Мартинюк: Комуністи ніколи не визнають ОУН-УПА

Олег  : Комуняки паршиві, ваші визнання нікому не потрібні
Комуняку на гіляку!

киевлянин : Киевская Русь
Если остались такие пи..ры ,как балога и ему подобные значит наши отцы и деды недоконца выполнили поставленную задачу.Непора ли завершить дело начатое отцами и дедами??

Комуністи ніколи не визнають ОУН-УПА : МЫ ЭТО НЕ ПЕРЕЖИВЕМ :-)

to киевлянин  : ВАШ ПАПАШКА В ГеПеУ служил???
qwdm

Комуняки  : ваші визнання нікому не потрібні
Олега на гіляку!

Хорь : Украйину - у Европу! Героям - евро!
Надо срочно признать героев ОУН-УПА участниками Второй мировой... на стороне Германии и обратиться туда за помощью, чтобы бандеровцы получали не меньшие пенсии, чем их немецкие братья по оружию.

Natalka : а найцікавіше, панове, що сам Адам Іванович родом із найглухішого западенського села, немало пострадавшого як від бандерівців, так і від комуняк....
знаю, що кажу, бо у самої там бабуся живе:-))) політика і пИар замішані на крові = крутий коктейль получається, "молотова", ги

Dovbush : whatever
ОУН-УПА це фігня, бо вони завжди боролися з комуністами, тому їм ветеранам їх визнання не потрібне. В мене інше питання,- як цьому холую язик повернувся назвати голодомор 32-33 перегибом ?

форекс : комунисты спасайте украину от нетреба западного, от недобитых зварычей балог и им подобных!!!!
комунисты спасайте украину от нетреба западного, от недобитых зварычей, балог и им подобных!!!!

українець : "Мартинюк"
..ГАД...

БогУн : Комуністи ніколи не визнають ОУН-УПА
они также никогда не извинятса за геноцыд 1932-1933, за геноцыд 1946, за расстрелы 1937. ну и не надо нам вашых "признаний", мы ето никогда не забудем

киевлянин : Киевская Русь
Вы твари бендеровская,если бы не Красная Армия во главе с КПСС вы бы сейчас жопу немцам лизал или бы вас скотов небыло бы насвете.20000000 людей погибло,что бы вы ублюдки такое писали.А НКВД воглавляло тварь грузинская,вот с грузин во главе со сракашвили и спрашивайте.От рук этого грузина погибло большинство русских людей.Голодомор от которого вымирали целые деревни на поволжье и в украине так-же организовал грузин-Сталин Настало время с грузин черножопых за это спросить,а не делать как ющенко их крестными.

Mao : Преступления коммунизма
С самого начала, коммунистическое господство характеризуется массовым нарушением прав человека. Для того чтобы достичь и удержать власть, коммунистические режимы пошли дальше убийств отдельных лиц и резни на местном уровне, они интегрировали преступление в систему руководства. Это правда, что спустя несколько лет после установления режима в большинстве европейских стран, террор потерял свою начальную силу, и нарушения прав человека стали менее ужасающими. Однако, память о терроре играет важную роль в обществе, и скрытая опасность замещает реальные жестокости. К тому же, если это необходимо, режим вновь обратится к террору, как это было продемонстрировано в Чехословакии в 1968, Польше в 1971, 1976 и в 1981, или в Китае в 1989. Это правило применяется ко всем прошлым и настоящим коммунистическим режимам, независимо от страны. Согласно приблизительным подсчётам, [точные данные не доступны] число людей, уничтоженных коммунистическими режимами в разных странах ; Советский Союз 20 миллионов жертв Китай 65 миллионов Вьетнам 1 миллион Северная Корея 2 миллиона Кампучия 2 миллиона Восточная Европа 1 миллион Латинская Америка 150,000 Африка 1,7 миллионов Афганистан 1,5 миллионов За этими цифрами стоят массовые казни и казни отдельных лиц, смерть людей в концентрационных лагерях, жертвы голода и депортаций. Цифры, приведённые выше, документированы. Они являются приблизительными подсчётами, существует обоснованная причина для подозрения, что должны быть намного выше. К сожалению, ограниченный доступ к архивам, в частности в России, не позволяет точно проверить правильность цифр. Важной чертой коммунистических режимов являются репрессии, прямо направленные против целых категорий невинных людей, чьё единственное преступление состояло в том, что они принадлежали к этим категориям. Таким образом, во имя идеологии, коммунистические режимы убили десятки миллионов богатых крестьян, кулаков, дворян, буржуазию, казаков, украинцев и другие группы. Эти преступления являются прямым результатом теории классовой борьбы, необходимости уничтожения людей, которые считались бесполезными для строительства нового общества. В двадцатых годах в Советском Союзе ГПУ, бывшее ЧК, позже КГБ ввело квоту; каждый район должен был доставить определённое число ‘’классовых врагов’’. Цифры устанавливались руководителями коммунистической партии. Таким образом, местные чиновники должны были арестовывать, депортировать и казнить конкретное число людей. Если им не удавалось этого сделать, они сами становились объектами преследований. В показателях числа жертв, список наиболее важных преступлений коммунизма включает следующие; Отдельные или коллективные казни людей, считающихся политическими оппонентами, которые не были судимы или судимы произвольным судом

