Ющенко присвоїв звання Герой України Роману Шухевичу

Михайло : Слава Україні!
Героям Слава!

Роман : Слава героям УПА!!
Ющенко прийняв нарешті це рішення!

Пётр( Берлин, Симферополь) : Позор Ющенко!
Ющенко вступил в президентскую предвыборную компанию.Он развалил всё что можно было развалить, агитируя за свой блок на выборах, проигрывает их, и теперь розыгрывает последнюю карту: националистическую, по существу пытаясь столкнуть между собой Восточную и Западную Украину. У Ющенко нет никакого права говорить от имени всей Украины. Он проиграл везде. Он-неудачник. ПОЗОР ЮЩЕНКО!

Укр : Кацапська гнида петр пише що у Ющенка немає права говорити від імені всієї України. Гнидо кацапська, у тебе взагалі немає права відкривати свій брудний муфлон на цьому форумі!
Слава Україні! Героям Слава! Кацапи н а у й!

дядько Блек : !
СЛАВА !! ТАК ЮЩЕНКО!!!

Микола:UA : Указ.
Щоб тут не гавкали пуцінські шавки а Україна іде вперед.Так що дарма пальці б"єте об комп"ютер.Як кажуть собаки гавкають а караван іде.СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ РОМАНУ ШУХЕВИЧУ!!!!!!!СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!!!!

~:{ : ющенко, мужній і правильний вчинок!
слава героям!

Пётр( Берлин, Симферополь) : Укр.
"президент", партия которого набирает на выборах всего чуть более 14%, и выигрывает выборы только в одной Закарпатской области не имеет права говорить от имени всей Украины. ПОЗОР ЮЩЕНКО! ЮЩЕНКО В ОТСТАВКУ!

Валько : Нарешті! Відбулося те, що і повинно було відбутися!
Назавжди залишаться в пам`яті народній вірні сини та доньки України - вояки УПА, Президент України В.А.Ющенко, котрий є першим президентом українського люду і гідно служить українцям. Слава Україні ! Героям слава !

Пётр( Берлин, Симферополь) : Микола
Тогда уж добавь: "слава герою" Украины гауптштурмфюреру СС, твари шухевичу. Так будет правильно.

Vic : И эти люди хотят в Европу?
И эти люди хотят в Европу? Вся Европа осуждает фашизм, а президент Украины его восхваляет. На это способны только эстонцы, но им простительно. " Жид, Москаль и Поляк - наш враг" - был девиз бойцов УПА, под этими словами и подписался получается президент. А кроме того этот сайт поддерживает раскол Украины, оставляя для каждой версии свои коментарии.( см. коментарии к теме в русской версии)

Sokyra : Пётр( Берлин, Симферополь)
Petr - agent FSB, i provokator ne zvertayte uvagu, vony tij sobatsi platyat,... ale vsi budut` vidpovidaty za svoyi slova, ..pobachysh padlo.

Микола:UA : ГауптштурмфюрерСС
Петре чи ти з дуба впав чи в сосну в"їб""""ся де ти знайшов такі дурниці може це написано в вироку Нюрнберзького процесу?

Sokyra : Vic : И эти люди хотят в Европу?
Vic, sydy v svoyij ryazani, i ne liz` v Ukrayinski spravy,.. zaymaysya svoyim putinstanom, .. yemelka ty durachok. :)

Микола:UA : to Vik
Так ми хочемо в європу і ми не відказуємося від слів що москаль наш ворог,прошу не плутати з росіянами.І чому ж ви не кричите на пукіна що вросії ставлять пам"ятники Колчаку,Денікіну і іншим діячам які боролися з комуняками.СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ РОМАНУ ШУХЕВИЧУ!!!!!!!!

Талантливый : Позор американско-бандеровскому запроданцу Ю щенку
Бандеровцы служили Гитлеру, потомки - Ющенко !!!

Василь : СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Героям слава, ВОЇНАМ УПА!!!

троль : мир нашим старим, вождям позор!!!!!
Будучи пламенными патриотами, лидеры ОУН боролись за независимость Украины,, но едва ли их можно назвать борцами за свободу. Ибо Свобода и Диктатура есть две вещи несовместные, и попирая права личности, нельзя сделать свободной целую нацию. Кстати, этого не смогли понять не только Коновалец, Мельник и Бандера, но и патриотичные национал-коммунисты типа Шумского и Скрыпника, связавшие судьбу Украины с левым тоталитаризмом. Трагическим ошибкам прошлого стоит противопоставить максимально объективный и взвешенный подход к истории. И первый шаг в этом направлении – разграничить проблемы солдат и политиков; не смешивать простых бойцов УПА с лидерами ОУН, чьи идеи неприемлемы для демократической Украины. P.S. Скромное обаяние тоталитаризма. Теоретик ОУН Мыкола Сциборский о Третьем рейхе и европейских демократиях: "Надломлені Версалем сили Німеччини знову віднайшли себе в історичній місії націонал-соціалізму. Опанувавши владу, цей рух розпочав нову – від самих коренів – ідейну, політичну й мілітарну перебудову нації, виявляючи в своїй творчості могутній духовний порив, реалізм та далекозорість. Цим його зусиллям демократія не вміла впродовж низки літ протиставити жодного рівноцінного еквіваленту! Ніби для контрасту, вона робила якраз усе навпаки! Німецькій вірі та ідеї вона протиставила свій скептицизм та релятивізм; жертвенності – аморальний культ найбільших життєвих вигод; тоталітарній зорганізованості нації – суспільні антагонізми та партійні заколоти... І що найцікавіше для засліпленості і звиродніння демократії: всі ці злочини і безголов`я проголошувалися за ідеал політичної мудрості, моралі і за зразок "поступового" суспільства". http://www.pravda.com.ua/news/2007/10/12/65335.htm

Василь : І в чому ж ти талановитий (Талантливый)
Сраколиз ти москальський... почитай нормальних книжок а потім суди, і взагалі не тобі судити, а любиш послухати Конотопську відьму і кадебістів, то ти не на той сайт зайшов... СЛАВА ВОЇНАМ УПА!!!

троль : мир нашим старим, вождям позор!!!!!
Уместно привести слова украинского историка Дмитрия Соловья, одного из первых исследователей Голодомора. Осенью 1941-го в Киеве, ознакомившись с программами ОУН-м и ОУН-б, он заявил: "Я на ці програми не пристаю. Своє чи чуже ярмо – все ярмо!" УПА та ОУН як кажуть у Одесы це - две большие разницы http://www.pravda.com.ua/news/2007/10/12/65335.htm

саша : СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Ющенко молодець! Слава героям України! Слава Україні!

Vic : наш ответ Укранинским националистам
Я не из Рязани (to Sokyra), а из той самой Европы в которую вы так рветесь. Родился я конечно на просторах бывшего СССР. В Беларуси, в которой УПА совершала карательные рейды, сжигала деревни с беларусами. Дед мой, по отцовской линии (отец-уроженец житомирской области) из - за предательства таких как вы, чуть не умер голдодной смерьтю в концлагере. А бабушка (полячка) вынуждена была скрываться по подвалам, чтобы ее , тогда еще молодую девушку не изнасиловали и не убили, не немцы, а именно бойцы УПА. И тот девиз, мне знаком не по истории а именно из жизни. так что СМЕРТЬ ФАШИСТСКИМ ХОЛУЯМ И ИХ ПРИСПЕШНИКАМ !!!

Назар : Слава Україні! Героям слава!
Молодець Ющенко! Так було, так є і так буде! Ми в своїй вітчизні шануватимемо своїх пророків! А ти, Петя і іже з ними нам не завадять! Думали, завжди будете нам вказувати? Думали, завжди будете на нас наживатися і гнобити нас! Шуруйте в свою радную зємлю і там пейтє водку мєжду радних берьоз...А ми будуватимемо свою Україну! Слава Україні! Героям слава!

Талантливый : Василю - бандеровскому подонку
слушай ты чмо закрой рот, из него воняет тлетворным духом - духом предательства. Это твои деды расстреливали наших дедов просто за то, что они слушил своей державе - УССР - одной из республик великой страны, победившей фашизм. Закройся в своей коморке, встань на колени и проси прощения у всех невинно убиенных советских граждан. тебе, ю щенкам и прочим катам власного народа вечный позор

Ариман : Наконец-то!
Ющенко молодец! Я давно от него ожидал этого!

Дніпрорудний(Запоріж.обл.) : .СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ РОМАНУ ШУХЕВИЧУ!!!!!!!!
шкода ,що у нас мало інформації.потрібно знімати фільми про наших Героїв. а ти петрушка ,займайся своєю справою- мий туркам туалети під Берліном і не тобі нещасному емігранту висловлюватися про нашого Президента!гониш москаклів в двері а вони через вікна назад лізуть.що то за люди?

Наблюдатель : «УПА: герои или антигерои»?
Решил подвести итоги дискуссий по теме «УПА: герои или антигерои»? (Ругань убогих, не способных к дискуссиям - не в счет). Попробовал отбросить эмоции и политические преференции. Пришел к простому выводу: есть и то и другое. Хотя кое-чего заметно больше. Доказанными истинами следует считать 1. УПА была создана на немецкие деньги для борьбы с польскими, а позднее и советскими партизанами. Снабжалась немецкой разведкой оружием и деньгами вплоть до падения Германии. После падения Германии УПА была стороной ГРАЖДАНСКОЙ ВОЙНЫ на территории ЗУ и ЮВ Польши. 2. Рядовые члены УПА и поддерживавшие их родственники НЕ ЗНАЛИ что выполняли задачи Рейха и верили, что они борятся за независимость Украины. 3. Высшие руководители УПА знали истину, но также верили, что в тайном союзе с Германией борятся за независимость Украины, они (в тайне от рядовых членов) считали возможным выполнять задания Рейха если с их точки зрения эти задания не были направлены против создания национального украинского государства. (Отдельные стычки с немцами как побочный результат конспирации носили эпизодический характер). 4. Идеологией УПА был национализм и антикоммунизм аналогичные идеологии III Рейха. 5. Набор в УПА осуществлялся как по добровольной так и принудительной схемах, часто под угрозой смерти. Внутренняя дисциплина в УПА поддерживалась жесточайшим террором Службы Безопасности (СБ), жертвами которой стали около 10% от всего состава УПА. 6. УПА виновна в ГЕНОЦИДЕ неукраинского населения в ЗУ. Геноцид осуществлялся ПО ПРЯМОМУ УКАЗАНИЮ руководства ОУН-УПА. 7. УПА проводило террор против мирного украинского населения не поддерживавшего УПА или поддерживавшего «неправильное» течение вУПА. 8. Террор и геноцид часто осуществлялись в демонстративно жестокой форме (расчленение живой жертвы пилой или топором, сжигание заживо, убийства в присутствии других членов семьи, утопление, надругательства над жертвой перед убийством, надругательства над трупами жертв и др.). (Перечисленные деяния во всем мире квалифицируются как ВОЕННЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ). Жестокие демонстративные убийства кроме цели запугивания противников и несогласных выполнялись также с целью «вербовки кровью» «неустойчивых» и новых членов УПА. --------------------------------------------------------------------Выводы. -------A. В период II Мировой войны УПА вольно или НЕВОЛЬНО ЯВЛЯЛАСЬ участником боевых действий на стороне Германии со всеми вытекающими последствиями. Подневольность ситуации может быть оправдательным фактором, однако не дает оснований к героизации. --------B. После падения Германии УПА была стороной ГРАЖДАНСКОЙ ВОЙНЫ против УССР в ЗУ. В гражданских войнах НЕ БЫВАЕТ национальных ГЕРОЕВ, поэтому попытки сделать национальных героев из воинов УПА (или НКВД) – это путь к новому противостоянию, что мы сейчас и видим. --------C. УПА ставило цель создать НАЦИОНАЛИСТИЧЕСКОЕ ТОТАЛИТАРНОЕ государство в ЗУ и ЮВ Польше, (неукраинцы должны были покинуть эти места или умереть). По-существу копировалось общество нацистской Германии, осужденное ВСЕМ мировым сообществом. Поэтому считать ОУН-УПА героями борьбы с тоталитаризмом как минимум некорректно. --------D. УПА и ее руководство несут ПОЛНУЮ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ за ГЕНОЦИД неукраинского населения и другие ВОЕННЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ в ЗУ и Польше. --------------- Учитывая изменения приоритетов в политике Украины теоретически возможна реабилитация рядовых бойцов УПА по пп A и B. Пункт “C” может считаться спорным, так как планы по созданию «нацистской Украины» не были осуществлены. Деяния пункта “D” ОДНОЗНАЧНО являются ПРЕСТУПЛЕНИЕМ против ЧЕЛОВЕЧНОСТИ и не имеет срока давности и перспектив к ПРОЩЕНИЮ, что подтверждается ныне действующим Гаагским Трибуналом. Руководство ОУН-УПА должно нести полную ответственность за сотрудничество с нацистами и все преступления по пункту “D”. Наличие военных преступников в армиях других сторон НЕ МОЖЕТ БЫТЬ ПОВОДОМ К ПРОЩЕНИЮ руководства УПА. Признать национальными героями ПРЕСТУПНИКОВ ПРОТИВ ЧЕЛОВЕЧНОСТИ – это вызов европейским ценностям ЕС. ----------------- Кажущийся позитив в призывах к реабилитации УПА и «примирению» УПА и Сов. Армии в действительности только стимулирует вражду между гражданами Украины, создает угрозу целостности Украины и отдаляет ее вступление в ЕС.

Каменец-Подольский : Пётр( Берлин, Симферополь)
Слава героям України! Слава Україні! загляни на сайты с окончанием RU и пообсуждай героя россии академика кадырова р. ЭТА ТЕМА ТЕБЕ ДОЛЖНА БЫТЬ БЛИЖЕ.

jan Москва : Vic- внуку бабушки полячки
А ты думаешь армия крайова целовала ручки нашим девушкам? Они зверствовали гораздо круче , одна операция Висла чего стоит. Однако, ляхи давно признали их своими героями Ющенко - молодец !!! слава Украине !!! Героям слава !!!

