КПУ звернулася до Генпрокуратури і СБУ

Yuriy : Злякались!!!!
Злякалось сміття!!!! Та кому ви потрібні, кровопивці красниє! .... Не шановні совєто-комуністи, УПА ніколи не були пронацистськими і ніхто з них не присягав гітлеру, вели вони боротьбу за Україну, напротивагу вам, садюгам, котрі винищили міліони своїх громадян!!! І в Нюрбергу, армія УПА НЕБУЛА ЗАСУДЖЕНА!!! Ви ж постійно брешете, суче племя, виблюдки, народжені в імперії зла!!!

bib : комуністична брехня
КПУ продовжує поширювати наклепи на ОУН - УПА. Іншого від них не можна сподіватися. Компартія, яка протягом десятиліть винищувала український народ, виконуючи накази з Москви, не має відваги признатися до своїх вчинків. Ніхто з шефів КПУ сам не вірить у те, що проповідує населенню. Признатися до власної вини винищування українців вони не можуть, бо це означало б самоліквідуватися. Як вони не крутили б, факт є, що в Україні було українське підпілля і збройна формація, які боролися за нелалежність України, а не за якийсь фашизм чи расизм. Міжчасом комуністи в Україні самі стали фашистами, тоталітаристами і високопрофесійними демагогами. Крім своєї ідеології, яка вже поросла більше як столітньою цвіллю, вони нічого іншомо не можуть і не вміють. Бідні вони...

boumerang : Комуністична партія України просить Генеральну прокуратуру та Службу безпеки України
з проханням посадити її ВСІХ в спеціально збудований КОНЦТАБІР по проекту ГУЛАГА !...для покаяння та перевиховання...

~:{ : комуністична партія повинна бути на державному рівні визнана злочинною організацією
і заборонена таз і назавжди. а поки це не зроблено -доти не буде спокою в суспільстві.

Укр : Комуняку на гіляку!
Саме так!

TapacUA : Yuriy : Злякались!!!! - чудово сказано!
Слава Україні!

georg : vijna
to bib/ Нема у комуністів ідеології. Раніше була у них ідеологія класової боротьби. А тепер в них не ідеологія а завдання пристібнути Україну до Росії Бодай на один гудзик, але пристібнути. А там буде видно. А гудзики є три: єдиний економічний простір, державна російська мова і спільний Чоррноморський флот. Грач признався, що саме заради цього вони приєдналися до коаліції Януковича. Зверніть увагу, як вони принципово не вживають словосполучення "український народ", чи слова "українці", як львівянин Голуб принципово гаваріт на руском язикє. Московські найманці вони і ніщо більше. Лєнін би зараз кликав пограбований буржуазією народ на барикади а вони кличуть до союзу з буржуазною бандою.

Семен Пастернак : ЗЛОЧИНИ КОМУНО-СІОНІСТІВ (Факти проти міфів)
Співробітництво комуністів з Німеччиною розпочалося з 1915 року за сприяння А. Парвуса (Гельфанда) та посередництва Я. Ганецького (Фюрстенберга) з ухвалення угоди між більшовицьким лідером Леніним (Бланком) і Німецьким генеральним штабом про «купівлю революції для Росії з метою її повалення». За цією угодою, більшовики, агітуючи російських солдатів скласти зброю, розвалили фронт проти Німеччини і, по суті, знищили російську армію. «Наше завдання, – переконував Ленін, – загальне озброєння народу та відміна постійної армії» (Ленін, ПЗТ, Т., 35. С.,40). ========================================================= «Знищення російської армії і крах царизму давало Берліну військову перемогу, а більшовикам необмежену владу. У цьому позиція Леніна збігалась з намірами німецького генерального штабу» (Ludendorf «Моя війна», 1914-1918», Вегlіn 1919 с.47). ========================================================= Знаменитий німецький історик і публіцист Едуард Бернштейн писав: «Уряд кайзера на вимогу німецького генерального штабу дозволив Леніну і його товаришам проїзд через Німеччину в Росію в запломбованих салон-вагонах з тим, щоб вони могли в Росії вести свою агітацію. Ленін і його представники отримали від уряду кайзера величезні суми грошей на ведення своєї революційної агітації... Понад п’ятдесят мільйонів золотих марок. Однією з умов цієї угоди було підписання більшовиками Брест-Литовського договору» (Д. Волкогонов «Ленін», кн.,1, с. 222). Після ратифікації ганебного миру Росія втрачала майже мільйон