 склянкою води, кип`ятити 15 хв, настояти 8 годин, добре утепливши, процідити. Вживати по 1 ст. л. 4 рази на день за 30 хв до їди. Імпотенція. Змішати в рівних пропорціях подрібнені сухе насіння і сухі коренеплоди пастернаку. Залити 1 ч. л. суміші 1 склянкою окропу, кип`ятити 2 хв. Настоювати 30 хв, процідити. Приймати по 1 ст. л. тричі на день до їди. Вітиліго. 2-3 рази на день змащувати уражені ділянки шкіри соком коренеплодів і підставляти їх під сонячні промені. Хвороби нирок та кишечнику. Залити 1 ст. л. трави пастернаку 2 склянками води, кип`ятити 10 хв під кришкою, настояти 2 години, процідити. Протягом першого тижня приймати по чверті склянки, другого по 3/4 склянки тричі на день до їди.

Maciej K. : Bandyci z UPA
Bandyci z UPA, was tez dosiegnie sparwiedliwość z zamordowanie ponad 100 tys Polaków! Wasze zbrodnie pamiętamy, proszę zajrzeć na stronę: http://www.anti-orange-ua.com.ru/forum/viewtopic.php?t=1094&postdays=0&postorder=asc&&start=60&sid=9edf86c8a4762823ce9d39b170211bc0