Назар до Талантливый  : Сам собі такий нік придумав?
Він тобі не підходить явно. Ти не талановитий, ти - бовдур! Іди і вчи історію з книжок, а не з записок твоїх хазяїв у Кремлі...Інтернет - найманець нещасний!

Василь : Агенту КДБ та ФСБ "Талантлівому - москальскому жлобу"
Мої діди воювали в радянській армії, і саме вони мене навчили поважати воїнів УПА, а от твої напевно служили в військах НКВС, які стріляли своїм же в спину, і моєму прадіду, якого без зброї погнали проти фашистів в Ясах (Молдова) під дулом кулемета, де його і вбили... Ганьба таким як "Талантлівий"!!!!! "Ганьба!!!!!!!! Слава воїнам УПА!!!

Olha : Указ Президента
Ось з цього моменту починається історія України ,як справді української держави ,яка визнала своїх героїв, які вели національно- визвольну боротьбу .Це вам не історія УРСР, нав`язана рускими і комуністами українцям.Указ Президента показав нам справжню історію України, її героїв.

Назар до Наблюдатель : Не надоїло строчити?
Той хто багато пише чи говорить - або немає що сказати або меле всілякі дурниці. Ти - і перше, і друге. Тобі, як і твоїм дружкам, які тут працюють, не завадить підівчити історію. Нашу, українську, бо свою російську ти знаєш добре...Коли говориш про зради, окупації та звірства...

Я : Давно пора...
А то присвоювали всіляким там Литвинам, Ротару і іже з ними...Є таки пророки у Вітчизні своїй!Слава Україні!

Микола:UA : to талантливий
Так це Наші діди розрілювали ваших дідів, але лише тих які служили в нквд і правильно робили тому що нквд-сти стіляли в спини солдатам радянської армії яких посилали беззбройних проти фашистів тому що вони переодіті в Бандерівців гвалтували і оббирали до нитки людей.Я родом з Коломиї і в нас прекрасно живуть воїни радянської армії і воїни УПА разом обговорюють той страшний час.Іслава богу що на паску і на різдвяні свята приїздять до нас школярі з сідноі України і вони це все бачуть і чують.Так що ти безталанний прикрий свого рота!СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ РОМАНУ ШУХЕВИЧУ! Вперед Україно на зависть фсб-шним шавкам!

Наблюдатель : to Назар. Самый слепой - это тот, кто НЕ ЖЕЛАЕТ видеть.
Ругань типа "сам дурак" не является аргументом в цивилизованном мире.

jirdna : Slava Slava !!! Gerojam Slava !!!
Slava Shuhevychovi !!! Slava Juschenkovi !!!

Belarus : Slava Ukrajini !!!
Bilorus` iz vamy !!!

Dmytro, Melitopol : Diakujemo Viktor Andrijovych
Slava Ukrajini !!!

Циник : Любителям мясника Шухевича
Вы даже не поняли, что Президент в угоду вам ОПОЗОРИЛ Украину перед всем миром!!! ВОЕННЫЙ ПРЕСТУПНИК, виновный в ГЕНОЦИДЕ стал ГЕРОЕМ Украины! Мы показали всему миру как нам дороги европейские ценности. Можете радоваться и изрыгать фонтаны дерьма в адресс несогласных.

ММ : Циник :
Військовий злочинець - Сталін і т.п. І комуністам ще прийдеться відповісти. А бруд виходить тільки від таких як ти ,циніку, нічого ще прийде і на тебе час

Vic : to Наблюдатель - Respect !!!
subj

Olha : Циник: опозорил Украину перед всем миром
Де ви це прочитили ,або хто вам це сказав? Може гаспадіну Путіну не нравітся, так це нє вєсь мір і не Європа. Відносно європейських цінностей і відношення європейських держав до своїх учасників другої світової війни, ви щось знаєте ?Тільки конкретно :не розмазуйтесь думкою по монітору.

Краля : всяким смердючим Циникам і йому подібним....
ЦЕ тільки початок...Ще буде Нюрнберг-2 над комуно-фашистським недобитком! Так що втікай поки не пізно, всяка смердото окупантська! Смерть ворогам!!! СЛАВА УКРАЇНІ!!! ГЕРОЯМ УПА СЛАВА!!! Вдячність НАШОМУ президенту!

Vic :  to jan Москва
А думаешь русский соллдат, целовал ручки немецким девушкам? Я говорил, что в житомирской области (и не только) жила семья поляков, которых преследовала УПА по национальному признаку. Что равняется слову "Геноцид". Далее могу направить к сообщению наблюдателя. Вот только про Хатынь никто не вспоминает....

Циник : to Olha. У Вас есть дети?
Вы действительно считаете, что наши дети должны играть в «героя Шухевича» распиливая «москалей» пилою? Или растреливая и разрубая топором польских (еврейских, цыганских) малолетних детей? Наличие негодяев в других армиях не делает «наших родных» негодяев святыми. Так людоедство Л.Берия не делает Гимлера ангелом. Фактически сейчас Украина взяла на себя ответственность за военные преступления УПА. Теперь Украина будет доказывать, что все архивы и свидетели злодеяний УПА - это красная пропаганда и ничего подобного не было, а люди сами решили покончить с собой в массовом маштабе строго по этническому признаку такими «изысканными» способами.

Olha : для Циник : распиливая москалей пилою ...
Давайте без зажигатєльних фраз :хто - прізвище ,коли - дата і де це робив , будь-ласка, вкажіть.

Володимир Ант : я б хотів лише закцентувати увагу, на істоті під назвою, саме назвою, а не ім’ям «Пётр», яка локалізує себе то в Сімферополі, то в Берліні.
Довший час читаю новини в УНІАНі й звернув увагу на те, наскільки ця істота є ворожа до всього українського, до України – він не лише отак стосовно УПА пише чи ОУН, ви візьміть й перегорніть новини про Голодомор, про антиукраїнські акції, подібні подіям в Одесі, Полтаві, Феодосії, Керчі тощо. Ви теж можете побачити його радикально антиукраїнські репліки. Але ось ці репліки, (я зацитую його «писання») «..по этим тварям виселицы плачут. Ублюдки фашистские …остатки этой банды под названием упа или оун-упа не признавать, а отстреливать нужно как бешеных собак..» викликають й не подив, й не огиду, а розуміння – наслідники тих, що воювали з молодою УНР, що мордували хлопців під Крутами, що розтрілювали українців в Базарі, що розстріляли українське Відродження, що знищили українську інтелігенцію, що заморили голодом українське село, всі ті недолюдки, жертви злодіянь яких в Биківні, у Винниці, по всіх Дем’янових Лазах, Катинях, по всіх великих і малих містах, містечках й селах України – вони, ці виродки, вовкулаки ще є і сходять жовчю, «гідні» своїх батьків-дідів, вони б і далі давили, нищили, терзали, мордували навіть старих дідів, вагітних жінок й малих дійтей, як це робили їх діди-батьки, починаючи від жовтневого перевороту... Недарма ж кажуть – яблуко від яблуні паде недалеко. ========================================================= тому вважаю, що Україна повинна започаткувати процес з підготовки міжнародного Трибуналу над комуністичною ідеологією, втілення якої в життя призвело до велетенських людських жертв, що обчислюються в сотні мільйонів людських життів

slaw : SLAVA UKRAYINI!
YUSCH - RESPECT!

Vic : to Olha
Вы еще постродавщих вызовете, чтоб доказали что именно их разрубил топопром, конкретный( с именим, фамилией, датой рождения, группой крови, телефоном, e-mail, IP..... ) боец УПА

Ганна Левицька  : Батько Володимира Путіна був власовцем?
Нинішній президент Російської Федерації Володимир Путін вже не раз шокував світ жорстокими заявами на кшталт «мочіть в сортірє». Українські інтелектуали намагалися зрозуміти, звідкіля йде ця неприхована насолода від сили та жорстокості. І переважно сходилися на думці, що це «почерк КҐБ», з рядів якого виріс нинішній президент. Проте чи лише «почерк КҐБ»? Саме в тому ракурсі примушує поставити запитання матеріал під заголовком «Чи батько президента Путіна пацифікував Варшавське повстання»?, який був надрукований у 31 номері за 3 серпня 2003 року в польській газеті «Angora», яка і розглядає гострі проблеми. Народна мудрість гласить: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу — хто ти». Оскільки Президент України Л. Кучма зараховує до числа своїх найбільших друзів президента Росії, з яким десятки разів на рік зустрічається і в краватках і без, тому українцям варто знати про існування цієї проблеми. Пропонуємо вашій увазі скорочений виклад статті з «Angory». ( http://www.angora.com.pl/). ========================================================= Автор цілої серії дуже популярних книжок, які відразу стали бестселерами, про життя колишньої большевицької еліти та таємні сторінки діяльності російських спецслужб, написаних як на основі власного пережиття, так і на основі архівних досліджень Віктор Суворов недавно в лондонському архіві натрапив на унікальну, за оцінкою газети «Angora», знахідку. В лютому поточного року, працюючи в таємних архівах 8-ої британської армії над матеріалами до книжки про маршала Жукова, Суворов «розкопав» фотографію, на якій зображено шістьох офіцерів, які вивчають карту. Три з них зодягнені в уніформи російського козацтва, два — в німецькі мундири та один — в уніформу РОА (Русской освободітельной армії), яка увійшла до історії під назвою власовців. На них зупинюся детальніше згодом. ========================================================= Знайдена Суворовим фотографія була зроблена в 1944 році в час пацифікації варшавського повстання, яке вибухнуло 1 серпня 1944 року і остаточно було задушене 3 жовтня. Газета «Angora» твердить, що з підпису під фотографією випливає, що перший зліва — лейтенант Володимир Путін, а наступні, в козацьких одностроях, — майор Фролов та лейтенант Міхальчевський ========================================================= Віктор Суворов, твердить польська газета, переконаний, що тут йдеться про батька нинішнього президента Росії Володимира Володимировича Путіна. За даними «Angory», батько нінишнього президента Росії Володимир Спиридонович Путін до 1941 року був офіцером військ НКВД. На початку німецько-совєтської війни під Вітебськом потрапив до німецького полону. Після створення генералом Власовим російської армії, що боролася проти СCСР, влився в її лави. ========================================================= Солдати армії Власова «уславилися» надзвичайною жорстокістю щодо мирного населення або, послуговуючись сучасним російським політичним жаргоном, «мочілі єво в сортірє». Однак про це мовчала і надалі мовчить офіційна російська пропаґанда. Тому хочу нагадати, що Русская освободітельная армія — військове формування, яке було утворене генералом Власовим, — складалося переважно з солдатів, які потрапили до німецького полону. Вона була задумана, як один із засобів створення нового порядку в Європі. Проте так і не отримала такого визнання з боку Райху. Армію не послали на східний фронт, а значною мірою використовували для приборкування партизанських рухів на окупованих Німеччиною територіях. ========================================================= Після здачі альянтами армії Власова Сталінові, більшість її командирського складу було страчено. Як уникнув страти батько нинішнього президента Росії, якщо це дійсно він на знайденій В. Суворовим фотографії, сподіваюся, дізнаємося з його наступних книжок. ========================================================= Після падіння Німеччини Володимир Путін-старший потрапив до англійського полону. Чим пояснюється, що в Лондонських архівах зберігається фотографія, яку знайшов В. Суворов. У 1945 році Володимира Спиридоновича разом з іншими вояками РОА передали в СССР. І він начебто знову став на службу до НКВД. ========================================================= Син пішов батьковими слідами і вже у 18 років починає службу в КҐБ, у якому дослужився до полковника. ========================================================= Польська газета «Angora» стверджує, що правдоподібність версії про службу батька нинішнього президента Росії у лавах армії Власова доводить те, чому він не приховує свого холодного ставлення до Армії Крайової, яка для кожного свідомого поляка є вершиною патріотизму. Справа в тому, що під час минулорічного візиту президента Росії до Польщі мав місце дипломатично-протокольний інцидент. Путін відмовився покласти вінок до підніжжя пам’ятника Польщі, що бореться, який після падіння комуністичного режиму споруджено біля приміщення сейму. І коли ця відмова могла обернутися великим скандалом, то В.Путін наприкінці візиту без офіційного церемоніалу, без камер, під прикриттям сутінків обмежився покладанням до пам’ятника скромного букету. «Що це може означати?» — ставить запитання останній політичний в’язень комуністичної Польщі журналіст Юзеф Шаньявський. Невже ж нинішня офіційна Росія, як і СCСР, вважає Армію Крайову ворогом Росії, а Варшавське повстання збройним зривом проти росіян? ======================================================== Судячи з того, як нині ставиться Росія до питання визнання УПА, то відповідь на запитання Ю. Шаньявського тут буде радше позитивною. ========================================================= А можливо, відмова президента Росії офіційно покласти вінок до пам’ятника Польщі, що бореться, зумовлена якимись родинними спогадами. ========================================================= Сподіваюся, що відповідь на це запитання шукатимуть також і українські історики. Адже якщо Україна хоче бути демократичною державою, то її громадяни мають право знати, з ким товаришують їхні керівники. ======================================================== оригінал статті «Historia jednej fotografii» http://www.wirtualnapolonia.com/canada/teksty.asp?TekstID=5888 і фото тут http://wilk.wpk.p.lodz.pl/~whatfor/aa3/koz_p_towar_bt.gif