квадратних кілометрів, в тому числі Україну, Білорусь, Прибалтику, зобов’язана була знищити армію й флот, виплатити величезну контрибуцію. Німецькі війська, за згодою комуністів, стали скуповувати місто за містом, величезні території. (Д. Волкогонов «Ленін», кн.1, с.337-338). ========================================================= Уся «історія комунізму» пов’язана з намаганням «розпалити революцію або війну». Після перевороту комуно-сіоністи агітують за громадянську війну. Щоб посилити братовбивчу стихію, вони агітують за «необмежене насилля і терор», за «застосування насильства до людей» (Ленін В.І. ПЗТ, т.33. с.100); за «розстріл на місці», за «захоплення і розстріл заручників», за «масовий терор», за «розстріл без слідства і суду»; агітують «за поширення прав ВЧК на розправу» тощо (РЦХІДНІ, ф.17, оп.З, д.164. л.2). У 1922 році хворий Ленін наказує щойно призначеному Наркому юстиції Д. Курському: ,,Т. Курський! Треба поширити застосування розстрілу, суд повинен не замінювати терор, а обґрунтувати і узаконити його!» (Ленін В.І. ПЗТ. т.54, с. 189-190). ========================================================= З перших днів своєї влади комуно-сіоністи шукали причини, щоб «роздмухати пожежу світової війни», зробити весь світ червоним». Так «революціонізовували» Естонію, Литву, Латвію. Так вони намагалися «експортувати» революцію і громадянську війну до Польщі і Німеччини. Таким чином вони розв’язували конфлікти, братовбивчі війни і терор у багатьох країнах всього світу (В. Суворов. «Остання республіка»). ========================================================= Співпраця комуно-сіоністів з Німеччиною продовжувалась і стабільно росла впродовж 1918-1933 років. Так, 16 квітня 1922 року комуно-сіоністи уклали з Веймарською Німеччиною таємний Рапалльский договір, який передбачав відмову від взаємних претензій та дозволяв «економічне співробітництво у відродженні військового ударного потенціалу рейхсверу» (згодом – вермахту) у спеціально організованих спецшколах з підготовки льотчиків, штурманів, танкістів, інженерів хімічної зброї на території СРСР. Така співпраця комуно-сіоністів з Німеччиною продовжувалась і протягом 1934-1941 років не тільки постачанням сировинних ресурсів, а й допомогою фашистській Німеччині (наперекір Версальському договору) у відродженні військового потенціалу рейху. (А. Трубайчук «Брудершафт двох диктаторів», с.219-221). ========================================================= Свого часу комуно-сіоністи з ініціативи Леніна допомогли прийти до влади фашистському лідеру в Італії Беніто Муссоліні. Використовуючи Комуністичний Інтернаціонал, вони заборонили італійським соціалістам об’єднуватися з лібералами і, таким чином, допомогли фашистам отримати необхідну кількість голосів. На червневих виборах 1932 року гітлерівська НСНРД зібрала 13,7 мільйона голосів виборців або 37 відсотків від усіх голосуючих. Однак шостого листопада 1932 року гітлерівці вже втратили два мільйони голосів тоді, як німецькі комуно-сіоністи здобули шість мільйонів. ======================================================== У своєму щоденнику Йозеф Геббельс 7-10-го листопада писав: «В партії – панічний настрій, тяжка депресія, Гітлер готовий до самогубства!». ========================================================= Однак комуно-сіоністи СРСР врятували Гітлера. Вони наказали німецьким комуністам віддати свої голоси на підтримку гітлерівських націонал-соціалістів. Так, жертвуючи лідерами німецької компартії, радянські комуно-сіоністи привели до влади фашиста Адольфа Гітлера. ======================================================== У 30-ті роки комуністи, ігноруючи Версальський договір, навчали німецьких пілотів, танкістів, офіцерів військовій справі під Ленінградом, під Москвою, під Липецьком і Воронежем та в інших спеціальних військових школах. Комуністи навчали військовій справі офіцерів вермахту, які складуть основний кістяк гітлерівських армій у Другій світовій війні. ========================================================= Саме комуно-сіоністи, всупереч