Mao : Кровавые репрессии участников манифестаций и забастовок.
Убийство заложников и пленных во время войны в 1918- 1922 года. Отсутствие доступа к архивам, а также отсутствие каких- либо документов по численности казней, делает невозможным, дать точные цифры, но число жертв составляет десятки тысяч. Приблизительно 5 миллионов людей в результате конфискаций умерли голодной смертью в 1921- 1923, в особенности на Украине. Голод использовался, как политическое оружие, при некоторых коммунистических режимах, не только в Советском Союзе. Истребление от 300 000 до 500 000 казаков между 1919 и 1920. Десятки тысяч людей, погибших в концентрационных лагерях. Здесь, также отсутствие доступа к архивам, делает исследование- невозможным. 690 000 людей, произвольно приговорённых к смерти и казнённых в результате так называемых чисток в коммунистической партии в 1937- 1938. Тысячи других были сосланы или заключены в концентрационные лагеря. В общем, между 1 октября 1936 года и 1 ноября 1938 приблизительно 1 565 000 людей было арестовано и 668305 из них были казнены. Согласно многим расследованиям, эти цифры преуменьшены, и должны быть проверены, когда все архивы станут доступными. Массовое уничтожение приблизительно 30 000 кулаков во время насильственной коллективизации 1929- 1933 годов. И дальнейшая депортация 2 миллионов в 1930- 1932 годах. Тысячи обычных людей в Советском Союзе, обвинённых в связях с ‘’врагами’’ и казнённых в период предшествующий второй мировой войне. Например, в 1937 году приблизительно 144 000 людей были арестованы и 110 000 из них были казнены. Им было предъявлено обвинение, что они находились в контакте с польскими гражданами, проживающими в Советском Союзе. Также в 1937 году 42 000 людей были казнены на почве связей с германскими рабочими в СССР. 6 миллионов украинцев погибло от голода в ходе хорошо продуманной государственной политики в 1932- 1933 годах. Уничтожение и депортация сотен тысяч поляков, украинцев, литовцев, латышей, эстонцев, молдаван, жителей Бессарабии в 1939- 1941 и в 1944- 1945 ; Депортация волжских немцев в 1941, крымских татар в 1943, чеченцев и ингушей в 1944. Депортация и истребление четвёртой части населения Камбоджи в 1975- 1978. Миллионы жертв преступной политики Мао Цзедуна в Китае и Ким Ир Сена в Северной Корее Здесь также отсутствие документации не позволяет привести точные сведения. Многочисленные жертвы в других частях света, в Африке, Азии, Латинской Америке, в странах, которые сами себя называют коммунистическими и прямо ссылаются на коммунистическую идеологию. Концентрационные лагеря, созданные первым коммунистическим режимом, в сентябре 1918 года, стали одним из самых постыдных символов коммунизма. В 1921 году было уже 107 лагерей, в которых размещалось около 50 000 заключённых. Чрезвычайно высокая смертность в этих лагерях может быть проиллюстрирована на примере ситуации в Кронштадском лагере, из 6500 задержанных, помещенных в лагерь в марте 1921 только лишь 1500 человек остались в живых год спустя. В 1940 году число заключенных доходило до 2 350 000. Они были размещены в 53 концентрационных комплексах, в 425 специальных колониях, в 50 колониях для несовершеннолетних, и в 90 домах для новорождённых. На всём протяжении 1940 в любое время в лагерях находилось в среднем 2, 5 миллиона человек. В общем 15- 20 миллионов человек прошли через лагеря в период между 1930 и 1953. Концентрационные лагеря также были введены в других коммунистических режимах, больше всего в Китае, Северной Корее, Камбодже и во Вьетнаме, Вторжение Советской Армии в ряд стран во время Второй мировой войны сопровождалось террором, арестами, депортацией и уничтожением. Среди этих стран особенно пострадали Польша, приблизительно 440 000 жертв в 1939, включая уничтожение пленных польских офицеров в 1944- 1945, Эстония- 175 000 жертв, включая истребление 800 офицеров ,что составило 17,5 % всего населения, Литва , Латвия (119,000 жертв), Бессарабия и Северная Буковина. Депортация целых наций была общепринятой политической мерой, особенно во время Второй мировой войны. В 1940-41, приблизительно 330,000 польских граждан, проживающих на территории, оккупированной Советской армией, были депортированы в восточные районы Советского Союза, больше всего в Казахстан. 900,000 немцев из районов Волги, были сосланы осенью 1941; 93,000 калмыков были депортированы в декабре 1943; 521,000 чеченцев и ингушей были депортированы в феврале 1944; 180,000 крымских татар были депортированы в 1944. Список будет неполным, если не упомянуть латышей, литовцев, эстонцев, греков, булгар, армян, проживавших в Крыму, месхетинских турок и курдов с Кавказа. Депортация также применялась для политических оппонентов. С 1920, политических оппонентов в России стали ссылать на Соловецкие острова. В 1927, в построенном на Соловках лагере содержалось 13 000 заключенных 48 различных национальностей. Самые жестокие преступления коммунистических режимов, такие, как массовые убийства и геноцид, пытки, рабский труд, и другие формы массового физического террора продолжались в Советском Союзе и в меньшей мере в других европейских странах до смерти Сталина. С середины 1950 годов террор в европейских коммунистических странах значительно убавился, но выборочное преследование различных групп и отдельных личностей продолжалось. Оно включало в себя полицейскую слежку, аресты, заключение в тюрьмы, наказания штрафами, насильственное психиатрическое лечение, различные ограничения свободы передвижения, дискриминация на работе, что часто вело к бедности и потере профессионализма, публичные унижения и клевета. Пост- сталинистские европейские коммунистические режимы использовали широко распространяемый страх возможных преследований, который оставался в коллективной памяти. Однако, память прошлых ужасов постепенно ослабевала и оказывала меньшее влияние на молодое поколение. Однако, даже в течение этих относительно спокойных периодов, если это было необходимо, коммунистические режимы были способны прибегнуть к массовым насилиям. Иллюстрацией являются события в Венгрии в 1956, в Чехословакии в 1968, или в Польше в 1956, 1968, 1970 и 1981. Падение коммунистического правления в Советском Союзе и других европейских странах облегчило доступ к некоторым архивам, документирующим коммунистические преступления. До 1990, эти архивы были абсолютно недоступны. Документы, которые были там обнаружены, представляют собой важный источник информации о механизмах правления и принятия решений, и позволяют произвести полный исторический анализ деятельности коммунистических систем.