Гулаг Артёмавский  : cinik: "Фактически сейчас Украина взяла на себя ответственность за военные преступления УПА. Теперь Украина будет доказывать, что все архивы и свидетели злодеяний УПА "
чітаєм свідєтєльство єтаму польскаво автора Євгєніуша Мєсіли - "ПОЛЬСКИЕ «БАНДЫ УПА» " ========================================================= [ По материалам польского независимого исторического журнала "Karta", № 2, Варшава. ] ========================================================= Провокация была одним из основных методов борьбы с подпольем в Польше после 1944 года. Ее планировалось использовать против всей вооруженной оппозиции. Полностью доказано ее использование против организации украинских националистов ОУН и украинской повстанческой армии УПА. В начальный период (1946-1947 гг.) для борьбы против вооруженного подполья и против сочувствующего ему населения использовались войсковые подразделения, действующие партизанскими методами. Формировали их, как правило, из солдат - бывших членов коммунистических партизанских формирований, замаскированных под "сражающиеся банды". Этот же метод использовался НКВД при борьбе против УПА на территории СССР. ========================================================= Кроме внешнего сходства с противником, лжеповстанцам следовало добиться доверия той части населения, которая сочувствовала подполью. Замысел вести борьбу таким методом родился еще в 1945 году. На это указывает совершенно секретная разработка "Тактика борьбы с бандами", представленная 5 января 1946 года начальнику Главного политико-воспитательного управления Войска Польского бригадному генералу Казимежу Светликову и начальнику генерального штаба ВП генералу брони Владиславу Копелицу начальником организационно-инструкторского отдела Главного политико-воспитательного управления полковником Нойгебауером. Разработка состояла из четырех частей: 1 - тактика банд, 2 - тактика демократических властей, 3 - итоги, 4 - изменение тактики борьбы. ========================================================= Приведенные в ней оценки и предположения касались в основном Белостокского воеводства. Однако по мнению полковника Нойгебауера, они с успехом могли быть использованы и в других районах страны, находящихся под угрозой деятельности банд. ========================================================= Главным был пункт четвертый. В нем полковник предлагал создавать из партийных активистов, рабочих, солдат, офицеров партизанские отряды, одетые в гражданское, с целью внести дезорганизацию в ряды банд. Усилить репрессии против членов банд и лиц, с ними сотрудничающих. Преодолеть безнаказанность крестьян, укрывающих бандитов. На бандитский террор реагировать соответствующим нашим террором. Установить правило коллективной ответственности деревень за преступления, происшедшие на их территории. На преступные акты реагировать немедленно а) установлением материального наказания (конфискацией имущества), б) массовыми арестами, в) переселением жителей деревень в на западные территории (не деревень целиком, но в расселении), г) немедленным расстрелом на месте схваченных с оружием в руках, владельцев домов, в которых было найдено оружие, е) в крайних случаях при коллективном сопротивлении деревень - сожжение деревень. Для обоснования предлагаемых методов полковник Нойгебауер сослался на миротворческие акции на польских землях после 17 сентября 1939 года, когда, по его мнению, в процессе коллективизации и сбора госпоставок там господствовали порядок и спокойствие. ======================================================== Заметки заместителя начальника генерального штаба Польской армии бригадного генерала Стефана Массора с заседания Политбюро ЦК ПРП, которое состоялось 17 июня 1946 года, свидетельствуют о том, что полковник Нойгебауер не был одинок в своих замыслах. Во втором пункте совещания, посвященного борьбе с подпольем, в связи с приближающимся всенародным референдумом, он записал: "Использование в тех местах, где имеется сильный актив, гражданских партизан". В пункте 15 записано: "Вопрос привентивных арестов и ликвидации активистов противника". ========================================================= О том, что такие методы использовались на практике, свидетельствуют отдельные таинственные убийства деятелей оппозиции, произведенные неизвестными исполнителями. Эти методы были настолько успешны, что Государственная комиссия безопасности признала очень важным в предвыборном процессе использовать боевые группы, одетые в гражданское и рекомендовало, чтобы их акции были строго координированы с войсковыми подразделениями во избежание возникновения недоразумений. Несколько позже, в октябре 1946 года, руководство Корпуса внутренней безопасности издало директиву, требующую в числе прочего, в тактике действий против банд организовать конспиративную деятельность с использованием специальных подразделений в гражданской одежде. Благодаря сохранившимся документам, многое известно об использовании таких подразделений на территории, охваченной действиями украинского подполья. ========================================================= Характерно, что спецподразделения использовались, как правило, когда активность групп УПА ослабевала или совсем исчезала. Такая ситуация впервые возникла в июне 1946 года после насильственного выселения украинского населения на территорию СССР. Реакция руководства 8-й пехотной дивизии на потерю активности боевого подполья была немедленной. 19 июля 1946 года начальник штаба 8-й пехотной дивизии подполковник Рожковский в посланной в штаб оперативной группы "Жешуф" шифротелеграмме докладывал: "Подразделения дивизии, организованные в виде партизан, выехали на места". ======================================================== Возникает вопрос: сколько было таких подразделений? Куда и с какой целью они были посланы? Из шифрограммы N 302 полковника Евченко, посланной 29 июня 1946 года в генеральный штаб польской армии, следует, что такие группы входили состав каждого полка. 8-я пехотная дивизия имела 4 полка. Известно так же, что в состав 32-го пехотного полка, входившего в 8-ю дивизию, 27-го июля входили 4 партизанских подразделения, действовавших на территории Санодского уезда. В это самое время в Бжазовском уезде действовали 4 группы из 36-го пехотного полка и столько же из 34-го пехотного полка и 37-го полка легкой артиллерии в Лесном уезде. ========================================================= Отряд чекистов, замаскированный под повстанцев УПА. Архивное фото. каторає нє магу тібє, пійотр, паказаць ізза тєхнічєскава устройства єтава сайта. но ти, пійотр, жівья в хєрманіі, можеш лєхко єта фото і многа другіх дастать, как і другіє даказатєльства, о каторих ти пішеш. савєт - папробуй зайті на сайт єнтава журнала і там ти єті фота увідіш ========================================================= В донесении от 27 июля появляется информация об аналогичных группах, высланных в уезды Пшимысский, Ярославский, Любачовский 26-м, 28-м и 30-м пехотными полками, входившими в состав 9-й пехотной дивизии. Насчитывали они от 50 до 100 человек, хорошо вооруженных и переодетых в обмундирование УПА. Об их текущей деятельности был информирован начальник генерального штаба генерал брони Владислав Корчиц. Если принять, что в каждом полку было по 4 подразделения, то в составе 8-й и 9-й пехотных дивизий их было 32. Такие же подразделения имелись в распоряжении областных и уездных отделов общественной безопасности ========================================================= Зарождение одного из таких подразделений описал Владислав Пожега - заместитель министра в 80-е годы, а в 47-м году "боец УПА". Он пишет: "В областном управлении общественной безопасности в Жишове возникло мнение, что необходимо создать взвод в соответствии с наилучшими традициями УПА. Нужно было найти людей, которые бы хорошо знали обстоятельства, практику, обычаи и привычки украинских националистов. Соответственно физически и психологически их подготовить, обмундировать и вооружить так, как был обмундирован и вооружен противник. С этим не было никаких проблем. Наши склады были полны трофеев, добытых от разбитых групп УПА. В управлении было несколько человек, годных для такого дела. Несколько других мы стащили у соседей. Остаток взяли взаймы у армии. Искали людей, знающих украинский язык. Брали только добровольцев. Все происходило в полнейшем секрете. Когда группа, названная взводом Чумака была подготовлена, ее посадили в автомашины, полотно закрыли брезентом, вывезли в лес, пожелали счастья и предоставили собственной судьбе. Конечно, были обговорены сигналы и способы сотрудничества, назначены люди, опекающие взвод. Не помню, сколько взвод Чумака шатался по территории, пока произошла первая перестрелка (к сожалению, со своими). Для начала новое подразделение должно было добиться известности. Там и сям кое-кого потормошили. Однако старательно избегали мест, о которых было известно, что там есть милиция, либо армия. Было приказано избегать столкновений со своими. А вот как выглядело возвращение взвода по выполнению задания в казармы. Была подготовлена "успешная операция": солдаты окружили взвод, заперли его в старом сарае. Вечером к сараю подошли машины и погрузили задержанных. Конвой поехал в направлении города. Въехал на территорию Управления безопасности через задние ворота при погашенных фарах. Так в темноте ночью взвод Чумака прекратил свое существование. Его сотрудники, однако, были еще нужны. Они набрались опыта, который пригодился в следующей операции" ========================================================= Главным заданием фиктивных "бандеровских" подразделений было преследование гражданского населения, непосредственного тыла подпольщиков, а также дезориентация их потенциальных союзников. Этой цели можно было достичь только акциями, подрывающими доверие к "своему" подполью. Это был прекрасный повод для властей, оправдывающий использование самых суровых репрессий. ======================================================== Это вызывает сомнение в подлинности многих операций, приписываемых подполью после 45-го года. Очень похоже, что вскоре появятся документы, позволяющие узнать правду об акциях, ответственность за которые возлагалась до сих пор на польское и украинское подполье. ========================================================= Публикуем так же 2 документа от августа 1947 года, которые показывают, что подобными методами чекисты пользовались многократно. В частности, для уничтожения распыленных подразделений Украинской Повстанческой Армии и выявления тех украинцев, которые избежали выселения в процессе акции "Висла" 28 апреля-31 июля 1947 года. ========================================================= Годом позже, уже после полной ликвидации УПА на территории Польши, оказалось, сто служба безопасности заинтересована в "воскрешении" организации украинских националистов. Миссию по организации фиктивного руководства ОУН, имеющего связи с украинским подпольем в СССР и руководством ОУН за границей, была поручена агенту Управления безопасности Леону Лапинскому (псевдонимы - Зенон, Богуслав, Рвущий), бывшему начальнику Безопасности в 3-м округе ОУН на Любельщизне. ========================================================= Вся сеть, насчитывающая несколько десятков человек, была в мае 1954 года раскрыта органами безопасности. А Зенон совершил фиктивное самоубийство. Деятельность этой организации, полностью контролировавшаяся польскими и советскими органами ГБ, и последующая ее ликвидация, стали предлогом для массовых арестов и очередным поводом для убеждения общественности в том, что существует угроза со стороны украинских националистов.