Версальському договору, допомогли гітлерівцям відбудувати військові заводи, допомогли фашистам озброїтись танками, літаками, гарматами. Вони постачали Німеччину залізом і нікелем для виготовлення броні, міддю, вугіллям, нафтою, бензином, іншими стратегічними матеріалами, необхідними для ведення війни. Постачали майбутнього ворога до дня його нападу. ========================================================= Злочини комуно-сіоністів проти селянства були найкривавішими. На чолі з Леніним-Бланком, Зинов’євим-Апфельбаумом, Каменєвим-Розенфельдом, Лазарем Кагановичем, В. Менжинським, Ягодою місцеві сіоністські душогуби не лише репресували, розстрілювали, будували концтабори, вони були першими творцями всіх голодоморів, завдяки яким знищили найпродуктивніші селянські господарства, десятки мільйонів селян, їхніх жінок і дітей (А.Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів», с. 104, 105, 129). ========================================================= Тільки з серпня 1921-го по січень 1923 року комуно-сіоністи вивезли лише з південних областей України 31 209 484 пудів хліба (500 000 тонн), створивши штучний голодомор, що забрав близько п’яти мільйонів життів. Про ті події єврейський діяч С. Гольдельман писав: «Большевистская революция преподнесла нам, евреям, подарок – большое число евреев-комиссаров... Можно только представить себе, как украинские крестьяне воспринимали наших молодых евреев, которые появлялись во главе вооруженных отрядов, чтобы уничтожить их самих или забрать их хлеб» (А. Шульгин, «Погромы в Украине», с.44-45). ========================================================= У зиму 1926-1927 років було продано за кордон 153 мільйони пудів хліба (В. Успенський, «Тайный советник вождя», с.338). А 29 грудня 1929 року комуно-сіоністи організували тотальну колективізацію. Під керівництвом Л. Кагановича і Г. Ягоди було репресовано понад 9 мільйонів селян, їхніх жінок і дітей переважно з України (Д. Волкогонов, «Ленін», с.169). Статистичні звіти за 1932 рік свідчать, що комуно-сіоністи вивезли з України 1 736 298 тонн, а за 1933 рік –1 689790 тонн хліба, створивши другий найстрашніший Голодомор, який забрав понад десять мільйонів українців: чоловіків, жінок, дітей (М. Головатий, Л. Лук’яненко, Хижняк, «Кому був вигідний Голодомор», с.39, 45, 61). Ось як урочисто доповідав у 1933 році в Москву про винищених селян сіоністський «заготівельник хліба» Мендель Хатаєвич: «Між (українськими) селянами і нашими (єврейськими) «совєтами» точиться жорстока війна. Цей рік (1933) став випробуванням нашої сили (єврейських «совєтов») і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто в Україні господар. Він коштував (українським селянам) мільйони життів. Але колгоспи існуватимуть! Ми виграли війну!» (Орест Субтельний «Історія України», К., 1991, с.360). ========================================================= Продзагони, очолювані «молодими євреями-комісарами», забирали не тільки зерно, а й усі інші продукти. Те, що не могли вивезти, нищили й палили, прирікаючи мільйони селянських сімей на голодну смерть. Регіони, охоплені голодом, було оточено військами. Загони НКВС не пропускали українських селян до відносно заможніших областей Росії. А тих, кому вдавалось перебратись, ловили, відбирали виміняні продукти й садовили у допри, висилали до Сибіру. Озброєні енкаведисти відганяли напівмертвих матерів від хлібних складів і «Торгсинів», де євреї скуповували за безцінь або вимінювали на щойно відібраний хліб вироби з дорогоцінних металів, прикраси та ритуальне золото. Ось як оцінював роль «єврейських «совєтов» відомий єврейський соціал-демократ (Бунд) Рафес, який пізніше став впливовим більшовицьким лідером: «Организованные нами «СОВЕТЫ» сыграли главенствующую роль в подавлении сопротивлений украинских крестьян. Без организующей роли евреев в Украине невозможно было установление Советской власти. Лучшими комиссарами былиевреи. «Красный террор» творили ЧК, состоящие из тех же молодых евреев. Пытки, жестокости и убийства без следствия и суда в подвалах ВЧК