Mao : Выводы:
по- видимому, становится понятно, что преступная сторона коммунистических режимов не является результатом обстоятельств, но, скорее всего следствием хорошо продуманной политики, тщательно разработанной основателями таких режимов, даже до того, как они взяли власть в свои руки. Исторические коммунистические лидеры никогда не скрывали своих целей, таких как диктатура пролетариата, уничтожение политических оппонентов и категорий населения не сочетающихся с новой моделью общества. Коммунистическая идеология, применяемая где- либо или когда- либо, будь то в Европе, или где то в другом месте, всегда вела к массовому террору, преступлениям и нарушением прав человека в широком масштабе. Анализируя последствия применения этой идеологии, нельзя не придать значение тому сходству с последствиями применения другой идеологии 20 века, а именно, нацизма. Хотя обоюдно враждебные, эти два режима разделяли некоторое количество общих черт. Однако, хотя преступный характер нацистской идеологии и нацистского режима является бесспорным, по крайней мере, в течение полу века, и его лидеры и многие преступники понесли ответственность, коммунистическая идеология и коммунистические режимы не встретили сопоставимой реакции. Преступления, совершенные во имя коммунизма, были редкой темой судебных обвинений, и многие преступники так никогда и не предстали перед судом. Коммунистические партии всё ещё активны в некоторых странах, и они даже не отделили себя от прошлого, когда они поддерживали и сотрудничали с преступными коммунистическими режимами. Открыто используется коммунистическая символика, и общественное осознание преступлений коммунизма очень слабое. Это особенно очевидно, когда сравниваешь с осведомлённостью общественности о преступлениях нацизма. Образование молодого поколения во многих странах, конечно, не может помочь сократить этот разрыв. Политические и экономические интересы отдельных стран оказывают влияние на степень критики некоторых всё ещё активных коммунистических режимов. Это особенно очевидно в случае с Китаем. Являясь докладчиком, я придерживаюсь того мнения, что не должно быть дальнейшего, не имеющего никакого оправдания, промедления в осуждении коммунистической идеологии и коммунистических режимов на международном уровне. Лично я не разделяю взгляд некоторых коллег на то, что необходимо провести четкое разграничение между идеологией и тем, что происходило на практике. Последнее проистекает из первого; и рано или поздно первоначальными благими намерениями завладеет тоталитарная однопартийная система и извратит их. Однако, должно быть понятно, что эти преступления совершались во имя коммунистической идеологии, а не какой- либо особой страной. Сами русские стали первыми и самыми многочисленными жертвами коммунистической идеологии. В любой отдельно взятой стране, где коммунисты находились у власти, преступления носили общий характер. Ассамблее следует порекомендовать Комитету министров учредить комитет, который бы осуществил всестороннее расследование, касающееся преступлений коммунизма в странах членах Совета Европы. В то же время страны члены Совета Европы, которые ещё не сделали это, должны в срочном порядке учредить такие комитеты на национальном уровне. Ожидается, что такие комитеты будут тесно сотрудничать с комитетом Совета Европы. Конечная цель такой работы Совета Европы и национальных комитетов будет заключаться в том, чтобы установить и предложить конкретные меры для свершения правосудия и реабилитации жертв коммунистической идеологии, а также для того, чтобы отдать им дань памяти. Необходимое условие для успешной работы этих комитетов- это доступ к архивам, особенно в России. Следовательно, заинтересованным странам и особенно России согласно Рекомендации (2000) 13 Комитета министров Совета Европы следует принять важный законопроект, касающийся европейской системы доступа к архивам; Не менее важно то, что Комитет министров должен положить начало кампании по раскрытию и осознанию преступлений коммунизма. Сюда также входит пересмотр школьных учебников. Необходимо поддержать государства, которые являются членами Совета Европы сделать тоже самое на национальном уровне. «Необходимость международного осуждения преступлений тоталитарных коммунистических режимов» 22-12-2005 http://www.epochtimes.ru/content/view/2887/2/