Семен Пастернак  : ЗЛОЧИНИ КОМУНО-СІОНІСТІВ (Факти проти міфів)
Співробітництво комуністів з Німеччиною розпочалося з 1915 року за сприяння А. Парвуса (Гельфанда) та посередництва Я. Ганецького (Фюрстенберга) з ухвалення угоди між більшовицьким лідером Леніним (Бланком) і Німецьким генеральним штабом про «купівлю революції для Росії з метою її повалення». За цією угодою, більшовики, агітуючи російських солдатів скласти зброю, розвалили фронт проти Німеччини і, по суті, знищили російську армію. «Наше завдання, – переконував Ленін, – загальне озброєння народу та відміна постійної армії» (Ленін, ПЗТ, Т., 35. С.,40). ========================================================= «Знищення російської армії і крах царизму давало Берліну військову перемогу, а більшовикам необмежену владу. У цьому позиція Леніна збігалась з намірами німецького генерального штабу» (Ludendorf «Моя війна», 1914-1918», Вегlіn 1919 с.47). ========================================================= Знаменитий німецький історик і публіцист Едуард Бернштейн писав: «Уряд кайзера на вимогу німецького генерального штабу дозволив Леніну і його товаришам проїзд через Німеччину в Росію в запломбованих салон-вагонах з тим, щоб вони могли в Росії вести свою агітацію. Ленін і його представники отримали від уряду кайзера величезні суми грошей на ведення своєї революційної агітації... Понад п’ятдесят мільйонів золотих марок. Однією з умов цієї угоди було підписання більшовиками Брест-Литовського договору» (Д. Волкогонов «Ленін», кн.,1, с. 222). Після ратифікації ганебного миру Росія втрачала майже мільйон квадратних кілометрів, в тому числі Україну, Білорусь, Прибалтику, зобов’язана була знищити армію й флот, виплатити величезну контрибуцію. Німецькі війська, за згодою комуністів, стали скуповувати місто за містом, величезні території. (Д. Волкогонов «Ленін», кн.1, с.337-338). ========================================================= Уся «історія комунізму» пов’язана з намаганням «розпалити революцію або війну». Після перевороту комуно-сіоністи агітують за громадянську війну. Щоб посилити братовбивчу стихію, вони агітують за «необмежене насилля і терор», за «застосування насильства до людей» (Ленін В.І. ПЗТ, т.33. с.100); за «розстріл на місці», за «захоплення і розстріл заручників», за «масовий терор», за «розстріл без слідства і суду»; агітують «за поширення прав ВЧК на розправу» тощо (РЦХІДНІ, ф.17, оп.З, д.164. л.2). У 1922 році хворий Ленін наказує щойно призначеному Наркому юстиції Д. Курському: ,,Т. Курський! Треба поширити застосування розстрілу, суд повинен не замінювати терор, а обґрунтувати і узаконити його!» (Ленін В.І. ПЗТ. т.54, с. 189-190). ========================================================= З перших днів своєї влади комуно-сіоністи шукали причини, щоб «роздмухати пожежу світової війни», зробити весь світ червоним». Так «революціонізовували» Естонію, Литву, Латвію. Так вони намагалися «експортувати» революцію і громадянську війну до Польщі і Німеччини. Таким чином вони розв’язували конфлікти, братовбивчі війни і терор у багатьох країнах всього світу (В. Суворов. «Остання республіка»). ========================================================= Співпраця комуно-сіоністів з Німеччиною продовжувалась і стабільно росла впродовж 1918-1933 років. Так, 16 квітня 1922 року комуно-сіоністи уклали з Веймарською Німеччиною таємний Рапалльский договір, який передбачав відмову від взаємних претензій та дозволяв «економічне співробітництво у відродженні військового ударного потенціалу рейхсверу» (згодом – вермахту) у спеціально організованих спецшколах з підготовки льотчиків, штурманів, танкістів, інженерів хімічної зброї на території СРСР. Така співпраця комуно-сіоністів з Німеччиною продовжувалась і протягом 1934-1941 років не тільки постачанням сировинних ресурсів, а й допомогою фашистській Німеччині (наперекір Версальському договору) у відродженні військового потенціалу рейху. (А. Трубайчук «Брудершафт двох диктаторів», с.219-221). ========================================================= Свого часу комуно-сіоністи з ініціативи Леніна допомогли прийти до влади фашистському лідеру в Італії Беніто Муссоліні. Використовуючи Комуністичний Інтернаціонал, вони заборонили італійським соціалістам об’єднуватися з лібералами і, таким чином, допомогли фашистам отримати необхідну кількість голосів. На червневих виборах 1932 року гітлерівська НСНРД зібрала 13,7 мільйона голосів виборців або 37 відсотків від усіх голосуючих. Однак шостого листопада 1932 року гітлерівці вже втратили два мільйони голосів тоді, як німецькі комуно-сіоністи здобули шість мільйонів. ======================================================== У своєму щоденнику Йозеф Геббельс 7-10-го листопада писав: «В партії – панічний настрій, тяжка депресія, Гітлер готовий до самогубства!». ========================================================= Однак комуно-сіоністи СРСР врятували Гітлера. Вони наказали німецьким комуністам віддати свої голоси на підтримку гітлерівських націонал-соціалістів. Так, жертвуючи лідерами німецької компартії, радянські комуно-сіоністи привели до влади фашиста Адольфа Гітлера. ======================================================== У 30-ті роки комуністи, ігноруючи Версальський договір, навчали німецьких пілотів, танкістів, офіцерів військовій справі під Ленінградом, під Москвою, під Липецьком і Воронежем та в інших спеціальних військових школах. Комуністи навчали військовій справі офіцерів вермахту, які складуть основний кістяк гітлерівських армій у Другій світовій війні. ========================================================= Саме комуно-сіоністи, всупереч Версальському договору, допомогли гітлерівцям відбудувати військові заводи, допомогли фашистам озброїтись танками, літаками, гарматами. Вони постачали Німеччину залізом і нікелем для виготовлення броні, міддю, вугіллям, нафтою, бензином, іншими стратегічними матеріалами, необхідними для ведення війни. Постачали майбутнього ворога до дня його нападу. ========================================================= Злочини комуно-сіоністів проти селянства були найкривавішими. На чолі з Леніним-Бланком, Зинов’євим-Апфельбаумом, Каменєвим-Розенфельдом, Лазарем Кагановичем, В. Менжинським, Ягодою місцеві сіоністські душогуби не лише репресували, розстрілювали, будували концтабори, вони були першими творцями всіх голодоморів, завдяки яким знищили найпродуктивніші селянські господарства, десятки мільйонів селян, їхніх жінок і дітей (А.Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів», с. 104, 105, 129). ========================================================= Тільки з серпня 1921-го по січень 1923 року комуно-сіоністи вивезли лише з південних областей України 31 209 484 пудів хліба (500 000 тонн), створивши штучний голодомор, що забрав близько п’яти мільйонів життів. Про ті події єврейський діяч С. Гольдельман писав: «Большевистская революция преподнесла нам, евреям, подарок – большое число евреев-комиссаров... Можно только представить себе, как украинские крестьяне воспринимали наших молодых евреев, которые появлялись во главе вооруженных отрядов, чтобы уничтожить их самих или забрать их хлеб» (А. Шульгин, «Погромы в Украине», с.44-45). ========================================================= У зиму 1926-1927 років було продано за кордон 153 мільйони пудів хліба (В. Успенський, «Тайный советник вождя», с.338). А 29 грудня 1929 року комуно-сіоністи організували тотальну колективізацію. Під керівництвом Л. Кагановича і Г. Ягоди було репресовано понад 9 мільйонів селян, їхніх жінок і дітей переважно з України (Д. Волкогонов, «Ленін», с.169). Статистичні звіти за 1932 рік свідчать, що комуно-сіоністи вивезли з України 1 736 298 тонн, а за 1933 рік –1 689790 тонн хліба, створивши другий найстрашніший Голодомор, який забрав понад десять мільйонів українців: чоловіків, жінок, дітей (М. Головатий, Л. Лук’яненко, Хижняк, «Кому був вигідний Голодомор», с.39, 45, 61). Ось як урочисто доповідав у 1933 році в Москву про винищених селян сіоністський «заготівельник хліба» Мендель Хатаєвич: «Між (українськими) селянами і нашими (єврейськими) «совєтами» точиться жорстока війна. Цей рік (1933) став випробуванням нашої сили (єврейських «совєтов») і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто в Україні господар. Він коштував (українським селянам) мільйони життів. Але колгоспи існуватимуть! Ми виграли війну!» (Орест Субтельний «Історія України», К., 1991, с.360). ========================================================= Продзагони, очолювані «молодими євреями-комісарами», забирали не тільки зерно, а й усі інші продукти. Те, що не могли вивезти, нищили й палили, прирікаючи мільйони селянських сімей на голодну смерть. Регіони, охоплені голодом, було оточено військами. Загони НКВС не пропускали українських селян до відносно заможніших областей Росії. А тих, кому вдавалось перебратись, ловили, відбирали виміняні продукти й садовили у допри, висилали до Сибіру. Озброєні енкаведисти відганяли напівмертвих матерів від хлібних складів і «Торгсинів», де євреї скуповували за безцінь або вимінювали на щойно відібраний хліб вироби з дорогоцінних металів, прикраси та ритуальне золото. Ось як оцінював роль «єврейських «совєтов» відомий єврейський соціал-демократ (Бунд) Рафес, який пізніше став впливовим більшовицьким лідером: «Организованные нами «СОВЕТЫ» сыграли главенствующую роль в подавлении сопротивлений украинских крестьян. Без организующей роли евреев в Украине невозможно было установление Советской власти. Лучшими комиссарами былиевреи. «Красный террор» творили ЧК, состоящие из тех же молодых евреев. Пытки, жестокости и убийства без следствия и суда в подвалах ВЧК связывают с именами молодых евреев», як наприклад, з іменем Фанні в Кам’янець-Подільському ЧК (А. Шульгин, «Погроми в Україні», с.46-47). ========================================================= У найлютіший голод 1933 року, коли померла майже третина українських селян, комуно-сіоністи вивезли за кордон 10 мільйонів центнерів зерна, а близько двох мільйонів центнерів зерна відправили за демпінговими цінами у фашистську Німеччину. У підписаному договорі з гітлерівською Німеччиною на 1936 рік ці поставки мали збільшитися ще на 30 відсотків (ЦСУ Щорічний випуск по нар. госп. СРСР 1935р. М. 1936, с.222). ========================================================= Знищуючи українських селян, комуно-сіоністи завозили в Україну мільйони росіян. А мільйони молодих українців депортували на північ, Далекий Схід, у Казахстан, Середню Азію. Колгоспну систему (як і пропонував К. Маркс) комуно-сіоністи будували на кріпацтві: селян позбавили паспортів та заборонили виїжджати із села (Д. Волкогонов, «Ленін», кн.2, с.162-165). У роки громадянської війни, під час так званої колективізації, за часів «сталінських» репресій до війни і після неї, аж до смерті Сталіна і навіть після його смерті комуно-сіоністи постійно вели війну зі слов’янськими народами. Саме «молоді євреї-комісари» розстрілювали і мордували в концтаборах не тільки чоловіків, але й дітей, жінок і стариків (Д. Волкогонов). 23-го серпня 1939 року в Кремлі комуно-сіоністи підписали таємний договір з фашистською Німеччиною, так званий «Пакт Молотова-Ріббентропа» «про розподіл сфер впливу», а також «секретні протоколи» і карту «про розподіл Польщі та інших країн Західної Європи» між комуно-сіоністською Росією та фашистською Німеччиною (АПРФ. Окрема папка. № П-13/144 від 5-го березня 1940р. Л.1-10). Цим таємним договором з Гітлером комуно-сіоністи надали офіційний привід для початку Другої світової війни. (Д. Волкогонов, «Сім вождів», кн.ІІ, с.426). ========================================================= А вже 1-го і 17-го вересня 1939 року війська союзних армій (фашистів і комуністів) роздирають і ділять незалежну Польщу. Саме розподілом Польщі у вересні 1939 року комуно-сіоністи і фашисти розпочали загарбницьку Другу світову війну. Знищили державу, котра відділяла їх від гітлерівської Німеччини. Вони домагалися і отримали спільний кордон з потенційним агресором. Надали йому можливість раптового нападу на нас (А. Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів», с.250-255). ========================================================= Спільними зусиллями доконавши польську армію, вермахт і Червона Армія учинили свято. З нагоди повної перемоги було влаштовано низку спільних парадів, котрі очолили однокашники по Липецькій спецшколі Г. Гудеріан та комбриг С. Кривошеїн. Підписано договір про «дружбу і кордон», зобов’язання «про видачу спільних ворогів» та про «надання таємної інформації». Спільною домовленістю було визнано «непридатними» 650 тисяч євреїв, 1200 тисяч поляків. Півтора мільйона з них було пограбовано як «буржуїв» та відправлено до Сибіру. За поляками та євреями в таких же товарняках відправили туди ж 1,5 мільйона українців та 1,2 мільйона «братів-білорусів». Особливо нещадно комуно-сіоністи розправлялися з елітою «братніх народів». СС, гестапо та НКВС плідно співпрацювали в нищенні будь-яких потенційних лідерів. Тож слов’ян було знищено вдесятеро більше, ніж євреїв. (Там само, А. Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів»). ========================================================= У жовтні 1939 року комуно-сіоністи скуповують (згідно з «Пактом Молотова-Ріббентропа» про «розподіл сфер впливу») незалежні держави: Литву, Естонію, Латвію. На початку листопада 1939 року вони (згідно з тим же «Пактом») нападають на Фінляндію. У результаті цієї агресії фіни втратили близько 23 тисяч військовослужбовців. Червона Армія завдяки бездарному і безвідповідальному комуно-сіоністському керівництву втратила вдесятеро більше (Д. Волкогонов, «Сталін», кн.ІІ, с.41-42). ========================================================= Ставлячи за мету завоювання всього Світу, комуно-сіоністи «не зупинялись ні перед якими жертвами». У 1939 році знову введені в практику колись започатковані Л. Троцьким заградотряди НКВС, штрафні роти і трибунали (В. Суворов «Ледокол», с.65). ========================================================= Тільки за 1941-1942 роки військовими трибуналами фронтів і армій було засуджено до розстрілу 157592 військовослужбовці (Гриф таємності знято. Москва,1993, с.140). І це лише офіційні свідчення. А скільки було розстріляно без розгляду справ і суду на полі бою сіоністськими катами-комісарами із заградотрядів!? Внаслідок такого злочинного ставлення комуно-сіоністів до військовослужбовців власних військових формувань тільки в 1941 році Червона Армія втратила убитими і такими, що пропали безвісти, понад п’ять мільйонів солдатів і офіцерів. І стільки ж залишила на окупованій ворогом території (ВІЖ, 1992, № 2, с.23). (В. Суворов, «Тінь перемоги», с.144-145). ========================================================= Жоден полководець світу, жоден керівник держави таких злочинів, які творили комуно-сіоністи, дозволити собі не міг. ========================================================= Ось як ставились до своїх солдатів німецькі генерали (Хайнц Хьоне, «Чорний орден СС». Москва. «Олма-Пресс». 2003р. С.396): «Коли командир дивізії «Мертва голова» доповів, що бойове завдання виконано, незважаючи на великі втрати, генерал Еріх Хепнер з обуренням вигукнув: «Так це ж характерне мислення м’ясника і навіть ката!» Для комуно-сіоністів людські втрати – це норма поведінки й моралі. В останні роки війни за наказом з Москви партизанські загони Ковпака, Сабурова, Федорова та інших ватажків, уникаючи збройних сутичок з фашистами, «відступали» на правобережну і Західну Україну. Там вони розпочали війну з українськими селянами. З доповідей Хрущова, Строкача, Бегми, Коротченка, Федорова. Ковпака, Шитова, Сабурова, Соколова, Мартинова, Старинова, Тимофєєва, Бородачова та інших командирів і комісарів відомо, що так звані партизани разом із спецзагонами НКВС брали участь в облавах на села. Не щадили навіть дітей. Цілими селами (в чому зловили) грузили в «телятники» і везли без води і хліба (іноді впродовж кількох тижнів) на Сибір, на Колиму, на Сахалін або Магадан (В. Сергійчук, «Десять буремних літ» Нові документи і матеріали з «Архівів КДБ»). ========================================================= Свідчить генерал КДБ Д. Волкогонов: «Доїжджала половина нещасних... З тих, хто доїхав, тільки половина виживала у перший рік...» (Д. Волкогонов, «Ленін», кн.І, с.427-429; кн.ІІ, с.169-171). ========================================================= Розрекламований брехливою комуно-сіоністською пропагандою, як «герой», – знаменитий радянський розвідник М. Кузнецов, виконуючи теракти над німецькими офіцерами, підкидав фашистській розвідці фальшиві свідчення, нібито ті вбивства здійснені українськими націонал-патріотами. Як свідчать радянські та німецькі архіви, за тими фальшивими доносами-провокаціями, німці розстрілювали не винних ні в чому людей: лікарів, вчителів, селян... На совісті комуно-сіоністського провокатора-терориста тисячі смертей невинних українських громадян. (Д. Волкогонов, «Сім вождів»). ========================================================= Ще одна «героїня», розрекламована брехливою комуністичною пропагандою, – Зоя Космодем’янська. Згідно з комуністичною брехнею, вона нібито «убивала фашистів». Насправді, в загоні з кількох сотень комсомольців-призовників за наказом радянських спецслужб (наказ № 0428 від 17-го листопада 1941 року, ДАМО, ф.3, оп.11556, д.5, л.51), вона палила по обидві сторони дороги на Москву селянські хати. В умовах лютої зими 1941року десятки тисяч селян зі своїми дітьми були приречені комуно-сіоністами на невідворотну смерть. (Там само). ========================================================= Навіть після Другої світової війни комуно-сіоністи не припиняли терор і провокації проти власного народу. Наприклад, з довідки, поданої Сталіну 20-го червня 1945 року, дізнаємось, що лише в західних областях України було задіяно 156 спецзагонів і спецгруп НКВС СРСР, котрі під виглядом вояків ОУН-УПА здійснювали провокаційні рейди, вбивства мирних людей тих областей. Крім спецзагонів, в західних областях України «працювали» 176 резидентів, 11906 агентів і 9843 інформатори НКВС СРСР. Подібні спецслужби були і в НКГБ («Спецоперации советских спецслужб», Москва, 2004, с. 124-142). ========================================================= Як свідчать архіви, в 1945-1946 роках проти українських патріотів було задіяно 20 тисяч вояків НКВС, 18 тисяч спецбійців винищувальних батальйонів; 26 тисяч бійців содєствія. Крім того, 140 оперпрацівників НКДБ, 760 оперпрацівників та 260 курсантів шкіл НКВС (Там само, с.125). ========================================================= Як свідчить доповідь міністра внутрішніх справ СРСР, С. Круглова, «Тільки за березень 1946 року в Західній Україні ліквідовано 8360 душ «українських буржуазних націоналістів», включаючи дітей (ДАРФ, ф.9401, оп.2, д.235, л.27-35), Д. Волкогонов, «Сім вождів», кн.І, с.276). ========================================================= Щоб якось зменшити невдоволення і спротив українців окупаційній владі, у 1946-1947 роках комуно-сіоністське керівництво у Москві знову організовує терор голодом. Як і в 20-ті та 30-ті роки, так і в 1946-1947 роках найбільше число жертв, замучених голодною смертю (понад п’ять мільйонів людей) було в Україні. ========================================================= За свідченням (Д. Волкогонов «Сім вождів», кн.1, с.394 і кн.2, с.349; В. Суворова, «Тінь перемоги», с.353-376): «14 вересня 1954 року о 9 годині 53 хвилини на висоті 350 метрів, над головами 60-ти тисяч молодих здорових своїх солдатів і офіцерів; над головами кількох десятків тисяч жителів Оренбурзької (тоді – Чкаловської) області; над тисячами голів коней, корів, овець, і верблюдів на Тоцькому полігоні здійснено ядерний вибух, щоб побачити, як перенесуть його тварини, люди, техніка... Більшої жорстокості і більшого дикунства годі придумати! Цей звірячий «експеримент було задумано і здійснено (за згодою московського комуно-сіоністського керівництва КПРС) Маршала, чотириразового Героя Радянського Союзу Г. Жукова», («Сім вождів», «Тінь перемоги»). ========================================================= «Фашисти проводили злочинні експерименти над людьми, але не в таких масштабах... Гітлерівці для експериментів використовували людей, котрих вважали ворогами. Комуно-сіоністське керівництво в Москві і маршал Радянського Союзу Г. Жуков для здійснення своїх злочинних експериментів використовували своїх». (В. Суворов «Тінь перемоги» с.375). ========================================================= Багато гнівних коментарів у світовій історичній літературі сказано про розправу Гітлера над «друзякою» Ернстом Рьомом та його прибічниками. Дні 30 червня – 2 липня 1934 року увійшли в історію під назвою «ночей довгих багнетів», коли було вбито «без суду і слідства» 83 опоненти (Хайнц Хьоне, «Чорний орден СС», с. 127). Це був злочин. Але масштаби гітлерівської розправи незрівнянні з братовбивчою бойнею, яку організували ленінські комуно-сіоністи над колишніми однопартійцями, меншовиками, есерами, над усіма «інакомислячими». Жертвами комуно-сіоністських розправ стали десятки мільйонів невинних громадян. Росія – не Німеччина! Тут свої критерії, свої закони. Несумісні з мораллю. У гонитві за світовим пануванням комуно-сіоністи розвалили свою «імперію зла». Розвалюючи свою імперію наприкінці 80-х років XX століття, вони в черговий раз пограбували весь народ, коли вивезли за кордон і заховали на своїх таємних рахунках в банках різних країн світу валюту, золото, коштовності, мистецькі цінності тощо. Не погребували навіть трудовими заощадженнями громадян. ========================================================= © Георгій БІЛИЙ м. Харків 26-31 липня 2007 р. http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1562