связывают с именами молодых евреев», як наприклад, з іменем Фанні в Кам’янець-Подільському ЧК (А. Шульгин, «Погроми в Україні», с.46-47). ========================================================= У найлютіший голод 1933 року, коли померла майже третина українських селян, комуно-сіоністи вивезли за кордон 10 мільйонів центнерів зерна, а близько двох мільйонів центнерів зерна відправили за демпінговими цінами у фашистську Німеччину. У підписаному договорі з гітлерівською Німеччиною на 1936 рік ці поставки мали збільшитися ще на 30 відсотків (ЦСУ Щорічний випуск по нар. госп. СРСР 1935р. М. 1936, с.222). ========================================================= Знищуючи українських селян, комуно-сіоністи завозили в Україну мільйони росіян. А мільйони молодих українців депортували на північ, Далекий Схід, у Казахстан, Середню Азію. Колгоспну систему (як і пропонував К. Маркс) комуно-сіоністи будували на кріпацтві: селян позбавили паспортів та заборонили виїжджати із села (Д. Волкогонов, «Ленін», кн.2, с.162-165). У роки громадянської війни, під час так званої колективізації, за часів «сталінських» репресій до війни і після неї, аж до смерті Сталіна і навіть після його смерті комуно-сіоністи постійно вели війну зі слов’янськими народами. Саме «молоді євреї-комісари» розстрілювали і мордували в концтаборах не тільки чоловіків, але й дітей, жінок і стариків (Д. Волкогонов). 23-го серпня 1939 року в Кремлі комуно-сіоністи підписали таємний договір з фашистською Німеччиною, так званий «Пакт Молотова-Ріббентропа» «про розподіл сфер впливу», а також «секретні протоколи» і карту «про розподіл Польщі та інших країн Західної Європи» між комуно-сіоністською Росією та фашистською Німеччиною (АПРФ. Окрема папка. № П-13/144 від 5-го березня 1940р. Л.1-10). Цим таємним договором з Гітлером комуно-сіоністи надали офіційний привід для початку Другої світової війни. (Д. Волкогонов, «Сім вождів», кн.ІІ, с.426). ========================================================= А вже 1-го і 17-го вересня 1939 року війська союзних армій (фашистів і комуністів) роздирають і ділять незалежну Польщу. Саме розподілом Польщі у вересні 1939 року комуно-сіоністи і фашисти розпочали загарбницьку Другу світову війну. Знищили державу, котра відділяла їх від гітлерівської Німеччини. Вони домагалися і отримали спільний кордон з потенційним агресором. Надали йому можливість раптового нападу на нас (А. Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів», с.250-255). ========================================================= Спільними зусиллями доконавши польську армію, вермахт і Червона Армія учинили свято. З нагоди повної перемоги було влаштовано низку спільних парадів, котрі очолили однокашники по Липецькій спецшколі Г. Гудеріан та комбриг С. Кривошеїн. Підписано договір про «дружбу і кордон», зобов’язання «про видачу спільних ворогів» та про «надання таємної інформації». Спільною домовленістю було визнано «непридатними» 650 тисяч євреїв, 1200 тисяч поляків. Півтора мільйона з них було пограбовано як «буржуїв» та відправлено до Сибіру. За поляками та євреями в таких же товарняках відправили туди ж 1,5 мільйона українців та 1,2 мільйона «братів-білорусів». Особливо нещадно комуно-сіоністи розправлялися з елітою «братніх народів». СС, гестапо та НКВС плідно співпрацювали в нищенні будь-яких потенційних лідерів. Тож слов’ян було знищено вдесятеро більше, ніж євреїв. (Там само, А. Трубайчук, «Брудершафт двох диктаторів»). ========================================================= У жовтні 1939 року комуно-сіоністи скуповують (згідно з «Пактом Молотова-Ріббентропа» про «розподіл сфер впливу») незалежні держави: Литву, Естонію, Латвію. На початку листопада 1939 року вони (згідно з тим же «Пактом») нападають на Фінляндію. У результаті цієї агресії фіни втратили близько 23 тисяч військовослужбовців. Червона Армія завдяки бездарному і безвідповідальному комуно-сіоністському керівництву втратила вдесятеро більше (Д. Волкогонов, «Сталін», кн.