Володимир_Ант : Співпраця комуністів із NAZI. WWII
Трохи документальних фактів про тісну співпрацю комуністичного СРСР і націонал-соціалістичної Німеччини... http://igorsova.livejournal.com/4594.html КОМУНІСТИЧНИЙ ТЕРОР В УКРАЇНІ: УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ: ХТО І ЧОМУ ОББРІХУЄ ДИВІЗІЮ "ГАЛИЧИНА"?: http://www.geocities.com/ua_ukraine/ukrainerus040.html#F1 :: "Героїчна боротьба УПА й визвольно-революційного підпілля, — це найбільш героїчна доба в історії України. Знайте, що такої геройської доби взагалі не знає історія людства. У тінь пішли прославлені герої Фермопілів. На героїзмі УПА й визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління. Боєць УПА, український революціонер, заступить місце мужнього спартанця в історії людства" РОМАН ШУХЕВИЧ :: "Поняття "українського націоналіста", "націоналістичного руху", має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства. Ім`я "український націоналіст" є співзвучним з "український патріот", який є готовий боротися за свободу свого народу, жертвувати для свого народу все, що він посідає, навіть життя..." СТЕПАН БАНДЕРА Секція ОУН - УПА. Архівні документи сайту Ukraїnarus` http://www.geocities.com/ua_ukraine/ukrayinarus101.html Частина 1. Окупаційна діяльність німецько-совєцьких спецслужб і політика ОУН-УПА у документах.( http://www.geocities.com/ua_ukraine/ukrayinarus100.html) Частина 2. Історія утворення ОУН-УПА ОУН-УПА у боротьбі з фашистською Німеччиною Радянські партизанські банди проти ОУН-УПА ОУН-УПА у боротьбі з московським терором Свідчать документи ОУН-УПА УПА на Закерзонні Структура УПА Історичне значення ОУН-УПА(http://www.geocities.com/ua_ukraine/ukrayinarus105.html) Частина 3. "Фашистский меч ковался в СССР" (http://www.geocities.com/ua_ukraine/ukrayinarus106.html)