Семен Пастернак  : ЩО ЗАВЖДИ ВИЙДЕ З КОМУНІСТА?
Спостерігав я за поведінкою нашої парламентської «антикризової» коаліції і думав, що ж це за об`єднання таке? На перший погляд, це щось неприродне, яке не повинно б бути. Ну, що може бути спільного, об`єднуючого між комуністами і олігархами-капіталістами: лютими непримиренними ворогами капіталізму, з одного боку, і олігархами-капіталістами, з другого, котрі за короткий час «чесним» шляхом придбали собі мільйони і мільярди доларів? Але ж вони є. Послухавши поради Козьми Пруткова, поглянемо в корінь. ========================================================= Хрещений батько російських комуністів Сергій Нечаєв, котрий у ХІХ ст. створив революційну організацію «Народная расправа», в своїй програмі, надрукованій в книзі «Катехизис революционера», писав: «...Ми об`єднаємось зі злочинним світом, цими справжніми революціонерами». Не знаю, а чи об`єднались? ========================================================= А ось його послідовник, Володимир Ульянов (Ленін), після революції видав наказ випустити з тюрем всіх карних злочинців, а своїм соратникам роз`яснив: «У нас, в Росії, справжніми, загартованими в боротьбі з багачами, революціонерами можуть бути лише злочинці. Наші м`якотілі інтелігенти не здатні бути твердими революціонерами». І російські більшовики таки об`єднались з тими карними злочинцями. Чого тільки варті Йосиф Джугашвілі (Сталін) і Тер-Петросян (Камо). Вони почали свою «кар`єру» разом в злочинному світі ще підлітками. За численні злочини потрапили за ґрати. А вже там їх як здібних експропріаторів завербували більшовики, щоб добувати гроші для партії. Як же група, очолювана Сталіним і Камо, добувала ті гроші? Підстерігали перевізників великих партій грошей (а про це їм повідомляли більшовики), нападали, супроводжуючих вбивали, гроші забирали і зникали. Звісно, свідків живими не залишали. Не вірите? Прочитайте книжку «Легендарний Камо». ========================================================= Вам, мабуть, відома постать героя громадянської війни, більшовицького командарма Григорія Котовського. До революції він був, як тепер кажуть, паханом, отаманом розбійників. Мало? То додам ще. Колись, до революції, в Одесі була потужна бандитська організація Мішки Япончика. Більшовики з тієї банди сформували «революційний» полк для «визволення» м. Києва від петлюрівців. До Києва, правда, той полк не дійшов, бо бандити за всіх обставин залишаються бандитами, хоч і «революційними». По дорозі на Київ грабували все і всіх, то більшовики змушені були ліквідувати його. У банді Мішки Япончика був підручний. Такий собі керівник служби безпеки Льова Задов. Хитрий, винахідливий, підступний і жорстокий. Більшовики взяли його в одеську ЧК, де він «успішно» працював деякий час ========================================================= Чільний німецький комуніст Еріх Кох, як і багато інших німецьких комуністів, після 1933 року перейшов до фашистів. Сподіваюсь, багатьом він відомий як соратник Гітлера і кат українського народу. Другий соратник Гітлера Герман Герінг сказав: «З комуніста завжди вийде добрий фашист, а з демократа – ніколи». ========================================================= Ну, коли російські більшовики в період революції і дещо пізніше об`єднувалися зі злочинним світом, а німецькі комуністи - з фашистами, то чому б сучасним комуністам не об`єднатись з акулами капіталу, з олігархами? От і об`єдналися - в нашому парламенті...

Olha : дляVic :вы еще постродавщих вызовете
Якщо людина пише про такі факти ,якщо вони справді були, то вона повинна мати документи, що можуть підтвердити це: з прізвищами ,датами і т.д .

Михаил : VIC-Хатынь
Хочу Вам напомнить,что участие в карательной операции в Хатыни принимали участие только два немца.Остальные каратели были из числа военнопленных усключительно русского происхождения.Зондеркоманда СС сформирована из числа "людей",которые зарекомендовали уже себя в подобных операциях-борьба с партизанами(унижтожение мирного населения).Немцы не очень себя утруждали такими операциями.Для этого формировались отряды из "людей" одной национальности и бросались на территорию,где большинство составляло другая национальность.Исключение было сделано для казаков войска донского.Дивизии генерала Краснова были брошены в 1942 году на Дон освобождать родные станицы от комисаров и большевиков.Где и были поддержаны местным населением.Так что за Хатынь Вы можете выразить особую благодарность россиянам.Ну а неудавшиеся "освободительные" походы по Западной Украине партизан-это следствие большевистскорй идеологии.Для украинцев живуших там не было разницы между красным и коричневым грабителем.Людям не нужна была эта социалистическая война..Ведь вовали два социалистических государства-Германия и Союз Совет.СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ Республик.И какую бы идеологию не подводили коммунисты под ОУН,УПА-это партизанское движение против красной и коричневой чумы ворвавшейся в их дом.

Володимир Ант : одесите Циніку, десь ми вже стрічалися з вами - отут (http://unian.net/ukr/comments/213647 ) і тут ()
мені цікаво було – коли ж хто-небудь з вашої гебешної братії торкнеться міфу, який вже набив оскому на всіх антиукраїнських форумах, як в Україні, так і на Росії, й у Польщі теж. Це фото забитих дітей, яких буцімто стратили воїни УПА. Й щораз у різних польських авторів були різні версії, як місця, часу, так і виконавців злочину. Й пішло-поїхало..спершу було село Козова поблизу Тернополя і виконавці – підрозділ УПА (Ст. Кшаклєвский), потім через два роки теж саме фото але вже іншого «обинувачувача (Й. Вєнгєрскєго) мало інший надпис – «Діти, вбиті підрозділами СС “Галичина” в районі Козової, Бережанський повіт»(зб. В. Залоговича). О. Корман твердив ще одну версію – Козова чи Лозова поблизу Тернополя, Хоманський і Сікерка твердили що то десь в районі села Козівка поруч Бережан.. лиш у всіх «версіях» відсутній був автор. Дійшло до того, що ця світлина стала чи не єдиним найпопулярнішим твердженням «звірств українців проти поляків». Вже й макет пам*ятника відомого польського скульптора М. Конєчного був готовий - п’ятиметрове бронзове дерево з крильми, до стовбура якого прибиті та прив’язані колючим дротом замордовані діти (автора концептуально надихнула відома в Польщі фотографія з аналогічним сюжетом). Який же був «конфуз», коли польська газета «Rzeczpospolita» з’ясувала справжню історію фотографії. Тому відсилаю вас і ваших побратимів-фальсифікаторів до статті «Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie» авторів Ади Рутковської і Даріуша Столи (Ada Rutkowska, Dariusz Stola) в газеті «Rzeczpospolita» за 19 травня 2007 року (http://www.rzeczpospolita.pl/news.rol?newsId=1680 ).

Vic : to Olha
Ольга , я согласен с Вами, что если обвинять кого -то нужны доказательства. Но тех кого можно было обвинить все уже прошли через суд. Мы сейчас говорим о деяниях которым дается новый оборот, это противоречит фактам, но эти факты называются солветской пропагандой. Но я знаю это от своей бабушки (читай выше)и полностью согласен с мнением Наблюдателя (см.выше). Ваш вопро , о точных фамилиях и датах, напоминают вопрос о том кто конкретно и когда убил бедного Йорика