ІІ, с.41-42). ========================================================= Ставлячи за мету завоювання всього Світу, комуно-сіоністи «не зупинялись ні перед якими жертвами». У 1939 році знову введені в практику колись започатковані Л. Троцьким заградотряди НКВС, штрафні роти і трибунали (В. Суворов «Ледокол», с.65). ========================================================= Тільки за 1941-1942 роки військовими трибуналами фронтів і армій було засуджено до розстрілу 157592 військовослужбовці (Гриф таємності знято. Москва,1993, с.140). І це лише офіційні свідчення. А скільки було розстріляно без розгляду справ і суду на полі бою сіоністськими катами-комісарами із заградотрядів!? Внаслідок такого злочинного ставлення комуно-сіоністів до військовослужбовців власних військових формувань тільки в 1941 році Червона Армія втратила убитими і такими, що пропали безвісти, понад п’ять мільйонів солдатів і офіцерів. І стільки ж залишила на окупованій ворогом території (ВІЖ, 1992, № 2, с.23). (В. Суворов, «Тінь перемоги», с.144-145). ========================================================= Жоден полководець світу, жоден керівник держави таких злочинів, які творили комуно-сіоністи, дозволити собі не міг. ========================================================= Ось як ставились до своїх солдатів німецькі генерали (Хайнц Хьоне, «Чорний орден СС». Москва. «Олма-Пресс». 2003р. С.396): «Коли командир дивізії «Мертва голова» доповів, що бойове завдання виконано, незважаючи на великі втрати, генерал Еріх Хепнер з обуренням вигукнув: «Так це ж характерне мислення м’ясника і навіть ката!» Для комуно-сіоністів людські втрати – це норма поведінки й моралі. В останні роки війни за наказом з Москви партизанські загони Ковпака, Сабурова, Федорова та інших ватажків, уникаючи збройних сутичок з фашистами, «відступали» на правобережну і Західну Україну. Там вони розпочали війну з українськими селянами. З доповідей Хрущова, Строкача, Бегми, Коротченка, Федорова. Ковпака, Шитова, Сабурова, Соколова, Мартинова, Старинова, Тимофєєва, Бородачова та інших командирів і комісарів відомо, що так звані партизани разом із спецзагонами НКВС брали участь в облавах на села. Не щадили навіть дітей. Цілими селами (в чому зловили) грузили в «телятники» і везли без води і хліба (іноді впродовж кількох тижнів) на Сибір, на Колиму, на Сахалін або Магадан (В. Сергійчук, «Десять буремних літ» Нові документи і матеріали з «Архівів КДБ»). ========================================================= Свідчить генерал КДБ Д. Волкогонов: «Доїжджала половина нещасних... З тих, хто доїхав, тільки половина виживала у перший рік...» (Д. Волкогонов, «Ленін», кн.І, с.427-429; кн.ІІ, с.169-171). ========================================================= Розрекламований брехливою комуно-сіоністською пропагандою, як «герой», – знаменитий радянський розвідник М. Кузнецов, виконуючи теракти над німецькими офіцерами, підкидав фашистській розвідці фальшиві свідчення, нібито ті вбивства здійснені українськими націонал-патріотами. Як свідчать радянські та німецькі архіви, за тими фальшивими доносами-провокаціями, німці розстрілювали не винних ні в чому людей: лікарів, вчителів, селян... На совісті комуно-сіоністського провокатора-терориста тисячі смертей невинних українських громадян. (Д. Волкогонов, «Сім вождів»). ========================================================= Ще одна «героїня», розрекламована брехливою комуністичною пропагандою, – Зоя Космодем’янська. Згідно з комуністичною брехнею, вона нібито «убивала фашистів». Насправді, в загоні з кількох сотень комсомольців-призовників за наказом радянських спецслужб (наказ № 0428 від 17-го листопада 1941 року, ДАМО, ф.3, оп.11556, д.5, л.51), вона палила по обидві сторони дороги на Москву селянські хати. В умовах лютої зими 1941року десятки тисяч селян зі своїми дітьми були приречені комуно-сіоністами на невідворотну смерть. (Там само). ========================================================= Навіть після Другої світової війни комуно-сіоністи не припиняли терор і провокації проти власного народу. Наприклад, з довідки, поданої Сталіну 