охоронець службових приміщень агрофірми "Україна" : З Великої Глуші під купол Ради
Поки політичні сили захоплюють у Верховній Раді стратегічні службові приміщення і потихеньку з сесійної зали перебираються до коридорів та підвалів, дехто вперто залишається в своєму парламентському кріслі і, схоже, насолоджується своїм перебуванням в ньому. Мова йде про Адама Івановича Мартинюка. Ця без перебільшення феноменальна людина досягла в житті багато, проте майже завжди ці досягнення залишалися прихованими від широкого загалу. По-перше, в далекому 1972 році Адам Іванович буквально за рік зі звичайного шкільного вчителя історії в селі Велика Глуша став аспірантом львівського Інституту суспільних наук АНУ. Після ж проходження служби в армії, наукова, а заразом і політична кар’єра колишнього сільського вчителя пішла вгору. Легкий злет аж до посади першого секретаря Львівського МК КПУ можна пояснити – країна потребувала героїв, і гасло, котре уперто твердило, що кожна кухарка може керувати країною, тоді ще ніхто не відміняв. Можна, звичайно, пояснити це й інакше – у ті часи гарним поштовхом до партійної кар’єри була активна співпраця з органами держбезпеки. Деякі з сучасних українських політиків саме завдяки такій співпраці, не тільки під час навчання у ВУЗах, а й навіть у місцях позбавлення волі, зуміли досягти владних вершин у сучасній Україні. Проте на даний момент ми не володіємо переконливими документальними підтвердженнями цій версії, а, отже, і не будемо на ній наполягати. Варто зазначити, що і в буремну епоху початку дев’яностих Адам Іванович залишався ідеологічно стійким ленінцем – чого тільки вартує виступ, причому у Львові, проти балотування І. Драча в депутати Верховної Ради СРСР! Та часи змінювалися. Підбурювані таємничим словом «незалежність» події розвивалися дуже стрімко, і доля відплатила нашому герою за його партійні ідеали: пан Мартинюк опинився на посаді охоронця службових приміщень на агрофірмі "Україна" у Львівській області. Однак, схоже, він обрав за принцип ніколи не здаватися - і «перекваліфікувався» у затятого соціаліста та навіть пробрався до крісла головного редактора партійної газети «Товариш». Бажання дорватися до керівної посади було майже втілене. Але сама СПУ вже мала власну закріплену ієрархію, і Адам Іванович відчув, що там йому більше нічого не «світило». Аж раптом у 1993 р. дуже «доречно» відновили КПУ. І ось Адам Іванович змінює свою кар’єру. Він переходить на посаду головного редактора в газету «Комуніст» і вже за два роки стає другим секретарем КПУ. Партія і тоді потребувала героїв. Часи знову змінилися. Змінилася і Комуністична партія України. На останніх парламентських виборах хтось все-таки зробив небачене зусилля і «проштовхнув» серед партійного керівництва ідею оновлення партії – і voilà – виборці з подивом дізналися, що й видатні постаті світового масштабу теж були комуністами, серед них, наприклад Пікассо. Та й взагалі, що комуністами бути круто. Проте спантеличені українці хотіли побачити на власні очі це «круто» у виконанні партії-динозавра і, мабуть, саме тому дали їй ще один шанс на представництво у будинку під куполом на Грушевського. Та ще задовго до зміни декору партії Мартинюк сам для себе усвідомив те, що комуністом зараз бути-таки справді круто – не менш круто, ніж в СРСР. Усвідомив, очевидно, тоді, коли завдяки своїм властивостям фенікса зайняв крісло першого заступника голови ВР. І пішло-поїхало. Мінялися голови Ради, а Адам Іванович з властивою, мабуть, тільки йому одному