Володимир Ант : «Хто ви, пане Візенталь?»
дуже дякую, за стисло викладену історію. Правда, нам ще до неї йти.. якщо в наших українських школах на вивчення всієї історії Другої світової війни відводиться лише 9-ть уроків, з яких 6-ть присвячено її українському сектору, а на всі військові формування українців поза Червоної армії – лише один урок.. я згадав про минулорічну дискусію під статтею «Засуджені історією. Довічно» авторів Тараса Паньо і Катерини Щоткіної в «ДТ» (http://www.dt.ua/3000/3680/54209/), яку перенесли на форум «ДТ» (http://forum.zn.ua/ie/forums/index.php?showtopic=41496 ) і яка за місяць зібрала 633 репліки, деякі з них досить солідні за об’ємом. В процесі дискусії тонкі «знавці» української і навколоукраїнської (польської, білоруської, іспанської, французької, німецької, англійської, американської тощо) історії з берегів Москви-ріки і річки Неви, не жаліючи свого «дорогоцінного» часу, тратили попівдоби, пишучи дописи до цієї і інших статей, розмахували, як жупелом, що таврував «хижих» українців-колаборантів, в тому числі й згадуваною світлиною, навколо якої дійсно «розгорілася бурхлива дискусія». ========================================================= Правда, я зустрічав вказану світлину раніше років так на три на різних антиукраїнських сайтах-форумах й сам зацікавився історією її походження. Але всі польські ресурси, як веб, так і паперові, не вказували на конкретне джерело, путаючись, як я вже писав в часі, місці й учасниках. Тому мені цікаво стало – чи хтось з минулорічних дискутантів поставив крапку над «і» цього вбивчого, залізного «аргументу». Дискусії під статтею я не знайшов, тому що змінився формат «ДТ», і довелося її шукати на форумі. ========================================================= Там я натрапив на іншу дискусію, яку започаткував Роман Сербин вже до іншої статті «Минуле — судити чи вивчати?» Елли Шиндлер з «Nuernberger Zeitung» (http://www.dt.ua/3000/3680/55094/), яка стосувалася вже дивізії «Галичина» й цю дискусію можна знайти отут (http://forum.zn.ua/ie/forums/index.php?showtopic=42149). Серед розважливих думок на тему, хтось запропонував звернутись до бібліотеки сайту «Galicia Division Online Library» (http://www.galiciadivision.com/lib/), на якому є викладене друге видання книги «Дорогами Другої світової війни» комбатанта дивізії, доктора Василя Вериги (http://www.galiciadivision.com/lib/veryha/index.html). Одразу на цій сторінці є й «Звіт комісії Дешена». Хтось порадив прочитати статтю «Золотой лев со свастикой» Шимона Бримана, журналіста, що мешкає в Ізраїлі (http://rjews.net/gazeta/Lib/briman/030604-briman.shtml), з якої наступна цитата ========================================================= «..Советская сторона не привела в Нюрнберге никаких доказательств участия «Галичины» в карательных операциях. Судебные инстанции ФРГ в 1959-м и Канады в 1986-м признали солдат дивизии фронтовиками, не участвовавшими в казнях польского и еврейского населения. Канада трижды рассматривала в суде историю «Галичины» - и все процессы подтверждали, что никаких военных преступлений за дивизией не числится. В постановлении судьи Жюля Дешенэ (Оттава, 30 декабря 1986 года, стр. 261 протокола, параграфы 56-61) сказано: «Дивизия «Галичина» не может быть обвинена как единая группа. Члены дивизии индивидуально проверялись в целях безопасности перед их въездом в Канаду. Обвинения в военных преступлениях никогда не подтверждались - ни в первый раз в 1950 году, ни после новой проверки в 1984-м, ни сейчас. Нет никаких причин для лишения их гражданства или депортации» ========================================================= і така ще «...Признаемся себе: очень часто наш взгляд на военную драму в Галиции - это промосковская точка зрения, которая вообще не допускает мысли о том, что украинцы имели и имеют право бороться за независимое государство. Миллионы западных украинцев могли искренне не желать возвращения советской оккупации - с новыми подвалами НКВД, депортациями и колхозами, с подавлением украинской культуры и религиозных обычаев...». ========================================================= до ще одної статті «Справа Дивізії «Галичина»: Перевірено — злочинів не скоєно» Сергія Кота на сторінці ДТ (http://www.dt.ua/3000/3150/54014/), яка стосується процесу Дешена. ========================================================= На сайті «Українське слово» про дивізію «Галичина» й, зокрема, про процес Дешена пишеться ========================================================= «…... доцільно нагадати українській громадськості та політикам усіх можливих кольорів і відтінків про діяльність та висновки так званої Комісії Дешена в Канаді. Вона була створена 1985 р. урядом Канади на чолі з лідером консерваторів Брайяном Малруні для перевірки звинувачень у воєнних злочинах та злочинах проти людства, які були висунуті проти ветеранів дивізії «Галичина» Центром документації Шимона Візенталя у Відні. Суть звинувачень, головно, зводилася до тверджень про нібито участь Дивізії у масових знищеннях цивільного населення, зокрема євреїв, під час війни. До цієї кампанії долучився також Радянський Союз. Справа 217 дивізійників була складовою частиною звинувачень проти 774 українців, які знайшли притулок в Канаді у повоєнні роки. Окремо було звинувачено близько сотні німецьких науковців. Комісію очолив суддя Жуль Дешен. ========================================================= ... 12 вересня 1987 року Комісія Дешена подала урядові звіт на 966 сторінках. За висновками Комісії, більшість звинувачень проти українців були необґрунтовані, а часом абсурдні. З усіх, проти кого були висунуті звинувачення, лише близько двадцяти осіб потребували додаткового вивчення їхніх справ із правом судового захисту. Скільки серед них було саме українців, а скільки німців — залишилося невідомим для широкого загалу — персональні інформації мали закритий характер. Зате достеменно відомо, що проти жодного з ветеранів дивізії «Галичина» звинувачення не підтвердилися. У своїх висновках Комісія Дешена офіційно ствердила в низці спеціальних пунктів повну безпідставність висунутих звинувачень: ========================================================= 56. Дивізію «Галичина» (14. Waffengrenadier Division der SS (Gal. Nr.1)) не слід засуджувати як групу. ========================================================= 57. Члени дивізії «Галичина» були ретельно перевірені перед допуском до Канади. ========================================================= 58. Обвинувачення у воєнних злочинах членів дивізії «Галичина» ніколи не були доведені… ========================================================= 59. За браком доказів відносно участи у злочинах або знання відносно воєнних злочинців, саме членство в дивізії «Галичина» не може бути підставою для передачі справ до суду. ========================================================= 60. Немає жодних підстав, щоб позбавити членів дивізії «Галичина» громадянства або депортувати їх. ========================================================= Отже, було остаточно стверджено, що дивізія «Галичина» як військова одиниця не вчинила жодного воєнного злочину і за саму причетність до неї не можна нікого карати. ========================================================= У цьому зв’язку дозволимо собі зацитувати спростування та вибачення газети «Торонто стар» за публікацію власного кореспондента Соля Літмана, який звинуватив Дивізію та дивізійників у воєнних злочинах: ========================================================= «Хоч ця Українська Дивізія була включена в німецькі збройні сили в 1943 р., немає жодних доказів, щоб вона поповнила якісь жорстокості чи інші кримінальні злочини, її члени були кожний індивідуально перевірений Об’єднаними Націями, британською та канадською владою по війні, поки вони були допущені до Канади. «Стар» перепрошує за неприємності, які (з приводу згаданої статті) могли мати ветерани Дивізії, що проживають у Канаді». ========================================================= А головний редактор газети Борден Спірс у листі до адвокатів дивізійників прямо визнав, що дослідження «Торонто Стар» історії Дивізії «Галичина» «впевняють нас, що пов’язування членів Дивізії з комісією для військових злочинів було помилковим». ========================================================= «Неправильними та образливими твердженнями щодо 1-ї Дивізії Української Національної Армії, колись СС «Галичина», визнав свої публікації і торонтський польський тижневик «Звйонзковець». «Ми перепрошуємо за опублікування тої статті, — писав від імени редакції на його сторінках редактор Ян Бідас. — Ми просимо вибачення за неприємності, які могла та стаття спричинити». ========================================================= Більш детально про процес Дешена була стаття «Звіт комісії Дешена» Василя Вериги в тижневику «Свобода» за 1987 рік, яку можна побачити отут (http://www.galiciadivision.com/lib/veryha/s01.html). ========================================================= Ну, й на останок нині раджу ще статтю «Хто ви, пане Візенталь?» Степана Мудрика (http://www.universum.org.ua/sp/2002/vizent_3.html). ======================================================== , навздогін – відголос на статтю «Fałszywy opis, prawdziwe zbrodnie» Ади Рутковської і Даріуша Столи щойно знайшов на сторінках «ЛГ» за 25 травня 2007 року. Тому її можуть прочитати й ті, хто не знає польської – «Розхитане дерево міфів» автори Лідія Мельник і Богдан Юрочко (http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/05/25/23673/ ).

Наблюдатель : to Olha. Самый слепой - это тот, кто НЕ ЖЕЛАЕТ видеть.
"Якщо людина пише про такі факти ,якщо вони справді були, то вона повинна мати документи, що можуть підтвердити це: з прізвищами ,датами і т.д ". Как я понимаю, у вас есть интернет. Поэтому есть возможность найти информацию самостоятельно. Не ограничивайтесь только украинскими сайтами. Вы безусловно найдете много интересного от чего у нормальных людей волосы встают дыбом.

mifi : Всем обрадовавшимся...
Господа! Во-первых не позорьте своим идиотизмом Юго-Восток Украины... Вы попробуйте выйти в Харькове и закричать так как вы тут делаете... Героям слава... Тоже мне придумали. Шершавый пытался уже присвоить Харьковскому инженерно-строительному универу статус им. Шухевича, да на такой отпор наткнулся, что даже Аваков со всеми подконтрольными каналами не смогли людей успокоить. И за ВСЮ Украину не отвечайте! Человек открыто нарушающий закон, а потом ееще и рассказывающий, что Закон одын для всих, мне не президент... Думаю, Донецк, ЛУганск и пр. в большинстве согласится со мной...

Віталій Абліцов : Суд людський і суд божий
Від осені 1945 до осені 1946 років у Нюрнберзі працював Міжнародний військовий трибунал, який виніс суворий вирок воєнним злочинцям. Представники СРСР зверталися до Трибуналу з пропозиціями щодо притягнення до відповідальності тих, хто воював на боці фашистської Німеччини. Ніяких рішень щодо збройних формувань, в яких брали участь українці (батальйони "Роланд" і "Нахтігаль", дивізія "Галичина"), не було прийнято. Керівник британської військової місії в Італії Д. Галден Портер звітував англійському урядові, що галицькі дивізійники не є радянськими громадянами, а по-друге – немає жодних доказів для звинувачення їх у скоєнні злочинів, які кваліфікуються, як злочини проти людства. До такого ж висновку прийшла й канадська комісія Дешена 1985 року, оскільки колишні бійці "Галичини" після війни поселилися не лише у Великобританії, але й у Канаді, США та інших країнах. Що ж до російських військових частин, то союзники фактично поклали вирішення цих питань на СРСР, оскільки до рук радянського правосуддя потрапили як власовці, так і учасники інших збройних формувань. Наприклад, у південно-австрійському містечку Лієнц були передані Радянській армії козацькі частини, хоча в їх складі були еміґранти ще з часів громадянської війни, і вони згідно з ялтинськими домовленостями не підлягали радянському правосуддю. Значна їх частина була розстріляна відразу після того, як потяг з репатріантами перетнув радянський кордон. Ще будучи в Лієнці, козаки передбачали, який "суд" чекає на них на батьківщині – в масових акціях самогубства загинули тисячі колишніх білогвардійців та членів їх родин. ========================================================= Вищої міри покарання зазнали як ґенерал Власов, так і його найближче оточення, а також лідери російської еміґрації – союзники Гітлера, зокрема ґенерали Краснов та Шкуро.

Ярослава Музиченко  : Українська лінія свободи
«УПА не воювала з Червоною армією, і червоноармійці не погоджувалися воювати з повстанцями, — розповідає кандидат історичних наук Галина Стародубець. — УПА чітко заявляла, що воює проти енкаведистів, «істребків», представників репресивних органів». Не дивно, що тепер «ветерани» винищувальних загонів, відводячи від себе гріх, галасують, що повстанці «стріляли з-за кущів у спини червоноармійців». При цьому навмисне плутають різні військові формування, що діяли на теренах України в часи ІІ Світової війни. Скажімо, УПА і дивізію «Галичина». У текстах трапляється навіть зовсім дивне поєднання: УНА-УПА. Як зазначають учені, навіть поєднання ОУН-УПА є некоректним. «У Радянському Союзі не було ветеранів КПРС-Червоної армії, як і в німців не було НСД-АП», — наголошує доктор Петро Потічний з Канади. Він також зазначає, що однією з проблем, яка заважає визнанню українського руху опору, є невизначеність у назві війни — Друга світова чи Велика Вітчизняна. «У Росії та в Україні ніби відтятий початок війни, — каже доктор Потічний. — Але світова війна почалася у 1939 році, з дружби Гітлера й Сталіна. Коли ми не пам`ятаємо цього, то маємо викривлене поняття про те, що сталося». Отже, СРСР увійшов в ІІ Світову війну на боці нацистської Німеччини. Москва брала участь у задуманому поділі Європи на рівних: закидала свої війська в Польщу, Фінляндію, Румунію. Після «звільнення» Західних України і Білорусі на спільному параді у Бресті пліч-о-пліч крокували війська вермахту й Червоної армії. ========================================================= Однак і досі, за старими «темниками», саме Україну в ІІ Світовій війні представляють винятково з негативного боку, змальовуючи дивізію «Галичина», батальйони «Роланд» і «Нахтігаль» як щось аж надто страшне. Утім дамо слово цифрам. У збройних формуваннях вермахту нараховувалося 310 тисяч росіян. У формуваннях СС росіян було 50 тисяч, представників кавказьких народів — 110 тисяч, латишів — 39, естонців — 20, білорусів — 8 тисяч. Дивізія «Галичина» налічувала 18 тисяч, «Роланд» і «Нахтігаль» — всього по 320 осіб. Вояки з дивізії «Галичина» після єдиного бою здалися союзникам, їх перекинули до Англії, згодом до Канади. Перед тим канадський уряд перевіряв, чи не чинили вони злочинних дій, нічого не знайшов і дав дозвіл на в`їзд. У 1980-х роках спеціальна комісія Дешена ще раз переглянула документи про «Галичину» і дійшла висновку, що ця дивізія не брала участі у воєнних злочинах. ========================================================= Проте досі ніхто не переглядав участі у воєнних злочинах енкаведистських формувань. Упродовж війни, за даними Міжнародного фонду «Демократія», «відповідні органи» з «виховною метою» розстріляли 954 тисячі радянських військовослужбовців. Воно й не дивно: за перший рік війни півтора мільйона радянських громадян здалися у полон, сподіваючись, що німці несуть визволення. Доведено, що серед українців мирних жителів загинуло більше, ніж військових, і багато в чому через провокації радянських партизан. ========================================================= Війну проти українського населення у так званий «мирний час» теж, мабуть, слід розцінити відповідно. От хоча б діяльність «провокативних загонів УПА». Їх злочини, вчинені «від імені українських повстанців», можна відстежити за численними архівними справами «О фактах грубого нарушения советской законности в деятельности так называемых спецгрупп НКВД». Втрати УПА і НКВД у цій радянсько-українській війні — неспівмірні. «Справка о результатах борьбы с бандитизмом на территории западных областей УССР за время с февраля 1944 по май 1946 года» свідчить, що здійснено операцій — 87 тисяч, «убіто бандітов і проч.» — 110 тисяч, арештовано — 250 тисяч. При цьому енкаведисти втратили 14 120 осіб. Після цього війна на українських теренах тривала ще понад десять років... Аби схопити повстанців живими, застосовували різні засоби, енкаведисти мали спеціальні відділи, де розробляли різні отрути, снодійне, гази. Утім нелегко було справитися з рухом, який підтримував народ. «Якби не було підтримки народу — ми не змогли б так довго втриматися», — каже генерал Кук. Тому людей винищували і ув`язнювали. Аж до 1960-х ті, хто допомагав УПА, поповнювали радянські концтабори. У 1930-31 роках українське населення областей, що були приєднані до СРСР у 1939-му, нараховувало 7 мільйонів 950 тисяч осіб. А в 1970 році — 7 мільйонів 821 тисячу. Виходячи з середнього приросту населення, ці цифри вказують на людські втрати на Західній Україні приблизно в 20 мільйонів. ======================================================== http://www.umoloda.kiev.ua/number/457/163/16529/

Женя : Слава Героям УПА!
Ющенко! Браво!!!

игорь : смерть всем бандеровцам
Януковичу и Комунистам нельзя входить в новый незаконоизбранный фашистский парламент.Морозу нужно немедлено собирать легитимный парламент и расмотреть немедлено 4.вопроса.1.Арест незаконоизбранного американского халуя ющенко и всех лиц причастных к распростронению фашизма.2 Немедленно отделить в течении недели грекодефискатолические областя с запрещением этой вонючей веры,как пособнику фашизма.3.Запретить вонючий украинский язык,на котором разговарили фашисты- ублюдки шухевич,бандера,ющенко.4.Востановить историческую справедливость и переиминовать страну из выдуманного вонючего слова украина в КИЕВСКУЮ РУСЬ с национальностью русич и только православной веры.СМЕРТЬ ВСЕМ БАНДЕРОВЦАМ!!!!!!!