20-го червня 1945 року, дізнаємось, що лише в західних областях України було задіяно 156 спецзагонів і спецгруп НКВС СРСР, котрі під виглядом вояків ОУН-УПА здійснювали провокаційні рейди, вбивства мирних людей тих областей. Крім спецзагонів, в західних областях України «працювали» 176 резидентів, 11906 агентів і 9843 інформатори НКВС СРСР. Подібні спецслужби були і в НКГБ («Спецоперации советских спецслужб», Москва, 2004, с. 124-142). ========================================================= Як свідчать архіви, в 1945-1946 роках проти українських патріотів було задіяно 20 тисяч вояків НКВС, 18 тисяч спецбійців винищувальних батальйонів; 26 тисяч бійців содєствія. Крім того, 140 оперпрацівників НКДБ, 760 оперпрацівників та 260 курсантів шкіл НКВС (Там само, с.125). ========================================================= Як свідчить доповідь міністра внутрішніх справ СРСР, С. Круглова, «Тільки за березень 1946 року в Західній Україні ліквідовано 8360 душ «українських буржуазних націоналістів», включаючи дітей (ДАРФ, ф.9401, оп.2, д.235, л.27-35), Д. Волкогонов, «Сім вождів», кн.І, с.276). ========================================================= Щоб якось зменшити невдоволення і спротив українців окупаційній владі, у 1946-1947 роках комуно-сіоністське керівництво у Москві знову організовує терор голодом. Як і в 20-ті та 30-ті роки, так і в 1946-1947 роках найбільше число жертв, замучених голодною смертю (понад п’ять мільйонів людей) було в Україні. ========================================================= За свідченням (Д. Волкогонов «Сім вождів», кн.1, с.394 і кн.2, с.349; В. Суворова, «Тінь перемоги», с.353-376): «14 вересня 1954 року о 9 годині 53 хвилини на висоті 350 метрів, над головами 60-ти тисяч молодих здорових своїх солдатів і офіцерів; над головами кількох десятків тисяч жителів Оренбурзької (тоді – Чкаловської) області; над тисячами голів коней, корів, овець, і верблюдів на Тоцькому полігоні здійснено ядерний вибух, щоб побачити, як перенесуть його тварини, люди, техніка... Більшої жорстокості і більшого дикунства годі придумати! Цей звірячий «експеримент було задумано і здійснено (за згодою московського комуно-сіоністського керівництва КПРС) Маршала, чотириразового Героя Радянського Союзу Г. Жукова», («Сім вождів», «Тінь перемоги»). ========================================================= «Фашисти проводили злочинні експерименти над людьми, але не в таких масштабах... Гітлерівці для експериментів використовували людей, котрих вважали ворогами. Комуно-сіоністське керівництво в Москві і маршал Радянського Союзу Г. Жуков для здійснення своїх злочинних експериментів використовували своїх». (В. Суворов «Тінь перемоги» с.375). ========================================================= Багато гнівних коментарів у світовій історичній літературі сказано про розправу Гітлера над «друзякою» Ернстом Рьомом та його прибічниками. Дні 30 червня – 2 липня 1934 року увійшли в історію під назвою «ночей довгих багнетів», коли було вбито «без суду і слідства» 83 опоненти (Хайнц Хьоне, «Чорний орден СС», с. 127). Це був злочин. Але масштаби гітлерівської розправи незрівнянні з братовбивчою бойнею, яку організували ленінські комуно-сіоністи над колишніми однопартійцями, меншовиками, есерами, над усіма «інакомислячими». Жертвами комуно-сіоністських розправ стали десятки мільйонів невинних громадян. Росія – не Німеччина! Тут свої критерії, свої закони. Несумісні з мораллю. У гонитві за світовим пануванням комуно-сіоністи розвалили свою «імперію зла». Розвалюючи свою імперію наприкінці 80-х років XX століття, вони в черговий раз пограбували весь народ, коли вивезли за кордон і заховали на своїх таємних рахунках в банках різних країн світу валюту, золото, коштовності, мистецькі цінності тощо. Не погребували навіть трудовими заощадженнями громадян. ========================================================= © Георгій БІЛИЙ м. Харків 26-31 липня 2007 р. http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1562

Семен Пастернак : ЩО ЗАВЖДИ ВИЙДЕ З КОМУНІСТА?