пронирливістю залишався в кріслі. Пройшовши через вир наших ринкових перетворень, Комуністична партія України і сама сьогодні трансформувалася в комерційну структуру. Дійсно, дуже цікаво спостерігати за КПУшною риторикою про розвиток національної самобутності України на противагу «славним» космополітичним традиціям КПРС. Ще цікавіше, коли представники цієї політичної сили у Верховній Раді виступають різко проти підвищення умов життя для пересічних громадян, голосуючи за закони, які ведуть до зубожіння народу. Своїми голосами вони проштовхують закони, котрі призводять до ще більшого поділу народу на обраних можновладців, якім дозволено все, та на їх слуг, яким надається почесне право прислужувати своїм панам та радіти із примноження панських статків. І взагалі не зрозуміло те, як комуністи можуть комфортно себе почувати в одній упряжці з ідеологічними ворогами. Та все це – реалії українського політичного ринку, «курси валют» на якому змінюються щоденно. І на ньому бренд «КПУ» просто використовується для економії коштів на «розкрутку» політичної сили. Комуністи вже давно покинули свої ідеологічні гасла – ринкові реалії підказують, що сьогодні «крутизна» вже не в них, а в можливості гарно підхалтурити. КПУ з наростаючою швидкістю трансформується в щось середнє між закритим акціонерним товариством і релігійною сектою, в якій за рахунок обману і експлуатації своїх адептів паразитує купка верховних проповідників. А вивіска політичної партії дозволяє їй проводити більш ефективну комерційну діяльність. Адже найефективніший ринок в Україні – це ринок торгів за "потрібні" закони у Верховній Раді. Відповідно, з’являється питання: ким же все-таки є товариш Мартинюк? Образ затятого комуніста, яким він був колись, тепер, враховуючи склад парламентської коаліції, якось з ним не в’яжеться. Схоже, нині ми маємо справу з паном Мартинюком, який, як сказали б економісти, не бажає знову опинитися в ролі некваліфікованого працівника, а тому використовує свої неабиякі управлінські здібності, щоб тримати партію на плаву і сповна використовувати її ресурс на тому самому політичному ринку. Злі язики розповідають, що у визнання своїх заслуг Адам Іванович навіть отримав пентхаус у сумнозвісному будинку на Грушевського, 9а, вартістю понад 3 мільйони так ненависних комуністам американських доларів. Це, швидше, штрих, який підходить до портрету топ-менеджера, а не переконаного комуніста. І для топ-менеджера, як відомо, головним є досягнення мети, а не шлях до неї. А ще така особа завжди працює на власника, котрий володіє майном, але сам не має хисту до управління. Можна повністю точно стверджувати: саме Мартинюк сьогодні є найяскравішим вогником надії КПУ. Саме він, а не симоненки і тим більше грачі, має безпосередній вплив на те, що відбувається під куполом законодавчого органу, а також в його кулуарах. Народні обранці давно знають «золоте правило» вдалого проходження законопроекта до порядку денного – все потрібно обговорити і узгодити з Мартинюком. Саме ця людина з маленькими бігаючими оченятками та сором’язливим поглядом має серед нардепів славу досконалого знавця регламенту та вмілого шулера нормами. Без його «одобрямса» та «дружньої» поради на законопроект найімовірніше чекає майже піврічне забуття. Але ті ж депутати знають і те, що Мартинюк ніколи не був на перших посадах, і що хоча поточне функціонування КПУ підтримується саме ним, як політична сила ця партія існує завдячуючи П. Симоненку і його харизматичного впливу на наших пенсіонерів, його