Володимир Ант : Героям УПА Слава! Слава всім українцям, що в ті буремні роки воювали з коричневою і червоною чумою.
до того всього, що вже згадувалося в інеті можна прочитати крім фундаментальної 48-ми томної історії УПА на офіційному сайті, ще й многорафію написану групою істориків з академічного інституту історії України «Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія» (Наукове видання ДЗЬОБАК Володимир Васильович, ІЛЬЮШИН Ігор Іванович, КАСЬЯНОВ Георгій Володимирович, КЕНТІЙ Анатолій Вікторович, КУЛЬЧИЦЬКИЙ Станіслав Владиславович, ЛИСЕНКО Олександр Євгенович, ПАТРИЛЯК Іван Казимирович http://history.org.ua/oun_upa/upa/ ========================================================= я б ще додав, мабуть, для загалу маловідому сторінку «Літопис. Форум дослідів історії УПА» http://forum.ottawa-litopys.org/

Володимир Ант : ого - оце вже українофоби договорилися, виявивши свою мерзенну, потворну суть "выдуманное вонючеге слово украина " то це вже й так?
тому, звертаюся до модератора - негайно встановити ІР-адресу цієї істоти й подати її у відповідні компетентні органи для негайного і відповідного регаування за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, заклики до повалення законно обраних Президента, парламенту, за образу титульної нації такими висловами "...отделить в течении недели грекодефискатолические областя с запрещением этой вонючей веры... вонючий украинский язык,на котором разговарили фашисты- ублюдки шухевич,бандера,ющенко...переиминовать страну из выдуманного вонючего слова украина .." падписуюсь під зверненням ====================================================== Володимир Ант

кот : ЮЩЕНКО ДО ПРЕЗИДЕНТА ТАК ЖЕ ДАЛЕКО КАК ШУХЕВИЧУ ДО ГЕРОЯ УКРАИНЫ
Это позор что такое происходит в Украине.Ющенко это украинский фюрер.ПОЗОР И ПРОКЛЯТИЕ ЗА ЭТО.

сергей : по теме
Он просто безмозглый БАРАН!!! и руководить ему --бджолами и то , теми что не гудуть!!!!

Юрий : Ющенко присвоїв звання Герой України Роману Шухевичу
Документы НКВД: УПА в карательных акциях участия не брала / 01.07.2007 Вчера в Киеве был представлен 1 том книги документов советских спецслужб "Роман Шухевич в документах советских органов государственной безопасности (1940-1950)". Книга в настоящий момент напечатана тиражом всего в 500 экземпляров, сообщают vlasti. На пресс-конференции в УНИАН, организованной по случаю презентации книги, приняли участие научный редактор издания, профессор Владимир Сергийчук; кандидат исторических наук, заместитель начальника Государственного архива СБУ Сергей Кокин; председатель правления Института национального государствоведения Михаил Ратушный, при содействии которого осуществлено издание книги. Архивные данные показали, что Роман Шухевич был руководителем всеукраинской народной армии, которая получала поддержку у населения Украины во всех регионах. "Во-первых, если бы это был бандит, то не было бы тех двух томов, десятилетия отслеживания агентурной работы, они бы не появились. Второе – это без сомнения был командир не какой-то группы, а именно армии, и это документы абослютно подтверждают, и что она действовала не только в каком-то определенном регионе, это была всеукраинская армия. Третье, что это была большая фигура и была народная армия. И из настоящих документов, которые есть здесь, понятно, что она не смогла бы действовать, если бы не опиралась на гражданское население и на широкую народную поддержку", - сказал г-н Ратушный. В то же время, по словам Кокина, остается и много непонятных "белых пятен", а именно отсутствие в архиве СБУ некоторых документов, которые, по его мнению, существенно бы дополнили образ Шухевича как личности и как руководителя. Вместе с тем, в ходе подготовки книги был изучен очень большой массив документов, которые касаются руководителя УПА. "То, что раздувался миф о масштабном сотрудничестве и участии в карательных акциях и УПА, и Шухевича, документов, которые бы это удостоверяли, нет", - прибавил Кокин. Роботу над вторым томом планируется завершить в сентябре-октябре этого года.

Краля :  всяким смердючим КОТам, Циникам і йому подібним....
ЦЕ тільки початок...Ще буде Нюрнберг-2 над комуно-фашистським недобитком! Так що втікай поки не пізно, всяка смердото окупантська! Смерть ворогам!!! СЛАВА УКРАЇНІ!!! ГЕРОЯМ УПА СЛАВА!!! Вдячність НАШОМУ президенту!

Катерина : а тепер, панове модератори, подайте голос
Такі дописи, як вище від істоти під назвою "игорь" - це карна стаття. На місці веб-редакції та й взагалі адміністрації УНІАНу я б пильно придивилася до сміття, яке коментує їхні статті, і cтурбувалася б питанням серйозного модерування. Якщо пам`ятаєте, українського блоггера судили за антиросійські висловлювання, розміщені в інтернеті. Гадаю, що подібні коментатори й поготів заслуговують опинитися на лаві підсудних - у цілковитій відповідності до чинного законодавства. Це ваш веб-сайт і ваша відповідальність. Подумайте над цим, шановні. А Ющенка вітаю із гідним вчинком. Слава Героям!

Vic : to Михаил
Хатынь была уничтожена головорезами 118 полицейского батальона, дислоцировавшегося в г.п. Плещеницы совместно с батальоном СС «Дирлевангер», который дислоцировался в г.Логойске. 118 полицейский батальон был сформирован в 1942г. в Киеве из кадровых офицеров и красноармейцев, которые согласились сотрудничать с оккупантами, прошли спецподготовку в различных школах на территории Германии, одели немецкую форму и приняли военную присягу на верность Гитлеру. Сделав этот шаг — они предали Родину. В Киеве батальон «прославился» тем, что с особой жестокостью уничтожал людей в Бабьем Яру. Это послужило лучшей характеристикой для отправки карателей в декабре 1942г. в Белоруссию. Батальон прибыл в поселок Плещеницы. Кроме командира-немца во главе каждого полицейского подразделения стоял «шеф» — немецкий офицер, курировавший злодеяния своих подопечных. Начальником штаба 118 полицейского батальона был Григорий Васюра уроженец Черкасской области. Жестокость его не знала пределов, даже по отношению к своим подчиненным. Он был участником многих карательных операций, которые унесли сотни жизней ни в чем не повинных людей. Васюра Григорий Никитович, 1913 года рождения, уроженец Черкасской области, начальник штаба 118-го полицейского батальона. До войны окончил Киевское военное училище связи, 22 июня встретил старшим лейтенантом, начальником связи укрепрайона 67-й стрелковой дивизии. С его слов, в одном из боев был контужен и пленен. Согласился перейти на службу к оккупантам. Награжден двумя немецкими медалями. Из числа членов ОУН были сформированы 109-й, 114-й, 115-й, 116-й, 117-й и 118-й батальоны украинской охранной полиции (шутцманшафт-батальоны, или «шума»). Главным их назначением стали операции против советских партизан. Специально для проведения операций в Белоруссии в конце октября 1941 года из числа легионеров «Нахтигаля» и «Роланда» был сформирован 201-й шутцманшафт-батальон, которым командовал Евген Побегущий, а заместителем его стал Роман Шухевич. В середине марта 1942 года батальон был переброшен в Белоруссию. Здесь он стал именоваться подразделением 201-й полицейской дивизии, который вместе с другими частями действовал под общим командованием обергруппенфюрера СС Е.Бах-Залевски. На счету 201-го батальона — десятки сожжённых белорусских хуторов и деревень, а также волынское село Кортелисы, где было растреляно 2800 жителей. 201-й охранный батальон участвовал в казнях советских граждан в Золочеве, Тернополе, Сатанове, Виннице и в других городах и сёлах Украины и Белоруссии

Воля : Один из способов уничтожить Украину - это расколоть её на двое.
Ещё один Ленин в ещё одном мавзолее. Поклоняться УБИЙЦАМ в крови украинского народа. История идёт по кругу. Да здраствует ДЕБИЛИЗМ!

кот : А ЮЩЕНКО НЕ СТЫДНО СМОТРЕТЬ В ГЛАЗА БЕЛОРУСОВ?
Не надо переписывать историю,карателям типа Шухевича присваивать героев.То что он участвовал в карательных операциях в Белорусии это исторический факт.Раз вы считаете его героем то докажите что он не каратель и не убийца?А не пеньтесь,Ваш закарпатский президент гнида и позор для Украины.

Михаил : Vic-Хатынь
Это все переписано из статьи опубликованной в совет газете.Поверьте мне,мой дядя служил в НКВД и он был великим знатоком всех тех,кто предал Родину и служил у немцев.Он всегда утверждал,что не смешивали немцы в специфических частях разнонациональных.Людей даже подбирали по-возможности,тех,кто проживал в одном городе,селе и т. д.Здесь присутствует момент размеживания по национальным признакам и т. д.Вспомните,что даже в Советской Армии узбеки служили на Украине и в России.Их в любой момент могли использовать против мирн.населения.У меня есть газета белорусская,где дается полный списокэтой зондеркоманды.Вся команда составлена из солдат и офицеров 2-й ударной армии генерала Власова.А Ваше описание-это старый трюк ленинско-гитлеровской пропаганды времен СССР-забить клин между двумя соседними народами и никогда не порочить жителей России.

сергей : по теме
Северодонецк после всего ЭТОГО детский сад!!

Vic : Михаил : Vic-Хатынь
Очень интересное сочитание "трюк ленинско-гитлеровской" - как известно они не могли пропагандировать совместно и в одно время :) Во-вторых, мне не изветны списки власовской армии, и не известны непосредсвенные учасники сожжения Хатыни, я не присутствовал при этом , так же как и Вы. Мои сведения взяты из интернета, причем не тольк о из российского.Но отрицать участие УПА в карательных акциях нелья. В-третьих. когда человеку нечем больше гордиться он начинает гордиться собственноц национальностью... от этого все насионалистическое движение. В каждой стране есть свой падонок, прикрывающийся национальными интересами, но прославлять этого падонка и назвать его героем это верх цинизма.

Кривбас : Совершенно секретно. Специальная шифровка для всех истинных православных русских коммуно-имперских Петро-Катерино-Ленино-Сталино-Путинцев.
10 минут назад, в Кремле, в секретных архивах трофейных документов, захваченных ещё в 1945 году у гитлеровско-немецких фашистов и сохранившихся со времен ВОВ, были случайно обнаружены материалы, позволившие наконец-то разгадать загадку УПА ... Эти материалы - есть ничто иное, как подшивка личной переписки Адольфа Гитлера и Романа Шухевича ... Из найденных писем в конце-концов становится ясным ответ на главный вопрос: "ПОЧЕМУ на протяжении долгих 8 лет после смерти Адольфа Гитлера и падения Берлина мы не могли сломить сопротивление УПА??! ... И ПОЧЕМУ этот народ, КАК НИКАКОЙ ДРУГОЙ НАРОД НА СВЕТЕ, даже после поражения нацистской Германии во второй мировой войне оказывал сопротивление нам и помогал УПА???!" ..... Так вот, как оказалось.... Адольф Гитлер - это вымышленный псевдоним западноукраинско-галицкого-бандеровца. Этот псевдоним он получил от организации УНА-УНСО-ОУН-УПА и был заброшен в Германию ещё в 1916 году с поддельными документами для выполнения специального сверхсекретного задания геополитического масштаба. ... Его настоящее имя - Андрей Шухевич, и он - родной брат главаря украинских национал-фашистов Романа Шухевича! ... Теперь становится ясным, что Роман Шухевич мстил за брата.... а весь бандеровский народ - за земляка! ...... Срочно. Оповестить массы об открывшейся ужасной тайне....... Будьте осторожны, по имеющимся сведениям, до сих пор существует и действует ещё один их родной брат. .........................Боже, царя храни! ....................