Спостерігав я за поведінкою нашої парламентської «антикризової» коаліції і думав, що ж це за об`єднання таке? На перший погляд, це щось неприродне, яке не повинно б бути. Ну, що може бути спільного, об`єднуючого між комуністами і олігархами-капіталістами: лютими непримиренними ворогами капіталізму, з одного боку, і олігархами-капіталістами, з другого, котрі за короткий час «чесним» шляхом придбали собі мільйони і мільярди доларів? Але ж вони є. Послухавши поради Козьми Пруткова, поглянемо в корінь. ========================================================= Хрещений батько російських комуністів Сергій Нечаєв, котрий у ХІХ ст. створив революційну організацію «Народная расправа», в своїй програмі, надрукованій в книзі «Катехизис революционера», писав: «...Ми об`єднаємось зі злочинним світом, цими справжніми революціонерами». Не знаю, а чи об`єднались? ========================================================= А ось його послідовник, Володимир Ульянов (Ленін), після революції видав наказ випустити з тюрем всіх карних злочинців, а своїм соратникам роз`яснив: «У нас, в Росії, справжніми, загартованими в боротьбі з багачами, революціонерами можуть бути лише злочинці. Наші м`якотілі інтелігенти не здатні бути твердими революціонерами». І російські більшовики таки об`єднались з тими карними злочинцями. Чого тільки варті Йосиф Джугашвілі (Сталін) і Тер-Петросян (Камо). Вони почали свою «кар`єру» разом в злочинному світі ще підлітками. За численні злочини потрапили за ґрати. А вже там їх як здібних експропріаторів завербували більшовики, щоб добувати гроші для партії. Як же група, очолювана Сталіним і Камо, добувала ті гроші? Підстерігали перевізників великих партій грошей (а про це їм повідомляли більшовики), нападали, супроводжуючих вбивали, гроші забирали і зникали. Звісно, свідків живими не залишали. Не вірите? Прочитайте книжку «Легендарний Камо». ========================================================= Вам, мабуть, відома постать героя громадянської війни, більшовицького командарма Григорія Котовського. До революції він був, як тепер кажуть, паханом, отаманом розбійників. Мало? То додам ще. Колись, до революції, в Одесі була потужна бандитська організація Мішки Япончика. Більшовики з тієї банди сформували «революційний» полк для «визволення» м. Києва від петлюрівців. До Києва, правда, той полк не дійшов, бо бандити за всіх обставин залишаються бандитами, хоч і «революційними». По дорозі на Київ грабували все і всіх, то більшовики змушені були ліквідувати його. У банді Мішки Япончика був підручний. Такий собі керівник служби безпеки Льова Задов. Хитрий, винахідливий, підступний і жорстокий. Більшовики взяли його в одеську ЧК, де він «успішно» працював деякий час ========================================================= Чільний німецький комуніст Еріх Кох, як і багато інших німецьких комуністів, після 1933 року перейшов до фашистів. Сподіваюсь, багатьом він відомий як соратник Гітлера і кат українського народу. Другий соратник Гітлера Герман Герінг сказав: «З комуніста завжди вийде добрий фашист, а з демократа – ніколи». ========================================================= Ну, коли російські більшовики в період революції і дещо пізніше об`єднувалися зі злочинним світом, а німецькі комуністи - з фашистами, то чому б сучасним комуністам не об`єднатись з акулами капіталу, з олігархами? От і об`єдналися - в нашому парламенті...