віртуозному володінню припалою нафталіном комуністичною риторикою, яку сучасна молодь сприймає за спічі чергового невдалого гумориста. Здається, десь ми уже бачили подібну фігуру тіньового адміністратора… Чи не нагадує наш милий друг вам Медведчука? Знана також інша властивість Адама Івановича. Він завжди готовий підмінити спікера, коли тому кудись раптом терміново треба або… коли приймаються надважливі рішення. Цією своєю твердістю та непохитністю в кріслі за відсутності голови ВР Мартинюк славився ще за часів Володимира Литвина (з яким, до речі, вони здружилися ще поки були колегами в ідеологічному відділі ще радянського ЦК КПУ – і в якого Мартинюк безсумнівно заслужив кредит довіри, коли влаштував у тяжкий 1992 р. працювати сторожем на одну з фірм). Тепер ця рішуча людина з невловимим поглядом у найскладніші та найвідповідальніші часи мужньо закриває своїм тілом крісло спікера ВР. Схоже на те, що Адам Іванович вкотре збирається продемонструвати свої видатні якості. Поки сам Олександр Мороз перебуває у "невідомо де", ввірена йому Рада проходить дивні метаморфози – замість блокувати трибуну БЮТівці зробили неочікуваний "хід конем" і захопили електрощитову парламенту. При цьому Мартинюк відважно кинувся на «бій з темрявою» і охоче продовжував засідання далі, навіть у повній пітьмі. Однак згадавши, що перш за все він історик, і процитувавши по пам’яті своїм співпартійцям історію жовтневого перевороту в Росії, Адам Іванович відважно повів їх на захоплення... парламентського радіо. Достеменно невідомо, чому комуністи зупинилися на цьому об’єкті, можливо, до цього спричинила освіта Мартинюка, в історії нічого не згадується про захоплення комуністами, наприклад, громадських туалетів, (важко уявити, у що тоді би перетворилася ВР) чи просто у комуністів не вистачило людських ресурсів провести повномасштабне, за Леніним, захоплення влади, на зразок: мости, банки, телеграф,... і т. д. (за підручником "Історія покійної СРСР" для 7-го класу). Разом з тим, не можна применшувати їх "героїчного" вчинку, особливо якщо нагадати, що цей "шляхетний порив" повязаний з небажанням комуністів голосувати за підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Проте, з’явившись на сайті УНІАНу, повідомлення про славне захоплення радіорубки так і не стало подією дня та не здвигло народні маси на підтримку комуністичних ініціатив. Жарти, звичайно, жартами, однак на сьогоднішній день фігура Адама Мартинюка овіяна таємничим незнанням серед широких мас. Враховуючи неабиякі здатності до відновлення з попелу, цей чоловік з будинку №5 (чи, все-таки, №9а?)по вулиці Грушевського може суттєво вплинути на розстановку сил на сьогоднішньому політичному ринку України. От тільки справа в тому, на чию користь буде цей вплив. На відміну від Медведчука, Адам Іванович є сірим кардиналом невеликого масштабу. Так, він підтримує життєдіяльність КПУ, однак чи не були ми свідками того, як роблячи карколомні кульбіти, приймаючи, здавалось би, неможливі політичні позиції, перебуваючи як у владі, так і в опозиції, Комуністична партія України постійно надає підтримку Партії регіонів – провідній силі коаліції та надії олігархів на безроздільне владарювання. Ми вже писали про нелегку долю Ніни Іванівни Карпачової, яка була змушена пожертвувати своїми інтересами заради блага ПР. Може, і Адам Мартинюк – така сама маріонетка, якій надана воля робити що завгодно у своєму іграшковому будинку, але поза яким вона скована ниточками у руках великих політиків? 23/02/2007