Семен Пастернак  : Знавцю історії України по сайтах ПР, ukraina.ru, «Всемирного форума львовян», газети «Криворожские новости-2005» etc Vic(y): як шило в мішку не ховай – воно все ж з нього вилізе.
Про Кортеліси дам новішу інформацію, так само можу зараз же дати інфу й про Винницю, та й по інших місцях де свого часу інформація була спекулятивно препарована кремлівською стороною (5-тим управлінням і Службою «А» КГБ Ссср та ідеологічним відділом Цк Кпсс) ========================================================= Й ти, гнидо, пишеш те, що тобі вдовблює божевільна володарка аероболоіда («Аэроболоид Наталии Витренко, покорившей торнадо» http://obkom.net.ua/articles/2004-09/14.1615.shtml ) Вітренка Натаха підтримує тісні зв`язки з одним із головних російських пропагандистів найгіршого, мабуть, винаходу Західної Європи – фашизму, будучи членом координаційної ради дугінського «міжнародного євразійського руху»(МЄР), лідер якого відкрито пропагує «справжній «фашистський фашизм» («Фашистський друг Вітренко» http://www2.pravda.com.ua/news/2006/9/26/48060.htm «Неоєвразійство, питання про російський фашизм» http://www.zn.kiev.ua/ie/show/627/55389/ «Александр Дугин, европейский фашизм и Витренко. Что общего?» http://www2.pravda.com.ua/ru/news/2007/7/20/61623.htm ). ========================================================= І ця політична курва ще сміє звинувачувати в співпраці з нацистами борців з коричневою чумою? Й цілком у дусі конотопської відьми повторяють за нею її божевільні послідовники, вторячи про Нюрнбергський процес, з 46-ти томів якого в Росії було перекладено і видано лише 8 томів, препарованих з вигодою для комунофашистського кремлівського режиму. Навіть та інформація про спроби кремля «судити» на Трибуналі українські військові формування й партійну організацію ОУН, які зазнали невдачі, недивлячись на шалений тиск кремля на організаторів Трибуналу – жидів, які емігрували з Німеччини до США та висновки Трибуналу стосовно перелічених українських формувань і організацій, які кремлівський обвинувач, майбутній прокурор Ссср Руденко передав Микиті Хрущову, настрашили останнього і він наказав сховати їх глибоко до сейфу, щоб народ не взнав, що Трибунал не засудив їх, а виправдав («На Нюрнберзькому процесі в 1945-1946 роках, коли совєцька офіційна делегація на чолі з прокурором Руденком домагалася притягнути до судової відповідальності керівників ОУН і УПА, американський суддя Ловренс усі її звинувачення відкинув як безпідставні, зіславшись на десятки незаперечних документів, які спростовували співпрацю українського руху Опору з німцями. Таке рішення виніс міжнародний суд.») . ========================================================= А чого варта «інформація» від Vic(a) про «девіз» бійців УПА – «Жид, Москаль и Поляк - наш враг» - был девиз бойцов УПА». Раджу тобі спершу прочитати «Повстанці із зіркою Давида» (http://www.umoloda.kiev.ua/number/771/163/28049/), де оповідається, що в «Українській повстанській армії євреї були і лікарями, і вояками..». Або «Плевок в Гирша Келлера» (http://www.e-slovo.ru/316/k1.htm). ========================================================= Щоб таке «твердити» раджу все ж поцікавитися – що таке АБН (Антибільшовицький Блок Народів). Коли він був створений і ким. «АБН — об’єднання політичних організацій різних народів для боротьби з більшовиками. Створений 21—23 листопада 1943 з ініціативи Організації українських націоналістів на таємній 1-й Конференції поневолених народів Східної Європи і Азії в с. Будераж (тоді у складі генералкомісаріату «Волинь-Поділля» рейхскомісаріату «Україна»; нині село Здолбунівського району Рівненської області). До складу АБН увійшли політичні організації народів, що перебували під владою СРСР. На установчому конгресі 16 квітня 1946 у Зх. Німеччині АБН було реорганізовано. Президенти АБН: Я.Стецько (1946—1986) та його дружина Я.Стецько (1986—2003). Друкований орган «АБН-Кореспонденс» («ABN-Correspondence») виходив від 1949 нім., англ. і неперіодично франц. мовами. 1967 АБН став співзасновником Всесвітньої антикомуністичної ліги..»( http://www.history.org.ua/EHU/?verbvar=Antybilshovystskyj_blok). «21—23 листопада 1943 року на першій Конференції поневолених народів Європи та Азії, скликаній за ініціативою ОУН (Бандери), було створено Антибільшовицький блок народів (АБН). У конференції взяли участь 39 представників 12 народів. АБН організовував масові антикомуністичні маніфестації, прес-конференції, надсилав звернення до парламентів різних країн з приводу порушень прав людини у країнах з комуністичним режимом. ОУН-Бандери з гаслом «Свобода народам і людині» звернулася до поневолених «радянської імперії». У листівках українською та російською мовами бандерівці зверталися до татар, таджиків, росіян, грузинів, білорусів, башкирів, узбеків, казахів та інших народів Європи й Азії iз закликом об`єднати зусилля для звільнення. У рядах УПА поряд з українцями воювали загони узбеків, литовців, вірменів, азербайджанців, татар. Приєднувалися визволені повстанцями військовополонені та в`язні концтаборів, а також втікачі-остарбайтери та біженці з єврейських гетто. Зустрічалися повстанці й з числа «дезертирів» нацистського війська: німців, румунів, італійців» (http://www.umoloda.kiev.ua/number/457/163/16529/). ========================================================= Та хто б казав «И эти люди хотят в Европу?», коли та ж Європа визнала ОУН і УПА – ще 24 січня 1995 року Європейська Конфедерація Комбатантів, яка визнана Радою Європи з дорадчим голосом, прийняла Всеукраїнське Братство вояків ОУН-УПА у свої члени. Отже Європа і світ давно визнали УПА воюючою стороною в Другій світовій війні. За оцінкою тодішніх високих військовиків, ні французький Резистанс, ні групи грецької ЕЛАС, ні навіть регулярна армія Тіто не до порівняння з тією жертовністю та високою організованістю, що їх проявляли вояки УПА. Вони (тобто УПА) не мали за собою жодних державних структур, ніякої зовнішньої підтримки, проте билися до останнього. Дуже високу оцінку дав генерал де Голь у серпні 1944 року в Рамбуйє. Він сказав: «Якби я мав таку армію, яку має ОУН, то німецький чобіт не топтав би французької землі». ========================================================= А про радянський міф про трагедію в селі Кортеліси читай статтю «Трагедія села Кортеліси і спекуляції на ній» Івана Ольховського за 11-17 жовтня 2007 року (http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=664). Про інший міф, на якому була теж побудована радянська істерія про УПА з подачі польських шовіністів, й який був викритий саме польськими Громадянами – читай статтю «Розхитане дерево міфів» авторів Лідії Мельник і Богдана Юрочки (http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/05/25/23673/).

шило з мішка : ТРАГЕДІЯ СЕЛА КОРТЕЛІСИ І СПЕКУЛЯЦІЇ НА НІЙ
Волею долі мені довелося досліджувати українсько-польське протистояння у роки минулої війни. Знайомлячись із літературою про ці події, я натрапив на дивні речі, що змусило мене полишити на деякий час досліджувати тему і переключитися на іншу. ========================================================= Зокрема, у 28-му числі культурологічного часопису «Ї» за 2003 рік, повністю присвяченого трагедії Волині, в статті доктора історичних наук, професора кафедри етнології Львівського національного університету Степана Макарчука «Втрати населення на Волині у 1941-1947 рр.» я прочитав наступне: «Символом жорстокості німецького окупаційного режиму ввійшло в історію велике польське (!!!?) село Кортеліси Ратнівського району Волинської області. В офіційних радянських виданнях писали, що під час його покарання було вбито 2875 жителів, а саме село було повністю спалене!» ========================================================= Спочатку я подумав, що професор механічно записав до жертв наших західних сусідів українських мешканців села Кортеліси. Але моєму подивуванню не було меж, коли нещодавно я заглянув у Інтернет і зустрів цю ж статтю Степана Макарчука і з тим самим «великим польським селом Кортеліси», яка передрукована з п’ятого тому збірника праць «Україна-Польща: важкі питання», що вийшов у Варшаві 1999 року. ========================================================= Відверто кажучи, я сам засумнівався у національній належності села Кортеліс, бо на Волині у роки Другої світової війни було знищено чимало польських сіл, національного складу населення яких у радянські часи не зазначали, а авторство антипольських акцій приписували німцям. І я подумав, може, це новітнє відкриття доктора історії. До такої думки мене підштовхувала інформація й інтернет-сайтів, які порушували тему кортеліської трагедії. ========================================================= Так, сайт газети «Криворожские новости-2005» наголошував: «Вояки ОУН-УПА (!!?) полностью уничтожили большое село Кортелисы на Волыни с населением 2875 человек». ========================================================= Офіційний сайт Партії регіонів подавав інтерв’ю з істориком Віктором Поліщуком з приводу реабілітації ОУН-УПА, в якому той зазначав: «Вспомнить хотя бы погром в селе Кортелисы, совершенный немцами и украинской вспомогательной полицией 23 сентября 1942 года, вследствие которого расстреляно, живьем сожжено, палками (!!!?) убито 2875 украинских крестьян (поляків на Волині за радянськолї влади також називали українськими селянами), в том числе 1620 детей, сожжено 715 жилищ». ========================================================= Сайт «Всемирного форума львовян» писав: «…Из числа легионеров «Нахтигаля» и «Роланда» в конце октября 1941 года был сформирован 201-й шутцманшафт-батальон, которым командовал майор Побегущий, его заместителем был Роман Шухевич. В середине марта 1942 года батальон был переброшен в Белоруссию. …На счету батальона десятки сожженных белорусских хуторов и деревень, а также волынское село Кортелисы, где было расстреляно 2800 жителей». ========================================================= А ось як змальовував картину знищення села Кортеліси сайт ukraina.ru: «23 сентября 1942 года колонна автомашин с гитлеровцами, украинскими националистами и полицией подъехала к большому селу Кортелисы Волынской области. Фашисты остались возле машин, а палачи с трезубцами на кепках, под одобрительные крики «Шнель! Шнель!» делали свое кровавое дело». ========================================================= Мене, звичайно, насторожувала антиукраїнська спрямованість цих писань, але такий їхній тотальний натиск вибивав з моїх рук контраргументи, почерпнуті з призабутої документальної повісті Володимира Яворівського «Вічні Кортеліси». ========================================================= І я вже мчу на самий краєчок Волині, на українсько-білоруський кордон, углиб Полісся, де 64 роки тому трапилась жахлива трагедія. В самому центрі Кортеліс ліворуч від дороги на узвишші впізнаю відомий за багатьма публікаціями груповий скульптурний пам’ятник жертвам села. Правда, самі підходи-доріжки, пагорб-могила свідчать, що давненько тут не було офіційних делегацій. Перед сільрадою, там, де стояв знаменитий обгорілий дуб, тепер зяє яма. Виявляється, усохле дерево впало. Зате поруч у сквері знялась у небо церква Успіння Пресвятої Богородиці, яку гітлерівці спалили на християнське свято Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня 1942 року. ========================================================= Охайно і затишно у місцевому краєзнавчому музеї, хоча експозиція зберігає дух радянських часів. На стендах портрети керівників червоних партизанських з’єднань О. Федорова, С. Ковпака, розповіді про «подвиги» місцевих лісовиків. Звучить у радянському стилі з музичними ефектами патетична розповідь про трагедію села. Але хоч би одне живе слово свідка! А їх уже лишилися одиниці. ========================================================= На мої питання, чи Кортеліси були польським селом і чи знищували його бандерівці, директор музею Марія Ярощук перепитує мене: — А де ви таке вичитали? ========================================================= Я називаю видання, авторів публікацій. Звісно, про них у селі не чули. Однак Марія Матвіївна дістає із запасників документи, публікації, називає прізвища свідків і ми крок за кроком починаємо встановлювати істину. ========================================================= З розповіді Анастасії Адамівни Корнелюк 1928 року народження: — В Кортелісах лише вчителювали поляки Зоя Козіковська (одинока), Бугело (неодружений). Керував школою поляк Молік, у якого була дружина і діти. Ще було зо шість польських поліцаїв на постерунку. Усі вони, крім родини Моліка, виїхали у Польщу перед приходом радянської влади у 1939 році. ========================================================= Від Дарії Паливоди я дізнався, що поляк Молік під час німецької окупації працював у Ратному, займався влаштуванням людей на різні роботи. Ця співпраця з гітлерівцями врятувала від розправи його родину, яка проживала в Кортелісах. ========================================================= Ще казали кортелісці, начебто у них був до війни поляк-лісник, але він також виїхав із села до трагедії. ========================================================= Словом, жодна особа польської національності у Кортелісах не постраждала. ========================================================= А тепер про роль ОУН-УПА, батальйону «Нахтігаль», української допоміжної поліції у знищенні Кортелісів. Вона легко стає зрозумілою, якщо послуговуватись фактами, а не емоціями і пропагандистськими трюками. ========================================================= Якщо вам удасться прочитати найдетальнішу історію Організації українських націоналістів, то в ній ви не знайдете фактів розквіту цієї організації напередодні Другої світової війни на Поліссі. А от про факти існування Компартії Західної України (КПЗУ), комсомолу за Польщі вам розкажуть чи не в кожному селі. До речі, про це красномовно пише Володимир Яворівський у «Вічних Кортелісах». ========================================================= І Яків Карпук — майбутній червоний партизан-комуніст, і Микола Зенюк — комендант поліції у Кортелісах, — виходці, можна сказати, з однієї організації. Яків — колишній член КПЗУ, а Микола — секретар комсомольської організації. Після встановлення радянської влади у 1939 році обидва вчителювали. ========================================================= Але, очевидно, по-різному оцінювали дії нової влади. Бо перший напередодні гітлерівської окупації стає головою сільради, а другий —його опонентом. До речі, факти розчарувань, переходу членів КПЗУ в опозицію до радянської влади на Поліссі були дуже частими. Варто прочитати спогади колишнього члена КПЗУ Данила Шумука «Передумане і пережите» (1998). На жаль, мені не вдалось роздобути свідчень про те, що спонукало Миколу Зенюка піти в німецьку поліцію. Швидше всього, це було просто бажання влаштуватися на роботу, як про це розповідали колишні кортеліські поліцаї на суді 1959 року. ========================================================= Але цікавий факт. Маючи зброю, кільканадцять підлеглих та завдання окупантів — знищувати «червону нечисть», Микола Зенюк не розправляється зі своїми ідейними ворогами. Ба більше, він, як і комуніст Карпук, надає у своїй хаті прихисток червоноармійцю — втікачеві з німецького полону, білорусові Хомі Коновальчуку. І це в той час, коли в течці його паперів лежить страшний заклик командуючого німецькими військами, у якому написано: «Не приділяйте жодної допомоги окремим російським жовнірам або військовим частинам… Хто їм надасть яку-небудь поміч, раду, гостинність, харч або взагалі хто буде чим-небудь їм допомагати — буде розстріляний». ========================================================= Володимир Яворівський мимохіть приписує Зенюку розправу над членами створеної ним же комсомольської організації. Але цьому суперечить логіка подій. Уява відмовляється малювати поліцая-людиножера, який разом зі ста родинами кортелісців переховує червоноармійців, серед яких переважно росіяни: інженер зв’язку, учасник боїв у Брестській фортеці, комуніст Борис Михайловський, військовополонений, старший лейтенант Олексій Попов, військовий лікар, комуніст Микола Воронович, Дмитро Булаєв… Це ж візьми хто шепни німецькому керівництву, що твориться в Кортелісах, де комендантом поліції Микола Зенюк — хана усім! Але всі селяни мовчали. «Не задумуючись вділили вони червоноармійцям хліба, який тримали тільки для дітей, вділили картоплі, яку вже розділили на зимові дні для кожного члена сім’ї, поступилися своїм і без того тісним житлом». В родину Мусюків Олексій Попов заніс тиф, ночувало ж бо дев’ять душ в о