alkaidenko : Эй ты, типа-мао, только твоего фан-лун-гуна тут не хватало, шиза сектантская
А УПА -- никто не признает (кроме нео-нацистов), и его признание на государственном уровне окончательно похоронит надежды Украины на вступление в ЕС.

Коновалець : Комуністи ще повинні відповісти за геноцид 20 млн. українців.
Слава воякам УПА, які єдині воювали за Українську Самостійну Соборну Державу ! Бандера й Шухевич - наші герої, вони воювали за нашу Свободу!

киевлянин;коновальцю : Киевская Русь
Уверен,что ни о каких выборах не может быть и речи.Надо без крика и суеты просто разделиться,как чехи.Винить некого.Мы просто с вами полностью разные люди которые живя вместе ненавидят друг друга.У нас с вами разные истории,разные веры,разный язык и нет даже хоть капли того,того ,что бы жить в одной стране.Это нормально.Даже федерализм не поможет,это просто будет оттяжка времени.Так будет лучше для всех.Поэтому ругаться друг с другом безполезно,а лучше ездить друг к другу в гости.Все равно так и будет.

Київ : 2 києвлялін: все Українське вам, гіблидам, ненависне- і це ..радує...
нічого вам, пуцькінці-ахьмєтово-татарини, колєсніково-іуди не світить...Ми, Українці- переможемо!!! І перемагатимемо завжди!!!

киевлянин : Киевская Русь;киiв
Ты хоть писать научись пид..р недокатолический с галичины или по Русски или по украински.Ненаучишься,так скоро заставим тварь померанчевая.А то вы только скоты необразованные кричать и умеете.Кого вы ублюдки бандеровские побеждали хоть раз??Всю жизнь рабами под кем-то ходили.Порода халопов видать у вас такая.Только визжите,как свиньи недорезанные.

Крымчанин : Сволочь коммунистическая. Никак не напьются невинной украинской крови
хотят ещё пролить, пытать в камерах, уничтожать голодом. Украинцы правильно говорят - комуняку на гиляку. Именно там ихнее место.

Zaporozhez : де такий гамниистий киевляніи взявся?!
Якшо я не помиляюсь пости в цього киевляніна один в один сходятья з постами на іншому, дуже проросійському сайті (www.from-ua.com раджу вам зайти туди і послухать таких гамнюків як цей "киевлянін"). Так от, я тобі вже казав і повторюю зараз: чехи із словаками розділилися тихенько бо це два народа із різними мовами і історіями, а коли ти, або хтось інший, піднімаешь питання про розділ України це розподіл незалежної країни на користь Росіі. Якщо тобі так до вподоби жити в Росіі - живи, але до чого тут Україна, Київ і східна УКРАЇНА. Залишь Україну там де вона є зараз і біжи собі підтюбцем в Рязанську губернію. P.S. І, будь ласка, не треба кричати що ти тут народився і це ТВОЯ країна.

Українка : Кацапам з Києва
Одна Україна від Сяну до Дону. Ніхто нічого ділити не буде. Кацапам-Кацапстан, Україна-українцям. Пукін-кагебіст закликав усіх москалів та співчуваючих їм скацаплених хохлів, возвращаться на родіну, в пьяную рускую глухомань. Впєрьод к берьозкам! А України нам не діли, бо хто до нас з мечем прийде-той від меча загине. Тяжка буде твоя година-кіевлянін... ПС Гімноїд мартинюк, ми твоє визнання далеко в дупі маємо. Наша земля, наша хата, наша правда. Йди вкусися!

Тетяна : Коміністи заслуговують на другий Нюрнберг!
Комуністів не треба слухати! Їх треба судити!